Рішення

від 03.09.2024 по справі 545/1775/23

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/1775/23

Провадження № 2/545/1632/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.09.2024 року Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого Потетія А.Г.,

за участю секретаря Мамишевої А.Е.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна компанія Полтавського домобудівельного комбінату" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

у с т а н о в и в:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна компанія Полтавського домобудівельного комбінату" /далі - ТОВ "ЖЕК Полтавського ДБК"/ звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що він, на підставі публічного договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 , та надає послуги з утримання цього будинку і споруд та прибудинкової території. Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , користується наданими ТОВ "ЖЕК Полтавського ДБК" послугами з утримання цього будинку та прибудинкової території, однак не сплачує їх вартість, що призвело до заборгованості за період з 01.09.2016 по 28.02.2023 у розмірі 22768,29 грн. Позивач зазначає, що він звертався до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідача вказаної заборгованості, однак ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 30.03.2023 було відмовлено у видачі судового наказу у зв`язку із тим, що отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) боржника ОСОБА_1 . Посилаючись на вказані обставини, те, що відповідачем вчасно не було виконано грошове зобов`язання, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за послуги з утримання будинків та прибудинкової території у розмірі 22768,29 грн. та кошти за несвоєчасне виконання зобов`язання у загальному розмірі 38570,08 грн., з яких: інфляційне збільшення за весь час прострочення у розмірі 4426,68 грн, подвійна облікова ставка НБУ у розмірі 9985,26 грн, 3 % річних від простроченої суми у розмірі 1389,85 грн. Позивач також просить стягнути з відповідача на свою користь понесені у справі судові витрати у загальному розмірі 4184,00 грн.

Заперечення від учасників справи проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, до суду не подавались.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та прохав суд їх задовольнити про що надав відповідну заяву.

Представник відповідача адвокат Черевична Ю.О. позовні вимоги визнала частково та прохала застосувати строки позовної давності, про що надала відповідну заяву.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири за адресою АДРЕСА_3 .

Судом встановлено, що позивач ТОВ "ЖЕК Полтавського ДБК" здійснює надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Вказані послуги позивач зокрема надає у житловому багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 , де знаходиться квартира АДРЕСА_4 , власником якої є відповідач ОСОБА_1 .

Надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за вказаною вище адресою здійснюється позивачем на підставі публічного договору приєднання.

Відповідно до статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частин 1, 2статті 634 ЦК Українидоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Відповідно до положень статей12,13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»послуги з утримання багатоквартирних будинків надаються на підставі укладеного із споживачем індивідувального договору або на підставі публічного договору приєднання.

Згідно з ч. 5ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

У матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували те, що мешканці будинку АДРЕСА_1 та зокрема відповідач ОСОБА_1 , як індивідуальний споживач, обрали іншу модель договірних відносин та уклали відповідний індивідуальний договір. Тому, відповідно доЗакону України «Про житлово-комунальні послуги», послуги з утримання вказаного будинку та прибудинкової території надаються позивачем на підставі публічного договору про надання послуг з утримання багатоквартирного будинку.

Відповідачем ОСОБА_1 не було надано суду достатніх та належних доказів, які б підтверджували те, що він не отримував наданих позивачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території. Також відповідачем не було надано суду доказів, які б підтверджували сплату ним отриманих послуг з утримання будинку та прибудинкової території іншим виконавцям комунальної послуги.

Отже, між позивачем та відповідачем на підставі публічного договору приєднання виникли договірні відносини щодо надання ТОВ "ЖЕК Полтавського ДБК" послуг з утримання будинку та прибудинкової території до належної ОСОБА_1 квартири за адресою АДРЕСА_3 .

Про наявність обов`язку споживача оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними, навіть при відсутності підписаного договору про надання таких послуг, неодноразово висловлювався Верховний Суд, зокрема у постановах від 26.09.2018 у справі № 750/12850/16-ц, від 06.11.2019 у справі № 642/2858/16, від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що у відповідача ОСОБА_1 наявна заборгованість за отримані послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період часу з 01.09.2016 по 28.02.2023 у розмірі 22768,29 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»до житлово-комунальних послуг належить зокрема житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо.

Відповідно до ч. 1ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно з п. 1 ч. 1ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги"споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Водночас, відповідно до п. 5 ч. 2ст. 7 цього Законутакому праву прямо відповідає обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Водночас, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідно дост. 525 ЦК Україниодностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду № 757/29813/17-ц від 02.04.2020, непроживання особи у квартирі, яка належить їй на праві власності, не звільняє особу від обов`язку нести витрати з оплати житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч. 1ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Згідно зст. 549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань»визначено, що розмір пені, передбаченийст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позиція щодо розміру обчислення пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України також викладена у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 910/10224/14, від 23.05.2018 у справі № 910/15492/17, від 06.03.2019 у справі № 916/4692/15.

Частиною 2ст. 625 ЦК Українипередбачено, що боржник у разі прострочення виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, виходячи з юридичної природи спірних правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія ч. 2ст. 625 ЦК Українияк спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Закріплена у ч. 1ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другійстатті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та 3 % річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами, що підлягають сплаті кредиторові.

Відповідно до ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 отримував послуги з утримання будинків та прибудинкової території, проте обов`язок щодо оплати цих послуг не виконав, оплату належним чином не здійснював, що призвело до виникнення заборгованості, враховуючи принцип диспозитивності цивільного процесу, оскільки позивачем ТОВ «ЖЕК Полтавського ДБК» підтверджено факт наявності договірних відносин із відповідачем, отримання відповідачем вказаних послуг, а також порядок і розмір нарахованої заборгованості за послуги з утримання будинків та прибудинкової території та коштів за несвоєчасне виконання зобов`язання, в свою чергу відповідачем не надано суду належних та достатніх доказів, які б спростовували вказані у позові обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за послуги з утримання будинків та прибудинкової території та коштів за несвоєчасне виконання зобов`язання.

Оскільки відповідач не виконав грошове зобов`язання, а отже він відповідно до положень статті 625 ЦК України на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово - експлуатаційна компанія Полтавського домобудівельного комбінату» зазначає, що пеня є різновидом неустойки відповідно статті 549 Цивільного кодексу України. Таким чином, в разі існування прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати отриманих житлово- комунальних послуг боржник несе відповідальність, передбачену частиною другою статті 625 ЦК України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Верховного Суду від 18.04.2019 у справі N 914/1126/14 викладений наступний правовий висновок: "Згідно з ст.549ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", статтею З якого передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Зазначена правова позиція щодо розміру обчислення пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України є сталою та зокрема викладена в постановах ВерховногоСуду Українивід 24,10.2011у справіN25/187та від 07.11.2011 у справі N 5002-2/5109- 2010. Аналогічна правова позиція щодо розміру обчислення пені на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України також викладена у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі N 910/10224/14, від 23.05.2018 у справі N 910/15492/17 та від 06.03.2019 у справі N 916/4692/15.

На підставі вищевказаного ТОВ «ЖЕК Полтавського ДБК» нарахувало наступні штрафні санкції, а саме 4 426,68 грн. (інфляційне збільшення); 1 389,85 грн. (3% річних); 9985,26 грн. (подвійна облікова ставка НБУ).

Представником відповідача було заявлено клопотання про застосування строків позовної давності, а отже суд враховуючи дане клопотання приходить до наступного висновку.

Позивачем у справі заявлено вимогу про стягнення боргу за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території за період із 01.09.2016 року по 28.02.2023 року, а також компенсаційний сум у вигляді індексу інфляції, 3% річних, та пені у вигляді подвійної облікової ставки НБУ за зазначений період.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 р. за № 2189-VIII, до житлово-комунальних послуг належить послуга з управління багатоквартирним будинком, що включає в себе управління багатоквартирним будинком, забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території. Тобто заборгованість, яку просить стягнути Позивач, відноситься до заборгованості зі сплати житлово-комунальних послуг.

Крім основного боргу, за період із 01.09.2016 р. по 28.02.2023 р. в сумі 22 768,29 грн., позивач заявив про стягнення із відповідача компенсаційних витрат у вигляді: індексу інфляції, трьох відсотків річних від простроченої суми та подвійну облікову ставку НБУ за весь час прострочення. Загальна сума штрафних санкцій становить 19 985,00 грн., що становить 88 відсотків від суми основного боргу.

Відповідно до матеріалів цивільної справи, позовна заява про стягнення заборгованості надійшла до суду 18 травня 2023 року (а.с. 3).

Із 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, по всій території держави, Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан на 30 діб, який неодноразово продовжувався і триває до нині.

Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/20 -, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Пр,, введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2І02-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

З огляду на зазначене, матеріальна вимога позивача про стягнення заборгованості за період із 01.09.2016 року по 24.02.2019 р. заявлено з пропущенням встановленого ст. ст. 256, 257 ЦК України строку, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність може бути застосована судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення у справі. А оскільки я не приймав участь у справі з поважних причин, я не мав жодної можливості подати відзив, і таким чином заявити про застосування судом позовної давності, що могло бути наслідком відмови у стягненні коштів в цій частині.

У матеріалах справи міститься розрахунок заборгованості по сплаті за житлово-комунальні послуги. Згідно із яким, за період із 01.09.2016 року по 24.02.2019 року, тобто період поза межами позовної давності, сума боргу склала 5562,96 грн. Також у розрахунку заборгованості містяться дані про існування боргу станом на 01.09.2016 року в сумі 1232,85 грн., який утворився у період до 01.09.2016 року, а отже є теж пропущеним.

Відтак, до вимог про стягненні основного боргу в сумі 6 795,81 грн. та компенсаційних втрат: інфляційного збільшення, 3 % річних та пенсії за період з 01.09.2016 року по 24.02.2019 року, необхідно застосувати позовну давність та відмовити у їх стягненні.

Крім іншого, стягнення з відповідача компенсаційних витрат за невчасне виконання зобов`язання зі сплати послуг з утримання будинку після 24.02.2022 р., тобто із початком дії воєнного стану на всій території України є помилковим, з огляду на положення пункту першого Постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 р. за № 206, «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану». Якою встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесеним плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бонових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації"), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).

Пунктом другим зазначеної Постанови, встановлено, що вона набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.

Отже, матеріальна вимога про стягнення компенсаційних втрат: інфляційного збільшення, 3 % річних та пені у вигляді подвійної ставки НБУ за період із 24 лютого 2022 року по 28 лютого 2023 року є неправомірним і в цій частині вимог необхідно відмовити.

За період із 24.02.2019 р. по 28.02.2023 р. заборгованість із сплати житлово-комунальних послуг склала 15 972,48 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 3 частини першої статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки у вигляді сплати неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 2 ст. 343 ГК України встановлено, що платник коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійну обліку ставку НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини другої статті 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір, поки зобов`язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від тривалості правопорушення.

Статтею 253 цього Кодексу визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється окремо за кожний день (місяць) нарахування пені. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Відтак, подвійна облікова ставка НБУ може бути стягнута лише за останні 12 місяців, що передують 24 лютому 2022 р.

Отже, 3% річних та інфляції, у період із 24.02.2019 року по 28.02.2023 року, за вихідними даними позивача, сума загальної заборгованості по житлово-комунальним послугам склала: 15 972,48 грн. (22 768,29 грн. (заявлених у позові) - 6 795,81 грн. (за період до 01.09.2016 р. та за період по 24.02.2019 р.) = 15 972,48 грн.

Тобто, правомірне стягнення компенсаційних втрат становить: 3 % річних - 1 439,00 грн.; пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ - 2 577,83 грн. та інфляційне збільшення 3 492,51 грн., що загалом становить 7 509,34 грн.

Враховуючи вказані вище правові норми, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача заявлених позивачем фактичних судових витрат у справі у загальному розмірі 4184,00 грн., з яких: 2684,00 грн. - судовий збір за подання до суду позовної заяви, 1500,00 грн. - витрати на професійну правничу допомогу за складання позовної заяви, суд дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 1ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних із розглядом справи відносяться витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача (п. 1 ч. 2ст.141 ЦПК України).

Враховуючи те, що у матеріалах справи наявні докази, які підтверджують сплату позивачем судового збору за подання позову до суду у розмірі 2684,00 грн., позовні вимоги підлягають до частково задоволення, необхідно стягнути з відповідача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 1634,02 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то у матеріалах справи відсутні будь які докази, які підтверджують понесення позивачем судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1 500,00 грн., тому суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні даної вимоги.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 2 ст.258, ч. 4 ст.267, ст. ст.526,549,625, ч. 1,2ст.634 ЦК України, п. 1 ч. 1 ст.5. п. 5 ч. 2 ст.7, ст. ст.12,13, ч. 1 ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст.10,12,17,81,89,141, ч. 2 ст.247, ст. ст.263-265,273,279,354,355 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна компанія Полтавського домобудівельного комбінату" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна компанія Полтавського домобудівельного комбінату" заборгованість за послуги з утримання будинків та прибудинкової території у розмірі 15972,48 грн. та інфляційне збільшення 3492,51 грн., 3 % річних від простроченої суми у розмірі 1439,00 грн., подвійну облікову ставку НБУ в розмірі 2577,83 грн., а всього разом 23481,82 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна компанія Полтавського домобудівельного комбінату" понесені у справі судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позову до суду у розмірі 1634,02 грн.

В частині позовних вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1500,00 грн. відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: А. Г. Потетій