Рішення

від 28.06.2023 по справі 219/6565/20

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Номер провадження 2/229/987/2023

Справа № 219/6565/20

28 червня 2023 року

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Погрібної Н.М.,

за участю секретаря Чирватюк В.О.,

представника позивачів за первісним позовом та відповідачів за зустрічним ОСОБА_1 ,

відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним ОСОБА_2 ,

представника відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ,

представника відповідача за первісним позовом Бахмутської міської ради Манекіної А.Є.,

представника відповідача за первісним позовом ТОВ «Бахмутський земельно-кадастровий центр» - Шабаєвої А.Ю.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вмісті Дружківкацивільну справув порядкузагального позовногопровадження врежимі відеоконференціїза позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_2 ,Бахмутської міськоїради,Товариства зобмеженою відповідальністю«Бахмутський земельно-кадастровийцентр» про визнаннярішення пропередачу земельноїділянки увласність недійсним,скасування рішенняпро державнуреєстрацію праваприватної власностіна земельнуділянку,визнання припиненимправо приватноївласності наземельну ділянку, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним в частині визначення розміру земельної ділянки, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та стягнення моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_2 , Бахмутської міської ради, ТОВ «Бахмутський земельно-кадастровий центр» про визнання рішення про передачу земельної ділянки у власність недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку, визнання припиненим право приватної власності на земельну ділянку, в якому просять: визнати недійсним рішення Бахмутської міської ради № 6/108-2062 від 13.11.2017 р. в частині передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0808 га з кадастровим номером 1410300000:00:019:0520 площею 0,0808 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; скасувати рішення № 39279781 від 19.01.2018 р. 15:41:30 про державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1410300000:00:019:0520 площею 0,0808 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати протиправним право приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0808 га з кадастровим номером 1410300000:00:019:0520 площею 0,0808 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнути з відповідачів судові витрати на користь позивачів наступним чином: стягнути з ОСОБА_2 , Бахмутської міської ради на користь ОСОБА_4 судовий збір в сумі 1261,20 грн. з кожного; стягнути з ОСОБА_2 , Бахмутської міської ради на користь ОСОБА_4 витрати на правову допомогу в сумі 15500 грн. з кожного; стягнути з ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмутський земельно-кадастровий центр» на користь ОСОБА_4 витрати за проведення екпертизи в сумі 6650 грн. з кожного.

Свої вимоги обґрунтовують тим, щозгідно свідоцтва на право особистої власності на житловий будинок, виданого виконкомом Артемівської міськради народних депутатів Донецької області УРСР 31.03.1981 р., ОСОБА_6 , ОСОБА_7 є власниками житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 28.05.2019 р. після смерті ОСОБА_7 , позивачу ОСОБА_4 належить право власності на частину вищевказаного житлового будинку, який розташований на земельній ділянці площею 730 кв.м. Спір щодо порядку користування земельною ділянкою між позивачами відсутній. У 2017 р. позивачи не проживали за вищевказаною адресою, за будинком доглядали їх рідні, влітку цього ж року, згорів паркан між 3 та 5 садибами, ОСОБА_2 запропонувала позивачам замінити паркан, у зв`язку з чим, брат ОСОБА_4 вкопав бетонні стовпи та натягнув металеву сітку. Проте, відповідач ОСОБА_2 демонтувала паркан, натягнула мотузку за власним розсудом на значній відстані від справжньої межі у бік збільшення своєї земельної ділянки за рахунок земельної ділянки позивачів, запросила представників ТОВ «Бахмутський земельно-кадастровий центр» для підготовки технічної документації на земельну ділянку для подальшої приватизації. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно рішенням Бахмутської міської ради від 13.11.2017 р., виданим 20.12.2017 р. за № 6/108-2062, ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку по АДРЕСА_1 , присвоєно кадастровий номер 1410300000:00:019:0520. Позивачу ОСОБА_4 навесні 2019 р., по приїзду в Україну, стало відомо про те, що частина її земельної ділянки відійшла ОСОБА_2 за рахунок приватизації земельної ділянки по АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим, виник спір. Вважають, що рішення Бахмутської міської ради № 6/108-2062 від 20.12.2017 р. в частині земельної ділянки по АДРЕСА_1 підлягає скасуванню, оскільки проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки виготовлений розробником та затверджений Бахмутською міською радою за відсутності погодження меж з позивачами, як суміжними землекористувачами, що тягне скасування відповідного рішення про державну реєстрацію права власності та припинення права власності ОСОБА_2 на таку земельну ділянку, оскільки остання приватизувала частину земельної ділянки, яка належить позивачам. При цьому, з технічної документації ТОВ «Бахмутський земельно-кадастровий центр» в розділу узгодження меж із суміжними землекористувачами, відсутній підпис позивачів, відсутні дані щодо оголошення у пресі про проведення робіт із закріплення межовими знаками поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Вважають, що ОСОБА_2 та ТОВ «Бахмутський земельно-кадастровий центр» діяли не добросовісно.

ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним в частині визначення розміру земельної ділянки, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та стягнення моральної шкоди, в якому просить: визнати свідоцтво про право на спадщину за законом, видане державним нотаріусом Першої бахмутської державної нотаріальної контори Ленченко Т.О. від 28.05.2019 р., на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (спадкова справа № 531/2018, зареєстрована в реєстрі за № 2-278), недійсним в частині визначення розміру земельної ділянки у 730 кв.м., на якій розташований житловий будинок з надвірними спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; усунути перешкоди ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), в користуванні належною їй на праві власності земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 1410300000:00:019:0520, площею 0,0808 га, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд шляхом знесення за рахунок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_3 ), частини альтанки, а також паркану (частково залізобетонного і частково - з металопрофілю), які розміщені на даній земельній ділянці та заборонити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_3 ), чинити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), в будь-який спосіб перешкоди у користуванні належною їй земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 1410300000:00:019:0520 площею 0,0808 га; стягнути солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 80000,00 грн.; стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 1681,60 грн.; стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 840,80 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, щоїй на праві приватної власності належить земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1410300000:00:019:0520 площею 0,0808 га, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, державна реєстрації якої проведена 17.01.2018 р. на підставі рішення Бахутської міської ради № 6/108-2062 від 20.12.2017 р. Відповідачами, які є співвласниками сусіднього з позивачем домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , самовільно на земельній ділянці, яка належить ОСОБА_2 , встановлено паркан, частково залізобетонний та частково з металопрофілю, висотою приблизно 3,5 м, шириною приблизно 0,5 м та довжиною близько 38,1 м (залізобетонна частина 22,6 м, металопрофільна 15,5 м), а також частину альтанки. Разом з тим, ОСОБА_2 не надала дозвілу на встановлення паркану, що є порушенням її права, як власника земельної ділянки, тому вважає, що відповідачі повинні за власний рахунок знести паркан та альтанку. Крім того, вважає, що неправомірними діями відповідачів їй спричинена моральна шкода, яка полягає у систематичних душевних стражданнях, стресі, емоційному дискомфорті, викликаних вимушеними змінами в житті ОСОБА_2 , що полягають у неможливості в повному обсязі користуватись своєю власністю. Моральну шкоду позивач оцінює в 80000,00 грн. враховуючи умисний характер дій відповідачів та відсутність з їх сторони бажання самостійно усунути допущені ними порушення прав позивача, що змушує останню докладати додаткових витрат та зусиль для відновлення порушеного права. Також, зазначає, що ОСОБА_4 не мала можливості успадкувати земельну ділянку площею 730,0 кв.м, у зв`язку з чим, зазначений у свідоцтві про право на спадщину розмір земельної ділянки, на якій розташоване спадкове майно, є безпідставним, тому вважає, що вказне свідоцтво в частині визання права власності на земельну ділянку площею 730,0 кв.м, слід визнати недійсним та усунути перешкоди ОСОБА_2 в користуванні земельною ділянкою, яка їй належить шляхом зобов`язання відповідачів знести паркат та альтанку.

Відповідно до відзиву представника позивача за зустрічним позовом та відповідача ОСОБА_2 за первісним позовом - ОСОБА_3 , останній позовні вимоги ОСОБА_4 , ОСОБА_8 не визнав, посилаючись на те, що доводи позивачів не відповідають фактичним обставинам та не підтверджуються належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами. В матеріалах справи та спадкової справи нотаріуса відсутні правовстановлюючи документи, які підтверджують право власності чи право користування позивачами чи їх спадкодавцями земельною ділянкою площею саме 730,0 кв.м. Висновок експерта викликає обґрунтовані сумніви у його повноті та правильності. Щодо вказівки позивачів на порушення процедури погодження меж земельної ділянки вважав, що наведені на підтвердження цього аргументу доводи позовної заяви суперечать наявним в матеріалах справи доказам щодо дотримання вимог законодавства при визначенні між, які позивачами не спростовані. Стосовно наявності історично складеної межі земельних ділянок, на яку посилаються позивачі, вважає, що законодавством не встановлено такого способу (та віповідного йому методу) визначення межі земельної ділянки як історичний, а тому відповідні доводи позовної заяви безпідставні. Крім того, відповідач стверджує, що ніколи у користуванні позивачів та їхніх спадкодавців не перебувала земельна ділянка площею саме 730 кв.м, як вказано у позові, відповідна межа між земельними ділянками сторін ніколи не встановлювалась у спосіб, зазначений у первісному позові. У зв`язку з чим, безпідставними, також є посилання позивачів на положення ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України, оскільки ані позивачам, ані їхнім правопопередникам (попереднім власникам будинку позивачів) ніколи не надавалась ні у власність, ні в користування земельна ділянка площею 730 кв.м, та відповідні докази у справі відсутні само як і відсутні докази того, що земельна ділянка площею 730 кв.м повністю знаходиться під будинком позивачів та є необхідною для його обслуговування. Тобто, попереднім власником будинку позивачів земельна ділянка площею саме 730 кв.м (як стверджується в позовній заяві) не належала ні на праві власності, ні на будь-якому іншому речовому праві, а тому відповідне відсутнє право не могло перейти і до позивачів. Відтак, правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відсутні.

Відповідно до відзиву представника відповідача Бахмутської міської ради за первісним позовом, остання позовні вимоги ОСОБА_4 , ОСОБА_8 не визнала, посилаючись на те, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по АДРЕСА_1 , відповідно законодавства була зроблена без дозволу на розроблення документації із землеустрою, по замовленню власника житлового будинку по АДРЕСА_1 ОСОБА_9 та у подальшому розроблена ТОВ «Бахмутський земельно-кадастровий центр». Розроблена у відповідності до чинного законодавства документація із землеустрою подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру. Земельня ділянка по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0808 га, кадастровий номер 1410300000:00:019:0520, зареєстрована у Державному земельному кадастрі 21.12.2017 р. відділом у м. Бахмуті Міськрайонного управління у Бахмутському районі та м. Бахмуті Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, що підтверджує правильність та законність складання документації із землеустрою ТОВ «Бахмутський земельно-кадастровий центр». До Бахмутської міської ради на затвердження надійшла розроблена у відповідності до чинного законодавства технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0808 га, кадастровий номер 1410300000:00:019:0520, яка була затверджена та передана у власність ОСОБА_2 рішенням Бахмутської міської ради від 20.12.2017 р. № 6/108-2062 «Про передачу у власність земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Бахмута». Вважає, що Бахмутська міська рада прийняла відповідне рішення на підставі діючого законодавства та у межах своїх повноважень. Повноваження щодо перевірки якості та кількісного складу документації із землеустрою у Бахмутської міської ради відсутні. Оскільки, Бахмутська міька рада не могла знати про можливий факт порушення прав позивачів, тому вимога позивачів про стягнення з Бахмутської міської ради судових витрат задоволенню не підлягають. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

З відповіді представника позивача за первісним позовом та відповідачів за зустрічним позовом ОСОБА_1 , на відзив представника відповідача за первісним позовом - Бахмутської міської ради, вбачається, що технічна документація, яка виготовлена ТОВ «Бахмутський земельно-кадастровий центр», не відповідає вимогам законодавства, оскільки не відбулось узгодження між із суміжним землекористувачем, тобто позивачами, не виконані вимоги щодо виклику, сповіщення суміжних землекористувачів про проведення робіт із закріплення межовими знаками поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), не надавалось оголошення у пресі. Таким чином, у разі невідповідності технічної документації вимогам законодавства, у Бахмутської міської ради не було підстав для її затвердження та ухвалення відповідного рішення. Вважає, що внаслідок приватизації ОСОБА_2 земельної ділянки були порушені права позивачів, як користувачів суміжної земельної ділянки. Враховуючи, що Бахмутська міська рада передала у власність ОСОБА_2 земельну ділянку з порушенням прав позивачів, тому судові витрати підлягають стягненню з Бахмутської міської ради.

Відповідно до відзиву представника позивачів за первісним позовом та відповідачів за зустрічним позовом ОСОБА_1 на зустрічну позовну заяву, остання зустрічний позов не визнала, посилаючись на те, що у свідоцтві про право на спадщину за законом від 28.05.2019 р. чітко визначено, що спадщина складається з частини житлового будинку, розмір земельної ділянки 730 кв.м зазначений нотаріусом відповідно до технічного паспорту, виготовленого належним чином, нотаріусом не порушено законодавство щодо видачі свідоцтва про право на спадщину, земельна ділянка до складу спадщини не входить. Оскільки, розмір земельної ділянки, вказаний у свідоцтві, не впливає на спадкову масу, права інших осіб, у тому числі позивача, не порушені, тому не має підстав для визнання недійсним частково свідоцтво про право на спадщину в частині розміру земельної ділянки. У зустрічному позові позивач стверджує, що відповідачі встановили паркан на її землі. Проте, змін межі з боку відповідача ОСОБА_4 , яка б відрізнялась від тієї межі, яка була узгоджена між сусідами, які проживають у будинку АДРЕСА_2 , за час життя спадкодавця не сталося. Паркан, який збудований ОСОБА_4 покладений на старій межі замість старого паркану. Ексеперт у своєму висновку № 308/2 посилається на топографічну основу м. Артемівська, яка виконувалась в Донецькій області з 1976 р. по 1986 р., де чітко видно сарай, збудований власниками житлового будинку по АДРЕСА_3 , на фундаменті якого збудована альтанка. Позивачем долучено технічний паспорт 1987 р. На плані земельної ділянки по АДРЕСА_1 , який є на топографічній основі, відсутній, оскільки він збудований та відноситься до іншого домоволодіння по АДРЕСА_3 . Тобто, станом на 1987 р. на тому місці, який позивач приватизувала у 2017 р., спадкодавцем відповідачів був збудований сарай, яким користувались мешканці будинку по АДРЕСА_3 , отже межа 1986 р. відповідає лінії межі, на якій збудований паркан відповідачів на теперішній час. При цьому, до 2017 р. конфігурація земельної ділянки власником будинку АДРЕСА_1 не оскаржувалась, скарг до органів місцевого самоврядування або заяв до суду ОСОБА_2 не подавалося, що підтверджує погодження меж земельних ділянок сторонами протягом тривалого періоду. Наявність цього факту виключає право позивача на привласнення собі шляхом приватизації частини земельної ділянки на користування якою мають право відповідачі. Оскільки, відповідачі оскаржують приватизацію позивача, тому висновки щодо розміщення межі між двома будинками необхідно встановити за допомогою належних та допустимих доказів, а саме земельно-технічною експертизою. Щодо стягнення з відповідачів моральної шкоди та вимоги щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та знесення паркану з альтанкою, дані позовні вимоги можуть бути обґрунтовані тільки за умов встановлення в судовому засіданні факту захоплення відповідачами частини земельної ділянки позивача, а значить порушення права та невизнання права власності на частину земельної ділянки, що була приватизована, тобто є похідними, це ж стосується і стягненню судових витрат. Підстави для задоволенню позовних вимог ОСОБА_2 відсутні.

Ухвалою судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 21.08.2020 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , Бахмутської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмутський земельно-кадастровий центр» про визнання рішення про передачу земельної ділянки у власність недійсним, скасування рішення про держану реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку, визнання припиненим право приватної власності на земельну ділянку в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 16.10.2020 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 провизнання свідоцтвапро правона спадщинуза закономнедійсним вчастині визначеннярозміру земельноїділянки,усунення перешкодв користуванніземельною ділянкоюта стягненняморальної шкоди прийнято до сумісного розгляду з первісним позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , Бахмутської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмутський земельно-кадастровий центр» про визнання рішення про передачу земельної ділянки у власність недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку, визнання припиненим право приватної власності на земельну ділянку та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 10.02.2021 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивачів за первісним позовом та відповідачів за зустрічним позовом ОСОБА_1 , позовні вимоги за первісним позовом підтримала, з підстав викладених в позовній заяві, зустрічні позовні вимоги не визнала, з підстав викладених у відповіді на відзив.

В судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 ОСОБА_3 первісний позов не визнав, з підстав викладених у відзиву, позовні вимоги за зустрічним позовом підтримав, з підстав викладених у зустрічній позовній заяві. Крім тогог, вказував, що позивачем вибрано не належний спосіб захисту, оскільки позивачи не вимагають визнати право власності або внесення відповідних даних.

Представник відповідача за первісним позовом Бахмутської міської ради в судовому засідання позовні заяви за первісним позовом не визнала, з підстав викладених у відзиву на позов.

Представник відповідача за первісним позовом ТОВ «Бахмутський земельно-кадастровий центр» в судовому засідання позовні заяви за первісним позовом не визнала, просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що вона є судовим експертом, складала висновок земельно-технічної експертизи № 308/2 від 02.07.2020 р. щодо земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка має складну витягнуту конфігурацію неправильного многокутника, якій розширяється в бік природної межі-струмка. Розроблена документація із землеустрою не відповідає нормативним документам з питань землеустрою та землекористування щодо земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , внаслідок того, що не були виконані матеріали польових топографо-геодезичних робіт, не було складений план земельної ділянки, складений за результатами кадастровий зйомки, (фактиний), а було використаний технічний паспорт БТІ, склалося накладання земельної ділянки кадастровий номер 1410300000:00:019:0520 на земельну ділянку № НОМЕР_4 . При цьому, не були дотримані вимоги щодо акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання та інформації суміжних користувачів. Має місце порушення землекористування, зокрема порушення меж та накладення земельної ділянки з кадастровим номером 1410300000:00:019:0520 на суміжну земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , за межами, які існують на даний час (склалися історично). Площа земельної ділянки, що накладається на земельну ділянку № НОМЕР_4 становить 95 кв.м. Згідно технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами від 27.05.2019 р., який виготовлено щодо будинку АДРЕСА_1 , загальна площа земельної ділянки становить 730,0 кв.м. Також, підтримала свої письмові відповіді, які долучено до матеріалів справи.

Суд, заслухавши учасників справи, свідка, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 , ОСОБА_7 є співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 31.03.1981 р. (т.1 а.с.14).

З копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 28.05.2019 р. та витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 28.05.2019 р. вбачається, що ОСОБА_4 є спадкоємцем майна ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадщина складається з частини житлового будинку з надвірними спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці розміром 730,0 кв.м (т. 1 а.с.15, 16-17).

ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,0808 га, кадастровий номер 1410300000:00:019:0520, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Підстави для державної реєстрації рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер: 6/108-2062, видане 20.12.2017 р., видавник міський голова Бахмутської міської ради Рева О.О., що підтверджується копіями інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта від 01.07.2020 р., витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, кадастрового плану земельної ділянки (т. 1 а.с.19, 20, 21-22).

З копій технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається наступне.

13.11.2017р. ОСОБА_2 звернулась з заявою до ТОВ «Артемівський земельно-кадастровий центр» про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства (т.1 а.с.29).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.07.2017 р. ОСОБА_2 є спадкоємцем ОСОБА_11 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 . Спадщина складається з житлового будинку з надвірними спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 812,6 кв.м, що також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме мацно про реєстрацію права та їх обтяжень від 21.07.2017 р. (т.1 а.с.31, 32-34).

З акту прийома-передачі межових знаків на зберігання від 13.11.2017 р. вбачається, що межі земельної ділянки за кадастровим номером 1410300000:00:019:0520, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0808 га, наданої власнику/користувачу земельної ділянки ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, закріпленні в натурі (на місцевості) межовими знаками довільного зразка. Власник/користувач земельної ділянки претензій щодо меж та конфігурації земельної ділянки не має. Власниками/користувачами суміжних земельних ділянок претензій до існуючих меж не заявлено (т.1 а.с.46-47).

Згідно висновку земельно-технічної експертизи № 308/2 від 02.07.2020 р., земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за межами, які існують на даний час (склалися історично), площею 730 кв.м, має складну витягнуту конфігурацію неправильного многокутника, якій розширяється в бік природної межі-струмка. Подробно розмери вказані в дослідницької частині. Розробленої документації із землеустрою не відповідає нормативним документам з питань землеустрою та землекористування щодо земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1410300000:00:019:0520, внаслідок того, що не були виконані матеріали польових топографо-геодезичних робіт, не було складений план земельної ділянки, складений за результатами кадастровий зйомки, (фактиний), а було використаний технічний паспорт БТІ склалося накладання. Земельної ділянки кадастровий номер 1410300000:00:019:0520 на земельну ділянку № НОМЕР_4 . При цьому, не були дотримані вимоги щодо акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання та інформації суміжних користувачів. Має місце порушення землекористування, зокрема порушення меж та накладення земельної ділянки з кадастровим номером 1410300000:00:019:0520 на суміжну земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , за межами, які існують на даний час (склалися історично). Площа земельної ділянки, що накладається на земельну ділянку № НОМЕР_4 становить 95 кв.м. Згідно технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами від 27.05.2019 р., який виготовлено щодо будинку АДРЕСА_1 , загальна площа земельної ділянки становить 730,0 кв.м. (т.1 а.с.53-142).

Згідно витягу з газети «Вперед» за 08.05.2019 р. розміщено оголошення про те, що 15 травня о 14-00 год. буде здійснено встановлення меж земельної ділянки в АДРЕСА_1 (т.2 а.с.11-12).

ОСОБА_11 у 1970 р. було виділено земельну ділянку під індивідуальне житлове будівництво, загальною площею 816,6 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , надано дозвіл на будівництво (т. 2 а.с.13,14).

З копії спадкової справи № 531/2018 щодо майна ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , вбачається, що загальна площа земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яку успадкувала ОСОБА_4 , становить 730,0 кв.м (т.2 а.с.65-104).

З відповідей судового експерта Пальченко О.Ю. № 501 від 29.09.2021 р., вбачається наступне.

Після Великої Вітчизняної війни в 1946 році були виконані роботи по інвентаризації будівель і споруд. У 1946 році - земельні ділянки 3-б і АДРЕСА_1 були однією ділянкою, яка мала адресу АДРЕСА_4 . Відомості про цю ділянку зафіксовані в наданому Генеральному плані (схемі) БТІ. Згідно цього документа на земельній ділянці розташовувалися такі споруди: літ. А-1 (основна частина) - житловий будинок, до якого був добудований тамбур, літня кухня літ. Б (основна частина), до якої був прибудований тамбур, а також сарай, який був побудований між літньою кухнею, житловим будинком і тамбуром, прибудованих до житлового будинку. На Генеральному плані БТІ домоволодіння АДРЕСА_1 вказані три сараї.

Конфігурація ділянки-неправильний чотирикутник. Так як по межі ділянки показана штрихова лінія, то це означає, що огорожа не була встановлена. Власниками споруд в Генеральному плані ділянки вказані два співвласника, які мали загальний двір і два городи, певної конфігурації у вигляді неправильного чотирикутника з зазначеними розмірами.

Межа ділянки № 3а - пряма лінія, яка складається з двох відрізків - двір 20 м, город- 26м. Площа земельної ділянки № 3а становила 1350 кв.м. При цьому, обміри виготовляють за допомогою аршина і тому можлива похибка у вимірі та конфігурації. Площа визначається за допомогою трикутників. Точності, яка з`явилася з виникненням кадастрової схеми не існувало.

Правовстановлюючих документів на ділянку № 3а не надано. Договору на безстрокове користування землею, завірене нотаріусом не надано. Таким чином, Генеральний план земельної ділянки № 3а, виконаний БТІ відбивав розташування будівель і споруд, яке склалося на 19.ІІІ.1946 року, а також конфігурацію ділянки без встановленого огородження, яким користувалися співвласники.

При проведенні експертизи був наданий Схематичний план будівельного кварталу № 331 міста Артемівська. План складений Бюро технічної інвентаризації. Схематичні плани складалися БТІ і виконувалися в 1953-1954 роках. Це були тотальні обміри та приведення документів у порядок (державна програма). Виконувалися планшети формат А-1, на які наносилися квартали міст.

У період від 1946 до 1954 року відбулися зміни в конфігурації планів земельних ділянок АДРЕСА_1 і АДРЕСА_3 , які були зафіксовані спочатку.

На генеральному плані земельної ділянки № 3а не зазначена орієнтація по сторонах світу. Тобто, стрілки, яка вказує, де знаходиться північ, не вказано.

При суміщенні земельної ділянки АДРЕСА_1 зі схематичним планом таким чином, що межа, яка проходить по межі вздовж струмка (конфігурація вказана червоним кольором) будівлі житлового будинку, літньої кухні (вказані жовтим кольором) не збігаються і виходять за межі земельної ділянки на дорогу. При цьому, крайня точка земельної ділянки АДРЕСА_1 - перебуває на відстані 5,5 м від крайньої точки земельної ділянки № НОМЕР_4 . Таким чином, фронтальна межа не збігається. При накладенні Генерального плану земельної ділянки АДРЕСА_1 , який був зафіксований в 1946 році на схематичний план БТІ будівельного кварталу № 331, експерт поєднав розташування основних будівель і споруд (житлового будинку та літньої кухні) земельна ділянка вказана жовтим кольором. При цьому, зміщення відстані від кінця земельної ділянки № НОМЕР_5 а до кутової точки земельної ділянки № 5 становить 3,0 (конфігурація показана темно- зеленим кольором) При цьому, земельна ділянка № НОМЕР_5 а виходить за межі природної межі струмка.

Зображення № 1 Межа земельної ділянки № 3а проходщить по струмку. Зображення № 2 земельна ділянка АДРЕСА_1 вказана жовтим кольором. Земельна ділянка № 5 синім.

Така конфігураціяділянки №3асклалася дотого,як в1948році ОСОБА_12 було виданодозвіл набудівництво житловогобудинку.У 1948році ОСОБА_12 було виданодозвіл набудівництво дерев`яногожитлового будинкуУправлінням міської архітектури на земельній ділянці площею 577 кв.м і скріплене печаткою Виконкому Артемівської Міської Ради Депутатів Трудящих. Управлінням головного архітектора м. Артемівська. Генеральний план на дозволі, виданому Управлінням міської архітектури, вказано схематично. З боку яру - 22м.

Був виданий нотаріально посвідчений «Договір на право забудови від 8 липня 1948 року підписаний представником Завміськомгоспу від імені Артемівської Міської Ради Депутатів трудящих на підставі якого ОСОБА_13 було надано на 50 років земельну ділянку в безкоштовне користування площею 577 кв.м. для будівництва дерев`яного житлового будинку та інших допоміжних споруд, тобто, до 1998 року.

Для дослідження конфігурація земельної ділянки № НОМЕР_4 була в графічній програмі обведена синім контуром. Також, був обведений житловий будинок, зазначений блакитним кольором, і накладена на Схемний план БТІ, виконаний в 1954 році.

Було поєднано напрямок по сторонах світу, так як на Генеральному плані Філатова 5 була вказана стрілка, яка вказувала на північ. Напрямок збігався з напрямком, зазначеним на схематичному плані. Таким чином, конфігурація ділянки, яка була спочатку виділена ОСОБА_12 розташовувалася в натурі, мала пряму лінію з крайньою точкою на межі між земельною ділянкою АДРЕСА_3 і № 3а уздовж струмка, яка збереглася до нашого часу, і вказана в кадастровій зйомці, виконаній на момент огляду.

Виходячи з вище наведеного, крайня точка, закріплена в подальшому межовими знаками Комісією в складі головного архітектора міста Артемівська, начальником ЦПК МВС, начальником держслужби, техніком геодезистом згідно з наданим актом від 28 березня 1950 року вздовж струмка земельної ділянки № 3а і № 5 збігається із зазначеною крайній точкою, яка знаходиться на перетині між земельними ділянками АДРЕСА_2 на даний момент, тобто місце розташування крайньої точки не тільки закріплена актом виносу в натурі виконкомом в 1950 році спочатку, а й склалася історично.

Зображення № 3 конфігурація земельної ділянки № НОМЕР_4 станом на 1948 рік вказана синім контуром. Конфігурація земельної ділянки № НОМЕР_4 станом на проведення екпертизи вказана червоним контуром.

У 1980-х роках було відновлення схематичних планів БТІ кварталів, тому в матеріалах справи надано 2 документа, які вказують на розташування будівель в 50-х і 80-х роках.

Межа земельної ділянки АДРЕСА_3 у 1948 році, що межувала з ділянкою АДРЕСА_1 відповідно до генерального плану 1948 року, який міститься в інвентаризаційній справі на сторінці 5 будинку по АДРЕСА_1 , була пряма лінія довжиною 35,5 м.

Зображення № 4 конфігурація земельної ділянки АДРЕСА_5 станом на 1948 рік.

При суміщенні конфігурації земельної ділянки № НОМЕР_5 б станом на 1946 рік з Схематичним планом кварталу № 331, при суміщенні контурів будівель та споруд земельної ділянки № НОМЕР_5 в, межа знаходилась на території земельної ділянки № НОМЕР_4 , тобто накладалася на земельну ділянку № 5 - в вигляді трапеції Основа (лінія вздовж струмка-8м) Верхня сторона -3м. Висотою 35,5м.

Межа, яка вказана в генеральному плані в частині, яка знаходилася на території «неудобий» - та примикала до яру (струмку) не була огороджена, так як вказана штриховою лінією (умовно) В частині, яка знаходилася ближче до дороги межа пересунулась в бік І провулка Ворошилова, тобто на землі

АДРЕСА_6 конфігурація земельної ділянки АДРЕСА_5 станом на 1948 рік вказана зеленим кольором, станом на 1954 червоним.

Був захват земельної ділянки Філатова № 5 з боку Філатова 3б площею 158 кв.м. На схематичному плані на зображенні 5 - помаранчевим кольором в вигляді трапеції. По лінії, що вказана в схематичному плані, яка була взята за основу при проведенні інвентаризаційної справі, конфігурації земельної ділянки № 3б станом 1997 рік та була покладена за основу при виконанні технічної документації при виготовленні правовстановлюючих документів на земельну ділянку № 3б.

На сторонці 35 інвентаризаційної справи вказано тільки, що були виконані обміри будівель та споруд. Земельна ділянка не обмірялась. Вона перекреслювалась до тих пір, доки не був зроблений абрис з допомогою необхідних приладів (кадастрова зйомка), яка повністю співпадає з кадастровою зйомкою на момент проведення експертизи. Те, що лінія не відповідала прямій лінії, вказаної в Схематичному плані однозначно.

На наданому схематично плані, виконаному за матеріалами Генеральних планів станом на 1954 рік на земельній ділянці, яка показана як 3б в кутку, на перепаді висот був збудований туалет. (Зображення № 6 - обведено колом червоного кольору). Туалет звели користувачі земельної ділянки № НОМЕР_6 , на території, яка була виділена в користування ОСОБА_12 .

Між земельними ділянками АДРЕСА_2 не було встановлено огорожі, в результаті чого відбулося захоплення території земельної ділянки № НОМЕР_4 на фасадній частині ділянки ближче до дороги, на якому в подальшому був зведений житловий будинок, однак крайня точка перетину земельних ділянок, № 3б і № 5 була зафіксована і збереглася, про що свідчить акт від 28 березня 1950 року. Акт був складений Комісією в складі головного архітектора міста Артемівська, начальником ЦПК МВС, начальником держслужби, техніком геодезистом. Згідно з наданим актом від 28 березня 1950 року вздовж струмка земельної ділянки № 3а і № 5 збігається із зазначеною крайньою точкою, яка знаходиться на перетині між земельними ділянками № НОМЕР_6 і № 5 також на даний момент, тобто місце розташування крайньої точки не тільки закріплена актом виносу в натурі виконкомом в 1950 році спочатку, а й склалася історично.

Земельні ділянки ближче до струмка були надані під городи № 3б і № 5 та знаходилися в користуванні. При цьому, крайня точка перетину земельної ділянки № 3б и № 5 в районі струмка з`єдналася з точкою на межі за побудованим туалетом на земельної ділянці № 3б під кутом приблизно 160 градусів и прямувала під кутом 90 градусів до дороги. На зображенні № 6 вказано синьою лінією.

Таким чином, склалася така конфігурація земельної ділянки, яка стала вигнутою.

На зображенні № 7 фіолетовим кольором вказаний житловий будинок, побудований ОСОБА_11 з 1970 по 1997 рік на території, яка була виділена ОСОБА_12 . В 1948 р. та була в безоплатному користуванні строком на 50 років до 1998 року.

Зображення № 6 туалет, вказаний колом червоного кольору. Земельна ділянка, виділена ОСОБА_12 , зеленого кольору.

Зображення № 7 житловий будинок, збудований частково на земельній ділянці, що виділена ОСОБА_12 з 1948 по 1988 рр., фіолетовим кольором.

Зображення № 8 житловий будинок, збудований частково на земельній ділянці, виділеній ОСОБА_12 вказаний фіолетовим кольором, блакитним частина земельної ділянки, яка була виділена ОСОБА_13 , проте вказане в плані БТІ як частина ділянки 3б.

З цього випливає, що при виконанні технічної документації на земельну ділянку № 3б відбулося накладення земельної ділянки АДРЕСА_2 , який був виділений спочатку ОСОБА_12 в 1948 р.

На сторінці № 44 інвентаризаційної справи міститься нотаріально посвідчений «Договір на право забудови від 8 липня 1948 року, підписаний представником Завміськкомгоспу від імені Артемівської Міської Ради Депутатів трудящих на підставі якого ОСОБА_12 було надано на 50 років земельну ділянку в безкоштовне користування площею 577 кв.м. для будівництва житлового будинку, засвідчений нотаріально.

Виходячи з цього земельна ділянка певної конфігурації до (1948+50)=1998р. знаходилась в безкоштовному користуванні ОСОБА_12 .

При проведенні експертизи експерту були надані наступні документи на будівництво житлового будинку ОСОБА_11 : зображення № 9 проект на будівництво житлового будинку АДРЕСА_1 , що виданий 16.03.1970 р.; дозвіл на виробництво робіт по будівництву від 25.02.1970 р.; акт від 16.03.1970 р. про відвід земельної ділянки 3 б в натурі площею 816,6 кв.м під індивідуальне житлове будівництво, ділянка розташована по АДРЕСА_1 ; проект на будівництво житлового будинку, виданий ОСОБА_11 .

Виходячи з того, що житловий будинок по АДРЕСА_1 частково розташований на земельній ділянці № НОМЕР_4 , яка знаходилась на момент видачі дозволу на будівництво в 1970 році в безстроковому користуванні ОСОБА_12 до 1998 року, конфігурація ділянки, яка була виділена для будівництва житлового будинку АДРЕСА_2 , яка знаходилася в безстроковому користуванні ОСОБА_12 до 1998 року, отже, акт, а також дозвіл на будівництво не відповідає Цивільному Кодексу УРСР параграфу № 71, відповідно до якого ОСОБА_12 була виділена земельна ділянка площею 577 м певної конфігурації.

Спочатку в техпаспортах БТІ - «непригодні для користування» ділянки № НОМЕР_5 б і № НОМЕР_4 вказані по одній лінії.

У техпаспорті БТІ ділянки № 3 станом на 1946 р. - це зазначено як городи. У техпаспорті БТІ ділянки № 5 станом на 1948 рік - це зазначено як «неудобья». На зображенні №10 лінії перепаду висот на одній лінії «неудобья» ділянки № НОМЕР_4 вказані жовтим кольором.

Зображення № 10 перепад висот земельних ділянок № 3б і № 5 на одній лінії. На схематичному плані і на плані БТІ ділянки № 5 1954 р. (зображення № 11) лінія перепаду висот «непридатних земель» розташована по косії лінії під кутом 30 градусів до межі між ділянками № НОМЕР_5 і АДРЕСА_3 . На плані БТІ ділянки № 5 станом на 1981 р. перепаду висот не вказано (зобрження № 12).

При накладанні на схематичний план плану БТІ ділянки № 5 2019 видно, що фундамент побудований уздовж лінії перепаду висот на ділянці № 5 торцевою стороною. При проведенні опитування було встановлено, що цей фундамент використовувався під склад бензину для машини, яка була у власності ОСОБА_13 . Фундамент побудований на відстані 6,5 м від перепаду висот на земельній ділянці АДРЕСА_1 .

На земельній ділянці АДРЕСА_1 також звели підпірну стінку, так як був перепад висот, вказаний на схематичному плані, а внизу в кутку на рівні городу побудували туалет, який також вказаний в схематичному плані (зображення №13). Частина стінок туалету збереглася на момент огляду. (Зображення №16 - зазначено червоною стрілкою).

При проведенні огляду була виконана кадастрова зйомка, на якій вказана альтанка і лінія підпірної стінки (зображення №14), під якою розташований фундамент, зазначений в техпаспорті БТІ ділянки № 5 станом на 2019 рік.

Лінія підпірної стінки знаходиться під кутом 90 градусів до існуючої межі між № 3б і № 5 і була побудована на «неудобьях» шляхом досипання частини грунту, на яку було укладено тверде мощення з цегли.

Виходячи з цього можна стверджувати, що фундамент Ф-1, а згодом альтанка зведені на земельній ділянці, яка була виділена ОСОБА_13 , знаходився в його користуванні і на якому виконувалися невід`ємні поліпшення у вигляді упорядкування та поліпшення земельної поверхні ділянки. Функціонально фундамент Ф-1 використовувався під склад у вигляді підвалу з можливістю користуватися ним з боку струмка.

На зображенні 14 зеленим кольором вказана лінія, по якій виконана приватизація земельної ділянки АДРЕСА_1 , що не відповідає ситуації і межам, які склалися історично.

На момент огляду на земельних ділянках № НОМЕР_5 б і № 5 зафіксовний перепад висот від 0,8 до 1,2 м.

На зображенні № 15 вказано дільниця № 5. Город знаходиться нижче основного двору на 0,8-1,2 м. Фундамент, на якому вставнолена альтанка, використовувалась для зміцнення ділянки, щоб не було зсуву грунту.

На зображенні № 16 вказану земельну ділянку № НОМЕР_5 б червоною стрілкою вказано туалет, побудований на території земельної ділянки № НОМЕР_4 вказаний в Схематичному плані БТІ 1964 року. Блакитною спілкою вказана підпірна стінка, яка також була зведена на земельній ділянці

АДРЕСА_7 перепад висот, туалут вказаний червоною стрілкою.

Зобоаження № 17 перепад висот на момент огляду земельної ділянки.

При проведенні огляду був зафіксований перепад висот на земельних ділянках № НОМЕР_5 б і АДРЕСА_3 , який існував з самого початку і був зазначений в планах БТІ.

Площа земельної ділянки № НОМЕР_4 не збільшилася за рахунок захоплення території земельної ділянки

АДРЕСА_2 збільшилася за рахунок проїзду до струмка, тобто за рахунок території міста.

Виходячи з того, що земельна ділянка № НОМЕР_7 закрила проїзд до струмка, територія ділянки № НОМЕР_4 збільшилася до 730 кв.м. за рахунок території міста до межі з ділянкою № 7 уздовж дороги.

На зображеннях №№18-20 вказаний «Ескіз» з нанесенням фактичних розмірів та прив`язок земельної ділянки, який був виконаний при виготовленні Генерального плану земельної ділянки в 1948 році. На цьому ескізі вказана відстань до земельної ділянки № НОМЕР_7 від межового знаку, земельної ділянки № НОМЕР_4 , вказана 28,0 кв.м. На зображенні № 19-20 ескізу вказаний АДРЕСА_8 . На зображенні № 20 вказаний ескіз, де зазначено «пустое место», яке було вказано на Генеральному плані земельної ділянки № 5 станом на 1948 рік (див. зображення №20) червоною лінією вказана прив`язка до сусідньої земельної ділянки, синім - межа по

АДРЕСА_9 прив`язка межового знаку до земельної ділянки № НОМЕР_7 становить 28,0

АДРЕСА_10 ексіз земельної ділянки, червоним вказана відстань від земельної ділянки АДРЕСА_11 .

Зображення № 21 ексіз земельної ділянки, червоним вказана відстать від земельної ділянки АДРЕСА_11 .

На зображенні № 22 вказаний Генеральний план земельної ділянки № НОМЕР_4 станом на 1948 рік. На місці, де на даний момент розташована земельна ділянка № НОМЕР_4 , було вказано «пустое место».

На зображенні № 23 Генеральний план Конфігурація земельної ділянки № НОМЕР_4 станом на 1948 рік вказана синім кольором, площа земельної ділянки №5 на момент огляду вказана блакитним кольором.

Враховуюче те, що відстань від межового знаку вздовж струмка до земельної ділянки АДРЕСА_11 була вказана на ескізі та становила 28,0 м, тобто відстань від земельної ділянки АДРЕСА_11 до межового знаку була зафіксована, а також те, що територія, збільшення земельної ділянки розташована на «пустом месте», збільшення території земельної ділянки видобувалось за рахунок цієї території (т.3 а.с.1-34).

Щодо вимог позивачів за первісним позовом про визнання рішення про передачу земельної ділянки у власність недійсним, скасування рішення про держану реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку, визнання припиненим право приватної власності на земельну ділянку, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами 1, 2статті 377 ЦК України(в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим, будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для її обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Згідно ч.2ст.120Земельного кодексуУкраїни у разінабуття часткиу правіспільної власностіна об`єктнерухомого майна(жилийбудинок (крімбагатоквартирного),іншу будівлюабо споруду),об`єкт незавершеногобудівництва правовласності наземельну ділянку(крімземель державної,комунальної власності),на якійрозміщено такийоб`єкт,одночасно переходитьвід відчужувача(попередньоговласника)такого об`єктадо набувачау розміріналежної відчужувачу(попередньомувласнику)частки управі спільноївласності натакий об`єкт,крім випадку,коли попередньомувласнику належалачастка управі спільноївласності наземельну ділянкув іншомурозмірі.Якщо відчужувачу(попередньомувласнику)у правіспільної власностіна такийоб`єкт належалачастка управі спільноївласності наземельну ділянкув іншомурозмірі,право власностіпереходить утакому самомурозмірі.

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Отже, позивачі за первісним позовом, набувши право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 набули статус землекористувачів земельної ділянки розміром 730 кв.м, які були у розпорядженні ОСОБА_7 , відповідно до меж, що склалися протягом тривалого часу.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про землеустрій» встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача.

У разі передачі у власність та користування земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування технічна документація розробляється на підставі дозволу, виданого відповідним органом (крім випадків, якщо відповідно до закону розроблення технічної документації здійснюється без надання такого дозволу).

Технічна документаціяіз землеустроющодо встановлення(відновлення)меж земельноїділянки внатурі (намісцевості)включає: а)завдання наскладання технічноїдокументації ізземлеустрою; б)пояснювальну записку; в)матеріали топографо-геодезичнихробіт; г)кадастровий планземельної ділянки; ґ)перелік обмеженьу використанніземельної ділянки; д) відомості про встановлені межові знаки.

Згідно ст.198Земельного кодексуУкраїни кадастровізйомки -це комплексробіт,виконуваних длявизначення тавідновлення межземельних ділянок. Кадастровазйомка включає: а)геодезичне встановленнямеж земельноїділянки; б)погодження межземельної ділянкиз суміжнимивласниками таземлекористувачами; в)відновлення межземельної ділянкина місцевості; г)встановлення межчастин земельноїділянки,які містятьобтяження таобмеження щодовикористання землі; ґ) виготовлення кадастрового плану.

Згідно ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно доЗакону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно ст.391ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно до ст. ст. 116, 118 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповдно доч.1ст.21ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповдно доч.1ст.393ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно доч.2,ч.5ст.158Земельного кодексуУкраїни Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органу місцевого самоврядування спір вирішується у судовому порядку.

Згідно ст.26ч.2ЗУ «Продержавну реєстраціюречових правна нерухомемацно таїх обтяжень»,який діявна часспірних правовідносин,у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченомупідпунктом "а"пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Способи захисту цивільних прав, у тому числі захисту права власності, визначені в ст. 16 ЦК України, перелік яких не є вичерпним.

Відповідно до положень ст.ст.16, 386, 391 ЦК України, власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.

Згідно з ч.2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодуванням завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, у тому числі визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Статтею 158 ЗК України, земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Виключно судом вирішуються земельні спори щодо володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

З матеріалів справи випливає, що між сторонами існує спір щодо меж земельних ділянок, належних їм на праві власності.

Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.

Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (стаття 55 Закону № 858-IV).

Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин (стаття 106 ЗК України).

Згідно з пунктом 3.12 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженоїнаказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376, закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.

Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез`явлення, якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається у акті приймання-передачі межових знаків на зберігання.

Механізм формування земельної ділянки як певного об`єкта цивільних прав визначено законодавцем устатті 79-1 ЗК Українита полягає у визначенні її площі, меж та внесенні інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Згідно із статтею 1Закону Українивід 07липня 2011року №3613-VI«Про державнийземельний кадастр» (далі - Закон № 3613-VI) державна реєстрація земельної ділянки - це внесення до Державного земельного кадастру передбачених Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно достатті 155 ЗК Україниу разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним. Збитки, завдані власникам земельних ділянок внаслідок видання зазначених актів, підлягають відшкодуванню в повному обсязі органом, який видав акт.

Підставою для подання позову про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою є створення іншою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою цього позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном (Постанова ВС КЦС від 01.02.2023 року у справі №686/17900/19)

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 є суміжними землекористувачами, набули право власності на належні їм земельні ділянки на підставі: ОСОБА_5 ( ОСОБА_14 ) на підставі ст. 377 ЦК України ( в редакції яка діяла станом на той час), згідно якої право власності на земельну ділянку переходить до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором ( свідоцтво про право особистої власності на жилий будинок від 31.03.1981 року) та в подальшому, ОСОБА_4 , свідоцтва про право на спадщину за законом від 28.05.2019 року (на земельну ділянку 730,0 кв.м.); ОСОБА_2 на підставі свдоцтва про право на спадщину за законом від 21.07.2017 року на земельну ділянку площею 812,6 кв.м, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта від 01.07.2020 р., витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, кадастрового плану земельної ділянки.

Межі земельної ділянки ОСОБА_13 згідно з оспорюваним рішенням про державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку накладаються на межі земельної ділянки ОСОБА_2 не відповідають фактичному порядку користування суміжними земельними ділянками, оскільки частина альтанки, паркану опинилися на земельній ділянці ОСОБА_2 , при цьому між сторонами існує спір щодо меж земельних ділянок, суд приходить до висновку, що первинний позов слід задовольнити, скасуваши рішення про передачу земельноїділянки увласність ОСОБА_2 , яке в тій конфігурації, промірах та координатах було сформовано, присвоєно кадастровий номер та внесено до Державного земельного кадастру із істотними порушеннями при виготовленні технічної документації із землеустрою, що призвело до накладення на суміжну земельну ділянку, яка перебуває у фактичному користуванні позивачив за первинним позовом.

Позивачем заявлялисявимоги щодовизнання недійснимрішення пропередачу земельноїділянки увласність ОСОБА_2 , однак, керуючись принципом «jura novit curia», суд вважає, що вищевказане рішення за необхідно скасувати.

Частиною другою статті 103 ЗК Українипередбачено, що власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Згідно з положеннями статті 106 ЗК України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Статтею 107 ЗК Українипередбачено, що основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

В частині вирішення спору про стягнення з відповідачів витрат на надання правничої допомоги, слід зазначити наступне.

Право на правничу допомогу в Україні гарантовано ст. 59 Конституції Українитаст. 15 ЦПК України.

За приписами ст.ст.137,141 ЦПК Українивитрати на правову допомогу відносяться до судових витрат.

Відповідно дост. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2ст. 15 ЦПК України).

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також, розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018р. у цивільній справі справа № 372/1010/16-ц.

За матеріаламисправи встановлено,що 03.06.2020року міжадвокатом СнєжкоА.Г.та позивачами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено договорипро наданняправової допомоги(т.1.а.с.148-152),розрахунок послугскладає 37000грн.,що підтверджуєтьсяквитанціями від03.06.2020та 30.10.2020(т.3а.с.144),тому, суд вважає, що з відповідачів ОСОБА_2 , Бахмутської міської ради на користь позивача ОСОБА_4 підлягає стягненню витрати, пов`язані з правничою допомогою в сумі 15500 грн. з кожного, у тому розмірі, який просить представник позивачів ОСОБА_1 .

Вдповідно дост.ст. 133, 141 ЦПК Україниз ОСОБА_2 , Бахмутської міської ради на користь ОСОБА_4 підлягає стягненню судовий збір в сумі 1261,20 грн. з кожного. З ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмутський земельно-кадастровий центр» на користь ОСОБА_4 підлягають стягненню витрати за проведення екпертизи в сумі 6650 грн. з кожного.

Отже позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню у повному обсязі, а в вимогах позивача за зустрічним позовом про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним в частині визначення розміру земельної ділянки, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та стягнення моральної шкоди, слід відмовити.

Керуючись ст.ст.12,13,81, 76, 259,263-265,268 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позовні вимоги за первісним позовом ОСОБА_4 , іпн НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 , іпн НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , іпн НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_12 , ЄДРПОУ 04052732, адреса знаходження: Донецька область м. Бахмут вул. Миру, 44, Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмутський земельно-кадастровий центр», ЄДРПОУ 31875107, адреса знаходження: Донецька область м. Бахмут вул. Миру, 35, про визнання рішення про передачу земельної ділянки у власність недійсним, скасування рішення про держану реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку, визнання припиненим право приватної власності на земельну ділянку, задовольнити.

Скасувати рішення Бахмутської міської ради № 6/108-2062 від 13.11.2017 р. в частині передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0808 га з кадастровим номером 1410300000:00:019:0520 площею 0,0808 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Скасувати рішення № 39279781 від 19.01.2018 р. 15:41:30 про державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1410300000:00:019:0520 площею 0,0808 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати припиненим право приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0808 га з кадастровим номером 1410300000:00:019:0520 площею 0,0808 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , Бахмутської міської ради на користь ОСОБА_4 судовий збір в сумі 1261,20 грн. з кожного.

Стягнути з ОСОБА_2 , Бахмутської міської ради на користь ОСОБА_4 витрати на правову допомогу в сумі 15500 грн. з кожного.

Стягнути з ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмутський земельно-кадастровий центр» на користь ОСОБА_4 витрати за проведення екпертизи в сумі 6650 грн. з кожного.

В задоволенніпозовних вимогза зустрічнимпозовом ОСОБА_2 , іпн НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_12 , до ОСОБА_4 , іпн НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 , іпн НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним в частині визначення розміру земельної ділянки, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та стягнення моральної шкоди, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дружківський міський суд Донецької області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подано апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 07 липня 2023 року.

Суддя Н.М. Погрібна