Постанова

від 18.03.2024 по справі 910/7721/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2024 р. Справа № 910/7721/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Ходаківської І.П.

Владимиренко С.В.

розглянувши в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Сатурн"

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2023 (повне рішення складено 12.07.2023) (суддя Гумега О.В.)

у справі № 910/7721/23 Господарського суду міста Києва

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві

до Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Сатурн"

про стягнення 175 995,48 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - ГУ ДСНС України у м. Києві, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Сатурн" (далі - ПрАТ "НВП "Сатурн", відповідач) про стягнення 175 995,48 грн, з яких: 117 401,80 грн основного боргу, 58 593,68 грн пені на підставі договору № ВПО/02-20 про охорону від пожеж від 10.02.2020 (далі - Договір).

2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов Договору щодо своєчасної оплати за виконану позивачем роботу.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.07.2023 у справі № 910/7721/23 позов ГУ ДСНС України у м. Києві до ПрАТ "НВП "Сатурн" про стягнення 175 995,48 грн задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ "НВП "Сатурн" на користь ГУ ДСНС України у м. Києві 78 267,82 грн основного боргу, 23 748,41 грн пені та 2 152,60 грн судового збору. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

4. Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив із того, що на виконання умов Договору позивачем у період з лютого по квітень 2022 року надавались відповідачу послуги з охорони від пожеж загальною вартістю 117 401,94 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами наданих послуг № 17 від 28.02.2022 на суму 39 133,98 грн, № 46 від 31.03.2022 на суму 39 133,98 грн та № 80 від 29.04.2022 на суму 39 133,98 грн.

Суд встановив, що вказані акти підписані та скріплені печатками з боку позивача та відповідача. Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів втрати печатки та/або її неправомірного використання. Листом № 30/318 від 27.05.2023 позивачем направлявся акт звірки № BПO/2-2 взаєморозрахунків за період з 01.01.2022 по 30.04.2022, який був підписаний відповідачем без зауважень, що свідчить про обізнаність відповідача щодо заборгованості перед позивачем, зокрема, за спірними рахунками № 46 від 31.03.2022 та № 80 від 29.04.2022. Також матеріали справи містять гарантійні листи № 01-2/0355 від 28.07.2022 та № 01-2/0478 від 08.11.2022, якими відповідач зобов`язався погасити заборгованість до кінця 2022 року в повному обсязі.

Після звернення позивача з даним позовом до суду (направлений засобами поштового зв`язку 12.05.2023) відповідачем погашено основний борг у розмірі 39 133,98 грн, у зв`язку із чим ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2023 закрито провадження у справі № 910/7721/23 в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в розмірі 39 133,98 грн.

Отже, за висновком суду першої інстанції, станом на дату вирішення по суті спору у справі № 910/7721/23 заборгованість відповідача перед позивачем за надані позивачем у спірний період послуги з охорони від пожеж за Договором становила 78 267,82 грн.

5. З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд дійшов висновків про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 78 267,82 грн основного боргу за актами наданих послуг № 46 від 31.03.2022 та № 80 від 29.04.2022 і 23 748,41 грн пені та відмову в задоволенні іншої частини позовних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

6. Не погодившись із рішенням Господарського суду міста Києва від 12.07.2023 у справі № 910/7721/23, ПрАТ "НВП "Сатурн" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ГУ ДСНС України у м. Києві до ПрАТ "НВП "Сатурн" про стягнення 78 267,82 грн основного боргу, 23 748,41 грн пені на підставі Договору відмовити в повному обсязі.

7. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує на те, що:

- між ГУ ДСНС України у м. Києві та ПрАТ "НВП "Сатурн" був підписаний договір № ВПО/02-20 від 10.02.2020, який був розірваний додатковою угодою № 1 від 15.06.2022 з 01.05.2023. Разом із тим, на переконання апелянта, оскільки ГУ ДСНС України є державною установою, договір № ВПО/02-20 від 10.02.2020 мав силу дії лише протягом бюджетного періоду та згодом втратив свою дію після закінчення цього періоду, а саме 31.12.2020, що підтверджується також ч. 8 п. 8.1 Договору, який був підписаний та скріплений печатками обох сторін "Цей договір набуває чинності з моменту підписання Сторонами і діє до 31.12.2020 року і розповсюджує свою дію на відносини, які виникли з 01.01.2020 року". Оскільки між ГУ ДСНС України у м. Києві та ПрАТ "НВП "Сатурн" не було укладено нового договору чи додаткової угоди, яка б продовжила дію договору № ВПО/02-20 від 10.02.2020, усі дії, ГУ ДСНС України у м. Києві, які підкріплені рахунками-фактурами, актами виконаних робіт позивача, є незаконними та не відповідають умовам Договору та нормам Бюджетного кодексу України, що є грубим порушенням зі сторони позивача;

- керівництвом ПрАТ "НВП "Сатурн" було видано наказ № 15 від 25.02.2022 про роботу підприємства під час воєнного стану, яким тимчасово з 25.02.2022 до особистого розпорядження зупинено роботу підприємства в повному обсязі, а згідно з наказом № 16 від 21.03.2022, починаючи з 21 березня 2022 року підприємство працювало в обмеженому обсязі та на сьогоднішній день працює у скороченому режимі - три дні на тиждень, що підтверджується вищенаведеними аргументами, а тому, на думку скаржника, виконавець (позивач) жодним чином не міг виконувати свої зобов`язання за Договором.

8. Керуючись вищевикладеним, апелянт вважає, що правових підстав для стягнення судом вартості послуг за договором № ВПО/02-20 від 10.02.2020 не існує, а додаткову угоду № 1 від 15.06.2022 з 01.05.2023 слід вважати нікчемною.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

9. Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2023 матеріали апеляційної скарги ПрАТ "НВП "Сатурн" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2023 у справі № 910/7721/23 передані колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий, Ходаківська І.П., Владимиренко С.В.

10. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/7721/23; відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

11. Після надходження матеріалів справи з господарського суду першої інстанції, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 апеляційну скаргу ПрАТ "НВП "Сатурн" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2023 у справі № 910/7721/23 залишено без руху; надано скаржнику строк десять днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання клопотання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги (з відповідним обґрунтуванням та доказами).

12. На виконання ухвали суду від 03.10.2023 до Північного апеляційного господарського суду від ПрАТ "НВП "Сатурн" надійшла заява про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

13. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 задоволено заяву ПрАТ "НВП "Сатурн" про поновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2023 у справі № 910/7721/23 та поновлено ПрАТ "НВП "Сатурн" зазначений строк; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "НВП "Сатурн" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2023 у справі № 910/7721/23; зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2023 у справі № 910/7721/23 до закінчення його перегляду в апеляційному порядку; розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 22.12.2023.

14. Зважаючи на воєнний стан в Україні, тривалі повітряні тривоги, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, забезпечення можливості реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та вирішення справи.

Позиції учасників справи

15. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги ПрАТ "НВП "Сатурн" заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Свої заперечення позивач обґрунтовує наступним:

- у своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що Договір закінчив свою дію, проте дане твердження є помилковим та таким, що вводить суд в оману, адже Договором була передбачена пролонгація на цих самих умовах;

- умовами п. 8.2 Договору узгоджено, що якщо за 3 (три) місяці до закінчення терміну дії Договору жодна із сторін не вимагає його зміни, Договір триває і діє протягом наступного календарного року;

- тобто, твердження апелянта не відповідає дійсності;

- у своїх відзивах при розгляді справи в суді першої інстанції апелянтом визнавалися умови Договору та здійснювались оплати по актам виконаних робіт у період з 2020 року по лютий 2023 року (копії та оригінали актів містяться в матеріалах справи);

- гарантійні листи апелянта, що містяться в матеріалах справи, підтверджують заборгованість та вчинення дій апелянта на її погашення в повному обсязі;

- апелянтом не наведено жодного аргументу щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, крім незрозумілих та необґрунтованих припущень щодо нікчемності Договору, проте дане питання не досліджувалось у суді першої інстанції та не є предметом спору. У даному випадку, предметом спору є стягнення заборгованості за Договором, і жодних аргументованих тверджень чи спростувань щодо відсутності боргу апелянтом не надано;

- рішення першої інстанції фактично виконано, та на рахунки позивача надійшла вся сума заборгованості разом із штрафними санкціями (виписка з рахунку додається), хоча апелянтом у суді першої інстанції заявлялось про відсутність коштів на оплату заборгованості;

- враховуючи наведене, при прийнятті оскаржуваного рішення дотримано норми чинного законодавства, всебічно, неупереджено і повно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а висновок суду є законним і обґрунтованим.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

16. 10.02.2020 між ПрАТ "НВП "Сатурн" (замовник) та ГУ ДСНС України у м. Києві (виконавець) був укладений договір № ВПО/02-20 на охорону від пожеж (Договір), відповідно до п. 2.1 якого замовник доручає, а виконавець силами особового складу Управління з організації забезпечення заходів цивільного захисту на особливо важливих об`єктах ГУ ДСНС України у м. Києві протягом строку дії Договору організовує охорону від пожеж території, будівель і споруд (далі - об`єкти) замовника, а замовник зобов`язується оплатити виконані роботи в терміни, визначені Договором.

17. За умовами підп. 3.1.1 п. 3.1 Договору виконавець зобов`язується виконувати роботи по охороні від пожеж якісно та вчасно, для чого організовувати та здійснювати службу на об`єктах замовника, забезпечуючи постійну готовність особового складу до виконання зобов`язань за Договором.

18. Виконавець має право отримувати оплату в порядку та розмірах, передбачених кошторисом на утримання особового складу виконавця (підп. 3.2.1 п. 3.2 Договору).

19. Відповідно до підп. 3.3.1 п. 3.3 Договору замовник зобов`язується прийняти і оплатити виконані роботи відповідно до погодженого сторонами кошторису на утримання особового складу виконавця.

20. Пунктом 4.1 Договору узгоджено, що ціна Договору встановлюється сторонами на підставі кошторису, який додається до Договору та розроблений згідно з діючими постановами Кабінету Міністрів України, наказами ДСНС України та іншими нормативними документами. Замовник має право за рахунок власних коштів передбачати для особового складу виконавця додаткові виплати, які не суперечать вимогам чинного законодавства.

21. Згідно з п. 4.2 Договору кошторис щорічно складається виконавцем з урахуванням норм на утримання (оплату праці та інші види забезпечення) і підготовку особового складу виконавця.

22. Відповідно до додатку № 1 до Договору (кошторису витрат, необхідних для забезпечення умов договору з ПрАТ "НВП "Сатурн", на утримання штатної посади начальника поста 38-ДПРП УОЗЗЦЗ на ОВО ГУ ДСНС України у м. Києві на 2022 рік) сума витрат на місяць становить 39 133,98 грн.

23. За умовами п. 5.1 Договору розрахунок здійснюється шляхом перерахування замовником зазначеної в п. 4.2 суми на розрахунковий рахунок виконавця, після пред`явлення останнім рахунку на оплату робіт (не пізніше 5 числа місяця, що випливає за звітним).

24. Відповідно до п. 5.3 Договору документом, що підтверджує факт виконання виконавцем робіт, передбачених цим Договором, є акт приймання-передачі виконаних робіт, підписаний сторонами та засвідчений їх печатками, який складається щомісячно не пізніше 10 числа наступного за звітнім місяця. Якщо замовник не підписав акт з приймання-передачі виконаних робіт і не надіслав мотивовану відмову від його підписання, роботи вважаються виконаними в повному обсязі. Обов`язок зі складання акта покладено на виконавця.

25. Оплата за виконану виконавцем роботу за цим Договором здійснюється замовником щомісячно в національній валюті України не пізніше 18 числа, шляхом перерахування належної до сплати суми на реєстраційні рахунки виконавця в установах Державного казначейства України (п. 5.4 Договору).

26. Відповідно до п. 8.1 Договору, цей Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2020 та розповсюджує свою дію на відносини, які виникли з 01.01.2020.

27. Згідно з п. 8.2 Договору, якщо за 3 (три) місяці до закінчення терміну дії Договору жодна із сторін не вимагає його зміни, Договір триває на попередніх умовах і діє протягом наступного календарного року.

28. Умовами п. 8.3 Договору узгоджено, що цей Договір може бути достроково (до закінчення строку його дії) припиненим за домовленістю сторін. Сторона-ініціатор повинна письмово повідомити про бажання припинити дію Договору іншу сторону не пізніше ніж за 2 (два) місяці до бажаної дати розірвання Договору. При цьому Договір вважається достроково припиненим після закінчення погодженого Сторонами терміну та повного проведення розрахунків між сторонами.

29. Позивачем складено акти наданих послуг № 17 від 28.02.2022 на суму 39 133,98 грн, № 46 від 31.03.2022 на суму 39 133,98 грн та № 80 від 29.04.2022 на суму 39 133,98 грн. Вказані акти підписані та скріплені печатками позивача та відповідача.

30. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що станом на 11.05.2023 відповідачем не сплачено плату за послуги за Договором за період із лютого по квітень 2022 року на загальну суму 117 401,94 грн, а саме: за лютий 2022 року в розмірі 39 133,98 грн, за березень 2022 року в розмірі 39 133,98 грн, за квітень 2022 року в розмірі 39 133,98 грн.

31. З огляду на невиконання відповідачем грошового зобов`язання за Договором, позивач звернувся з даним позовом до суду з вимогами про стягнення з відповідача 117 401,80 грн заборгованості та 58 593,68 грн пені.

32. Відповідач заперечив проти позовних вимог про стягнення основного боргу в повному обсязі, зазначивши у відзиві на позовну заяву таке:

- рахунки-фактури № 46 від 31.03.2022, № 80 від 29.04.2022 та акти наданих послуг № 46 від 31.03.2022, № 80 від 29.04.2022 відповідач від позивача не отримував;

- на зазначених актах наданих послуг № 46 від 31.03.2022 та № 80 від 29.04.2022 відсутній підпис уповноваженої особи ПрАТ "НВП "Сатурн" разом із зазначенням особи, що їх підписала;

- оскільки з 25.02.2022 по 20.03.2022 роботу ПРАТ "НВП "Сатурн" було зупинено, а з 21.03.2023 відповідач працював в обмеженому обсязі, то позивач в березні та квітні 2022 року не виконував своїх обов`язків відповідно до Договору;

- відповідачем у зв`язку з тяжким матеріальним становищем заборгованість за актом № 17 від 28.02.2023 у розмірі 39 133,98 грн було сплачено 17.05.2023.

33. З урахуванням викладеного, відповідач у своєму відзиві, зокрема, просив суд задовольнити частково позовні вимоги в частині стягнення пені - в розмірі 9 158,88 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

34. Згідно з нормами ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

35. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

36. Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

37. Статті 626, 628, 629 ЦК України визначають, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

38. Як правильно зазначив суд першої інстанції, за своїм змістом та правовою природою укладений сторонами Договір є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм ст. 901-907 ЦК України.

39. Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

40. Частиною другою статті 901 ЦК України встановлено, що положення Глави 63 ЦК України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

41. Згідно зі ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

42. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

43. Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

44. Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

45. Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

46. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

47. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

48. На виконання умов Договору, позивачем у період з лютого по квітень 2022 року надавались відповідачу послуги з охорони від пожеж загальною вартістю 117 401,94 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами наданих послуг № 17 від 28.02.2022 на суму 39 133,98 грн, № 46 від 31.03.2022 на суму 39 133,98 грн та № 80 від 29.04.2022 на суму 39 133,98 грн.

49. Суд першої інстанції встановив, що вказані акти підписані та скріплені печатками з боку позивача та відповідача.

50. Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів втрати печатки та/або її неправомірного використання.

51. Листом № 30/318 від 27.05.2023 позивачем направлявся акт звірки № BПO/2-2 взаєморозрахунків за період з 01.01.2022 по 30.04.2022, який був підписаний відповідачем без зауважень, що свідчить про обізнаність відповідача щодо заборгованості перед позивачем, зокрема, за спірними рахунками № 46 від 31.03.2022 та № 80 від 29.04.2022.

52. Також, матеріали справи містять гарантійні листи № 01-2/0355 від 28.07.2022 та № 01-2/0478 від 08.11.2022, якими відповідач зобов`язався погасити заборгованість до кінця 2022 року в повному обсязі.

53. Станом на час звернення позивача з даним позовом до суду (направлений засобами поштового зв`язку 12.05.2023) заборгованість відповідача за надані позивачем у спірний період послуги з охорони від пожеж за Договором становила 117 401,80 грн (основний борг).

54. Після звернення позивача з даним позовом до суду відповідачем погашено основний борг у розмірі 39 133,98 грн.

55. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

56. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2023 закрито провадження у справі № 910/7721/23 в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в розмірі 39 133,98 грн на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

57. З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що станом на дату вирішення по суті спору у справі № 910/7721/23 заборгованість відповідача перед позивачем за надані позивачем у спірний період послуги з охорони від пожеж за Договором становить 78 267,82 грн.

58. Оскільки у п. 5.4 Договору сторони не узгодили якого саме місяця 18 числа здійснюється оплата (чи звітного, чи наступного за звітним), суд першої інстанції слушно врахував положення п. 5.1 Договору, яким встановлено, що розрахунок здійснюється після пред`явлення виконавцем рахунку на оплату робіт (не пізніше 5 числа місяця, що випливає за звітним).

59. З урахуванням умов Договору та встановлених судом обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором за період з лютого по квітень 2022 року є таким, що настав.

60. За встановлених обставин, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ГУ ДСНС у м. Києві до ПрАТ "НВП "Сатурн" в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 78 267,82 грн у повному обсязі.

61. Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 58 593,68 грн пені, слід зазначити таке.

62. У зв`язку з тим, що відповідач належним чином не виконав зобов`язання щодо оплати послуг згідно з актами наданих послуг за період лютий - квітень 2022 року у строк, встановлений Договором, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пені в загальній сумі 58 593,68 грн, яка складається із сум пені, розрахованих позивачем окремо за кожним спірним актом наданих послуг.

63. Пунктом 3 частини першої статті 611 ЦК України встановлено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

64. Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення зобов`язання.

65. Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно зі ст. 3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

66. Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

67. Пунктом 7 Розділу IX "Прикінцеві положення" ГК України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

68. Згідно з п. 6.2 Договору у разі несвоєчасної оплати замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на момент прострочення, від несплаченої суми за кожний календарний день прострочення.

69. З урахуванням викладеного та умов п. 5.1, 5.4 Договору, місцевий господарський суд обґрунтовано відхилив як безпідставні доводи відповідача щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання з моменту отримання акта наданих послуг № 17 від 28.02.2022 (11.05.2022) по 11.11.2022.

70. Здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" перевірку наданого позивачем розрахунку пені, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення пені в сумі 58 593,68 грн підлягають задоволенню в розмірі 23 748,41 грн. В іншій частині вимог про стягнення пені (34 845,27 грн) місцевий господарський суд дійшов висновку про зменшення розміру пені за рішенням суду відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України.

71. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 78 267,82 грн основного боргу за актами наданих послуг № 46 від 31.03.2022 та № 80 від 29.04.2022 та 23 748,41 грн пені.

72. Відповідач, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі зазначає, що Договір між ним та позивачем був укладений у 2020 році, а оскільки ГУ ДСНС України є державною установою, то Договір мав силу дії лише протягом бюджетного періоду та згодом втратив свою дію після закінчення цього періоду, а саме 31.12.2020, що підтверджується також п. 8.1 Договору, який був підписаний та закріплений печатками обох сторін "Цей договір набуває чинності з моменту підписання Сторонами і діє до 31.12.2020 року і розповсюджує свою дію на відносини, які виникли з 01.01.2020 року". Оскільки між ГУ ДСНС України у м. Києві та ПрАТ "НВП "Сатурн" не було укладено нового договору чи додаткової угоди, яка б продовжила дію Договору, усі дії ГУ ДСНС України у м. Києві, які підкріплені рахунками-фактурами, актами виконаних робіт позивача, є незаконними та не відповідають умовам даного Договору та нормам Бюджетного кодексу України, що є грубим порушенням зі сторони позивача.

73. Проте, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з такими твердженнями відповідача, у зв`язку з таким.

74. Так, дійсно, відповідно до п. 8.1 Договору, цей Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2020 та розповсюджує свою дію на відносини, які виникли з 01.01.2020.

75. Водночас умовами п. 8.2 Договору узгоджено, що якщо за 3 (три) місяці до закінчення терміну дії Договору жодна із сторін не вимагає його зміни, Договір триває і діє протягом наступного календарного року.

76. Матеріали справи не містять доказів, що будь-яка зі сторін Договору вимагала його зміни (відмовилась від Договору) у порядку п. 8.2 Договору. Відтак, Договір було поновлено на новий термін, і всі його умови стали обов`язковими для його сторін.

77. Колегія суддів зауважує, що до відзиву на позовну заяву відповідачем додано копію додаткової угоди № 01 від 15.06.2022 до Договору, відповідно до якої сторони вирішили припинити дію Договору за взаємною згодою з 01.05.2022. При цьому, у п. 2 зазначеної додаткової угоди сторони зафіксували, що станом на момент укладання цієї додаткової угоди до Договору, у замовника за виконання Договору перед виконавцем існує заборгованість; припинення дії Договору не звільняє замовника від взятих на себе зобов`язань з оплати наданих послуг. Вказана додаткова угода підписана сторонами та скріплена їх печатками. Копія зазначеної додаткової угоди також додана позивачем до письмової відповіді на відзив.

78. Акти наданих послуг за 2022 рік, підписані відповідачем та скріплені його печаткою, також підтверджують визнання відповідачем дії Договору у спірний період, більше того, по цим актам частково здійснено оплату.

79. У ст. 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право, - обов`язковість договору. Тобто з моменту укладення договору та виникнення зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати.

80. Таким чином, вказані доводи відповідача є безпідставними та полягають у вибірковому посиланні на пункти Договору, які є йому вигідними.

81. У свою чергу, колегія суддів апеляційної інстанції ставиться критично до твердження апелянта про те, що виконавець (позивач) з 25.02.2022 жодним чином не міг виконувати свої зобов`язання за Договором, з огляду на таке.

82. Зважаючи на встановлені судами в даній справі обставини, а саме: позивачем у період із лютого по квітень 2022 року надавались відповідачу послуги з охорони від пожеж загальною вартістю 117 401,94 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами наданих послуг № 17 від 28.02.2022 на суму 39 133,98 грн, № 46 від 31.03.2022 на суму 39 133,98 грн та № 80 від 29.04.2022 на суму 39 133,98 грн; вказані акти підписані та скріплені печатками з боку позивача та відповідача; листом № 30/318 від 27.05.2023 позивачем направлявся відповідачу акт звірки № BПO/2-2 взаєморозрахунків за період з 01.01.2022 по 30.04.2022, який був підписаний відповідачем без зауважень, що свідчить про обізнаність відповідача щодо заборгованості перед позивачем, зокрема, за спірними рахунками № 46 від 31.03.2022 та № 80 від 29.04.2022; додаткову угоду № 01 від 15.06.2022 до Договору, в якій сторони зафіксували, що станом на момент укладення цієї додаткової угоди у замовника за виконання Договору перед виконавцем існує заборгованість; гарантійні листи № 01-2/0355 від 28.07.2022 та № 01-2/0478 від 08.11.2022, якими відповідач зобов`язався погасити заборгованість до кінця 2022 року в повному обсязі, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить висновку, що позивач виконував у спірний період взяті на себе зобов`язання за Договором, а відповідач приймав таке виконання.

83. У ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

84. Відповідно до ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

85. Згідно з ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

86. Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

87. Відповідно до ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

88. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

89. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів" .

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд, оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір, виходив із того, що факти встановлені в експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Така правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 904/1017/20.

90. Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

91. Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається у якості підтвердження або заперечення вимог. При цьому, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за таким підходом сама концепція змагальності втрачає сенс (постанова Верховного Суду у від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18).

92. З урахуванням наведеної вище сутності принципу змагальності, стверджуючи про відсутність у позивача права вимагати оплати йому наданих послуг у заявленому розмірі, саме відповідач несе тягар доказування вказаних обставин.

93. Погодження відповідача з умовами відповідно укладеного правочину та прийняття послуг шляхом підписанням відповідних актів породило для відповідача обов`язок з оплати таких послуг.

94. Отже, резюмуючи викладене, суд апеляційної інстанції робить висновок про те, що надані позивачем суду акти наданих послуг, акт звірки взаєморозрахунків гарантійні листи та є належними доказами на підтвердження надання позивачем та прийняття відповідачем послуг за Договором, а також їх вартості.

95. Натомість відповідач не надав суду доказів належного виконання ним свого обов`язку щодо оплати наданих послуг у сумі 78 267,82 грн.

96. З огляду на викладене, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 78 267,82 грн та пені в розмірі 23 748,41 грн у зв`язку з їх доведеністю позивачем у розумінні ст. 76-79 ГПК України.

97. З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги про незаконність оскаржуваного рішення відхиляються апеляційним господарським судом як необґрунтовані та такі, що не знайшли свого підтвердження.

98. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

99. У справі "Трофимчук проти України" ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

100. У даній справі скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

101. Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

102. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2023 у справі № 910/7721/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

103. За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги ПрАТ "НВП "Сатурн" відсутні.

Судові витрати

104. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Сатурн" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2023 у справі № 910/7721/23 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2023 у справі № 910/7721/23.

5. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку з урахуванням вимог п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.П. Ходаківська

С.В. Владимиренко