Постанова

від 11.07.2023 по справі 908/1356/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2023 року м.Дніпро Справа № 908/1356/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Антоніка С.Г. (доповідач),

суддів Іванова О.Г., Орєшкіної Е.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ТАКТ на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.05.2023 (суддя О.С. Боєва) у справі №908/1356/23

за позовом :Товариства з обмеженою відповідальністю ТАКТ, код ЄДРПОУ 21858879 (49005, м. Дніпро, вул.Героїв Крут, буд. 16-а)

до :Товариства з обмеженою відповідальністю Мелітопольський автогідроагрегат, код ЄДРПОУ 30952117 (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул.Інтеркультурна, буд. 21/1)

про стягнення грошової заборгованості в розмірі 82558,62 грн,

ВСТАНОВИВ:

На адресу господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю ТАКТ про видачу судового наказу з вимогою стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Мелітопольський автогідроагрегат суми 82 558,62 грн. пені, нарахованої за прострочення оплати частини товару, поставленого за видатковою накладною № РН-000803 від 04.02.2022 на підставі договору поставки товару № 3613-Т від 20.11.2019 (далі Договір), укладеного між ТОВ «ТАКТ» (Постачальник, заявник) та ТОВ «Мелітопольський автогідроагрегат» (Покупець, боржник), а саме пені, нарахованої на залишок суми боргу у розмірі 199166,54 грн.

Як зазначено заявником, сума заборгованості за товар в розмірі 199166,54 грн. на підставі судового наказу від 23.04.2023, виданого Господарським судом Запорізької області від 24.03.2023 у справі № 908/606/23, була стягнута приватним виконавцем та перерахована в повному обсязі заявнику 19 та 20 квітня 2023 року в межах виконавчого провадження №71511362. Згідно з розрахунком 82 558,62 грн. пені, яку заявник просить стягнути з боржника, нарахована у відповідності до умов п.п. 8.2, 8.6 Договору за період прострочення оплати товару на суму 199166,54 грн. за період з 19.02.2022 по 18.02.2023.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.05.2023 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю ТАКТ у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Мелітопольський автогідроагрегат суми 82558,62 грн пені.

Приймаючи судове рішення, господарський суд виходив з того, що станом на дату звернення заявника до суду із заявою про видачу судового наказу пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, а саме вимоги про стягнення неустойки, нарахованої за період з 19.02.2022 по 20.04.2022. Отже, ТОВ "ТАКТ" заявлено вимогу про стягнення пені в тому числі за період, який виходить за межі позовної давності.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю ТАКТ.

Апеляційна скарга обгрунтована наступним тим, що судом першої інстанції не враховано, що період нарахування пені припадає на період строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину, а висновок суду про заявлення вимог про стягнення пені після спливу строку позовної давності є передчасним та помилковим.

Просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду Запорізької області.

Товариство з обмеженою відповідальністю Мелітопольський автогідроагрегат відзив на апеляційну скаргу не надало.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Антоніка С.Г. (доповідач), судді Дармін М.О., Березкіна О.В.

За розпорядженням керівника апарату суду від 05.06.2023, у зв"язку з перебуванням у відпустці судді Дарміна М.О. відповідно до пункту 2.4.6. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018 зі змінами, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого для розгляду справи №908/1356/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Антонік С.Г., (доповідач), судді - Іванов О.Г., Березкіна О.В.

Ухвалою колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №908/1356/23. Розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

11.07.2023 у зв`язку з перебуванням судді Березкіної О.В. у відпустці по справі здійснений повторний автоматизований перерозподіл, за результатами якого справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Антоніка С.Г., суддів Іванова О.Г., Орєшкіної Е.В.

Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі та у відзиві, в межах доводів та вимог апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають враховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов`язок перед заявником (кредитором).

Частинами 1, 2 статті 147 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 Господарського процесуального кодексу України. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.

Згідно із статтею 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

У статті 150 Господарського процесуального кодексу України наведені вимоги щодо форми і змісту заяви про видачу судового наказу, згідно з якими заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником. У заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

До заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до частин 1, 2 статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: 1) заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; 2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу; 4) наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу; 5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою; 6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ; 7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 цієї частини; 8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Як вбачається з матеріалів справи, заявник просив видати судовий наказ про стягнення з боржника суми 82558,62 грн. пені, нарахованої за прострочення оплати частини товару, поставленого за видатковою накладною № РН-000803 від 04.02.2022 на підставі договору поставки товару № 3613-Т від 20.11.2019 (далі Договір), укладеного між ТОВ «ТАКТ» (Постачальник, заявник) та ТОВ «Мелітопольський автогідроагрегат» (Покупець, боржник), а саме пені, нарахованої на залишок суми боргу у розмірі 199166,54 грн. за період з 19.02.2022 по 18.02.2023.

Господарський суд, приймаючи до уваги, що право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання виникло у заявника з 19 лютого 2022, сума пені, яка заявлена до стягнення нарахована, починаючи з 19.02.2022 по 18.02.2023 включно , дійшов висновку, що в даному випадку станом на дату звернення заявника до суду із заявою про видачу судового наказу (дата формування документу в системі «Електронний суд» 21.04.2023) пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, а саме вимоги про стягнення неустойки, нарахованої за період з 19.02.2022 по 20.04.2022.

Колегія суддів звертає увагу суду, що відповідно до п.12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, 12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відтак, господарський суд дійшов помилкового висновку про пропуск заявником строку позовної давності.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції безпідставно застосував п. 5 ч. 1 ст. 152 ГПК України, оскільки передбачені зазначеною нормою підстави для відмови у видачі судового наказу відсутні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала Господарського суду Запорізької області від 04.05.2023 прийнята з порушенням норм законодавства, а тому підлягає скасуванню, а справа повернення до Господарського суду Кіровоградської області для вирішення питання про видачу судового наказу.

Оскільки ухвала господарського суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, тому розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом заяви про видачу судового наказу, має бути здійснено господарським судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно з загальними правилами статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 282 - 284 Господарського

процесуального кодексу України , суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ТАКТ задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.05.2023 у справі № 908/1356/23 скасувати.

Справу № 908/1356/23 повернути до Господарського суду Запорізької області для вирішення питання про видачу судового наказу.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.Г. Антонік

Суддя О.Г. Іванов

Суддя Е.В. Орєшкіна