Ухвала

від 22.06.2023 по справі 753/11525/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а

Номер апеляційного провадження № 22-ц/824/4656/2023

У Х В А Л А

22 червня 2023 року м. Київ

Справа № 753/11525/19

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,

суддів Немировської О.В., Рейнарт І.М.

за участю секретаря судового засідання Кравченко Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 вересня 2021 року, ухвалене у складі судді Трусової Т.О.,

у справі за позовомОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Гравіс Сервіс Груп», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Легкобит Станіслав Олександрович, Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя, визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів та акту приймання-передачі майна, скасування рішень та записів про право власності, витребування майна у спільну власність сторін, поділ майна,

встановив:

У червні 2019 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 (колишнього чоловіка, відповідач-1) та ОСОБА_1 (батька колишнього чоловіка ОСОБА_1 , відповідач-2) та ТОВ «Гравіс Сервіс Груп» про визнання об`єктом спільної сумісної власності подружжя квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів ТОВ «Гравіс Сервіс Груп» в частині формування статутного капіталу за рахунок майнового внеску - вищевказаної квартири, та акту приймання-передачі майна, скасування рішень та записів про право власності ТОВ «Гравіс Сервіс Груп» та відповідача 2 на вищевказану квартиру, витребування квартири у спільну власність позивача та відповідача 1, поділ квартири в рівних частках.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 22 вересня 2021 року позов задоволено частково.

Визнано недійсним правочин між ОСОБА_1 та ТОВ «Гравіс Сервіс Груп», оформлений актом приймання-передачі майна в статутний капітал ТОВ «Гравіс Сервіс Груп» від 28 лютого 2017 року, щодо передачі ТОВ «Гравіс Сервіс Груп» у якості вкладу до статутного капіталу квартири АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 681707580000).

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за ОСОБА_2 право власності на частину квартири АДРЕСА_2 загальною площею 95 кв.м., житловою площею 52,9 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 681707580000).

Витребувано частину квартири АДРЕСА_2 , у ОСОБА_1 на користь власника - ОСОБА_2 .

Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на частину квартири АДРЕСА_2 , здійснену державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобитом С.О. 20 липня 2017 року (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 36237382; номер запису про право власності: 21486356).

Не погоджуючись з рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, неправильне встановлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок неправильного їх дослідження та оцінки.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що позивачем заявлені вимоги без зазначення правових підстав поновлення прав позивача за заявленим способом захисту. В тому числі позивачем не враховано обставин позовних вимог про витребування майна на користь відповідача - 1. При цьому, зміст позовних вимог не викладено з зазначенням доказів, що підтверджують обставини, вказані в позові, з посиланням на способи захисту.

В поданій позовній заяві не викладені обставини, якими позивач обґрунтовує своє право вимоги відповідно до норм матеріального права, а тому не визначено характер позову та не окреслено його предмет, який би характеризував те, на що спрямований позов, тобто, які саме права позивача порушені відповідачами, який характер мають правовідносини, що виникли між сторонами з приводу даного спору, якими правовими нормами вони регулюються та яким чином передбачені шляхи їх поновлення.Однак, вказані обставини залишені судом поза увагою, не досліджені та не описані.

Крім того, вказує, що квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 95 кв.м., житловою площею 52,9 кв.м., відповідно до протоколу загальних зборів та акту приймання-передачі майна було внесено до статутного капіталу ТОВ «Гравіс Сервіс Груп», тобто майно перейшло у власність товариства.

Вважає, що позивачем обрано незрозумілий спосіб захисту, порушеного на думку позивача права, не визначено предмет доказування. Однак, вказані обставини залишені судом поза увагою, не досліджені та не описані.

У відзиві на апеляційну скаргу Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вказує про те, що департамент, будучи структурним підрозділом органу місцевого самоврядування позбавлений повноважень щодо надання правової оцінки реєстраційним діям, вчиненим іншими суб`єктами реєстрації.

Зазначає, що скасування запису про проведену державну реєстрацію права вже не може призвести до настання реальних наслідків щодо скасування державної реєстрації за процедурою, визначеною у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», адже виконанню підлягають виключно судові рішення: про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень; про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких про: державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. (Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду, від 03.09.2020 у справі No 914/1201/19, від 20.08.2020 у справі No 916/2464/19, від 14.07.2020 у справі No 910/8387/19).

Звертає увагу, на судову практику у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно, а саме - постанову Великої Палати Верховного Суду від 21.12.22 у справі №914/2350/18 (914/608/20), відповідно до висновків якої, захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, що було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна, не є ефективним способом захисту права власника (п. 73, 75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц; п. 84, 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16).

В судовому засіданні 22 червня 2023 року апеляційним судом поставлено на обговорення питання про зупинення апеляційного провадження до розгляду Великою Палатою Верховного Суду цивільної справи № 362/2707/19 (провадження № 14-21цс22) з аналогічних правовідносин.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 не заперечував проти зупинення апеляційного провадження до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 362/2707/19.

Представник позивача ОСОБА_4 залишив вирішення цього питання на розсуд суду.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, будучи повідомленими про день та час розгляду справи у встановленому законом порядку, про причини своєї неявки суд не повідомили, а тому колегія суддів вважала можливим розглянути питання про зупинення апеляційного провадження за їх відсутності відповідно до вимог ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне провадження підлягає зупиненню, враховуючи наступне.

Звертаючись до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 (колишнього чоловіка) та ОСОБА_1 (батька колишнього чоловіка ОСОБА_1 ) та ТОВ «Гравіс Сервіс Груп», позивач просила визнати об`єктом спільної сумісної власності подружжя квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , визнати недійсним та скасувати рішення загальних зборів ТОВ «Гравіс Сервіс Груп» в частині формування статутного капіталу за рахунок майнового внеску - вищевказаної квартири, та акт приймання-передачі майна, скасувати рішення та записи про право власності ТОВ «Гравіс Сервіс Груп» та відповідача 2 на вищевказану квартиру, витребувати квартири у спільну власність позивача та відповідача 1, поділити квартиру в рівних частках.

В обґрунтування позову посилалась на те, що спірна квартира була набута нею та відповідачем 1 ОСОБА_1 під час їх шлюбу за рахунок спільних коштів подружжя і незаконно, без її згоди, передана відповідачем 1 ОСОБА_1 як внесок до статутного капіталу ТОВ «Гравіс Сервіс Груп», а в подальшому відчужена на користь відповідача-2 ОСОБА_1 , який є батьком відповідача-1 ОСОБА_1 .

Вимоги позову обґрунтовані тим, що позивач, як законний володілець спірної квартири, яка вибула з її володіння у незаконний спосіб та не з її волі, має право на захист свого права шляхом витребування майна з чужого незаконного володіння.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Великої Палата Верховного Суду від 13 квітня 2022 року у справі № 362/2707/19 (провадження № 14-21цс22) прийнято до розгляду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Васильківського районного нотаріального округу Тернюк Є.В. про визнання недійсними договорів дарування, скасування їх державної реєстрації та витребування майна з чужого незаконного володіння.

З ухвали Великої Палати Верховного Суду від 13 квітня 2022 року у справі № 362/2707/19 (провадження № 14-21цс22) вбачається, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 січня 2022 року справу передано для розгляду Великою Палатою Верховного Суду керуючись підпунктом 7 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.

Обґрунтовуючи зазначені підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду зазначає, що при застосуванні статті 388 ЦК України у подібних правовідносинах витребувати можна лише індивідуально визначене майно, або майно яке виділено в натурі.

Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду зазначає, що у постанові від 02 вересня 2015 року у справі № 6-1168цс15 Верховний Суд України дійшов висновку, що витребувати можна лише індивідуально визначене майно, або майно, яке виділено в натурі, проте Верховний Суд України у постанові від 16 серпня 2017 року у справі № 2608/12111/12 (провадження № 6-54цс17), від висновку якої відступила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 червня 2021 року у справі № 916/2813/18 (провадження № 12-71гс20) щодо недійсності договору, укладеного одним із подружжя без згоди другого, визначивши, що можливість визнання недійсним договору про розпорядження майном, яке перебуває у спільній власності, залежить від встановлення недобросовісності третьої особи - контрагента, та не відступила від інших зроблених висновків, зазначив, що на підставі статті 388 ЦК України можна витребувати лише індивідуально визначене майно.

Водночас при вирішенні справи № 6-1203цс15, Верховний Суд України у постанові від 16 вересня 2015 року зазначив про наявність підстав для витребування у відповідача на користь фізичних осіб 54/100 частини спірного нерухомого майна згідно зі статтею 388 ЦК України. При цьому, витребовуючи частку у майні, Верховний Суд України не з`ясовував, чи є це майно індивідуально визначеним або виділеним у натурі.

Отже, Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку, що при застосуванні статті 388 ЦК України у подібних правовідносинах витребувати можна лише індивідуально визначене майно, або майно яке виділено в натурі, а тому вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 02 вересня 2015 року у справі № 6-1168цс15 та у постанові від 16 серпня 2017 року у справі № 2608/12111/12 (провадження № 6-54цс17), оскільки Велика Палата Верховного Суду ще чітко не висловлювала правову позицію з цього питання та не надавала правовий аналіз можливості такого способу захисту порушеного права за відсутності виділення належної позивачу частки у майні без виділення цієї частки в натурі.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Отже, підставою для зупинення провадження у справі може бути прийняття палатою, об`єднаною палатою або Великою Палатою Верховного Суду до свого розгляду іншої справи у подібних правовідносинах (ст. 403 ЦПК України).

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).

Відповідно до п.14 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини у справі № 362/2707/19 є подібними з цією справою №753/11525/19, що переглядається, за предметом та підставами позову, умовами застосування правових норм.

За таких підстав колегія суддів вважає за необхідне зупинити апеляційне провадження у цій справі до закінчення перегляду судового рішення у подібних правовідносинах в касаційному порядку.

Керуючись ст.ст. 252, 253, 268, 367, 368 ЦПК України, суд

ухвалив:

Зупинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 вересня 2021 року

у справі № 753/11525/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Гравіс Сервіс Груп», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Легкобит Станіслав Олександрович, Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя, визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів та акту приймання-передачі майна, скасування рішень та записів про право власності, витребування майна у спільну власність сторін, поділ майна - до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду цивільної справи № 362/2707/19 (провадження № 14-21цс22).

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту ухвали шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 10 липня 2023 року.

Суддя - доповідач: Ящук Т.І.

Судді: Немировська О.В.

Рейнарт І.М.