Ухвала

від 11.07.2023 по справі 292/707/23

ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Червоноармійський районний суд Житомирської області

Справа № 292/707/23

Номер провадження 2/292/153/23

У Х В А Л А

11 липня 2023 року смт.Пулини

Суддя Червоноармійського районного суду Житомирської області Гуц О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Пулинська державна нотаріальна контора та приватний нотаріус Пулинського нотаріального округу Житомирської області Висоцький Дмитро Ігорович про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом та визнання права власності в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи: Пулинська державна нотаріальна контора та приватний нотаріус Пулинського нотаріального округу Житомирської області Висоцький Д.І., в якому просить відстрочити йому сплату судового збору до закінчення розгляду даної заяви, визнати недійсними: свідоцтво про право на спадщину за законом серії та номер 238, видане ОСОБА_1 12.06.2017 приватним нотаріусом Пулинського нотаріального округу Житомирської області Висоцьким Д.І., свідоцтво про право на спадщину за законом серії та номер 211, видане ОСОБА_1 31.05.2017 приватним нотаріусом Пулинського нотаріального округу Житомирської області Висоцьким Д.І., свідоцтво про право на спадщину за законом серії та номер 744, видане ОСОБА_3 30.06.2018 державним нотаріусом Пулинського державної нотаріальної контори Житомирської області Іващенко Н.О.; визнати за ним право власності в порядку спадкування на 1/2 частину: житлового будинку, земельної ділянки та нежитлової будівлі (комори), розташованих по АДРЕСА_1 ; земельних ділянок з кадастровими номерами № 1825484900:04:000:0100 площею 2,6142 га, №1825484900:01:000:0147 площею 3,5856 га, № 1825484900:01:000:0147 площею 3,5856 га, розташованих на території Соколівської сільської ради Пулинського (Житомирського) району Житомирської області.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст. 4 ЦПК України).

Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред`явлення позову до суду.

Позивач в даній позовній заяві просить відстрочити оплату судового збору за подання позовної заяви до закінчення розгляду даної справи, оскільки він не має доступу, як до спадкового майна, так і до необхідної документації, тому позивач не має можливості визначити суму судового збору.

Дослідивши матеріали справи та клопотання про відстрочення сплати судового збору, суддя дійшов висновку, що дане клопотання не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сімї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоровю.

Отже, згідно зі ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони.

Згідно з вимогами вказаної статті відстрочення або розстрочення сплати, зменшення або звільнення від сплати судового збору можливе за відповідним клопотанням сторони за наявності зазначених умов.

В п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Вирішення питання щодо відстрочення стороні сплати судового збору чи звільнення її від сплати судового збору здійснюється у відповідності до загальних принципів цивільного судочинства, зокрема, принципу змагальності, відповідно якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Заявляючи клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви представник позивача не надав доказів на підтвердження зазначених ним обставин щодо можливості визначити суму судового збору.

З огляду на вищевказане, клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви не підлягає задоволенню як таке, що є необґрунтованим і не доведеним.

Позовна заява за змістом і формою повинна відповідати вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, однак вказані вимоги не дотримані.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У позовній заяві позивач зазначив, що для прийняття спадщини, до нотаріальної контори, у встановлені строки, звернулись ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , однак до матеріалів справи будь яких доказів на підтвердження цих обставин, не додано.

Крім того, у позовній заяві позивач зазначив, що він та його батько були зареєстровані за однією адресою, та що, він фактично прийняв спадщину, однак в обґрунтування позову не послався на докази, що підтверджують вказану обставину, як і не додав до позову відповідні документи на підтвердження того, що позивач був зареєстрований за однією адресою з батьком.

Також до позовної заяви не додано документу, який б засвідчував факт родинних відносин між позивачем та спадкодавцем.

Крім того, до позовної заяви не додано довідки сільської ради про осіб, які були зареєстровані та проживали на день смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та протягом шести місяців після її смерті в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

До того ж не додано до позовної заяви докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги , тобто докази ,що свідчать про належність майна спадкодавцю, а саме : житлового будинку, нежитлової будівлі (комора), земельних ділянок .

Крім того, як роз`яснено в п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Проте у матеріалах справи відсутня постанова нотаріуса про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім того, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Із змісту позовних вимог також встановлено, що позивач подав до суду позов, який містить декілька позовних вимог, а саме: про визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину за законом та визнання права власності в порядку спадкування. Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір». Вичерпний перелік документів, за подання до суду яких судовий збір не справляється, та перелік пільг щодо сплати судового збору наведено у ч.2 ст.3, ст.5 Закону України «Про судовий збір» відповідно. Згідно ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Відповідно до п.п.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру, зокрема, про визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину за законом, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в 2023 році 1073,60 грн..

Відповідно до п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру, зокрема, про визнання права власності в порядку спадкування, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, але не менше в 2023 році 1073,60 грн. та не більше 13420,00 грн..

Згідно ч.9 ст.19 ЦПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що станом на 01.01.2023 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2684,00 грн. Тому позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу майнового та немайнового характеру чи надати докази звільнення від сплати судового збору.

У відповідності до п. 2 ч.2 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Згідно ч.5 ст.176 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, позивачем до матеріалів позовної заяви не додано документів на підтвердження дійсної ринкової вартості вказаних- житлового будинку, нежитлової будівлі (комори) та земельних ділянок на момент звернення до суду з позовною заявою. З цього вбачається, що неможливо визначитися з розміром судового збору, який позивач повинен сплатити за подачу вказаної позовної заяви.

Згідно ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» № 2658-III від 12 липня 2001 року незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання.

Слід звернути увагу, що процедура оцінки майна встановлюється нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.

Згідно ч.5 ст.175 ЦПК України, у разі пред"явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Данапозовна заявапідписана адвокатомЯнчуком М.О.та донеї доданоордер пронадання правовоїдопомоги,який виданийна підставі:договору пронадання правовоїдопомоги/дорученняоргану (установи),уповноваженого закономна наданнябезоплатної правовоїдопомоги,однак самдоговор недоданий,у зв"язкуз чиму судувідсутня можливістьвстановити,які правабули надані ОСОБА_1 адвокату ЯнчукуМ.О.,оскільки перелікповноважень чиобмежень стосовновчинення процесуальнихдій маєбути визначенодоговором. Крімтого впозовній заявіне вказанопро значеннясправи длясторін тадумки сторінщодо необхідностірозгляду справиза правиламиспрощеного чизагального позовногопровадження (ч.6ст.175ЦПК Україниу взаємозв`язкуз п.п.2,8ч.3ст.274ЦПК України).

При цьомусуддя зауважує,що залишенняпозовної заявибез рухуне єобмеженням правапозивача надоступ доправосуддя.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Вважаю за необхідне звернути увагу позивача на роз`яснення Пленуму Верховного Суду України, які викладені у п. 7 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», відповідно до яких позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати встановленим вимогам, у зв`язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

За наявності зазначених недоліків позовної заяви провадження у справі не може бути відкрито.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху надається позовна заява в новій редакції з її копією та копіями всіх документів, що додаються до неї, відповідно для відповідача .

При таких обставинах позовну заяву слід залишити без руху, про що повідомити позивача і надати йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 353 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Пулинська державна нотаріальна контора та приватний нотаріус Пулинського нотаріального округу Житомирської області Висоцький Дмитро Ігорович про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом та визнання права власності в порядку спадкування, залишити без руху, про що повідомити позивача.

Надати позивачу строк в межах десяти днів з дня вручення копії ухвали суду для усунення зазначених у ній недоліків.

Роз`яснити позивачу, що якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк вимоги ухвали суду будуть виконані, позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання, а інакше заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Гуц