Постанова

від 11.07.2023 по справі 161/6261/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2023 рокуЛьвівСправа № 161/6261/23 пров. № А/857/10261/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Онишкевича Т.В., Сеника Р.П.

за участі секретаря судового засідання Демчик Л.Р.,

позивач: не з`явився

представника відповідача: з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 травня 2023 року у справі № 161/6261/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови,-

суддя в 1-й інстанції Гринь О.М.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення - м. Луцьк,

дата складання повного тексту рішення 25.05.2023,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (наладі також ОСОБА_1 , позивач) звернулася в суду з позовом до Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради (далі також Департамент, відповідач), в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 14 квітня 2023 року LMR 3202887, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Звертає увагу суду на те, що транспортний засіб Skoda SUPERB CLASSIC д.н.з. НОМЕР_1 належить Волинському обласному благодійному фонду підтримки Вищого професійного училища №6 (технічний паспорт НОМЕР_2 ). Згідно п. 2 Угоди про користування послугами автогосподарства від 11.01.2010 року, яка була укладена між Волинським обласним благодійним фондом підтримки Вищого професійного училища № 6 в особі голови правління Загоровської Н.Л. і дирекцією Волинського технікуму НУХТ в особі директора Корчука І.В., автомобіль Skoda SUPERB CLASSIC д.н.з. НОМЕР_3 було надано дирекції технікуму для службового користування. Правонаступником Волинського технікуму НУХТ є Відокремлений структурний підрозділ «Волинський фаховий коледж Національного університету харчових технологій».

Згідно рішення Луцької міської ради від 25.02.2009 року № 36/128 Національному університету харчових технологій надано в постійне користування земельну ділянку (кадастровий номер 111020020) на вулиці Кафедральній, 6 загальною площею 0,6945 га для обслуговування навчального закладу. Відокремлений структурний підрозділ «Волинський фаховий коледж Національного університету харчових технологій» є відокремленим підрозділом Національного університету харчових технологій. Місце, на якому було здійснено стоянку автомобіля Skoda SUPERB CLASSIC д.н.з. НОМЕР_1 , є прилеглою територією і не є тротуаром. Відтак, на думку позивача, стоянка на зазначеній території не підпадає під порушення, визначене п. 15.10 «б» ПДР України та ч.1 ст.122 КУпАП, відтак не погоджується із тим, що нею порушено правила стоянки, а саме: здійснено стоянку транспортного засобу на тротуарі, чим порушено п. 15.10 «б» ПДР України.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 травня 2023 року позов задоволено частково. Скасовано постанову Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради від 14 квітня 2023 року LMR 3202887, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП, а саме у зв`язку з відсутністю складу правопорушення. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536,80 грн..

Повернуто ОСОБА_1 з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір у розмірі 536,80 грн., який був сплачений квитанцією АТ КБ «Приватбанк» від 20 квітня 2023 року №0.0.2959232707.1, код квитанції 9303-1427-3013-9435, сума платежу 1 073,60 грн. .

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Департамент муніципальної варти Луцької міської ради звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Вказує про помилковість позиції суду першої інстанції про те, що автомобіль позивача був припаркований біля входу у навчальний заклад, у відокремленому для цього місці, адже зупинку і стоянку дозволяється здійснювати у спеціально відведених місцях, позначених дорожніми знаками 5.42.1 «Місце для стоянки», 5.43 «Зона стоянки» або на узбіччі. Як вбачається із фотофіксації правопорушення на місці стоянки транспортного засобу Skoda SUPERB CLASSIC державний номерний знак НОМЕР_4 відсутні дорожні знаки 5.42.1 «Місце для стоянки», 5.43 «Зона стоянки».

Звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що місце на якому здійснена стоянка вищевказаного транспортного засобу не є проїзною частиною, адже відповідно до п. 1.10 ПДР України проїзна частина це елемент дороги, призначений для руху нерейкових транспортних засобів. Дорога може мати декілька проїзних частин, межами яких є розділювальні смуги. Із фото місця на якому здійснено паркування транспортного засобу встановлюється, що дане місце використовується для руху пішоходів, відокремлене від проїзної частини бортовим каменем (бордюром). Вздовж тротуару ростуть зелені насадження, розміщені клумби які відокремлені від тротуару бортовим каменем, розміщенні лавочки для сидіння та встановлений пам`ятний знак жертвам політичних репресій. Тому, заїзд, рух та паркування транспортного засобу на тротуарі позивачем не лише порушує ПДР, а й створює загрозу життю і здоров`ю пішоходів та студентів навчального закладу.

Відтак, апелянт вважає, що інспектором (інспектором з паркування) департаменту муніципальної варти Табертом Д.В. було розглянуто матеріали справи та всебічно з урахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, неупереджено, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими наслідками для прав, свобод та інтересів особи, з урахуванням вимог чинного законодавства винесено Постанову серії LMR №3202887 від 14.04.2023 на відповідальну особу, за якою зареєстровано транспортний засіб Skoda SUPERB CLASSIC державний номерний знак НОМЕР_4 - ОСОБА_1 .

Згідно з частиною 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що 14 квітня 2023 року старшим інспектором (інспектором з паркування) Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради Табертом Денисом Васильовичем винесена постанова LMR 3202887, в якій зафіксовано, що 13 квітня 2023 року о 10 год. 32 хв. за адресою м. Луцьк, вул. Кафедральна, 6, особа, яка керувала автомобілем Skoda SuperB, НОМЕР_4 , здійснила стоянку транспортного засобу на тротуарі, чим порушила п.15.10 «б» ПДР України. У зв`язку з вищенаведеним, на ОСОБА_1 , як керівника юридичної особи-власника транспортного засобу, накладене адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, у вигляді штрафу розміром 340,00 грн.

Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності є наявність доказів про вчинення адміністративного правопорушення, а саме фотознімок, здійснений спецзасобом марки SAMSUNG SM-A325F/DS.

Не погоджуючись із вищезазначеною постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, вважаючи її протиправною та з метою відновлення порушеного права, позивач звернулася з відповідним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції зазначив, що з досліджених фототаблиць, а також державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, слідує, що автомобіль Skoda SuperB, НОМЕР_4 , був припаркований на земельній ділянці з кадастровим номером 0710100000:11:120:0020, яка надана у постійне користування Національному університету харчових технологій з цільовим призначенням «для обслуговування навчального закладу». Автомобіль припаркований безпосередньо біля входу у навчальний заклад, у відокремленому для цього місці, на межі «А» - «И», що зображена в акті як межа з землями ОСОБА_2 і Павла.

Суд також вказав про те, що тротуар, як елемент вулично-дорожньої мережі, який призначений для руху пішоходів, може бути розміщений лише на землях дорожнього господарства, в межах відповідних смуг відведення. Автомобіль Skoda SuperB, НОМЕР_4 , був припаркований на землях з цільовим призначення «для обслуговування навчального закладу», тобто, не міг бути розміщений саме на тротуарі.

Відтак, суд дійшов висновку, що будь-яких доказів протилежного, зокрема схему вулично-дорожньої мережі у спірному місці, яка б вказувала про паркування на тротуарі, відповідач суду не надав, в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як передбачено ч.1 статті 219 КУпАП, виконавчі комітети (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів у межах відповідного населеного пункту, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису).

Від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою і сьомою статті 122 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування (ч.3 статті 219 КУпАП).

Рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 12.10.2022 року № 521-1 «Про уповноваження працівників департаменту муніципальної варти на виконання функцій інспекторів з паркування» наділено працівників департаменту муніципальної варти Луцької міської ради повноваженнями на здійснення функцій інспекторів паркування, а також уповноважено у випадках визначених законом, розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою і сьомою статті 122 КУпАП(у частині порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів у межах відповідного населеного пункту, зафіксоване в режимі фотозйомки(відеозапису), частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 КУпАП, здійснювати тимчасове затримання транспортних засобів у випадках, передбачених КУпАП та в порядку визначеному постановою Кабінету Міністрів України.

Інспектори з паркування - це державні службовці, які виконують функції держави.

Інспектори з паркування мають право наклади адміністративні стягнення на підставі Кодексу України про адміністративні правопорушення. Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), інспектори з паркування зобов`язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).

Мета роботи інспекторів з паркування: зменшення середньої тривалості стоянки автомобіля; звільнення вулиць від хаотичного паркування автомобілів (розвиток паркувального простору); зниження кількості автомобілів в центрі міста; розвиток інфраструктури пішохідних зон і велодоріжок, а також громадського транспорту; профілактична і роз`яснювальна робота з водіями транспортних засобів. Функціональні обов`язки інспекторів з паркування: інспектування вулиць на предмет виявлення порушення правил зупинки, стоянки, у тому числі неоплати вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування; здійснення фіксації порушень правил зупинки, стоянки, паркування, в тому числі несплату послуг паркування у режимі фотозйомки (відеозапису); встановлення особи, відповідальної за порушення правил паркування; розміщення на лобовому склі транспортного засобу повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності; винесення постанови по справам про адміністративні правопорушення за порушення стоянки та зупинки, правил паркування; внесення інформації про адміністративні правопорушення до відповідних реєстрів.

Також інспектори здійснюють фотофіксацію (відеозапис) порушень ПДР в розділі стоянки, зупинки, та притягнення до адміністративної відповідальності.

Отже, інспектор з паркування Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради наділений повноваженнями наклади адміністративні стягнення на підставі КУпАП.

У відповідності до ч.1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський п рядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).

Згідно з статтею 14 зазначеного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин.

Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Положеннями статті 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Пунктом 1.9. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.2001 року № 1306 (далі ПДР України) передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.п. «б» п. 15.10 ПДР України, забороняється стоянка транспортних засобів; на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками).

Підпунктом «в» п.15.10 ПДР України зазначено, що стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.

Відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Примітка. Суб`єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб`єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).

Положеннями ст.14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Як убачається з оскаржуваної постанови, 13 квітня 2023 року о 10 год. 32 хв. за адресою м. Луцьк, вул. Кафедральна, 6, особа, яка керувала автомобілем Skoda SuperB, НОМЕР_4 здійснила стоянку транспортного засобу на тротуарі, де немає місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками, чим порушив п. 15.10 «б» Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачено ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Нормами ч.ч. 1-3 ст. 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, а позивач повинен заперечувати проти доводів суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 279-8 цього Кодексу.

Частинами 3-5 ст.279-1 КУпАП встановлено, якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов`язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 142 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 142 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення). Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити відомості, передбачені частинами другою - четвертою статті 283 цього Кодексу, крім відомостей про особу, стосовно якої розглядається справа. Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити також інформацію про порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вчинення відповідного правопорушення, що вважатиметься виконанням адміністративного стягнення у повному обсязі. Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Таким чином, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.

Колегія суддів зазначає, що на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідачем до суду було надано фотознімки, відповідно до яких належний ОСОБА_1 транспортний засіб Skoda SuperB, НОМЕР_4 , по вул. Кафедральна, 6 в м. Луцьк здійснено стоянку на тротуарі (а.с. 25-26), а також відсутність відповідних дорожніх знаків, встановлених з табличками, в зоні дії яких дозволено стоянку на тротуарі.

Колегія суддів вважає необґрунтованим та безпідставним покликання суду першої інстанції на те, що автомобіль Skoda SuperB, НОМЕР_4 , був припаркований на землях з цільовим призначення «для обслуговування навчального закладу», тобто, не міг бути розміщений саме на тротуарі, оскільки тротуар, як елемент вулично-дорожньої мережі, який призначений для руху пішоходів, може бути розміщений лише на землях дорожнього господарства, в межах відповідних смуг відведення.

З цього приводу слід вказати про те, що із фотофіксація місця правопорушення на якому здійснено паркування транспортного засобу, дане місце використовується для руху пішоходів, відокремлене від проїзної частини бортовим каменем (бордюром). Вздовж тротуару ростуть зелені насадження, розміщені клумби, які відокремлені від тротуару бортовим каменем.

Крім того, слід дійти висновку, що для здійснення паркування позивачка здійснила рух безпосередньо по тротуару, чим фактично могла створити загрозу життю та здоров`ю пішоходів, які рухалися вздовж тротуару.

У контексті обставин цієї справи треба зауважити, що пішохід теж є учасником дорожнього руху і наявність умов для його пересування є важливою умовою належної організації дорожнього руху.

Зі змісту норми п.п. «б» п. 15.10 ПДР України вбачається, що зупинку і стоянку дозволяється здійснювати у спеціально відведених місцях, позначених дорожніми знаками 5.42.1 «Місце для стоянки», 5.43 «Зона стоянки» або на узбіччі.

Так, частинами 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, а позивач повинен заперечувати проти доводів суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Із змісту вказаної норми слідує, що обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених органом (посадовою особою) доказів, що є допустимими, тобто зібраними у встановленому КУпАП порядку.

В розглядуваному випадку такі вимоги дотримані відповідачем, спірна постанова відповідає вимогам ст.283 КУпАП, суд оцінюючи зібрані у справі в сукупності докази, дійшов висновку, що відповідач при винесенні оскаржуваної постанови діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог. Відтак в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Враховуючи, що вказані матеріали фотофіксації містять інформацію про обставини події та підтверджують скоєння позивачем адміністративного правопорушення, вони розглядаються судом як доказ.

При цьому, колегія суддів зазначає, що доказів неправомірної поведінки інспектора позивачем не надано, а судом не встановлено, тому, приймаючи оскаржувану постанову, інспектор з паркування діяв правомірно, реалізовувавши свої повноваження по забезпеченню безпеки дорожнього руху.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що під час встановлення адміністративного правопорушення, а також накладення адміністративного стягнення на позивача, інспектор діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки в діях позивача наявний складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 травня 2023 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 271 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.

Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 272 КАС України судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 271, 272, 308, 310, 313, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради задовольнити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 травня 2023 року у справі № 161/6261/23 скасувати та ухвалити у справі нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Т. В. Онишкевич Р. П. Сеник Повне судове рішення складено 11 липня 2023 року