Постанова

від 11.07.2023 по справі 380/10072/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2023 року

м. Київ

справа № 380/10072/20

адміністративне провадження № К/990/16690/22

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №380/10072/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненерудпром» до Державної служби геології та надр України про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненерудпром» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 cічня 2022 року (колегія суддів у складі головуючого судді Качмара В.Я., суддів Большакової О.О., Затолочного В.С.) у справі №380/10072/20

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У листопаді 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівненерудпром» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Рівненерудпром») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби геології та надр України (далі по тексту - відповідач, Держгеонадра), у якому просило:

- визнати протиправною відмову відповідача, викладену у листі від 30 червня 2020 року №9683/01/10-20;

- зобов`язати відповідача видати ТОВ «Рівненерудпром» спеціальний дозвіл на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою надр, а саме: покладів бурштину на ділянці «Антонівка» у Володимирецькому районі Рівненської області у відповідності до заяви поданої від 04 березня 2016 року (що була зареєстрована 09 березня 2016 року за вихідним номером 4054/13/12-16) терміном на 5 років;

- зобов`язати Держгеонадра укласти з позивачем угоду про користування надрами, а саме: покладів бурштину на ділянці Антонівка у відповідності до Заяви.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем порушено вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615 «Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами» (далі по тексту -Порядок №615), оскільки протягом 60 днів після надходження заяви разом із відповідними документами відповідачем не прийнято жодного рішення. Всупереч вимогам закону відповідач у визначений строк, дозвіл на користування надрами не видав, матеріали позивачу не повернув, а тому така бездіяльність є протиправною.

Оскільки, відповідачем не вказано жодних зауважень щодо необхідного обсягу та повноти інформації у наданих документах на отримання спеціального дозволу на користування надрами у встановлений законом строк, то як наслідок, має бути виданий спеціальний дозвіл на користування надрами. Тобто, з урахуванням принципу мовчазної згоди, передбаченої Законом України №2806-IV, відповідач зобов`язаний видати позивачу спеціальний дозвіл на користування надрами.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Держгеонадр викладену у листі від 30 червня 2020 року №9683/01/10-20.

Зобов`язано Держгеонадра видати ТОВ «Рівненерудпром» спеціальний дозвіл на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою надр покладів бурштину на ділянці «Антонівка» у Володимирецькому районі Рівненської області у відповідності до заяви поданої 09 березня 2016 року терміном на 5 років.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач звертався до відповідача із повідомленням про застосування принципу «мовчазної згоди», тобто ТОВ «Рівненерудпром» реалізував своє право на застосування принципу «мовчазної згоди» а тому таке право може бути реалізоване в судовому порядку шляхом зобов`язання відповідача надати дозвіл.

У даному випадку, має місце застосування принципу мовчазної згоди, оскільки у встановлений законом строк відповідачем не прийнято жодного правового рішення щодо розгляду заяви. Саме принцип мовчазної згоди за своєю суттю являється гарантуванням реалізації прав особи на відновлення порушених прав, та фактично означає згоду відповідача на здійснення позивачем своєї господарської діяльності.

3. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 cічня 2022 року апеляційну скаргу Держгеонадра задоволено.

Апеляційну скаргу ТОВ «Рівненерудпром» залишено без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року в частині задоволених позовних вимог скасовано та прийнято постанову, якою у задоволені позову в цій частині відмовлено.

В решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року залишено без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване відсутністю законних підстав для видачі документа дозвільного характеру та застосування принципу «мовчазної згоди».

Судом апеляційної інстанції до спірних відносин застосовано правові висновки Верховного Суду у складі у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі №803/1541/16.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погодившись з судовим рішенням апеляційної інстанції, ТОВ «Рівненерудпром» направило до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 cічня 2022 року у справі №380/10072/20 та залишити в силі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року.

Як підставу оскарження судового рішення яке зазначено у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, скаржником у касаційній скарзі вказано про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права з посиланням на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року по справі №803/1541/16 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

5. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 липня 2022 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценка С.Г., Тацій Л.В.

Ухвалою Верховного Суду від 29 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненерудпром» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 cічня 2022 року у справі № 380/10072/20.

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін

6. Верховний Суд ухвалою від 10 липня 2023 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу та призначив до розгляду в порядку письмового провадження з 11 липня 2023 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. ТОВ «Рівненерудпром» звернулося до відповідача із заявою про отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону від 06 березня 2016 року.

До заяви позивач надав наступні документи: виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб від 16 грудня 2015 року; статут; договір оренди майнового комплексу від 03 березня 2016 року; пояснювальна записка з характеристикою об`єкта; програма робіт з геологічного вивчення, в тому числі ДПРН бурштину ділянки Антонівка; очікувані техніко-економічні показники промислового освоєння бурштину ділянки Антонівка; каталог координат кутових точок ділянки Антонівка; графічні матеріали: оглядову карту, ситуаційний план розташування ділянки Антонівка; оглядову геологічну карту.

Отримання вказаної заяви з додатками не заперечувалося відповідачем.

Листом від 24 травня 2016 року №9330/13/12-16 Держгеонадрами було повернуто надані позивачем документи.

25 травня 2020 року ТОВ «Рівненерудпром» листом за №11-док повідомило відповідача, що у відповідності до вимог чинного законодавства України та роз`яснень Верховного суду, з 26 травня 2020 року ним розпочато роботи по геологічному вивченню з ДПРН ділянки Антонівка на предмет виявлення покладів бурштину у відповідності до «мовчазної згоди», отриманої 09 травня 2016 року на підставі поданої Заяви з пакетом документів від 09 березня 2016 року, та у відповідності до чинного, на той час, законодавства. З метою недопущення порушень законодавства України в галузі користування надрами, просило терміново надати письмове роз`яснення, щодо безпосередньої можливості проведення повного комплексу робіт з геологічного вивчення з ДПР у відповідності до «принципу мовчазної згоди», без наявності будь яких інших додаткових документів.

30 червня 2020 року Держгеонадра надіслало позивачу лист, згідно якого повідомляє, зокрема про те, що подану підприємством заяву було повернуто ТОВ у відповідності до порядку який діяв на той час. На даний час діє «Тимчасовий порядок реалізації експериментального проекту із запровадження проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами шляхом електронних торгів», затверджений постановою Кабінету Міністрів України (далі по тексту - КМУ) від 17 жовтня 2018 року №848 (в редакції постанови КМУ від 23 жовтня 2019 року №960), який визначає механізм реалізації експериментального проекту із запровадження процедури продажу на аукціоні шляхом проведення електронних торгів спеціального дозволу на користування надрами у межах території України

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

9. Враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС дійшла таких висновків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів визначає Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (далі по тексту - Закон №2806-IV).

Згідно з абзацом 10 частини першої статті 1 Закону №2806-IV принцип мовчазної згоди - це принцип, згідно з яким суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

Частиною шостою статті 4-1 Закону №2806-IV передбачено, що у випадку невиконання дозвільним органом свого юридичного обов`язку (в установлений Законом строк видати документ дозвільного характеру або направити повідомлення про відмову у його видачі), тобто через свою бездіяльність, суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру.

10. У постанові від 26 червня 2018 року у справі №826/2810/17 Верховний Суд сформулював правовий висновок, розвинутий згодом у постанові від 20 вересня 2018 року у справі №826/4604/17, у якому визначив такі умови застосування принципу мовчазної згоди:

1) суб`єкт господарювання подав всі визначені законом документи для отримання дозволу, що підтверджується копією заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття;

2) документи подано за встановленою законодавством процедурою (у встановлений строк, до відповідного суб`єкта владних повноважень, у відповідній формі тощо);

3) документи відповідають вимогам законодавства;

4) строк розгляду поданих документів закінчився;

5) відсутність/несвоєчасність відповіді суб`єкта владних повноважень по суті поданої заяви.

У цій постанові Верховний Суд зробив правовий висновок про те, що закріплені у законодавстві гарантії прав суб`єктів приватного права (зокрема, можливість застосування принципу мовчазної згоди), не повинні використовуватися для легалізації триваючого правопорушення або здійснення незаконної діяльності.

11. У постанові від 17 березня 2021 року у справі №826/9746/17 Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформулювала підхід про те, що сама лише бездіяльність (не прийняття рішення у встановлений строк) не є достатньою підставою для застосування принципу мовчазної згоди.

Відповідно до частини п`ятої статті 4-1 Закону №2806-IV підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є:

- подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком;

- виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей;

- негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Установлення цих обставин свідчить про відсутність підстав для видачі документа дозвільного характеру, про невідповідність діяльності вимогам законодавства, а отже і про неможливість застосування принципу мовчазної згоди.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою повернення заявнику заяви та пакету документів листом Держгеонадр від 24 травня 2016 року №9330/19/12-16 було вказано, що географічні координати точки 1, які наведені у каталозі координат не відповідають ситуаційній карті.

12. Суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про неможливість надання такого дозволу без аукціону за принципом мовчазної згоди внаслідок скасування такої підстави, незалежно від того, які саме обставини стали підставою для відмови.

Частиною другою статті 16 Кодексу України про надра (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) встановлено, що спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (надалі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін врегульовано постановою КМУ від 30 травня 2011 року №615 «Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами» (далі по тексту - Порядок №615).

На час звернення позивача із заявою (06 березня 2016 року; зареєстрована 09 березня 2016 року), був чинний підпункт 8 пункту 8 Порядку №615, яким передбачалось, що без проведення аукціону дозвіл надається у разі геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення або видобування корисних копалин, якщо відповідно до законодавства заявник є власником цілісного майнового комплексу, побудованого (реконструйованого) з метою видобування та переробки корисних копалин з ділянки надр, на користування якою надається дозвіл, або такий майновий комплекс надано надрокористувачу в оренду (концесію).

У разі перебування цілісних майнових комплексів в оренді (концесії) строк дії дозволу не може перевищувати строку оренди (концесії) таких комплексів (з урахуванням строку дії дозволу, визначеного пунктом 7 цього Порядку).

Абзацом 24 пункту 8 Порядку №615 у вказаній редакції також було передбачено, що рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається протягом 60 днів (для вугільних шахт, які відповідно до законодавства вважаються малими, - протягом 30 днів) після надходження заяви разом із зазначеними документами у повному обсязі.

За пунктом 9 цього Порядку дії щодо погодження видачі дозволу вчиняються без залучення особи, що звернулася за одержанням дозволу, в межах строку, встановленого для видачі дозволу. Для здійснення погодження орган, який видає дозвіл, не пізніше дня, що настає за днем одержання документів від заявника, надсилає їх копії у паперовому або електронному (шляхом сканування) вигляді органам, зазначеним в абзацах другому - п`ятому цього пункту, та встановлює строк розгляду зазначених документів.

За результатами розгляду документів, надісланих на погодження, органи, зазначені в абзацах другому - п`ятому цього пункту, надають погодження, які у паперовому або електронному вигляді надсилають органу, який видає дозвіл.

У разі ненадання органами, зазначеними в абзацах другому - п`ятому цього пункту, погодження протягом встановленого строку вважається, що видача дозволу ними погоджена.

Постановою КМУ «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №594 і 615, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 06 квітня 2016 року №277 (далі по тексту - Постанова №277), що набрала чинності 12 квітня 2016 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), з Порядку №615 виключено підпункт 8 пункту 8 та змінено строк прийняття рішення про надання дозволу без проведення аукціону - 30 днів після отримання всіх погоджень, передбачених пунктом 9 цього Порядку.

13. Питанням застосування принципу мовчазної згоди з огляду на внесення змін до Порядку №615, якими скасовано можливість надання спеціального дозволу на користування надрами без аукціону було предметом розгляду в постанові Верховного Суду у складі у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі №803/1541/16, де зокрема надано оцінку тому, яка редакція Порядку №615 підлягає застосуванню, в розглядуваному випадку і до спірних відносин:

- та, що була чинною на час звернення особи із заявою про видачу спеціального дозволу на користування надрами;

- та, що була чинною на час розгляду уповноваженим органом заяви особи про видачу спеціального дозволу на користування надрами і прийняття відповідного рішення за наслідками розгляду такої заяви.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

У рішенні Конституційного Суду України від 12 липня 2019 року №5-р(I)/2019 Конституційний Суд України висловив думку, що за змістом частини першої статті 58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування (абзац четвертий пункту 5 мотивувальної частини).

Отже, у разі безпосередньо (прямої) дії закону в часі новий нормативний акт поширюється на правовідносини, що виникли після набрання ним чинності, або до набрання ним чинності і тривали на момент набрання актом чинності.

Якщо під час розгляду заяви особи суб`єктом владних повноважень до прийняття остаточного рішення було змінено нормативно-правове регулювання, суб`єкт владних повноважень не має законних можливостей для прийняття рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке є нечинним, а його рішення та дії в цих випадках не можуть вважатися протиправними за формальними ознаками.

У теорії права допускається можливість застосування до триваючих відносин до їх завершення нормативно-правового регулювання, яке діяло на час їх виникнення, за окремим рішенням і розглядається з позицій встановлення спеціального регулювання перехідного періоду «переживаючої» (ультраактивної) дії нормативно-правових актів. Водночас, таке застосування повинно бути чітко обумовлено при прийнятті відповідних нормативно-правових актів. Відсутність такого застереження не надає суб`єкту владних повноважень права на самовільне застосування нечинних правових норм.

Правова визначеність як елемент верховенства права не передбачає заборони на зміну нормативно-правового регулювання. На думку Конституційного Суду України, особи розраховують на стабільність та усталеність юридичного регулювання, тому часті та непередбачувані зміни законодавства перешкоджають ефективній реалізації ними прав і свобод, а також підривають довіру до органів державної влади, їх посадових і службових осіб. Однак очікування осіб не можуть впливати на внесення змін до законів та інших нормативно-правових актів (абзац 4 п. 4.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2018 року №5-р/2018).

Постанову №277 прийнято КМУ на реалізацію своїх повноважень щодо здійснення управління надрами як об`єктом права власності Українського народу, у частині визначення дозвільного порядку користування надрами. Цими змінами не було скасовано право позивача на користування надрами та не звужено зміст та обсяг цього права. Однак державою, в особі уповноважених органів, було змінено підходи щодо порядку його реалізації для забезпечення публічного інтересу гарантування ефективного використання надр як загальнонародної власності.

З огляду на наведене, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у цій справі вважає правильним підхід, застосований у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №826/10971/16, за яким рішення за результатами розгляду заяви про надання спеціального дозволу на користування надрами приймається за законодавством, що діє на час прийняття рішення про надання чи відмову у наданні дозволу (а не на час звернення з заявою).

14. В контексті обставин справи, що розглядається, апеляційний суд звертає увагу, що правовідносини між ТОВ «Рівненерудпром» та Держгеонадрами щодо видачі спеціального дозволу виникли 09 березня 2016 року, з моменту звернення з відповідною Заявою. Рішення за Заявою мало бути прийнято протягом 60-ти днів. Упродовж цього строку ці правовідносини є триваючими.

Постанова №277, якою виключено підставу надання дозволу без конкурсу, за якою ТОВ мало намір отримати спеціальний дозвіл, набрала чинності 12 квітня 2016 року. На цей час розгляд заяви тривав і строк не закінчився. Отже, правовідносини тривали.

КМУ, приймаючи Постанову №277, не визначив перехідного періоду та особливостей застосування законодавства за заявами, розгляд яких не закінчено.

Отже, Постанова №277 і змінений нею Порядок №615 підлягали застосуванню до триваючих правовідносин щодо заяви ТОВ «Рівненерудпром» з 12 квітня 2016 року.

15. Колегія суддів КАС ВС погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що з 12 квітня 2016 року і далі у відповідача не було законних підстав для надання спеціального дозволу на користування надрами без аукціону.

16. Встановивши відсутність законних підстав для видачі документа дозвільного характеру, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про неможливість застосування принципу мовчазної згоди.

17. Стосовно доводів скаржника щодо безпідставності застосування судом апеляційної інстанції до спірних правовідносин правових висновків Верховного Суду у складі у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі №803/1541/16, колегія суддів КАС ВС зазначає таке.

Висновки щодо застосування норм права, викладені Верховним Судом у постанові від 31 березня 2021 року по справі №803/1541/16, стосувалися саме питання можливості застосування принципу «мовчазної згоди» при наданні спеціального дозволу на користування надрами без аукціону, у редакції Порядку №615, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Досліджуючи питання можливості застосування до спірних правовідносин висновків, викладених у вказаній постанові Верховного Суду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відносини у цих справах є подібними, оскільки: суб`єктний склад учасників (позивач ТОВ, як заявник, що звернувся до Держгеонадр з заявою, що зареєстрована 09 березня 2016 року, про отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою геологічного вивчення, в тому числі ДПРН бурштину ділянки Антонівка; відповідач - Держгеонадра, орган уповноважений відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру); об`єктом правового регулювання (видача спеціального дозволу на користування надрами); змістом (наявність/відсутність у позивача можливості використання принципу «мовчазної згоди» з огляду на внесення змін до Порядку №615 (на час подання заяви), якими скасовано можливість надання спеціального дозволу на користування надрами без аукціону а у відповідача наявністю підстав, як на час подання заяви, так і на час виникнення спірних відносин для надання спеціального дозволу на користування надрами без аукціону.).

18. З огляду на зазначене, колегія суддів КАС ВС вважає, що суд апеляційної інстанції обгрунтовано застосував до спірних правовідносин висновки Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладені у постанові від 31 березня 2021 року по справі №803/1541/16 та не вбачає підстав для відступу від цих правових позицій.

19. Таким чином, рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки судом всебічно перевіривши обставини справи, вирішено спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права.

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Зважаючи на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненерудпром» залишити без задоволення.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 cічня 2022 року у справі №380/10072/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Стрелець Т.Г.

Судді Стеценко С.Г.

Тацій Л.В.