З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 липня 2023 року
м. Полтава
Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - Харабадзе К. Ш.,
за участю секретаря - Гаврись В.В.,
Справа № 545/1775/23
Номер провадження№ 2/545/1203/23
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна компанія Полтавського домобудівельного комбінату"
відповідач ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу про стягнення заборгованості,
у с т а н о в и в:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна компанія Полтавського домобудівельного комбінату" /далі - ТОВ "ЖЕК Полтавського ДБК"/ звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що він, на підставі публічного договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 , та надає послуги з утримання цього будинку і споруд та прибудинкової території. Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , користується наданими ТОВ "ЖЕК Полтавського ДБК" послугами з утримання цього будинку та прибудинкової території, однак не сплачує їх вартість, що призвело до заборгованості за період з 01.09.2016 по 28.02.2023 у розмірі 22768,29 грн. Позивач зазначає, що він звертався до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідача вказаної заборгованості, однак ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 30.03.2023 було відмовлено у видачі судового наказу у зв`язку із тим, що отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) боржника ОСОБА_1 . Посилаючись на вказані обставини, те, що відповідачем вчасно не було виконано грошове зобов`язання, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за послуги з утримання будинків та прибудинкової території у розмірі 22768,29 грн. та кошти за несвоєчасне виконання зобов`язання у загальному розмірі 38570,08 грн., з яких: інфляційне збільшення за весь час прострочення у розмірі 4426,68 грн, подвійна облікова ставка НБУ у розмірі 9985,26 грн, 3 % річних від простроченої суми у розмірі 1389,85 грн. Позивач також просить стягнути з відповідача на свою користь понесені у справі судові витрати у загальному розмірі 4184,00 грн.
Відповідно до ухвали судді Полтавського районного суду Полтавської області від 07.06.2023 вказаний позов прийнято до провадження і справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Заперечення від учасників справи проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, до суду не подавались.
Правом, передбаченим ст. 178 ЦПК України, щодо подачі відзиву на позовну заяву, відповідач не скористався.
Представник позивача у судове засідання не з`явилась, повідомлявся про розгляд справи на зазначену останній електронну адресу, про наявність на розгляді ініційованого ним судового провадження повідомлений, до суду не надходили: заява про перенесення розгляду справи, прохання розгляду справи з обов`язковою участю представника позивача, заперечення щодо ухвалення заочного рішення, підстави для відкладення справи за ст. 223 ЦПК України відсутні, строки для подання доказів з боку позивача, обумовлені ст.. 83 ЦПК України, спливли.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України, будь-яких заяв, заперечень, клопотань до суду не надала, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за її відсутності та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст.ст. 280-282 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Відповідач ОСОБА_1 зареєстрований та є власником квартири за адресою АДРЕСА_3 .
Судом встановлено, що позивач ТОВ "ЖЕК Полтавського ДБК" здійснює надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Вказані послуги позивач зокрема надає у житловому багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 , де знаходиться квартира АДРЕСА_4 , власником якої є відповідач ОСОБА_1 .
Надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за вказаною вище адресою здійснюється позивачем на підставі публічного договору приєднання.
Відповідно до статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частин 1, 2статті 634 ЦК Українидоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.
Відповідно до положень статей12,13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»послуги з утримання багатоквартирних будинків надаються на підставі укладеного із споживачем індивідувального договору або на підставі публічного договору приєднання.
Згідно з ч. 5ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
У матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували те, що мешканці будинку АДРЕСА_1 та зокрема відповідач ОСОБА_1 , як індивідуальний споживач, обрали іншу модель договірних відносин та уклали відповідний індивідуальний договір. Тому, відповідно доЗакону України «Про житлово-комунальні послуги», послуги з утримання вказаного будинку та прибудинкової території надаються позивачем на підставі публічного договору про надання послуг з утримання багатоквартирного будинку.
Відповідачем ОСОБА_1 не було надано суду достатніх та належних доказів, які б підтверджували те, що він не отримував наданих позивачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території. Також відповідачем не було надано суду доказів, які б підтверджували сплату ним отриманих послуг з утримання будинку та прибудинкової території іншим виконавцям комунальної послуги.
Отже, між позивачем та відповідачем на підставі публічного договору приєднання виникли договірні відносини щодо надання ТОВ "ЖЕК Полтавського ДБК" послуг з утримання будинку та прибудинкової території до належної ОСОБА_1 квартири за адресою АДРЕСА_3 .
Про наявність обов`язку споживача оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними, навіть при відсутності підписаного договору про надання таких послуг, неодноразово висловлювався Верховний Суд, зокрема у постановах від 26.09.2018 у справі № 750/12850/16-ц, від 06.11.2019 у справі № 642/2858/16, від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що у відповідача ОСОБА_1 наявна заборгованість за отримані послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період часу з 01.09.2016 по 28.02.2023 у розмірі 22768,29 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»до житлово-комунальних послуг належить зокрема житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо.
Відповідно до ч. 1ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно з п. 1 ч. 1ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги"споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Водночас, відповідно до п. 5 ч. 2ст. 7 цього Законутакому праву прямо відповідає обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Водночас, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Відповідно дост. 525 ЦК Україниодностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду № 757/29813/17-ц від 02.04.2020, непроживання особи у квартирі, яка належить їй на праві власності, не звільняє особу від обов`язку нести витрати з оплати житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ч. 1ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.
Згідно зст. 549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань»визначено, що розмір пені, передбаченийст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Позиція щодо розміру обчислення пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України також викладена у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 910/10224/14, від 23.05.2018 у справі № 910/15492/17, від 06.03.2019 у справі № 916/4692/15.
Частиною 2ст. 625 ЦК Українипередбачено, що боржник у разі прострочення виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, виходячи з юридичної природи спірних правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія ч. 2ст. 625 ЦК Українияк спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.
Закріплена у ч. 1ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другійстатті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та 3 % річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами, що підлягають сплаті кредиторові.
Відповідно до ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 отримував послуги з утримання будинків та прибудинкової території, проте обов`язок щодо оплати цих послуг не виконала, оплату належним чином не здійснювала, що призвело до виникнення заборгованості, враховуючи принцип диспозитивності цивільного процесу, оскільки позивачем ТОВ «ЖЕК Полтавського ДБК» підтверджено факт наявності договірних відносин із відповідачем, отримання відповідачем вказаних послуг, а також порядок і розмір нарахованої заборгованості за послуги з утримання будинків та прибудинкової території та коштів за несвоєчасне виконання зобов`язання, в свою чергу відповідачем не надано суду належних та достатніх доказів, які б спростовували вказані у позові обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за послуги з утримання будинків та прибудинкової території та коштів за несвоєчасне виконання зобов`язання.
Оскільки відповідач не виконав грошове зобов`язання, а отже він відповідно до положень статті 625 ЦК України на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово - експлуатаційна компанія Полтавського домобудівельного комбінату» зазначає, що пеня є різновидом неустойки відповідно статті 549 Цивільного кодексу України. Таким чином, в разі існування прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати отриманих житлово- комунальних послуг боржник несе відповідальність, передбачену частиною другою статті 625 ЦК України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У постанові Верховного Суду від 18.04.2019 у справі N 914/1126/14 викладений наступний правовий висновок: "Згідно з ст.549ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", статтею З якого передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Зазначена правова позиція щодо розміру обчислення пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України є сталою та зокрема викладена в постановах ВерховногоСуду Українивід 24,10.2011у справіN25/187 та від 07.11.2011 у справі N 5002-2/5109- 2010. Аналогічна правова позиція щодо розміру обчислення пені на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України також викладена у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі N 910/10224/14, від 23.05.2018 у справі N 910/15492/17 та від 06.03.2019 у справі N 916/4692/15.
На підставі вищевказаного ТОВ «ЖЕК Полтавського ДБК» нарахувало наступні штрафні санкції, а саме 4 426,68 грн (інфляційне збільшення); 1 389,85 грн (3% річних); 9985,26 грн (подвійна облікова ставка НБУ).
Враховуючи вказані вище правові норми, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача заявлених позивачем фактичних судових витрат у справі у загальному розмірі 4184,00 грн, з яких: 2684,00 грн - судовий збір за подання до суду позовної заяви, 1500,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу за складання позовної заяви, суд дійшов такого висновку.
Згідно з ч. 1ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних із розглядом справи відносяться витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача (п. 1 ч. 2ст.141 ЦПК України).
Враховуючи те, що у матеріалах справи наявні докази, які підтверджують сплату позивачем судового збору за подання позову до суду у розмірі 2684,00 грн, тому на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то у матеріалах справи відсутні будь які докази, які підтверджують понесення позивачем судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1 500,00 грн, тому суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні даної вимоги.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 2 ст.258, ч. 4 ст.267, ст. ст.526,549,625, ч. 1,2ст.634 ЦК України, п. 1 ч. 1 ст.5. п. 5 ч. 2 ст.7, ст. ст.12,13, ч. 1 ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст.10,12,17,81,89,141, ч. 2 ст.247, ст. ст.263-265,273,279,354,355 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна компанія Полтавського домобудівельного комбінату" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна компанія Полтавського домобудівельного комбінату" заборгованість за послуги з утримання будинків та прибудинкової території у розмірі 22768 (двадцять дві тисячі сімсот шістдесят вісім) грн. 29 коп. та інфляційне збільшення 4426,68 грн, 3 % річних від простроченої суми у розмірі 1389,85 грн, подвійну облікову ставку НБУ в розмірі 9985,26 грн., а всього разом 38570 (тридцять вісім тисяч п`ятсот сімдесят) грн 08 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна компанія Полтавського домобудівельного комбінату" понесені у справі судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позову до суду у розмірі 2684,00 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Позивач може оскаржити рішення до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
позивач - Товариство зобмеженою відповідальністю"Житлово-експлуатаційнакомпанія Полтавськогодомобудівельного комбінату",код ЄДРПОУ40345393,місцезнаходження:м.Полтава,вул.Колективна,8.
відповідач ОСОБА_1 , зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_3 .
Суддя Карина ХАРАБАДЗЕ
Суд | Полтавський районний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 11.07.2023 |
Оприлюднено | 13.07.2023 |
Номер документу | 112110355 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них |
Цивільне
Полтавський районний суд Полтавської області
Харабадзе К. Ш.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні