Рішення

від 04.07.2023 по справі 404/4416/22

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/4416/22

Номер провадження 2/404/1108/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2023 року Кіровський районний суд міста Кіровограда

в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.

за участю секретаря Шевчук Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , до Кіровоградського обласного центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій, про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні та стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2022 року, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання наказу № 89-к (по особовому складу) від 19.05.2022 року про припинення трудового договору між ОСОБА_1 та Кіровоградським обласним центром з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій незаконним, поновлення ОСОБА_1 на посаді юрисконсульта I категорії Сектору організації робіт та кадрового забезпечення Кіровоградського обласного центру з гідрометеорології; стягнення з Кіровоградського обласного центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі в сумі 800,27 грн., та компенсацію за невикористану частину щорічної основної відпустки в сумі 228,00 грн.; стягнення Кіровоградського обласного центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунків при звільненні в сумі 15110,00 грн., за період з 19.05.2022 року і по день звернення до суду, та стягнення з Кіровоградського обласного центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 10000,00 грн. В обгрунтування позову зазначив, що наказом Кіровоградського обласного центру з гідрометеорології (по особовому складу) № 69/к від 02.05.2022 його було прийнято на посаду юрисконсульта І категорії Сектору організації робіт та кадрового забезпечення Кіровоградського обласного центру з гідрометеорології на період відпустки для догляду за дитиною основного працівника. Під час його робочого дня, 19.05.2022 року, позивача терміново викликала до себе керівник Кіровоградського обласного центру з гідрометеорології Юрченко Олена Іллінічна та в примусовому порядку сказала останньому, щоб він негайно написав заяву про звільнення із займаної посади за власним бажанням, однак позивач категорично відмовився. В подальшому з боку роботодавця на нього розпочався психологічний тиск і позивач був змушений написати заяву про звільнення за власним бажанням згідно із статтею 38 Кодексу законів про працю України. При цьому, повного розрахунку з ним в день звільнення не проведено. Крім того, запис про звільнення у його трудовій книжці роботодавцем внесено тільки 18.08.2022 року, тобто через 3 місяці після незаконного звільнення. Тому, позивач вважає, що його звільнення з роботи відбулось з чисельними грубими порушеннями законодавства про працю, що є підставою для поновлення його на роботі та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 09 вересня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (а.с.20).

На виконання вимог ухвали судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 09 вересня 2022 року позивачем подано заяву (вх. № 26506 від 26,09.2022 року) якою недоліки вказані в ухвалі судді від 09.09.2022 року усунуто не в повному обсязі (а.с.22-25).

У зв`язку з чим, ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 07 листопада 2022 року продовжено строк для усунення недоліків позову (а.с.26).

На виконання вимог ухвали судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 07 листопада 2022 року позивачем подано заяву (вх. № 32599 від 14.11.2022 року), якою недоліки вказані в ухвалі судді від 07.11.2022 року усунуто (а.с.27-28).

У зв`язку з чим, ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 18 листопада 2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання (а.с.29).

Через канцелярію суду відповідачем по справі подано відзив на позовну заяву (вх. № 819 від 11.01.2023 року)в якій відповідач заперечує проти задоволення позову, зазначає, що відповідно до наказу Кіровоградського обласного центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 02.05.2022р. № 69/к «Про прийняття» ОСОБА_1 був прийнятий на посаду юрисконсульта І категорії в Сектор організації робіт та кадрового забезпечення Кіровоградського обласного центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій за трудовим договором з 03.05.2022 року до дня фактичного виходу основного працівника на роботу (на період відпустки для догляду за дитиною основного працівника) та згідно з Наказом. При прийомі на роботу позивачеві на його вимогу в трудову книжку внесений запис про прийняття на роботу, після чого трудова книжка була повернута на зберігання працівникові у відповідності до вимог чинного законодавства. Намірів розірвання трудових відносин керівник не мав, однак оскільки позивач постійно порушував трудову дисципліну, останній щоразу в усній формі попереджав позивача про неприпустимість порушення трудової дисципліни та можливі наслідки, однак позивач обмежувався усними поясненнями керівнику про причини своєї відсутності на робочому місці. Після розмови з начальником Кіровоградського обласного центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій 19.05.2022 року ОСОБА_1 , з метою уникнути відповідальності за постійні порушення трудової дисципліни, написав заяву про звільнення його з займаної посади за власним бажанням з 20.05.2022 року, оскільки такий режим роботи не співвідносився з його професійною діяльністю. За період роботи з 03.05.2020 року по 20.05.2022 року зараховано 14 робочих днів. Повний розрахунок з позивачем по виплатам всіх сум заробітної плати був проведений саме в день звільнення з 20 травня 2022 року шляхом перерахування коштів на картку що підтверджується випискою банку за 20.05.2022 року. Крім того, відповідач зазначив, що згідно статті 48 Кодексу законів про працю України облік трудової діяльності працівника здійснюється в електронній формі, а запис про звільнення власник або уповноважений ним орган на вимогу працівника зобов`язаний вносити до трудової книжки, що зберігається у працівника. Таким чином відсутність запису про звільнення у трудовій книжці не є порушенням законодавства про працю. 18.08.2022 року на прохання позивача в принесену ним трудову книжку був внесений запис про звільнення, однак останній відмовився ознайомлюватись із наказом про звільнення, про що було складено акт. За таких обставин, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі (а.с.31-63).

В свою чергу позивачем через канцелярію суду подано відповідь на відзив (вх. № 936 від 12.01.2023 року) в якій останній зазначає, що позивачу не відома дата занесення запису до його трудової книжки про прийняття його на посаду юрисконсульта І категорії Сектору організації робіт та кадрового забезпечення Кіровоградського обласного центру з гідрометеорології на період відпустки для догляду за дитиною основного працівника, так як після надання позивачем трудової книжки для укладення трудового договору трудової книжки від посадових осіб відповідача до 18.08.2022 року позивач не отримував. Також вважає, що в оспорюваному наказі про звільнення відповідачем не вірно визначено характер трудових відносин з позивачем в частині визначення строків, що призвело до невірного визначення та застосування необхідної норми трудового законодавства. Так, згідно інформації, що подана відповідачем у відзиві, позивач звільнений 20.05.2022 року з посади юрисконсульта І категорії згідно статті 38 Кодексу законів про працю України. При цьому, згідно наказу про прийняття позивача призначено на вказану посаду за трудовим договором з 03.05.2022 року до дня фактичного виходу основного працівника на роботу (на період відпустки для догляду за дитиною основного працівника). Тобто з позивачем укладений строковий трудовий договір. Розірвання такого договору передбачено статтею 39 Кодексу законів про працю України, а не статтю 38 Кодексу законів про працю України. А тому, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с.64-73).

Відповідачем до канцелярії суду подано заперечення на відповідь на відзив (вх. № 2325 від 25.01.2023 року), в якому відповідач зазначає, на виконання статті 24 Кодексу законів про працю України позивачем дійсно була надана трудова книжка 02.05.2022 року для підготовки наказу, яка відразу ж після ознайомлення 02.05.2022 року повернута позивачеві. У перший робочий день, 03.05.2022 року, ознайомившись з наказом на прийняття, позивач надав роботодавцеві трудову книжку для внесення запису про прийняття на роботу. Після внесення запису згідно статті 48 Кодексу законів про працю України, роботодавець 03.05.2022 року повернув трудову книжку на зберігання працівникові. також вказав, що після закінчення строку попередження про звільнення позивач не намагався продовжувати працювати, а також на його місце не запрошено іншого працівника (а.с.77-90).

Позивачем в свою чергу до суду подано доповідь, відповідно до якої останній зазначає, що оскільки на нього з боку відповідача чинився психологічний тиск, позивач був вимушений написати заяву на звільнення за власним бажанням. Роботодавець пообіцяв позивачу, що повний з ним розрахунок при звільненні відбудеться в день звільнення. Зазначає, що 20.05.2023 року на його банківську карту надійшла заробітна плата в сумі 2384,73 грн. При цьому позивач перерахувавши відпрацьовані дні вважає, що сума розрахунку при звільненні повинна складати 3185,00 грн. Крім того, позивач вважає, що його звільнення відбулось з численними порушеннями, а тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 40495,00 грн. (а.с.117-127).

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 04 липня 2023 року у прийнятті заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 1090 від 13.01.2023 року) та заяви від 17.03.2023 року (а.с.117-127), відмовлено.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову посилаючись на його необґрунтованість та недоведеність.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши думку учасників справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив таке.

Наказом Кіровоградського обласного центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій № 69/к від 02 травня 2022 року ОСОБА_1 прийнято за трудовим договором з 03 травня 2022 року (на період відпустки по догляду за дитиною основного працівника ОСОБА_3 ) до дня фактичного виходу основного працівника на роботу на посаду юрисконсульта I категорії сектору організації та кадрового забезпечення Кіровоградського обласного центру з гідрометеорології, з посадови окладом в сумі 5005,00 грн. (а.с.11).

19 травня 2022 року ОСОБА_1 подано начальнику Кіровоградського обласного центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій заяву про звільнення з займаної посади за власним бажанням (а.с.36).

Наказом Кіровоградського обласного центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій № 89/к від 19 травня 2022 року про розірвання трудового договору ОСОБА_1 звільнено з 20 травня 2022 року з посади юрисконсульта I категорії сектору організації та кадрового забезпечення Кіровоградського обласного центру з гідрометеорології, за власним бажанням, згідно статті 38 Кодексу законів про працю України (а.с.12).

Відповідно до акту від 20 травня 2022 року складеного начальником Кіровоградського обласного центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій в присутності завідувача сектору ОРКЗ, завідувача сектору-головного бухгалтера, гідролога I категорії - уповноваженого представника трудового колективу, ОСОБА_1 відмовився здійснити підпис про ознайомлення з наказом № 98/к від 19.05.2022 року «Про розірвання трудового договору», трудову книжку, яка перебувала у нього на руках не надав для внесення запису про звільнення, розрахункові кошти перераховані йому на картковий рахунок в повному обсязі (а.с.37).

Згідно відомостей з розподілу виплат Кіровоградського обласного центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій 11 травня 2022 року на картковий рахунок позивача перераховані кошти в сумі 1700,00 грн., призначення платежу «заробітна плата» (а.с.39).

Відповідно до платіжного доручення № 158 від 19.05.2022 року позивачу 19 травня 2022 року перераховано на картковий рахунок кошти в сумі 2384,73 грн., призначення платежу «заробітна плата при звільненні у травні 2022» (а.с.40).

Згідно бухгалтерської довідки Кіровоградського обласного центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій ОСОБА_1 прийнятий на посаду юрисконсульта І категорії Кіровоградський обласний центр з гідрометеорології 03 травня 2022 року. Звільнений 20 травня 2022 року. Посадовий оклад встановлений у розмірі 5005,00 грн., згідно штатного розпису. За період роботи зазначений працівник відпрацював 14 робочих днів отримав виплату заробітної плати в наступному розмірі: оклад - 3185,00 грн. надбавка за складність, напруженість у роботі у розмірі 50% від посадового окладу_- 1592,50 грн, індексація - 76,36 грн.; компенсація відпустки за 1 день -220,34 грн. Всього було нараховано 5074,20_грн. Всього було утримано : податок з доходів фізичних осіб 18% -913,36 грн.; військовий збір 1,5% - 76,11 грн. Заробітна плата, виплачена працівнику на картковий рахунок склала 4084,73 грн. (а.с.44). Зазначені обставини також підтверджуються розрахунковим листом за травень 2022 року (а.с.45).

Відповідно до акту від 18 серпня 2022 року складеного начальником Кіровоградського обласного центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій в присутності завідувача сектору ОРКЗ, гідролога I категорії - уповноваженого представника трудового колективу, юрисконсульта I категорії сектору ОРКЗ, ОСОБА_1 18 серпня 2022 року з`явився до Кіровоградського обласного центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій з проханням внести запис про звільнення в трудову книжку. На що останньому було запропоновано ознайомитись з наказом про звільнення. Однак, ОСОБА_1 відмовився ознайомлювати з наказом про звільнення, та скориставшись зручним моментом вихватив з рук начальника Кіровоградського обласного центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій трудову книжку та зник у невідомому напрямку (а.с.43).

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Конституційний Суд України у Рішеннях від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Підстави припинення трудового договору передбачені статтею 36 Кодексу законів про працю України, серед яких такі як угода сторін, закінчення строку такого договору, його розірвання з ініціативи працівника або з ініціативи власника тощо.

Позивач просив припинити трудові правовідносини з роботодавецм на підставі частини першої статті 38 Кодексу законів про працю України - з ініціативи працівника.

Відповідно до статті 38 Кодексу законів про працю України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Розірвання трудового договору за статтею 38 Кодексу законів про працю України є різновидом припинення трудових відносин в односторонньому порядку.

Правове значення для припинення трудового договору має письмово викладена ініціатива працівника з наміром припинити трудові відносини, що доведена до відома роботодавця в установленому законом порядку.

Для припинення трудового договору за цією підставою не має значення чи була погоджена ця ініціатива з роботодавцем та чи згідний він з такою вимогою робітника. Для працівника виявлення цієї ініціативи створює лише один обов`язок - продовжувати виконання усіх умов трудового договору протягом двох тижнів від дня подання роботодавцю такої заяви. Трудові відносини припиняються незалежно від того, чи видано роботодавцем наказ про звільнення працівника, чи не вчинено такої дії. Відсутність такого наказу не зобов`язує працівника надалі виконувати покладені на нього трудові обов`язки та не продовжує дії трудового договору.

Подібного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 12 квітня 2018 року у справі 61-678св17 та від 25 березня 2020 року у справі № 295/14595/17.

При розірванні трудового договору з ініціативи працівника роботодавець може звільнити працівника в день подання останнім заяви за умови, якщо працівник сам визначає цей день датою звільнення, вказавши при цьому поважну причину, яка зумовила прийняття ним рішення про звільнення. Визначення працівником дати звільнення є необхідною умовою досягнення взаємної домовленості між працівником та суб`єктом призначення, з метою дотримання прав та гарантій, встановлених трудовим законодавством.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61/22315сво18) зазначив, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності.

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Отже, позивач, звернувшись до роботодавця із заявою про звільнення з підстав, передбачених статтею 38 Кодексу законів про працю України, висловив своє волевиявлення щодо звільнення, виклавши це у своїй заяві, яка ним не відкликана.

В постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року, провадження № 61-787св17, викладено правовий висновок про те, що у справах, в яких оспорюється незаконність звільнення, саме відповідач повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.

Немає підстав вважати наведений висновок незастосованим, тому що в цій справі відповідач довів, що під час звільнення позивача з роботи діяв відповідно до норм трудового законодавства, оскільки позивач висловив своє волевиявлення припинити трудові відносини з відповідачем за власним бажанням, про що склав відповідну заяву, а відповідач в свою чергу діючи з дотриманням вимог Кодексу законів про працю України здійснив звільнення працівника з дотримання вимог чинного законодавства.

Статтею 48 Кодексу законів про працю України облік трудової діяльності працівника здійснюється в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. На вимогу працівника, який вперше приймається на роботу, трудова книжка оформляється роботодавцем в обов`язковому порядку не пізніше п`яти днів після прийняття на роботу. Роботодавець на вимогу працівника зобов`язаний вносити до трудової книжки, що зберігається у працівника, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення, заохочення та нагороди за успіхи в роботі.

Згідно статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як роз`яснено в пункті 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов`язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність .

Суд не бере до уваги доводи позивача, про грубе порушення відповідачем норм Кодексу законів про працю, оскільки останнім не надано жодного обгрунтованого доказу на підтвердження такого порушення, доводи позивача, що нібито відповідач вчасно не віддав останньому трудову книжку, також не знайшли свого підтвердження, оскільки позивачем ні до матеріалів позовної заяви ні під час розгляду справи не надано до суду належних доказів підтвердження вищевказаних обставин, натомість відповідачем спростовано доводи позивача, та як доказ того, що трудова книжка весь цей час перебувала у позивача, і останній приніс її до роботодавця лише 18 серпня 2022 року, надано акт від 18 серпня 2022 року складений начальником Кіровоградського обласного центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій в присутності завідувача сектору ОРКЗ, гідролога I категорії - уповноваженого представника трудового колективу, юрисконсульта I категорії сектору ОРКЗ, що в розумінні цивільного процесуального законодавства, є належним та допустимим доказом.

Відповідно до частини першої статті 47 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодекс.

Відповідно до статті 116 Кодексу законів про працюУкраїни при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

У статті 117 Кодексу законів про працю України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно зі статтею 75 Кодексу законів про працю України працівникові надається щорічна основна відпустка тривалістю не менше як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Відповідно до частини першої статті 83 Кодексу законів про працю України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А I групи.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 821/1083/17 (провадження № 11-1329апп18) вказано, що під «належними звільненому працівникові сумами» необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Натомість позивачем не обґрунтовано належними та допустимими доказами позовну вимогу зокрема щодо стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, в свою чергу відповідачем на спростування вказаних обставин надані належні та допустимі докази, того з позивачем вчасно та в повному обсязі проведений розрахунок при звільненні, що підтверджується розрахунковим листом, та платіжним дорученням про перерахування всіх належних позивачеві сум при звільненні, що між іншим частково визнано позивачем в судовому засіданні, а саме під час розгляду справи позивач частково підтвердив отриману від відповідача заробітну плату при звільненні в сумі 2384,73 грн.

За таких обставин, оскільки позивач висловив своє волевиявлення щодо звільнення, виклавши це у своїй заяві, яка ним не відкликана, та те, що законодавцем не визначено підстав для поновлення на роботі звільненого працівника за статтею 38 Кодексу законів про працю, з підстав того, що над останнім здійснено як зазначає позивач психологічне насилля щодо написання заяви на звільнення, враховуючи те що вказані позивачем обставини, зокрема вчинення над ним психологічного тиску щодо примушування написання такої заяви, останнім ніяким чином не доведено, оскільки доказування у відповідності до вимог частини шостої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України не може ґрунтуватись на припущеннях, в свою чергу відповідачем надані належні докази того, що позивач звільнений з займаної посади у відповідності до вимог Кодексу законів про працю України, та з останнім проведено вчасно та в повному обсязі всі розрахунки сум які належить виплатити при звільненні, а тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави і для стягнення моральної шкоди оскільки вказана вимога має похідний характер та її задоволення залежить від задоволення основних вимог про визнання незаконним наказу про звільнення та поновлення на роботі, у задоволенні яких, в даному випадку, відмовлено.

Підсумовуючи викладене вище, суд доходить висновку про необґрунтованість вимог позивача ОСОБА_1 , у зв`язку з чим вважає, що позовні вимоги про визнання наказу № 89-к (по особовому складу) від 19.05.2022 року про припинення трудового договору між ОСОБА_1 та Кіровоградським обласним центром з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій незаконним, поновлення ОСОБА_1 на посаді юрисконсульта I категорії Сектору організації робіт та кадрового забезпечення Кіровоградського обласного центру з гідрометеорології; стягнення з Кіровоградського обласного центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі в сумі 800,27 грн., та компенсацію за невикористану частину щорічної основної відпустки в сумі 228,00 грн.; стягнення Кіровоградського обласного центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунків при звільненні в сумі 15110,00 грн., за період з 19.05.2022 року і по день звернення до суду, та стягнення з Кіровоградського обласного центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 10000,00 грн., задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 38, 47, 48, 75, 83, 116, 117, Кодексу законів про працю України, статтями 10, 11, 76-81, 141, 258, 263-265, Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , до Кіровоградського обласного центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій, про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні та стягнення моральної шкоди, відмовити в повному обсязі.

Судові витрати залишити по фактично понесеними позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Кіровоградський обласний центр з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій, код ЄДРПОУ 05381188, місцезнаходження: 25022, місто Кропивницький, вулиця Віктора Чміленка, будинок № 84 ;

Повний текст рішення суду складено 10.07.2023 року.

Суддя Кіровського районного

суду міста Кіровограда Людмила КУЛІНКА

Суддя Кіровського Л. Д. Кулінка

районного суду

м.Кіровограда