Рішення

від 12.07.2023 по справі 910/7721/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.07.2023Справа № 910/7721/23За позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві

до Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Сатурн"

про стягнення 175 995,48 грн

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Ратківська А.Р.

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Головне управління ДСНС України у м. Києві (далі - позивач, ГУ ДСНС УКРАЇНИ У М. КИЄВІ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Сатурн" (далі - відповідач, ПРАТ "НВП "САТУРН") про стягнення 175 995,48 грн, з яких: 117 401,80 грн основного боргу, 58 593,68 грн пені на підставі Договору про охорону від пожеж № ВПО/02-20 від 10.02.2020.

Позовні вимоги обгрунтовані порушенням відповідачем умов Договору про охорону від пожеж № ВПО/02-20 від 10.02.2020 щодо своєчасної оплати за виконану позивачем роботу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2023 позовну заяву ГУ ДСНС УКРАЇНИ У М. КИЄВІ залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

24.05.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2023 позовну заяву ГУ ДСНС УКРАЇНИ У М. КИЄВІ прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/7721/23, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

19.06.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками, відповідно до якого відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу в повному обсязі та задовольнити частково позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 9 158,88 грн. Зокрема, відповідач зазначив, що 17.05.2023 ним було сплачено заборгованість за Актом №17 від 28.02.2023 у розмірі 39 133,98 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №480 від 17.05.2023.

19.06.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2023 відхилено клопотання Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Сатурн" про розгляд справи № 910/7721/23 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

27.06.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшла заява про надання доказів на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 21.06.2023.

07.07.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив з викладеними у ній поясненнями, міркуваннями та аргументами щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень.

07.07.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про надання оригіналів Актів наданих послуг №17, №46, №80 на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 21.06.2023.

10.07.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2023 закрито провадження у справі № 910/7721/23 в частині позовних вимог про стягнення основного боргу у розмірі 39 133,98 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено подані сторонами заяви по суті справи та з процесуальних питань та додані до них докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, а відповідач як на підставу своїх заперечень, та дослідивши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

10.02.2020 між Головним управлінням ДСНС України у м. Києві (далі - виконавець, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Науково-виробниче підприємство "Сатурн" (далі - замовник, відповідач) був укладений Договір на охорону від пожеж № ВПО/02-20 (далі - Договір), відповідно до пункту 2.1. якого, Замовник доручає, а Виконавець силами особового складу Управління з організації забезпечення заходів цивільного захисту на особливо важливих об?єктах ГУ ДСНС України у м. Києві протягом строку дії Договору організовує охорону від пожеж території, будівель і споруд (далі об?єкти) Замовника, а Замовник зобов?язується оплатити виконані роботи, в терміни визначені Договором.

За умовами п. 3.1.1 Договору виконавець зобов`язується виконувати роботи по охороні від пожеж якісно та вчасно, для чого організовувати та здійснювати службу на об?єктах Замовника, забезпечуючи постійну готовність особового складу до виконання зобов?язань за Договором.

Виконавець має право отримувати оплату в порядку та розмірах, передбачених кошторисом на утримання особового складу Виконавця (п. 3.2.1 Договору).

Відповідно до пункту 3.3.1 Договору замовник зобов`язується прийняти і оплатити виконані роботи відповідно до погодженого Сторонами кошторису на утримання особового складу Виконавця.

Пунктом 4.1 Договору узгоджено, що ціна Договору встановлюється Сторонами на підставі кошторису, який додається до Договору, та розроблений згідно з діючими постановами Кабінету Міністрів України, наказами ДСНС України та іншими нормативними документами. Замовник має право за рахунок власних коштів передбачати для особового складу Виконавця додаткові виплати, які не суперечать вимогам чинного законодавства.

Згідно з пунктом 4.2. Договору, кошторис щорічно складається Виконавцем з урахуванням норм на утримання (оплату праці та інші види забезпечення) і підготовку особового складу Виконавця.

Відповідно до Додатку №1 до Договору (кошторису витрат, необхідних для забезпечення умов договору з ПрАТ «НВП «Сатурн», на утримання штатної посади начальника поста 38-ДПРП УОЗЗЦЗ на ОВО ГУ ДСНС України у м. Києві на 2022 рік) сума витрат на місяць становить 39 133,98 грн.

Умовами пункту 5.1. Договору, сторони узгодили, що розрахунок здійснюється шляхом перерахування Замовником зазначеної в п. 4.2. суми на розрахунковий рахунок Виконавця, після пред?явлення останнім рахунку на оплату робіт, (не пізніше 5 числа місяця, що випливає за звітним).

Відповідно до п. 5.3. Договору, встановлено, що документом, що підтверджує факт виконання Виконавцем робіт, передбачених цим Договором, є Акт приймання-передачі виконаних робіт, підписаний Сторонами та засвідчений їх печатками, який складається щомісячно не пізніше 10 числа наступного за звітнім місяця. Якщо Замовник не підписав акт з приймання-передачі виконаних робіт і не надіслав мотивовану відмову від його підписання, роботи вважаються виконаними в повному обсязі. Обов?язок по складанню акта покладено на Виконавця.

Оплата за виконану Виконавцем роботу за цим Договором здійснюється Замовником щомісячно в національній валюті України не пізніше 18 числа, шляхом перерахування належної до сплати суми на реєстраційні рахунки Виконавця в установах Державного казначейства України (пункт 5.4. Договору).

Відповідно до п. 8.1. Договору, цей Договір набуває чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 31.12.2020 року та розповсюджує свою дію на відносини, які виникли з 01.01.2020 року.

Умовами пункту 8.3. Договору узгоджено, що цей Договір може бути достроково (до закінчення строку його дії) припиненим за домовленістю Сторін. Сторона-ініціатор повинна письмово повідомити про бажання припинити дію Договору іншу Сторону не пізніше ніж за 2 (два) місяці до бажаної дати розірвання Договору. При цьому Договір вважається достроково припиненим після закінчення погодженого Сторонами терміну та повного проведення розрахунків між Сторонами.

Позивач зазначив, що станом на 11.05.2023 відповідачем не сплачено плату за послуги за Договором за період з лютого по квітень 2022 року на загальну суму 117 401,94 грн, а саме: за лютий 2022 у розмірі 39 133,98 грн грн, за березень 2022 у розмірі 39 133,98 грн, за квітень 2022 у розмірі 39 133,98 грн.

Позивачем складено Акти наданих послуг № 17 від 28.02.2022 на суму 39 133,98 грн, № 46 від 31.03.2022 на суму 39 133,98грн та № 80 від 29.04.2022 на суму 39 133,98 грн. Вказані акти підписані та скріплені печатками позивача та відповідача.

З огляду на невиконання відповідачем грошового зобов`язання за Договором, позивач звернувся з даним позовом до суду з вимогами про стягнення з відповідача 117 401,80 грн заборгованості та 58 593,68 грн пені.

Відповідач заперечив проти позовних вимог про стягнення основного боргу у повному обсязі, зазначивши таке:

- рахунки-фактури №46 від 31.03.2022, №80 від 29.04.2022 та Акти наданих послуг №46 від 31.03.2022, №80 від 29.04.2022 відповідач від позивача не отримував;

- на зазначених Актах наданих послуг №46 від 31.03.2022 та №80 від 29.04.2022 відсутній підпис уповноваженої особи ПРАТ "НВП "САТУРН" разом із зазначенням особи, що їх підписала;

- відповідач стверджує, що оскільки з 25.02.2022 по 20.03.2022 роботу ПРАТ "НВП "САТУРН" було зупинено, а з 21.03.2023 ПРАТ "НВП "САТУРН" працювало в обмеженому обсязі, то позивач в березні та квітні 2022 не виконував своїх обов`язків відповідно до Договору;

- відповідачем 17.05.2023 у зв`язку з тяжким матеріальним становищем ПРАТ "НВП "САТУРН" було сплачено заборгованість за Актом №17 від 28.02.2023 у розмірі 39 133,98 грн;

Зокрема, відповідач у своєму відзиві просив суд задовольнити частково позовні вимоги в частині стягнення пені з відповідача на користь позивача у розмірі 9 158,88 грн.

Відповідно до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частини 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статей 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З огляду на встановлений ст. 204 ЦК України принцип презумпції правомірності правочину, суд приймає Договір як належну підставу, у розумінні норм статті 11 ЦК України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

За своїм змістом та правовою природою укладений сторонами Договір є договором надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм статей 901-907 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України (далі - ГК України). Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору, позивачем у період з лютого по квітень 2022 року надавались відповідачу послуги по охороні від пожеж загальною вартістю 117 401,94 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи Актами наданих послуг № 17 від 28.02.2022 на суму 39 133,98 грн, № 46 від 31.03.2022 на суму 39 133,98 грн та № 80 від 29.04.2022 на суму 39 133,98 грн.

Суд встановив, що вказані акти підписані та скріплені печатками з боку позивача та відповідача.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів втрати печатки та/або її неправомірного використання.

Суд звертає увагу на те, що листом №30/318 від 27.05.2023 позивачем направлявся Акт звірки №BПO/2-2 взаєморозрахунків за період з 01.01.2022 по 30.04.2022, який був підписаний відповідачем без зауважень, що свідчить про обізнаність відповідача щодо заборгованості перед позивачем, зокрема, за спірними рахунками №46 від 31.03.2022 та №80 від 29.04.2022.

Також матеріали справи містять гарантійні листи №01-2/0355 від 28.07.2022 та №01-2/0478 від 08.11.2022, якими відповідач зобов?язався погасити заборгованість до кінця 2022 року в повному обсязі.

З урахуванням викладеного, суд приймає вказані акти як належні та допустимі, у розумінні статей 76, 77 ГПК України, докази на підтвердження надання позивачем послуг за Договором за період з лютого по квітень 2022 року та їх отримання і прийняття відповідачем.

Станом на час звернення позивача з даним позовом до суду (направлений засобами поштового зв`язку 12.05.2023) заборгованість відповідача за надані позивачем у спірний період послуги по охороні від пожеж за Договором становила 117 401,80 грн (основний борг).

Після звернення позивача з даним позовом до суду (направлений засобами поштового зв`язку 12.05.2023), відповідачем погашено основний борг у розмірі 39 133,98 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2023 закрито провадження у справі № 910/7721/23 в частині позовних вимог про стягнення основного боргу у розмірі 39 133,98 грн.

Отже, станом на дату вирішення по суті спору у справі №910/7721/23 заборгованість відповідача перед позивачем за надані позивачем у спірний період послуги по охороні від пожеж за Договором становить 78 267,82 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням погодженого сторонами у п. 5.1. Договору, розрахунок здійснюється шляхом перерахування Замовником зазначеної в п. 4.2. Договору суми на розрахунковий рахунок Виконавця, після пред?явлення останнім рахунку на оплату робіт, (не пізніше 5 числа місяця, що випливає за звітним).

Відповідно до п. 5.4. Договору Оплата за виконану Виконавцем роботу за цим Договором здійснюється Замовником щомісячно в національній валюті України не пізніше 18 числа, шляхом перерахування належної до сплати суми на реєстраційні рахунки Виконавця в установах Державного казначейства України.

Суд звертає увагу, що оскільки у пункті 5.4. Договору, сторони не узгодили якого саме місяця 18 числа здійснюється оплата (чи звітного, чи наступного за звітним), то суд бере до уваги положення пункту 5.1 Договору з встановленим строком на оплату, а саме - не пізніше 5 числа місяця, що випливає за звітним.

Враховуючи наведене, суд відхиляє як безпідставні доводи відповідача щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання з моменту отримання Акту наданих послуг №17 від 28.02.2022 (11.05.2022) по 11.11.2022.

Враховуючи умови Договору та встановлені судом обставини, суд доходить до висновку, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором за період з лютого по квітень 2022 року є таким, що настав.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Сатурн" в частині стягнення суми основного боргу підлягають повному задоволенню, а саме стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 78 267,82 грн основного боргу.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 58 593,68 грн пені.

Судом встановлено, що відповідач належним чином не виконав зобов`язання щодо оплати послуг згідно актів наданих послуг за період лютий - квітень 2022 року у строк, встановлений Договором, відтак допустив порушення зобов`язання.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою.

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення зобов`язання.

Статтею 1 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 7 Розділу IX "Прикінцеві положення" ГК України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно з п. 6.2 Договору, у разі несвоечасної оплати замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на момент прострочення, від несплаченої суми за кожний календарний день прострочення.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в загальній сумі 58 593,68 грн, яка складається з сум пені, розрахованих позивачем окремо за кожним спірним актом наданих послуг.

Здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" перевірку наданого позивачем розрахунку пені, суд доходить висновку, що вимоги позивача про стягнення пені у сумі 58 593,68 грн підлягають задоволенню у розмірі 23 748,41 грн. В іншій частині вимог про стягнення пені (34 845,27 грн) суд дійшов висновку про зменшення розміру пені за рішенням суду відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов?язків, передбачених цим Кодексом. Кожна

сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статей 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на повному, всебічному і об?єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, та стягнення з відповідача на користь позивача 78 267,82 грн основного боргу за Актами наданих послуг № 46 від 31.03.2022 та № 80 від 29.04.2022 та 23 748,41 грн пені.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв?язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити ій у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Позивачем зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, яка складається з суми судового збору у розмірі 2 684,00 грн.

Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв?язку із розглядом справи, до суду не подав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи закриття провадження у справі №910/7721/23 в частині позовних вимог про стягнення основного боргу у розмірі 39 133,98 грн, судовий збір в цій частині покладається на відповідача.

3 огляду на наведені приписи ст. 129 ГПК України та часткове задоволення позову, судовий збір у сумі 2 152,60 грн покладається на відповідача, а у сумі 531,40 грн на позивача.

Керуючись статтями 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 231, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Сатурн" (Україна, 03148, місто Київ, ПРОСПЕКТ ЛЕСЯ КУРБАСА, будинок 2-Б; ідентифікаційний код 14308747) на користь Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (Україна, 01601, місто Киів, ВУЛИЦЯ ВОЛОДИМИРСЬКА, будинок 13; ідентифікациний код 38620155) 78 267,82 грн (сімдесят вісім тисяч двісті шістдесят сім гривень 82 коп.) основного боргу; 23 748,41 грн (двадцять три тисячі сімсот сорок вісім гривень 41 коп.) пені та 2 152,60 грн (дві тисячі сто п?ятдесят дві гривні 60 коп.) судового збору.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 12.07.2023.

Суддя Оксана ГУМЕГА