Постанова

від 11.07.2023 по справі 906/185/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2023 року Справа № 906/185/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Розізнана І.В.

секретар судового засіданні Петрук О.В.,

представники учасників справи не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Позивача - Оліївської сільської ради на ухвалу господарського суду Житомирської області від 17.05.2023, повний текст якої складено 19.05.2023, у справі №906/185/23 (суддя Лозинська І.В.)

за позовом Оліївської сільської ради Житомирська області с.Оліївка Житомирської обл.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія

«Фінгарант» м.Київ

про стягнення 504 360 грн 49 коп. заборгованості по розрахунках, пені,

інфляційних втрат та річних,-

В лютому 2023 року Оліївська сільська рада звернулася до Господарського суду Житомир-ської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінгарант» (надалі в тексті ТзОВ ФК «Фінгарант») 561142,87 грн заборгованості за орендної плати за користування земельними ділянками, а також 8417,13 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 50000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.(арк.справи 1-3).

Ухвалою від 09.05.2023 господарський суд Житомирської області задоволив заяву Оліївської сільської ради від 08.05.2023 про закриття провадження по справі №906/185/23; закрив провадження у даній справі в частині стягнення з ТзОВ ФК «Фінгарант» 504360,49 грн боргу на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України; закрив провадження у справі №906/185/23; відклав розгляд клопотання позивача про стягнення з відповідача судових витрат на 17.05.2023.(арк. справи 166-167).

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 17.05.2023 частково задоволено клопотання Оліївської сільської ради про стягнення судових витрат. Присуджено до стягнення з ТзОВ «ФК «Фінгарант» на користь Оліївської сільської ради 1000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, у стягнення 49000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.(арк.справи 183-186).

Приймаючи оскаржувану ухвалу, надавши оцінку усім доданим до заяви доказам з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, врахувавши критерії співмірності розміру заявлених витрат на правничу допомогу, визначені ч.4 ст.129 ГПК України, зокрема, критеріям розумності та співмірності судових витрат, беручи до уваги клопотання позивача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та застосовуючи принцип пропорційності розміру задоволених позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення із Відповідачів на користь Позивача 1000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись із постановленою ухвалою Позивач подав скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просив частково скасувати ухвалу господарського суду Житомирської області від 17.05.2023 у даній справі, в частині відмови у стягненні 49000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задоволити повністю заяву представника Оліївської сільської ради про стягнення 50000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.( арк.справи 194-196).

Обґрунтовуючи свою скаргу, Позивач зазначає, що суд першої інстанції втрутився у правовідносини адвоката та клієнта щодо визначення гонорару та порушив принцип свободи договору. На думку Скаржника, місцевий суд необґрунтовано зменшив розмір витрат на правову допомогу, оскільки не взяв до уваги, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача який не виконував зобов`язання за договором оренди, не сплачував орендну плату за користування земельними ділянками.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №906/185/23 та призначено до розгляду на 11.07.2023. (арк. справи 202).

06.07.2023 на електронну адресу суду від представника Позивача Жмуцького М.В. надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яка була задоволена апеляційним судом.(арк.справи 207).

Правом, встановленим ст.263 ГПК України, Відповідач не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не подав.

В день судового засідання 11.07.2023, представник Позивача не приєднався за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua до судового засідання, про що була зроблена відмітка в протоколі судового засідання.

Крім того, Позивач та Відповідач не забезпечили явки своїх представників у призначене на 11.07.2023 судове засідання апеляційної інстанції, проте така неявка не перешкоджає розгляду справи, позаяк присутність представників сторін не визнавалась обов`язковою, а матеріалів справи достатньо для розгляду скарги по суті.

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 24.11.2022 Адвокатським бюро «Микола Жмуцький та партнери» в особі керуючого бюро Жмуцького М. В.-виконавцем та Оліївською сільською радою Житомирського району Житомирської області-клієнтом було укладено Договір (Угоду) №250 (надалі в тексті Договір), відповідно до п.1.1 якого, виконавець за дорученням клієнта зобов`язується надавати послуги з адвокатської діяльності (Код ДК 021:2015: 79110000-8 Послуги з юридичного консультування та юридичного представництва), а саме здійснювати його захист, представництво його інтересів та надавати інші види професійної правничої (правової) допомоги клієнту на умовах та в порядку, що визначені цим договором, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими актами чинного законодавства, а клієнт зобов`язується оплатити надання професійної правничої (правової) допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору.

Відповідно до п.1.2 Договору, клієнт доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання з надання клієнтові професійної правничої допомоги. Правова допомога надається: в будь-яких справах/провадженнях/спорах (кримінальних, адміністративних, справах про адміністративні правопорушення, цивільних, господарських тощо), які порушуються (розслідуються, відкрива-ються, розпочинаються, ведуться тощо) на території України та за її межами відносно Клієнта або за його (їх) участю чи ініціативою; у переговорах за участю клієнта та/чи підзахисного; при супроводі діяльності клієнта.

Клієнт доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання представляти, відстоювати та захищати права, свободи та законні інтереси клієнта в усіх судах, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, органах, організаціях незалежно від форми власності чи підпорядкування, громадських об`єднаннях, перед громадя-нами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами (п.1.3 Договору).

Вартість послуг виконавця за договором складає 100000,00 грн без ПДВ. Клієнт оплачує послуги виконавця згідно актів приймання-передачі наданих послуг.(п.3.1, п.3.2 Договору).

Клієнт сплачує за послуги виконавця шляхом перерахування грошових коштів на банківсь-кий рахунок виконавця, реквізити якого вказані в акті приймання-передачі наданих послуг. Послуги вважатимуться наданими клієнту на дату підписання акта приймання-передачі обома сторонами.(п.п. 3.4, 3.5 Договору).

Відповідно до п.4.1 Договору, оплата послуг здійснюється протягом семи робочих днів після підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг.

В ціну договору входять витрати: оплата роботи помічників адвоката; транспортні витрати (квитки, послуги перевізників, пальне та амортизаційні витрати при користуванні власним транспортним засобом адвоката); оплата друкарських, копіювальних та інших технічних робіт; оплата перекладу та нотаріального посвідчення документів; оплата телефонних розмов тощо. (п.4.3 Договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання виконавцем та клієнтом і діє до 31.12.2022.(п.5.1 Договору).

Згідно п.5.5 Договору, закінчення строку дії цього договору не звільняє жодну зі сторін від відповідальності за його порушення (невиконання та/або неналежне виконання), яке мало місце під час дії цього договору.(арк.справи 139-141).

З матеріалів справи вбачається, що 24.11.2022 між тими самими сторонами було підписано специфікацію, яка є додатком №1 до Договору №250 та якою визначено найменування і ціну за по послуги:

- вивчення та аналіз документів клієнта по фінансово-господарських операціях з ТОВ «ВАЛ-Трансбуд» 12000,00 грн;

- вивчення та аналіз документів клієнта по фінансово-господарських операціях з ТОВ «Фінансова компанія «Фінгарант» 16000,00 грн;

- вивчення та аналіз документів клієнта по фінансово-господарських операціях з ПП «Логістик Плюс» 18000,00 грн;

- вивчення та опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні взаємовідносини клієнта 10000,00 грн;

- вивчення та опрацювання правових позицій Верховного Суду України із спірних взаємовідносин клієнта 12000,00 грн;

- консультування клієнта по результатах вивчення матеріалів 15000,00 грн;

- формування правової позиції щодо врегулювання спірних взаємовідносин 17000,00 грн.

Загальна вартість 100000,00 грн.(арк.справи 142).

Матеріали справи також містять Акт прийому-передачі наданих послуг №1 за Договором №250, складений та підписаний 29.11.2022 між Оліївською сільською радою та Адвокатським бюро «Микола Жмуцький та партнери», згідно з яким виконавцем надано такі послуги:

- вивчення та аналіз документів клієнта по фінансово-господарських операціях з ТОВ «ВАЛ-Трансбуд» на суму 12000,00 грн;

- вивчення та аналіз документів клієнта по фінансово-господарських операціях з ТОВ «Фінансова компанія «Фінгарант» на суму 16000,00 грн;

- вивчення та аналіз документів клієнта по фінансово-господарських операціях з ПП «Логістик Плюс» на суму 18000,00 грн;

- вивчення та опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні взаємовідносини клієнта на суму 10000,00 грн;

- вивчення та опрацювання правових позицій Верховного Суду України із спірних взаємовідносин клієнта на суму 12000,00 грн;

- консультування клієнта по результатах вивчення матеріалів на суму 15000,00грн;

- формування правової позиції щодо врегулювання спірних взаємовідносин, на суму 17000,00 грн.

Загальна вартість послуг виконавця за цим актом складає 100000,00 грн.(арк.справи 143).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до клопотання Позивача від 04.05.2023, останній просить про відшкодування відповідачем 50000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.(арк.справи 137-138).

Матеріалами справи стверджено, що відповідно до п.2.2.4 Договору, для надання правової допомоги Оліївській сільській раді Адвокатське бюро «Микола Жмуцький та партнери» залучило адвоката Кузьміна Д. Л., що підтверджується копією ордеру серії АМ №1043653 від 28.03.2023, виданого на його ім`я для представлення інтересів позивача, а також представництво здійснював керуючий Адвокатським бюро адвокат Жмуцький М.В. відповідно до ордеру від серії АМ №1044664 від 01.02.2023.(арк.справи 66, 77, 85).

Як вже зазначалось, господарський суд Житомирської області ухвалою від 17.05.2023 частково задоволено заяву Позивача Оліївської сільської ради та присудив до стягнення з Відповідача 1000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.(арк.справи 183-186).

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм процесуального права, апеляцій-ний суд вважає, що скарга безпідставна та не підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Відповідно до п.п.1,2,4 ст.269 Господарського процесуального кодексу України (надалі в тексті ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч.5 ст.244 ГПК України, додаткове рішення або ухвала про відмову в прий-нятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване ст.1312 Конституції України, ст.16 ГПК України та відповідними нормами Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Переглядаючи оскаржувану ухвалу, колегія судів зауважує, що судові витрати, відповідно до приписів статті 123 ГПК України, складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезна-ходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, згідно приписів ст.126 ГПК України, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання прав-ничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Скаржник заявляв орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу при поданні позовної заяви в розмірі 50 000,00 грн. Крім того, до моменту винесення ухвали про закриття провадження у справі, Позивач 04.05.2023 подав до суду першої інстанції клопотання про стягнення судових витрат в розмірі 50000,00 грн, надавши копію договору №250 від 24.11.2022, копію додатку №1 до Договору №250 від 24.11. 2022, копію акту прийому-передачі послуг №1 від 29.11.2022 та копію платіжної інструкції від 25.01.2023 на суму 100000,00 грн.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокат це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 зазначеного Закону договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов-язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір винагороди за надання правової допомоги визначений договором у вигляді фіксо-ваної суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу. Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19.

Колегія суддів виходить з того, що за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України (надалі в тексті ЦК України).

В постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц Великої Палати Верховного Суду та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

У постанові Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №750/2055/20 вказано, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.126 ГПК України), що не позбавляє суд обов`язку перевірити достовірність доказів наданих позивачем.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивача у справі №906/185/23 від імені Адвокатського бюро «Микола Жмуцький та партнери» представляв керуючий Адвокатським бюро адвокат Жмуцький М.В. та адвокат Кузьмін Д.Л., що підтверджується копіями ордерів серії АМ №1044664 від 01.02.2023 та серії АМ №1043653 від 28.03.2023.(арк.справи 66, 77, 85).

Матеріалами справи стверджено, що у позовній заяві Позивачем зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які останній поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, яка складається із судового збору за подання позовної заяви в сумі 8417,13 грн. та витрат на оплату професійної правової (правничої) допомоги в сумі 50000 грн 00 коп.

Натомість, в підтвердження наданих послуг згідно Договору №250 від 24.11.2022 Позивач надав Специфікацію та Акт виконаних робіт №1 від 24.11.2022 на суму 100 000,00 грн, де зазначено про надання юридичних послуг з врегулювання відносин Позивача з Відповідачем, а також з іншим юридичним особам, а саме: ТОВ «Вал-Трансбуд», ПП «Логістик Плюс».

Крім того, матеріали справи містять платіжну інструкцію №4 від 25.01.2023 на суму 100000,00 грн, яку перераховано на рахунок Адвокатського бюро «Микола Жмуцький та партнери» з призначенням платежу: «погаш.кред.забор.за 2022 зах. та роб. з тер.об. нап. на збер.бюд.кошт. в цілях напр.дох.міс.бюд. на ТО (посл.з ад.діял.); д№250 24.11.22, а№1 29.11.2022; без ПДВ.» (арк. справи 144).

Переглядаючи оскаржувану ухвалу, колегія суддів приймає до уваги, що Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 22.01.2021 у справі №925/1137/19 зазначив, що за висновками об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.10. 2019 у справі №922/445/19, за змістом п.1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.126 ГПК).

У постановах від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 і від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 11.02.2021 у справі №920/39/20 Верховний Суд зазначив, що при визначенні суми відшкоду-вання суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодову-ються лише витрати, які мають розумний розмір.

Верховний Суд постанові від 01.10.2020 у справі №910/15191/19 звертає увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч.4 ст.126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст.627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст.43 Конституції України.

Досліджуючи подані Позивачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зауважує, що ні Договір №250, ні Специфікація, ні Акт прийому-передачі наданих послуг не містять переліку робіт, які надавалися саме Позивачу під час провадження у справі №906/185/23. З поданих документів не зрозуміло, які саме роботи щодо даного спору здійснювалися адвокатами, який обсяг і час витрачався для надання юридичних послуг в даній справі. Колегія суддів звертає увагу, що документи на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу датовані листопадом 2022 року, тобто послуги були надані до моменту звернення з позовом до суду, що вказує на позасудовий характер правової допомоги.

Натомість колегія суддів виходить з того, що судові витрати повинні супроводжувати судовий процес у конкретній справі, а не передувати йому.

Розглянуто всі доводи та вимоги апеляційних скарг, порушених, невизнаних або оспорених прав чи інтересів Скаржників не встановлено.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010, в яких зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, на переконання суду апеляційної інстанції, ухвала господарського суду Житомирської області від 17.05.2023 про часткове задоволення клопотання Позивача про стягнення судових витрат є вмотивованою та обґрунтованою, а тому її належить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Отже, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст. 277, 278 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст.34,73,74,86,126,129,232,233,240,255,269,270,271,275,276,282,284 Госпо-дарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Оліївської сільської ради на ухвалу господарського суду Житомирської області від 17.05.2023 у справі №906/185/23 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.

3. Матеріали справи №906/185/23 повернути господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Розізнана І.В.