Постанова

від 11.07.2023 по справі 2-287/2010

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 11.07.2023 Справа № 2-287/2010

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 22-ц/807/1480/23 Головуючий у 1-й інстанції Кіяшко В.О.

Є.У.№ 2-287/2010 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2023 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

Головуючого: Кочеткової І.В.,

суддів: Кримської О.М.,

Дашковської А.В.,

секретар: Волчанова І.В.

розглянувшиу відкритомусудовому засіданнів режимівідеоконференції цивільнусправу за заявою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК», про відновлення втраченого судового провадження по цивільній справі №2-287/2010 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення суми заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки,

за апеляційноюскаргоюПублічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» на ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 24 травня 2023 року,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2023 року ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» звернулося до суду з заявою, в якій просить суд відновити втрачене судове провадження по цивільній справі №2-287/2010 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення суми заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Також, заявлено клопотання про поновлення строку на звернення до суду. Клопотання обґрунтоване тим, що на виконання рішення Новоазовського районного суду Донецької області по цивільній справі № 2-287/2010 банком були отримані та пред`явлені до примусового виконання виконавчі листи за якими:

1.(ВП 2707298) відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві від 10.11.2014 виконавчий лист №2-287/2010 виданий 20.09.2010 Новоазовського районного суду Донецької області, боржник ОСОБА_1 , начебто було повернуто стягувачу;

2.(ВП 26708630) відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві від 10.11.2014 виконавчий лист №2-287/2010 виданий 20.09.2010 Новоазовського районного суду Донецької області, боржник ОСОБА_2 начебто було повернуто стягувачу.

При цьому, до теперішнього часу жодних процесуальних документів, зокрема вказаних постанов та оригіналів виконавчих листів на адресу АБ «УКРГАЗБАНК» не надходило.

Заявник в обґрунтування поважності причин пропуску строку для звернення до суду із заявою про відновлення втраченого судового провадження зазначає про початок активних бойових дій в м. Донецьку, в 2014 році у зв`язку з чим Донецька обласна дирекція АБ «УКРГАЗБАНК» була змушена припинити свою роботу в Донецькій області, всі документи банку по вказаній справі залишились в приміщенні дирекції в м. Донецьк.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 24 травня 2023 року відхилено клопотання ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» про поновлення строку звернення до суду.

Відмовлено у відкритті провадження за заявою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК», про відновлення втраченого судового провадження по цивільній справі №2-287/2010 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення суми заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Непогоджуючись з рішенням судуПАТАБ «УКРГАЗБАНК» подалоапеляційну скаргу,в якій посилаючисьнапорушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, справу направити до розгляду до Вільнянського районного суду Запорізької області.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначають, що підстави для скасування ухвали районного суду є те, що її висновки не відповідають обставинам справи, а саме з порушенням та не врахуванням норм ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження».

Щодо клопотання про поновлення строку на звернення до суду апелянт зазначає, що на виконання рішення Новоазовського районного суду Донецької області по цивільній справі № 2-287/2010 банком були отримані та пред`явлені до примусового виконання виконавчі листи за якими: (ВП 2707298) відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві від 10.11.2014 виконавчий лист №2-287/2010 виданий 20.09.2010 Новоазовського районного суду Донецької області, боржник ОСОБА_1 , начебто було повернуто стягувану; (ВП 26708630) відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві від 10.11.2014 виконавчий лист №2-287/2010 виданий 20.09.2010 Новоазовського районного суду Донецької області, боржник ОСОБА_2 , начебто було повернуто стягувачу.

До теперішнього часу жодних процесуальних документів, зокрема вказаних постанов та оригіналів виконавчих листів на адресу АБ «УКРГАЗБАНК» не надходило.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку для звернення до суду із заявою про відновлення втраченого судового провадження зазначає про початок активних бойових дій в м. Донецьку, в 2014 році у зв`язку з чим Донецька обласна дирекція АБ «УКРГАЗБАНК» була змушена припинити свою роботу в Донецькій області, всі документи банку по вказаній справі залишились в приміщенні дирекції в м. Донецьк.

Вважає, що ухвала суду першої інстанції є такою, що порушує право на доступ до правосуддя, а тому підлягає скасуванню.

Відзив на апеляційну скаргу не надано. Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши в режимі відео конференції пояснення представника ПАТ АБ «УКРГАЗБАНКУ», дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам закону судове рішення відповідає.

Судом встановлено, рішенням Новоазовського районного суду Донецької області по цивільній справі №2-287/2010 позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення суми заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено.

Відповідно до інформації про виконавче провадження (дата отримання 10.02.2022) вбачається, що за даними системи, на виконанні у ВПВР УДВС ГТУЮ у Донецькій області перебували виконавчі провадження № 26707298, 26708630, відкриті на підставі виконавчих листів №2-287/2010, виданих Новоазовським районним судом Донецької області про стягнення солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь ПАТ АК «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором №2203/1288 від 29 вересня 2008 року в сумі 97478 доларів 36 центів США, а також стягнути пеню в розмірі 70651,40грн., звернувши стягнення у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором на предмет іпотеки за договором іпотеки №1214 від 29.09.2008 року земельну ділянку за адресою: Донецька область, Новоазовський район, с. Бердянське, кадастровий номер 1423688800:02:000:0014, площею 0,2500га, яка належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №70633 від 27 серпня 2008 року, виданого відділом земельних ресурсів у Новоазовському районі Донецької області на підставі рішення Широкінської сільської ради від 26.06.2008 №V/24-432, та зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №10816400069 та звернувши стягнення в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором на предмет іпотеки за договором іпотеки №1213 від 29.09.2008 - земельну ділянку за адресою: Донецька область, Новоазовський район, с. Бердянське, кадастровий номер 1423688800:02:000:0014, площею 0,2500га, яка належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №70633 від 27 серпня 2008 року, виданого відділом земельних ресурсів у Новоазовському районі Донецької області на підставі рішення Широкінської сільської ради від 26.06.2008 №V/24-432, та зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №10816400069.

10.11.2014 виконавчі провадження завершені на підставі п.9 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».

Відмовляючи у поновленні строку та у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого провадження, суд першої інстанції послався на положення п.2 ч.4ст.492 ЦПК України, відповідно до якого суд відмовляє у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження у випадку, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною п`ятою статті 491 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення.

Врахувавши, що строк пред`явлення виконавчого документу до виконання в даному випадку пов`язаний з можливістю звернення до суду з заявою про відновлення втраченого судового провадження, а суд не знайшов підстав для його поновлення, клопотання про поновлення строку звернення до суду було відхилено.

За змістом норм, що регулюють спірні правовідносини, передбачається стимулювання законодавцем сторін виконавчого провадження вживати залежних від них заходів за для своєчасного, ефективного вирішення всіх питань, пов`язаних з втраченим судовим провадженням шляхом встановлення певного строку для звернення до суду із заявою про його відновлення, яким є строк пред`явлення виконавчого документу до виконання. Вказане покликане внести правову визначеність у правовідносини сторін виконавчого провадження, запобігти можливому зловживанню однією із сторін своїми правами та встановити розумну передбачуваність вчинення або не вчинення ними певних дій та наслідки таких дій або бездіяльності.

Відповідно до п. 5 Перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-УШвиконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

В редакції ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», що діє з 02.06.2016, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

З викладено слідує, що строк пред`явлення виконавчого документу до виконання по цивільній справі №2-287/2010 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення суми заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки, сплинув 10.11.2017.

При вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа суд повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Поважними можуть бути визнані лише ті причини, що виникли внаслідок обставин, об`єктивно незалежних від волі зацікавленої особи, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк.

Банк є юридичною особою та зобов`язаний забезпечити належну організацію роботи всіх своїх підрозділів, у тому числі і щодо контролю за судовими та виконавчими документами при їх виконанні в органах ДВС.

У заяві про поновлення строку представник вказав, що строк на подачу виконавчого документу було пропущено через несвоєчасно отриману інформацію про повернення виконавчого документу.

Вважається, поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини.

Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (ст. 15,16,20 ЦК України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.

Сам по собі факт того, що рішення суду залишається невиконаним, не може бути підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки, визначаючи строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання, законодавець був обізнаний, що рішення суду повинно виконуватися. Однак законодавець визнав за необхідне обмежити строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання, таким чином забезпечуючи рівність сторін виконавчого провадження.

Суд першої інстанції, розглянувши позов ПАТ АК «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, ухвалив судове рішення про задоволення позову, у визначені законом строки видав виконавчі листи, тобто здійснив всі визначені законом дії для захисту порушеного права, а здійснювати контроль за виконанням судового рішення належить стягувачеві як заінтересованій особі.

За загальними правилами поважні причини пропуску строку законом не передбачені, ці обставини оцінюються судом в залежності від конкретної справи та з урахуванням основних положень цивільного судочинства.

Врахувавши вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що вказані представником заявника причини є неповажними, та сам позивач мав достатньо часу для вчинення дій як з подання до виконання виконавчого документу, так і для звернення до суду із заявою про поновлення пропущеного строку, однак не скористався таким правом.

Посилання банку на російську агресію, тимчасову окупацію Новоазовського району Донецької області у 2014 році безумовно сприяли не виконанню судового рішення. Проте вказані обставини не вплинули на можливість банку звернутися до суду з відповідним клопотанням під час повномасштабного вторгнення після спливу значного періоду часу з дня повернення виконавчих документів.

Крім того, зі змісту заяви про відновлення втраченого судового провадження випливає, що представником позивача були отримані і рішення суду, і виконавчі листи, які останнім часом перебували на виконанні у ВПВР УДВС ГТУЮ у Донецькій області та повернуті 10.11.2014 стягувачу на підставі завершення виконавчого провадження (п.9 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження»). Тобто, наведені заявником обставини не пов`язані з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами і тому не є поважною причиною для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання. Доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію стягувачем своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов`язків, зокрема, вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення, заявник не надав.

Можливість отримати своєчасний судовий захист є головним аспектом реалізації права на доступ до правосуддя. Однак реалізація вказаного права повинна бути здійснена в межах певних процесуальних строках.

Відповідно положень п.2 ч.4ст.492 ЦПК України, суд відмовляє у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження у випадку, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною п`ятою статті 491 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення.

Згідно до частини 4 статті 492 ЦПК України суд відмовляє у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження у випадках, зокрема, заява подана після закінчення строку, встановленого частиною п`ятою статті 491 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення.

Отже, цивільний процесуальний кодекс України передбачає чітке дотримання судами процесу .

Зазначені у апеляційній скарзі доводи щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що свідчить про необґрунтованість скарги.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, а тому підстав для її скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Відповідно до положень ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 374,375,381,382 ЦПК України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» залишити без задоволення.

Ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 24 травня 2023 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Повний текст постанови складено 12 липня 2023 року.

Головуючий: І.В. Кочеткова

Судді: А.В. Дашковська

О.М. Кримська