Ухвала

від 11.07.2023 по справі 444/2228/23

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/2228/23

Провадження № 2/444/770/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

11 липня 2023 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Олещук М. М., вивчивши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 від імені якої діє представник - ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про відшкодування збитків, пов`язаних із витребуванням майна,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 від імені якої діє представник - ОСОБА_2 , звернулася до Жовківського районного суду Львівської області з позовом до відповідача ОСОБА_3 про відшкодування збитків, пов`язаних із витребуванням майна.

Також ОСОБА_1 від імені якої діє представник - ОСОБА_2 подала заяву про забезпечення позову, в якому просить забезпечити даний позов шляхом накладення арешту на все майно ОСОБА_3 в межах суми спору в розмірі 3088176,00 грн. та судового збору в розмірі 13420,00 грн.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що даний позов не підсудний Жовківському районному суду Львівської області, виходячи з наступного.

У наведеному в позовній заяві обґрунтуванні позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначає, що 08.05.2018 року між позивачем - ОСОБА_1 , та відповідачем - ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер 4610166300:04:003:0076 площею 0,1543 га в АДРЕСА_1 , яка призначена для будівництва об`єктів дошкільного спортивно-навчального закладу. Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 08.05.2010 року був посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юзвою Н.Б. та зареєстрований в реєстрі за №1246. В момент переходу права власності до ОСОБА_1 на Державному акті здійснено відмітку про перехід права власності від 08.05.2010 року у відповідності до п.п. 1-3 Порядку здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №439 від 06.05.2009 року. Таким чином, ОСОБА_1 набула право власності на зазначену земельну ділянку за оплатним договором, в момент укладення якого були відсутні перешкоди для переходу права власності.

Постановою Львівського апеляційного суду від 13.10.2022 року в справі №466/9577/18 за позовом прокурора Львівської області в інтересах Кабінету Міністрів, правонаступником якого є Львівська обласна державна адміністрація, до ОСОБА_1 про витребування майна з незаконного володіння, вирішено витребувати з приватної власності ОСОБА_1 в державну власність на користь Львівської обласної державної адміністрації земельну ділянку за кадастровим номером 4610166300:04:003:0076 площею 0,1543 га в АДРЕСА_1 .

Внаслідок витребування в ОСОБА_1 придбаної за оплатним договором земельної ділянки вона втратила право власності на набуте у законному порядку майно, внаслідок чого понесла збитки у вигляді втрати такого майна.

Згідно із звітом з експертної грошової оцінки земельної ділянки від 20.06.2023 року ринкова вартість земельної ділянки площею 0,1543 га в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610166300:04:003:0076 становить 3088176,00 грн. Таким чином, ОСОБА_1 має право на компенсацію їй ринкової вартості витребуваного майна, як втрачених доходів, які б вона могла отримати за звичайних обставин, в розмірі 3088176,00 грн.

Отже, предметом вказаного спору є відшкодування збитків (стягнення грошових коштів) у зв`язку із витребуванням у позивача в державну власність земельної ділянки з кадастровим номером 4610166300:04:003:0076, яка була предметом договору купівлі-продажу земельної ділянки від 08.05.2010 року, який укладений між позивачкою та відповідачем щодо нерухомого майна (земельної ділянки).

Відповідно до ч.1ст.30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Згідно з роз`ясненнями у п. 41, п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» №3 від 01.03.2013 року, у разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України, до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України; про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364,367 ЦК України ); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року № 638/1988/17, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна абоспорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

З урахуванням наведеного, позови щодо невиконання умов договору, а відповідно і пов`язані з такими невиконані зобов`язання як похідні чи будь-які інші, що виникають чи виникли від укладеного договору, наприклад: про відшкодування збитків, стягнення упущеної вигоди, порушення строків виконання зобов`язань, повинні пред`являтися за місцем знаходження такого нерухомого майна чи будівництва, за правилами виключної підсудності.

У постанові від 16.02.2021 по справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Також, за змістом позову грошові кошти, які просить стягнути позивач, є збитками, які виражаються у неотриманих позивачкою доходах від розпорядження та відчуження нею земельної ділянки за ринковою вартістю іншим особам.

Відповідно до п.1, п.2 ч.2 ст.22 ЦК України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Таким чином, оскільки предметом спору у даній справі є відшкодування збитків (стягнення грошових коштів), пов`язаних із укладеним договором купівлі-продажу нерухомого майна, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 4610166300:04:003:0076 площею 0,1543 га в АДРЕСА_1 , при вирішенні питання стосовно територіальної підсудності цієї справи належить керуватися положеннями ч.1ст.30 ЦПК України.

За таких обставин, зважаючи на предмет позову та місце знаходження об`єкту нерухомого майна, вказана справа територіально підсудна Шевченківському районному суду м. Львова.

Згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, Законом України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки, за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Частиною третьою статті 31 ЦПК України передбачено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються.

Справа передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Керуючись ст.ст. 31, 32, 258-261, п.9 ч.1 ст.353, 354 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 від імені якої діє представник - ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про відшкодування збитків, пов`язаних із витребуванням майна разом із заявою про забезпечення позову передати на розгляд до Шевченківського районного суду м. Львова за адресою: 79000, м.Львів, вул.Січових Стрільців,12.

Копію ухвали направити позивачу - для відома.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Повний текст ухвали складено 11.07.2023 року.

Суддя: Олещук М. М.