Рішення

від 30.05.2023 по справі 911/2977/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2977/21 (911/3687/21)

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, 8; код ЄДРПОУ 00039002)

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Бора Солар» (95011, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Сергєєва-Ценського/Турецька, 12/4; код ЄДРПОУ 37773962)

та відповідача 2 Китайської Національної Корпорації по Імпорту та Експорту Будівельних Матеріалів та Обладнання (China National Building Materials And Equipment Import Export Corporation) (100048, Китайська Народна Республіка, район Хайдіан, Саус Шоуті Рд 9, 4 будівля комерційного центру Жую Інтел, поверхи 17-21 (100048, China, Beijing, Haidian District, No9 South Shouti Rd, No4 Building Zhuyu Intel Commercial Center, 17-21th floor)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача 1: розпорядника майна ТОВ «Бора Солар» арбітражного керуючого Кравченка Радіона Миколайовича

про визнання недійсним договору та відшкодування збитків

Суддя Наріжний С.Ю.

За участю секретаря Ворка Л.О.

За участю представників сторін:

від АТ «Промінвестбанк»: адвокат Гутник А.Ж.;

від Китайської Національної Корпорації по Імпорту та Експорту Будівельних Матеріалів та Обладнання: адвокат Сібірцева О.С.

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа № 911/2977/21 за заявою ПАТ «Промінвестбанк» про банкрутство ТОВ «Бора Солар».

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.11.2021 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «Бора Солар», введено процедуру розпорядження майном Боржника та призначено розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Кравченка Р.М.

Постановою Господарського суду Київської області від 08.02.2022 визнано банкрутом ТОВ «Бора Солар» і відкрито його ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено арбітражного керуючого Кравченка Р.М.

На даний час у справі триває ліквідаційна процедура.

16.12.2021 до суду надійшла позовна заява ПАТ «Промінвестбанк» від 13.12.2021 № 09-1-8/916 (вх. № 3638/21) до відповідачів ТОВ «Бора Солар» та Китайської Національної Корпорації по Імпорту та Експорту Будівельних Матеріалів та Обладнання (China National Building Materials And Equipment Import Export Corporation) про визнання недійсним договору та відшкодування збитків.

В позовній заяві Позивач просить суд:

-визнати недійсним Договір № 20-4263/3-2 про надання банківської гарантії від 28.12.2012, укладений між ПАТ «Промінвестбанк» і ТОВ «Бора Солар» та Гарантію № GA/12/2108/LD від 28.12.2012, видану ПАТ «Промінвестбанк» за дорученням ТОВ «Бора Солар» на користь Китайської Національної Корпорації по Імпорту та Експорту Будівельних Матеріалів та Обладнання (China National Building Materials And Equipment Import Export Corporation);

-стягнути з ТОВ «Бора Солар» збитки в порядку ч. 2 ст. 230 ЦК України на користь ПАТ «Промінвестбанк» у розмірі 7933995,00 Євро за Договором № 20-4263/3-2 про надання банківської гарантії від 28.12.2012.

В обґрунтування позовної заяви Позивач зазначає, що вказаний правочин було укладено під впливом обману, що призвело до подвійного отримання від Банку коштів на здійснення однієї і тієї самої операції з купівлі обладнання у КНБМ, що є підставою для визнання договору недійсним з огляду на положення ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 230 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.12.2021 позовну заяву залишено без руху та після усунення Позивачем виявлених недоліків ухвалою суду від 28.12.2021 відкрито провадження щодо розгляду вказаної позовної заяви про визнання недійсним договору та відшкодування збитків, за правилами загального позовного провадження у відокремленому провадженні в межах справи № 911/2977/21 про банкрутство ТОВ «Бора Солар»; підготовче засідання призначено на 25.01.2022; залучено розпорядника майна ТОВ «Бора Солар» арбітражного керуючого Кравченка Р.М. до участі у справі в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача 1; встановлено сторонам процесуальні строки для надання суду відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень та пояснень.

13.01.2022 до суду надійшло клопотання Позивача від 10.01.2022 б/№ (вх. № 676/22) про залучення доказів до справи.

25.01.2022 до суду надійшла заява Відповідача 2 б/№, б/дати (вх. № 1715/22) з процесуальних питань, зокрема щодо застосування процедури вручення Відповідачу 2 документів відповідно до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року та зупинення провадження у справі.

В судовому засіданні 25.01.2022 постановлено протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відкладення підготовчого засідання на 08.02.2022, про що Відповідача 1 повідомлено ухвалою суду від 26.01.2022.

31.01.2022 до суду надійшли письмові заперечення Позивача від 31.01.2022 б/№ (вх. № 2152/22) про заяви Відповідача 2 щодо процедури вручення документів.

04.02.2022 до суду надійшли письмові коментарі Відповідача 2 б/№, б/дати (вх. № 2563/22) щодо заперечень Позивача.

08.02.2022 в судовому засіданні постановлено протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відмову у задоволенні заяви Відповідача 2 про застосування процедури вручення документів за кордоном та зупинення провадження у справі; продовжено строк підготовчого провадження у справі; підготовче засідання відкладено на 01.03.2022.

18.02.2022 до суду надійшла заява Відповідача 2 б/№, б/дати (вх. № 3606/22) про залишення позову без розгляду в частині позовної вимоги про визнання недійсною Гарантії № GA/12/2108/LD, виданої 28.12.2012.

18.02.2022 до суду надійшла заява Відповідача 2 б/№, б/дати (вх. № 3607/22) про застосування строку позовної давності.

01.03.2022 судове засідання не відбулось, у зв`язку з чим ухвалою суду від 07.04.2022 повідомлено учасників у справі про призначення підготовчого засідання на 17.05.2022.

13.05.2022 до суду надійшла заява Відповідача 2 б/№, б/дати (вх. № 5132/22) про закриття провадження у справі.

17.05.2022 на електронну пошту суду та 23.05.2022 засобами поштового зв`язку до суду надійшов відзив Відповідача 2 б/№, б/дати (вх. № 5277/22, 5554/22) на позовну заяву.

В судовому засіданні 17.05.2022 постановлено протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відкладення підготовчого засідання на 21.06.2022, про що сторін повідомлено ухвалою суду від 17.05.2022.

В судовому засіданні 21.06.2022 постановлено протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відкладення підготовчого засідання на 12.07.2022, про що сторін повідомлено ухвалою суду від 21.06.2022.

04.07.2022 до суду надійшов відзив Позивача від 01.07.2022 б/№ (вх. № 7818/22) на заяву Відповідача 2 про закриття провадження у справі.

В судовому засіданні 12.07.2022 постановлено протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відмову у задоволенні заяви Відповідача 2 про закриття провадження у справі. Крім цього постановлено протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відкладення підготовчого засідання на 26.07.2022, про що сторін повідомлено ухвалою суду від 12.07.2022.

25.07.2022 до суду надійшов відзив Позивача від 25.07.2022 б/№ (вх. № 9239/22) на заяву Відповідача 2 про застосування позовної давності.

Крім цього 25.07.2022 до суду надійшов відзив Позивача від 25.07.2022 б/№ (вх. № 9240/22) на заяву Відповідача 2 про залишення позову без розгляду в частині позовної вимоги про визнання недійсною Гарантії № GA/12/2108/LD, виданої 28.12.2012.

В судовому засіданні 26.07.2022 оголошено перерву до 13.09.2022.

08.09.2022 до суду надійшли письмові пояснення Відповідача 2 б/№, б/дати (вх. № 11947/22) щодо відзиву Позивача на заяву про залишення позову частково без розгляду.

Крім цього, 08.09.2022 до суду надійшли письмові пояснення Відповідача 2 б/№, б/дати (вх. № 11948/22) щодо відзиву Позивача на заяву про застосування строку позовної давності.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.09.2022 залишено без розгляду позов ПАТ «Промінвестбанк» до ТОВ «Бора Солар» та Китайської Національної Корпорації по Імпорту та Експорту Будівельних Матеріалів та Обладнання (China National Building Materials And Equipment Import Export Corporation) в частині позовної вимоги про визнання недійсною Гарантії № GA/12/2108/LD, виданої 28.12.2012.

Крім того в судовому засіданні 13.09.2022 постановлено протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначення судового засідання для розгляду справи по суті на 11.10.2022.

29.09.2022 до Господарського суду Київської області надійшла заява представника Китайської Національної Корпорації по Імпорту та Експорту Будівельних Матеріалів та Обладнання (China National Building Materials And Equipment Import Export Corporation) від 28.09.2022 б/№ (вх. № 13357/22) про винесення ухвали про розподіл судових витрат.

У зв`язку з перебуванням судді Наріжного С.Ю. на навчанні в період з 26.09.2022 по 30.09.2022, вказана заява про розподіл судових витрат за результатом автоматизованого розподілу передана для розгляду судді Шевчук Н.Г.

В подальшому, відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 04.10.2022 № 111-АР заяву про розподіл судових витрат передано судді Наріжному С.Ю., у провадженні якого перебуває справа № 911/2977/21 (911/3687/21), згідно протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду.

06.10.2022 до суду надійшли письмові пояснення Відповідача 2 від 05.10.2022 б/№ (вх. № 13920/22) по справі.

Ухвалою суду від 11.10.2022 розгляд справи № 911/2977/21 (911/3687/21) по суті відкладено на 08.11.2022. Ухвалою суду від 14.10.2022 розгляд заяви Відповідача 2 про розподіл судових витрат призначено в судовому засіданні на 08.11.2022.

У зв`язку з апеляційним та касаційним оскарженням сторонами у справі ухвали Господарського суду Київської області від 13.09.2022, матеріали справи № 911/2977/21 (911/3687/21) були скеровані до суду апеляційної інстанції згідно супровідного листа від 19.10.2022, у зв`язку з чим судове засідання 08.11.2022 не відбулось.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2022 апеляційну скаргу ПАТ «Промінвестбанк» задоволено; ухвалу Господарського суду Київської області від 13.09.2022 у справі № 911/2977/21 (911/3687/21) скасовано; справу передано до Господарського суду Київської області для розгляду у межах провадження у справі про банкрутство.

Постановою Верховного Суду від 23.02.2023 постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2022 скасовано; ухвалу Господарського суду Київської області від 13.09.2022 у справі № 911/2977/21 (911/3687/21) залишено в силі.

Після повернення матеріалів справи № 911/2977/21 (911/3687/21) до місцевого господарського суду справу було передано судді Наріжному С.Ю. для подальшого розгляду.

Ухвалою суду від 30.03.2023 призначено на 25.04.2023 проведення судових засідань щодо розгляду справи по суті, а також щодо розгляду заяви Відповідача 2 про розподіл судових витрат.

24.04.2023 до суду надійшла заява Відповідача 2 від 24.04.2023 б/№ (вх. № 7920/23) про залучення до участі у справі в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Вказана заява Відповідача 2 розглянута в судовому засіданні 25.04.2023, за результатом чого судом постановлена протокольна ухвала без виходу до нарадчої кімнати про відмову у задоволенні заяви про залучення Китайської Національної Корпорації по Імпорту та Експорту Будівельних Матеріалів та Обладнання до участі у справі в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, оскільки вказана компанія наразі має процесуальний статус Відповідача 2 у даній справі, правові підстави для зміни вказаного процесуального статусу відсутні.

В судових засіданнях 25.04.2023 постановлено протокольні ухвали без виходу до нарадчої кімнати про відкладення розгляду справи по суті, а також відкладення розгляду заяви Відповідача 2 про розподіл судових витрат на 30.05.2023.

Ухвалою суду від 04.05.2023 відмовлено у задоволенні заяв представників Відповідача 2 про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції.

15.05.2023 до суду надійшло клопотання Відповідача 2 від 11.05.2023 б/№ (вх. № 9203/23) про залучення доказів до справи.

22.05.2023 до суду надійшли письмові заперечення Позивача від 18.05.2023 № 09-8-6/575 (вх. № 9906/23) проти заяви Відповідача 2 про розподіл судових витрат.

30.05.2023 до суду надійшла відповідь Відповідача 2 від 29.05.2023 б/№ (вх. № 10502/23) на заперечення Позивача щодо заяви про розподіл судових витрат.

30.05.2023 в судове засідання з`явились представники Позивача, а також Відповідача 2. Інші учасники у справі в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник Позивача позовні вимоги підтримав і просив суд задовольнити позов повністю.

Так, позовними вимогами Позивача (враховуючи залишення без розгляду позову в частині вимоги про визнання недійсною гарантії) є наступні:

-визнати недійсним Договір № 20-4263/3-2 про надання банківської гарантії від 28.12.2012, укладений між ПАТ «Промінвестбанк» і ТОВ «Бора Солар»;

-стягнути з ТОВ «Бора Солар» збитки в порядку ч. 2 ст. 230 ЦК України на користь ПАТ «Промінвестбанк» у розмірі 7933995,00 Євро за Договором № 20-4263/3-2 про надання банківської гарантії від 28.12.2012.

Узагальнені доводи Позивача є наступними.

28.12.2012 між Позивачем та Відповідачем 1 укладено Договір № 20-4262/3-2 про надання банківської гарантії, відповідно до якого Банк-гарант (Позивач) бере на себе зобов`язання сплатити Бенефіціару (Відповідач 2) грошові кошти у разі настання гарантійного випадку в результаті невиконання Принципалом (Відповідач 1) відповідних зобов`язань за зовнішньоекономічним контрактом № SAAF4112011 від 15.11.2012; сума гарантії становить 49731635,77 Євро.

Позивач зазначає, що аналогічні договори про видачу банківських гарантій були укладені Банком 28.12.2012 з іншими пов`язаними з Відповідачем 1 підприємствами, а саме:

- з ТОВ «Лєннет Солар» Договір № 20-4264/3-2 про надання банківської гарантії за зовнішньоекономічним контрактом № SAAF4112015 від 15.11.2012; сума гарантії становить 39480396,25 Євро;

- з ТОВ «Кларіон Солар» Договір № 20-4265/3-2 про надання банківської гарантії за зовнішньоекономічним контрактом № SAAF4112014 від 15.11.2012; сума гарантії становить 39851592,78 Євро;

- з ТОВ «Каліпсо Солар» Договір № 20-4267/3-2 про надання банківської гарантії за зовнішньоекономічним контрактом № SAAF4112012 від 15.11.2012; сума гарантії становить 51775329,86 Євро;

- з ТОВ «Канарі Солар» Договір № 20-4266/3-2 про надання банківської гарантії за зовнішньоекономічним контрактом № SAAF4112013 від 15.11.2012; сума гарантії становить 37551386,33 Євро.

У зв`язку з невиконанням Відповідачем 1 зобов`язань за контрактом перед Відповідачем 2, на адресу Позивача направлялися повідомлення про настання гарантійних випадків та вимоги про здійснення платежів за гарантією.

В період з січня 2015 по вересень 2019 Позивачем було сплачено за банківською гарантією № GA/12/2108/LD від 28.12.2012, Принципалом за якою є ТОВ «Бора Солар», грошові кошти на загальну суму 25978968,06 Євро.

Крім того Позивачем здійснювались платежі за іншими гарантіями, внаслідок чого Позивачем загалом було сплачено:

- за гарантією, принципалом з якою є ТОВ «Лєннет Солар», 20731942,75 Євро;

- за гарантією, принципалом з якою є ТОВ «Кларіон Солар», 20794251,61 Євро;

- за гарантією, принципалом з якою є ТОВ «Каліпсо Солар», 13203248,74 Євро;

- за гарантією, принципалом з якою є ТОВ «Канарі Солар», 33883889,51 Євро;

Позивач зазначає, що предметом поставки за Контрактом № SAAF4112011 від 15.11.2012 є: згідно Додатку 1: фотогальванічні елементи в кількості 25000000 Вт пік загальною вартістю 40375000,00 Євро; згідно Додатку 2: система сонячних інверторних контейнерних станцій, яка складається з комплекту блоків інверторних станцій, комплекту обладнання для контролю або розподілу електроенергії, комплекту обладнання для автоматичного регулювання загальною вартістю 7500000,00 Євро; згідно Додатку 3: система кріплень фотогальванічних елементів 3375000,00 Євро.

Аналогічні контракти, за твердженням Позивача, були укладені з ТОВ «Лєннет Солар», ТОВ «Кларіон Солар», ТОВ «Каліпсо Солар» та ТОВ «Канарі Солар» (разом вказані товариства визначені Позивачем як «Кримські компанії»).

Позивач звертає увагу на те, що видачі гарантій за Договорами передували обставини укладення кредитних договорів з компаніями ТОВ «Франко Піві», ТОВ «Франко Солар», ТОВ «Рені Солар» (ТОВ «Лиманська Енерджи 1»), ТОВ «Рені Піві» (ТОВ «Лиманська Енерджи 2») - «Материкові компанії» за визначенням Позивача.

За умовами відповідних кредитних договорів, укладених з «Материковими компаніями», Банком видано зазначеним компаніям кредитні кошти з відповідним призначенням - для оплати за фотогальванічні елементи, за системи кріплень для фотогальванічних елементів, для оплати за кабельну продукцію для будівництва сонячної електростанції, за систему інверторних контейнерних станцій тощо. Вказані оплати за поставку товару мали бути сплачені позичальниками на користь компанії AST Activ Solar Trading LTD.

Відповідні майнові права на вказане обладнання були передані «Материковими компаніями» в заставу Позивачу.

Водночас Позивачем було встановлено, що зазначені «Кримські компанії»: ТОВ «Бора Солар», ТОВ «Лєннет Солар», ТОВ «Кларіон Солар», ТОВ «Каліпсо Солар» та ТОВ «Канарі Солар»; «Материкові компанії»: ТОВ «Франко Піві», ТОВ «Франко Солар», ТОВ «Рені Солар» (ТОВ «Лиманська Енерджи 1»), ТОВ «Рені Піві» (ТОВ «Лиманська Енерджи 2»), а також компанія AST Activ Solar Trading LTD, відносились до однієї групи компаній та контролювалися однією компанією Activ Solar GMBH (Австрія), фактичне підпорядкування якою здійснюють громадяни України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 через холдинг SLAV AG.

Враховуючи зазначене Позивач стверджує, що:

- Позивачем видано банківські гарантії в забезпечення виконання зобов`язань за контрактами з поставки товарів;

- у зв`язку з невиконанням ТОВ «Бора Солар», ТОВ «Лєннет Солар», ТОВ «Кларіон Солар», ТОВ «Каліпсо Солар» та ТОВ «Канарі Солар» зобов`язань, в забезпечення яких були видані банківські гарантії, Позивач здійснив платежі на користь юридичної особи Китайської Народної Республіки - КНБМ;

- також Позивач здійснив видачу кредитних коштів компаніям, пов`язаним з ТОВ «Бора Солар», ТОВ «Лєннет Солар», ТОВ «Кларіон Солар», ТОВ «Каліпсо Солар» та ТОВ «Канарі Солар», з кінцевою метою купівлі тих же товарів, які були предметами договорів, в забезпечення яких були видані банківські гарантії; зазначені кошти через низку переказів всередині групи компаній SLAV AG було переведено від Банку до Відповідачів;

- таким чином Позивач фактично здійснив подвійне фінансування однієї операції з постачання обладнання на користь компаній групи Актив Солар.

З огляду на все викладене вище Позивач вважає, що зазначені обставини призвели до подвійного отримання від Банку коштів на здійснення однієї і тієї самої операції з купівлі обладнання у КНБМ. При цьому зі сторони Відповідача 1 інформація про кінцеву мету укладення Договору про видачу гарантії була прихована від Позивача, що свідчить про укладення оскаржуваних правочинів під впливом обману, у зв`язку з чим Позивач вважає наявними підстави для визнання недійсним Договору № 20-4262/3-2 від 28.12.2012 про надання банківської гарантії відповідно до ст. 203, 215, 230 ЦК України.

Крім того, враховуючи, що Договір № 20-4262/3-2 від 28.12.2012 про надання банківської гарантії підлягає визнанню недійсним як такий, що вчинений під впливом обману зі сторони принципала, в силу положень ч. 2 ст. 230 ЦК України з Відповідача 1 підлягають стягненню збитки в розмірі 7933995,00 Євро.

Відповідач 1 ТОВ «Бора Солар» протягом розгляду справи не скористався правом подачі відзиву на позов; в судове засідання ліквідатор ТОВ «Бора Солар» не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник Відповідача 2 (надалі також: «КНБМ») в судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог і просила суд відмовити у задоволенні позову.

Узагальнені доводи Відповідача 2 по суті спору є наступними.

Відповідач 2 визнає обставини укладення між Відповідачами 1, 2 Контракту № SAAF4112011 від 15.11.2012 про поставку фотогальванічні елементів, запасних частин, а також системи кріплень фотогальванічних елементів.

Також Відповідач 2 визнає обставини укладення між Позивачем та Відповідачем 1 Договір про надання банківської гарантії № 20-4262/3-2 від 28.12.2012, а також видачу Позивачем на користь Відповідача 2 банківської гарантії № GA/12/2108/LD від 28.12.2012.

Відповідач 2 стверджує, що КНБМ належним чином виконала зобов`язання щодо поставки обладнання за Контрактом. Водночас ТОВ «Бора Солар» було частково виконано зобов`язання щодо оплати поставленого товару.

У зв`язку з невиконанням ТОВ «Бора Солар» зобов`язань щодо оплати за Контрактом, КНБМ звернулось до Банку (Позивача) з вимогою про здійснення оплати за поставлений товар згідно Гарантії.

В період до 09.12.2015 Банком було сплачено на користь КНБМ 11882196,73 Євро на виконання Гарантії. 09.12.2015 між Банком та КНБМ внесено зміни до Гарантії, зокрема збільшено розмір гарантії з 48608312,00 Євро до 49731635,77 Євро.

В подальшому, в період з 09.12.2015 по 29.12.2017 Банком сплачено на користь КНБМ за Гарантією грошові кошти в розмірі 14714144,85 Євро.

18.12.2017 між Банком та КНБМ укладено Договір про врегулювання, за умовами якого сторони підтвердили залишок заборгованості за Гарантією в розмірі 23135294,19 Євро. Після укладення вказаного Договору про врегулювання та до березня 2020 Банком було частково виконано зобов`язання щодо оплати коштів, в розмірі 3966997,5 Євро; залишок заборгованості Банку перед КНБМ становить 19168296,69 Євро.

У зв`язку з невиконанням зобов`язання у вказаній частині щодо оплати залишку заборгованості КНБМ було ініційовано проти Банку арбітражне провадження шляхом звернення до Секретаріату Міжнародної торгової палати з Повідомленням про арбітраж щодо невиконання Банком зобов`язань, передбачених Гарантією та/або Договором про врегулювання.

Відповідач 2 вважає подання Банком позову у даній справі наміром ухилитись від виконання відповідних зобов`язань перед КНБМ.

Відповідач 2 стверджує, що Банк не довів наявності підстав для визнання Договору про надання гарантій недійсним, у зв`язку з чим вимога Банку про відшкодування збитків також є необґрунтованою.

Зокрема, Відповідача 2 зазначає, що Позивач не довів того, що з боку Відповідачів 1, 2 мав місце обман Банку; Позивач не довів, що обставини, на які він посилається, мали істотне значення для укладення Договору про надання банківської гарантії та видачі Гарантії; Позивач не довів, що в діях Відповідачів 1, 2 мав місце умисел; доводи Позивача про необізнаність стосовно факту пов`язаності ТОВ «Бора Солар» з іншими компаніями, що нібито входять в групу компаній Slav AG, є спростовними, оскільки відповідна інформація є загальнодоступною, що підтверджено безпосередньо Позивачем в позові.

Крім того Відповідачем 2 заявлено про пропуск Позивачем строку позовної давності, оскільки оспорюваний Договір про надання банківської гарантії укладено 28.12.2012; зокрема Відповідач 2 стверджує, що перебіг позовної давності розпочався 28.12.2012 та завершився 28.12.2015.

Враховуючи викладене вище Відповідач 2 вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не можуть бути задоволені.

Частинами 2, 3 ст. 7 КУзПБ передбачено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Отже, норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство, що дозволяє здійснювати ефективний судовий контроль щодо повернення майнових активів боржника у його розпорядження з метою відновлення платоспроможності такого боржника або належного формування ліквідаційної маси банкрута.

Згідно ст. 219 ГПК України, після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для ухвалення судових рішень приміщення) для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його оголошення.

У судовому засіданні 30.05.2023, відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Детально розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, з`ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши доводи представників Позивача та Відповідача 2, суд зазначає наступне.

Предметом розгляду суду у даній справі є питання визнання недійсним Договору про надання банківської гарантії № 20-4262/3-2 від 28.12.2012, укладеного між Позивачем та Відповідачем 1, а також стягнення з Відповідача 1 збитків в розмірі 7933995,00 Євро.

28.12.2012 між ПАТ «Промінвестбанк» (Банк-гарант) та ТОВ «Бора Солар» (Принципал) укладено Договір № 20-4262/3-2 про надання банківської гарантії (надалі також: «Договір»), відповідно до умов якої (п. 1.1.) Бенефіціаром є China National Building Materials And Equipment Import Export Corporation (Китайська Національна Корпорація по Імпорту та Експорту Будівельних Матеріалів та Обладнання) (КНБМ).

Згідно п. 1.3. Договору, «Контрактом» є зовнішньоекономічний контракт № SAAF4112011 від 15.11.2012, укладений між Принципалом та Бенефіціаром, з усіма змінами, доповненнями та додатками до нього.

Відповідно до п. 1.4. Договору, «Гарантією» є безвідклична банківська гарантія № GA/12/2108/LD, що надається Банком-гарантом на основі заяви Принципала та є інструментом забезпечення виконання зобов`язання, відповідно до якого Банк-гарант приймає на себе грошове зобов`язання (оформлене у письмовій формі або у формі повідомлення) перед Бенефіціаром або його правонаступником сплатити кошти у разі отримання вимоги, що засвідчить про настання гарантійного випадку в результаті невиконання Принципалом зобов`язань в повному обсязі або їх частини (пред`явлення Банку-гаранту Бенефіціаром або його правонаступником вимоги). Зобов`язання Банку-гаранта перед Бенефіціаром або його правонаступником не залежить від основного зобов`язання (Контракту) Принципала (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на таке зобов`язання безпосередньо міститься у Гарантії.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що Банк-гарант за дорученням Принципала та на підставі заяви Принципала про надання гарантії надає на користь Бенефіціара Гарантію, що забезпечує виконання Принципалом своїх зобов`язань за Контрактом. Заява про надання гарантії, прийнята до виконання Банком-гарантом, є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно п. 2.2., 2.3. Договору, Гарантія надається на виконання умов Контракту. Термін дії гарантії до 15.07.2018 включно.

Сума гарантії, за положеннями п. 2.5. Договору, становить 48608312,00 Євро, а з урахуванням змін, внесених Договором про внесення змін № 20-4263/3-2-02122015 від 02.12.2015 до Договору, становить 49731635,77 Євро.

15.11.2012 між КНБМ (постачальник) та ТОВ «Бора Солар» (покупець) було укладено Контракт № SAAF4112011, відповідно до умов якого (п. 1.1.) постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця обладнання відповідно до специфікацій, а також, у випадку необхідності за домовленістю сторін - запасні частини до товару, а покупець зобов`язаний прийняти товар та запасні частини й оплатити їх в повному розмірі в порядку та на умовах Контракту.

Предметом поставки за Контрактом № SAAF4112011 від 15.11.2012 є: згідно Додатку 1: фотогальванічні елементи в кількості 25000000 Вт пік загальною вартістю 40375000,00 Євро; згідно Додатку 2: система сонячних інверторних контейнерних станцій, яка складається з комплекту блоків інвертор них станцій, комплекту обладнання для контролю або розподілу електроенергії, комплекту обладнання для автоматичного регулювання загальною вартістю 7500000,00 Євро; згідно Додатку 3: система кріплень фотогальванічних елементів 3375000,00 Євро.

З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що КНБМ належним чином виконала свої зобов`язання щодо поставки обладнання за Контрактом, а саме поставлено на користь ТОВ «Бора Солар» обладнання (фотогальванічні елементи та запасні частини до них, в т.ч. системи кріплень) у кількості та якості, як передбачено Контрактом, та надала ТОВ «Бора Солар» оригінали всіх документів, зазначених в п. 2.6. Контракту. ТОВ «Бора Солар» прийняло поставлений товар та товарні документи, не заявило заперечень щодо якості та/або кількості товару, а також повноти наданого пакету документів.

Водночас ТОВ «Бора Солар» було частково виконано зобов`язання щодо оплати поставленого товару.

У зв`язку з невиконанням ТОВ «Бора Солар» зобов`язань щодо оплати за Контрактом, КНБМ звернулось до Банку (Позивача) з вимогою про здійснення оплати за поставлений товар згідно Гарантії.

В період до 09.12.2015 Банком було сплачено на користь КНБМ 11882196,73 Євро на виконання Гарантії. 09.12.2015 між Банком та КНБМ внесено зміни до Гарантії, зокрема збільшено розмір гарантії з 48608312,00 Євро до 49731635,77 Євро.

В подальшому, в період з 09.12.2015 по 29.12.2017 Банком сплачено на користь КНБМ за Гарантією грошові кошти в розмірі 14714144,85 Євро.

18.12.2017 між Банком та КНБМ укладено Договір про врегулювання, за умовами якого сторони підтвердили залишок заборгованості за Гарантією в розмірі 23135294,19 Євро. Після укладення вказаного Договору про врегулювання та до березня 2020 Банком було частково виконано зобов`язання щодо оплати коштів, в розмірі 3966997,5 Євро; залишок заборгованості Банку перед КНБМ становить 19168296,69 Євро.

У зв`язку з невиконанням зобов`язання у вказаній частині щодо оплати залишку заборгованості КНБМ було ініційовано проти Банку арбітражне провадження шляхом звернення до Секретаріату Міжнародної торгової палати з Повідомленням про арбітраж щодо невиконання Банком зобов`язань, передбачених Гарантією та/або Договором про врегулювання.

Відносно доводів Позивача про наявність підстав, передбачених ст. 229, 230 ЦК України, для визнання недійсним Договору про надання банківської гарантії, суд зазначає наступне.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги Позивач зазначає, що при укладенні Договору про надання банківської гарантії ТОВ «Бора Солар» та КНБМ ввели Позивача в оману, що мало наслідком подвійне фінансування з боку Банку однієї і тієї самої операції з купівлі обладнання у КНБМ.

Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей майна, які значно знижують його цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов`язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв`язку з вчиненням цього правочину.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 31.03.2021 у справі № 910/18600/19, при вирішенні спорів про визнання правочинів недійсними на підставі ст. 230 ЦК України господарські суди повинні мати на увазі, що відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності позивачем факту обману.

Під обманом слід розуміти умисне введення в оману представника підприємства, установи, організації або фізичної особи, що вчинила правочин, шляхом: повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності; заперечення наявності обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину; замовчування обставин, що мали істотне значення для правочину.

Отже, обман - це певні винні, навмисні дії сторони, яка намагається запевнити іншу сторону про такі властивості й наслідки правочину, які насправді наступити не можуть.

При цьому, особа, яка діяла під впливом обману, повинна довести не лише факт обману, а й наявність умислу в діях відповідача та істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. Суб`єктом введення в оману є сторона правочину, як безпосередньо, так і через інших осіб за домовленістю.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування положень ст. 230 ЦК України при визнанні недійсним договору поруки міститься в постановах Касаційного господарського суду у складів Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 910/18618/19, від 01.12.2020 у справі № 910/18423/19, від 02.12.2020 у справі № 910/18056/19, від 09.12.2020 у справі № 910/18310/19, від 16.12.2020 у справі № 910/18599/19, від 23.12.2020 у справі № 910/18023/19, від 16.03.2021 у справі № 910/17988/19 та № 910/18603/19.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76, 77, 79 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З матеріалів справи судом встановлено, що на підтвердження своєї позиції про введення Банку-гаранта в оману Позивачем надано копії Договору № 20-4262/3-2 про надання банківської гарантії від 28.12.2012, Гарантії № GA/12/2108/LD від 28.12.2012, Контракту № SAAF4112011 від 15.11.2012, а також копії кредитних договорів, укладених між Позивачем та компаніями: ТОВ «Франко Піві», ТОВ «Франко Солар», ТОВ «Рені Солар» (ТОВ «Лиманська Енерджи 1»), ТОВ «Рені Піві» (ТОВ «Лиманська Енерджи 2»).

Проте вказані докази в їх сукупності не можуть бути підставою для висновку про вчинення Відповідачами 1, 2 умисних узгоджених дій з метою введення Позивача в оману.

Позивачем не доведено обставин поставки КНБМ одного і того самого товару за різними договорами, а також отримання КНБМ подвійної оплати за один і той же товар.

Також Позивачем не надано доказів на підтвердження викладених в позовній заяві обставин стосовно того, що поставка обладнання за Контрактом № SAAF4112011 від 15.11.2012, пов`язана з кредитуванням Позивачем зазначених вище компаній: ТОВ «Франко Піві», ТОВ «Франко Солар», ТОВ «Рені Солар» (ТОВ «Лиманська Енерджи 1»), ТОВ «Рені Піві» (ТОВ «Лиманська Енерджи 2»).

Відносно доводів Позивача про пов`язаність ТОВ «Бора Солар», з компаніями: ТОВ «Лєннет Солар», ТОВ «Кларіон Солар», ТОВ «Каліпсо Солар» та ТОВ «Канарі Солар», ТОВ «Франко Піві», ТОВ «Франко Солар», ТОВ «Рені Солар» (ТОВ «Лиманська Енерджи 1»), ТОВ «Рені Піві» (ТОВ «Лиманська Енерджи 2»), AST Activ Solar Trading LTD, шляхом підпорядкування Activ Solar GMBH (Австрія) через холдинг SLAV AG, суд зазначає, що вказана інформація отримана Позивачем із загальнодоступних реєстрів, що стверджено безпосередньо Позивачем в позовній заяві, отже вказана інформація могла бути відома Позивачу до укладення відповідних правочинів.

При цьому Позивачем не доведено того, що факт пов`язаності зазначених компаній має істотне значення для укладення оспорюваного Договору № 20-4262/3-2 про надання банківської гарантії від 28.12.2012.

Таким чином, за наслідком дослідження матеріалів справи в їх сукупності, судом не встановлено наявності в діях ТОВ «Бора Солар» та КНБМ факту введення ПАТ «Промінвестбанк» в оману щодо істотних умов договору у правовідносинах з поставки КНБМ на користь ТОВ «Бора Солар» обладнання згідно Контракту № SAAF4112011 від 15.11.2012, а також укладення між ПАТ «Промінвестбанк» та ТОВ «Бора Солар» Договору № 20-4262/3-2 про надання банківської гарантії від 28.12.2012 та безпосередньо видачі Банком-гарантом Гарантії № GA/12/2108/LD від 28.12.2012.

Враховуючи викладене вище суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову про визнання недійсним Договору № 20-4262/3-2 про надання банківської гарантії від 28.12.2012.

Крім того, враховуючи, що позовна вимога про стягнення з Відповідача 1 на користь Позивача збитків в порядку ч. 2 ст. 230 ЦК України в сумі 7933995,00 Євро, є похідною від позовної вимоги про визнання договору недійсним, яка залишена без задоволення, отже відповідна позовна вимога про стягнення збитків також залишається судом без задоволення.

Таким чином суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю.

Відносно заяви Відповідача 2 про застосування строків позовної давності суд зазначає, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, позовна давність за заявою Відповідача 2 не підлягає застосуванню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у вигляді судового збору в сумі 794500,00 грн покладаються на Позивача.

Керуючись ст. 129, 233, 238, 240, 241, 256 ГПК України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову відмовити повністю.

2.Копію рішення надіслати сторонам.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення та підписання повного тексту рішення.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення 11.07.2023.

Суддя С.Ю. Наріжний