Рішення

від 03.07.2023 по справі 914/625/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2023 Справа № 914/625/23

За позовом:Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львівдо відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліра», м. Львівпро:стягнення заборгованості та неустойки Суддя Крупник Р.В. Секретар Шевчук О.О.Представники сторін:від позивача:Чижович І.З. представниця;від відповідача:не з`явився.

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява УКВ ДЕР Львівської міської ради до ТОВ «Ліра» про стягнення заборгованості та неустойки.

Ухвалою від 24.02.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначив на 20.03.2023.

Підготовче засідання 20.03.2023 не відбулося, у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги у м. Львові.

Ухвалою від 20.03.2023 суд призначив підготовче засідання у справі на 10.04.2023.

Ухвалою від 10.04.2023 підготовче засідання відкладено на 01.05.2023.

Ухвалою від 01.05.2023 підготовче засідання відкладено на 15.05.2023.

У підготовчому засіданні 15.05.2023 суд прийняв до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог та ухвалив здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням такої заяви, продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та відклав підготовче засідання на 26.05.2023.

Ухвалою від 26.05.2023 суд закрив підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначив на 03.07.2023.

У судове засідання 03.07.2023 представниця позивача з`явилась, просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання 03.07.2023 не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Аргументи позивача.

Позов обґрунтовано тим, що 11.12.2017 між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна №Г-10719-17, згідно із яким орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Львів, вул. Дорошенка, 29, загальною площею 102,00 кв.м. Згідно із умовами договору №Г-10719-17 (Д-20) від 05.06.2020 внесено зміни до вказаного договору в частині балансоутримувача, терміну дії та порядку розрахунків за договором, зокрема встановлено термін дії договору з 05.06.2020 до 05.06.2025 включно.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.05.2022 у справі №914/3755/21 ухвалено розірвати договір оренди №Г-10719-17 нерухомого майна від 11.12.2017, зобов`язано ТОВ «Ліра» звільнити та повернути об`єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень загальною площею 102 м2, що знаходяться за адресою: м. Львів вул. Дорошенка, 29, а також стягнути з ТОВ «Ліра» на користь УКВ ДЕР Львівської міської ради заборгованість з орендної плати у розмірі 169`582,18 грн.

Як стверджує позивач, суд стягнув заборгованість, яка існувала у відповідача за період до 31.10.2021, а відповідне рішення в частині виселення було виконане відповідачем 27.12.2022.

Разом з цим, у відповідача продовжує існувати заборгованість за орендною платою за період з 01.11.2021 по 02.06.2022. Крім цього, позивач на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України здійснив нарахування неустойки за період з 03.06.2022 до 27.12.2022. Загальна сума грошових коштів, про стягнення яких просить позивач становить 348`809,85 грн.

У ході розгляду справи позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, яка була прийнята до розгляду судом. Таким чином, загальна сума грошових коштів, про стягнення якої просить позивач становить 518`392,03 грн., з яких 35 411,43 грн. заборгованість за орендною платою, 482`980,60 грн. неустойка.

Аргументи відповідача.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (вх. №11122/23 від 04.05.2023), зміст якого зводиться до заперечень на заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог. Так, відповідач стверджує, що заборгованість по орендній платі у сумі 169`582,18 грн. була сплачена 31.05.2022, ще до набрання законної сили рішенням Господарського суду Львівської області від 10.05.2022 у справі №914/3755/21. Тобто заборгованість сплачена в добровільному порядку, а тому заява позивача про збільшення позовних вимог на суму 169`582,18 грн. є помилковою.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

11.12.2017 між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено Договір оренди №Г-10719-17 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) (надалі Договір), згідно із п. 1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, що знаходиться на балансі ЛКП «Цитадель-Центр». Об`єктом оренди є приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Дорошенка, 29, загальною площею 102,0 м2.

Відповідно до п. 2.1 Договору об`єкт оренди орендар буде використовувати для ремонту одягу.

У розділі 5 Договору «Орендна плата та порядок розрахунків» передбачено, що розмір орендної плати за об`єкт оренди визначається відповідно до чинної на час укладення цього договору Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженої ухвалою Львівської міської ради №897 від 07.06.2007 (зі змінами та доповненнями) і складає 20`035,91 грн. без ПДВ за перший місяць оренди (п. 5.1).

Розмір орендної плати підлягає індексації за відповідний період (місяць, квартал, рік). Орендна плата за кожний наступний місяць визначається коригуванням орендної плати за попередній місяць щодо індексу інфляції за попередній місяць. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України (п.п. 5.2-5.4).

Орендну плату орендар сплачує не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць через перерахування коштів на рахунок орендодавця (п. 5.6).

Судом встановлено, що 05.06.2020 між позивачем та відповідачем укладено договір №Г-10719-17(Д-20), відповідно до умов якого сторони домовились, зокрема, внести зміни до Договору в частині балансоутримувача (ЛКП «Агенція ресурсів Львівської міської ради»), терміну дії договору (до 05.06.2025 включно), а також доповнити Договір новим пунктом в частині нарахування орендної плати. Так, пункт 5.1 Договору доповнено абзацом наступного змісту:

«Орендар на підставі виставлених рахунків з 01.05.2020 сплачує 90% розміру орендної плати на рахунок УКВ ДЕР Львівської міської ради, 10% розміру орендної плати на рахунок ЛКП «Агенція ресурсів Львівської міської ради».

Згідно із п. 6.2.5 Договору, орендодавець має право достроково розірвати цей договір за наявності підстав, передбачених чинним законодавством України, якщо орендар, зокрема, не вносить плату за користування майном протягом трьох місяців підряд. Пунктом 7.1.2 Договору оренди встановлено обов`язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Пунктом 9.1 Договору визначено, що повернення орендодавцю об`єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії цього договору або дострокового його припинення чи розірвання.

Зважаючи на те, що відповідач належним чином не виконував умови Договору щодо сплати орендних платежів, у зв`язку із чим у нього утворилась заборгованість, позивач звертався до суду із позовом про стягнення відповідної суми боргу та розірвання Договору.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.05.2022 у справі №914/3755/21 позов задоволено повністю, розірвано Договір оренди №Г-10719-17 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 11.12.2017, укладений між УКВ ДЕР Львівської міської ради та ТОВ «Ліра», зобов`язано ТОВ «Ліра» звільнити та повернути об`єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень загальною площею 102 м2, що знаходяться за адресою: м. Львів вул. Дорошенка, 29, стягнуто з ТОВ «Ліра» на користь УКВ ДЕР Львівської міської ради заборгованість з орендної плати у розмірі 169`582,18 грн. та 7`083,73 грн. судового збору.

Розглядаючи справу №914/3755/21, суд встановив наступне:

- на виконання умов договору орендодавець передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Дорошенка, 29, загальною площею 102,0 м2 та знаходиться на балансі ЛКП «Цитадель-Центр»;

- у відповідача обліковується заборгованість з орендної плати у розмірі 169`582,18 грн. з березня 2021 по жовтень 2021 (включно). При цьому, за період з квітня 2020 по лютий 2021 (включно) орендна плата на період карантину не нараховувалась. Доказів погашення заборгованості чи інших доказів на спростування позиції позивача відповідачем не подавалось. Враховуючи наведене, судом встановлено факт порушення відповідачем зобов`язання щодо сплати орендної плати, що стало підставою для задоволення позовної вимоги про стягнення заборгованості по орендній платі.

При цьому суд зазначив, що скрутне фінансове становище чи відсутність будь-яких інших надходжень коштів від контрагентів боржника не виправдовує його бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання;

- оскільки відповідач не сплачував орендної плати більш, ніж протягом трьох місяців підряд, зокрема, протягом червня 2021 року жовтня 2021 року, то Договір підлягає розірванню на підставі пунктів 5.8 і 6.2.5.3 Договору та ч. 2 ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згадане вище рішення набрало законної сили 02.06.2022. На його виконання судом було видано відповідні накази.

Суд зазначає, що частиною 5 ст. 188 ГК України передбачено, що якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Зважаючи на те, що рішення Господарського суду Львівської області від 10.05.2022 у справі №914/3755/21 набрало законної сили 02.06.2022, то саме у цей день Договір оренди №Г-10719-17 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 11.12.2017 було розірвано.

У даній справі позивач звернувся до суду із позовом про стягнення із ТОВ «Ліра», зокрема заборгованості за орендною платою, яка не була сплачена відповідачем та не заявлялась позивачем до стягнення у межах справи №914/3755/21, а саме за період з 01.11.2021 по 02.06.2022 (дата розірвання Договору).

Позивачем подано до суду Довідку №4-2302-17165 від 26.04.2023, у якій відображено порядок нарахування відповідачу орендної плати. Так, за вказаний вище період ним нараховано 179`763,40 грн. орендних платежів, які відповідач оплатив частково у розмірі 144`351,97 грн.

У зв`язку із цим, загальна сума боргу ТОВ «Ліра» за Договором на момент ухвалення рішення у даній справі становить 35 411,43 грн.

При здійсненні розрахунків позивачем враховано положення ухвали Львівської міської ради №2239 від 18.08.2022 «Про окремі питання управління комунальним майном у зв`язку із введенням воєнного стану».

Відповідно до п. 1 цієї ухвали орендна плата за користування нежитловими приміщеннями, цілісними майновими комплексами, які належать до комунальної власності Львівської міської територіальної громади, неустойка (у порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України) за період з 24.02.2022 до 31.03.2022 управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку та балансоутримувачами не нараховується орендарям.

Пунктом 2 згаданої ухвали передбачено, що на період з 01 квітня до припинення чи скасування воєнного стану орендна плата за користування нежитловими приміщеннями, цілісними майновими комплексами, які належать до комунальної власності Львівської міської територіальної громади, неустойка (у порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України) не нараховується та не сплачується за винятком орендарів, у договорах яких визначено цільове призначення як майстерня (ательє) з пошиття та ремонту одягу, ремонту меблів, взуття, побутової техніки, годинників, біжутерії, галантереї, з нарізки скла, з виготовлення ключів.

Так, зі змісту Довідки №4-2302-17165 від 26.04.2023 вбачається, що позивачем не нараховано орендну плату за період з 24.02.2022 до 31.03.2022, а також нараховано орендну плату після 01.04.2022, оскільки умовами Договору передбачено, що цільовим призначенням використання відповідачем орендованого приміщення є ремонт одягу.

Досліджуючи питання наявності у відповідача заборгованості за орендними платежами за Договором, варто зазначити, що відповідач виконав рішення суду від 10.05.2022 у справі №914/3755/21 в частині стягнення із нього заборгованості.

Так, наказ Господарського суду Львівської області, виданий 06.06.2022 у межах справи №914/3755/21, про стягнення із ТОВ «Ліра» заборгованості у розмірі 169`582,18 грн. та 7`083,73 грн. судового збору перебував на примусовому виконанні у Галицькому відділі ДВС у м. Львові ЗМУМЮ (м. Львів) у межах виконавчого провадження №69790451.

Відповідач перерахував на користь позивача 169`582,18 грн. заборгованості та 7`083,73 грн. судового збору, що підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями постанови державного виконавця від 15.09.2022 про закінчення виконавчого провадження №69790451 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», платіжних доручень №№1 та 2 від 31.05.2022 та відповіді Галицького відділу ДВС у м. Львові ЗМУМЮ (м. Львів) №18996 від 10.05.2023.

Уже згадана вище Довідка №4-2302-17165 від 26.04.2023 містить інформацію про оплату відповідачем заборгованості, стягнутої згідно із рішенням суду від 10.05.2022 у справі №914/3755/21.

Суд принагідно зауважує, що у матеріалах даної справи наявна також Довідка про заборгованість №4-2302-47955 від 03.12.2021, яка подавалась позивачем до суду та якою суд керувався при задоволенні позовних вимог УКВ ДЕР Львівської міської ради під час розгляду справи №914/3755/21.

Що стосується виконання рішення суду від 10.05.2022 у справі №914/3755/21 в частині повернення відповідачем переданого йому в оренду приміщення, то суд зазначає таке.

Згідно із п. 9.3 Договору об`єкт оренди повинен бути переданий орендарем та прийнятий орендодавцем (чи за його дорученням балансоутримувачем) протягом 15 днів з часу настання однієї із подій, вказаних в п. 9.1 цього договору.

Зважаючи на встановлену судом дату розірвання Договору, відповідач зобов`язаний повернути позивачу об`єкт оренди у строк до 17.06.2022 (включно).

Відповідно до Акта державного виконавця від 27.12.2022, складеного при примусовому виконанні наказу №914/3755/21 від 06.06.2022, виданого Господарським судом Львівської області, при виході на територію за адресою: м. Львів, вул. Дорошенка, 29, боржника ТОВ «Ліра», виселено та повернуто об`єкт оренди, який складається з нежитлових приміщень площею 102,0 м2 стягувачу УКВ ДЕР Львівської міської ради.

Відтак, фактичною датою повернення спірного приміщення є 27.12.2022.

Пунктом 9.9 Договору передбачено, що якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення об`єкта оренди у порядку і строки, передбачені ч. 9 цього договору, орендодавець нараховує орендареві неустойку у розмірі подвійної плати за користування об`єктом оренди за весь час прострочення обов`язку щодо повернення об`єкта оренди. Зазначена неустойка обліковується на позабалансовому рахунку орендодавця.

Зважаючи на те, що відповідач у строк, встановлений п. 9.3 Договору не повернув позивачу об`єкт оренди, останній звернувся до суду із цим позовом про стягнення неустойки у розмірі 482`980,60 грн., яка нарахована за період з 03.06.2022 по 27.12.2022.

Відповідні нарахування відображені позивачем уДовідці№4-2302-17165 від 26.04.2023.

Таким чином, загальна сума грошових коштів, про стягнення яких просить УКВ ДЕР Львівської міської ради становить 518`392,03 грн.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як передбачено ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено Договір оренди №Г-10719-17 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 11.12.2017, предметом якого є приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Дорошенка, 29, загальною площею 102,0 м2, яке перебуває у комунальній власності Львівської міської територіальної громади.

Зважаючи на це, на спірні правовідносини поширюються положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (надалі Закон №157-IX).

Пунктом 10 ч. 1 ст. 1 Закону №157-IX визначено, що оренда речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.05.2022 у справі №914/3755/21, яке набрало законної сили, встановлено, що на виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Дорошенка, 29, загальною площею 102,0 м2.

За приписами ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частиною 2 ст. 24 Закону №157-IX передбачено, що договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим законом або договором.

Судом встановлено, що Договір було розірвано 02.06.2022, тобто у день набрання законної сили рішенням суду від 10.05.2022 у справі №914/3755/21.

Частинами 2 і 3 ст. 653 ЦК України передбачено, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Таким чином, після 02.06.2022 у позивача припинився обов`язок надавати приміщення в оренду відповідачеві, а у відповідача припинився обов`язок сплачувати орендні платежі позивачу.

Предметом позову у даній справі є, зокрема матеріально-правова вимога майнового характеру про стягнення із відповідача заборгованості за орендною платою у розмірі 35 411,43 грн., яка виникла у відповідача за період з 01.11.2021 по дату розірвання Договору 02.06.2022.

Суд зауважує, що позивачем правильно визначено період нарахування орендної плати, оскільки враховано кінцеву дату існування договірних відносин, а також те, що у межах справи №914/3755/21 ним заявлялись позовні вимоги про стягнення основного боргу у розмірі 169`582,18 грн. за період з березня 2021 року по жовтень 2021 року (включно).

Статтею 17 Закону №157-IX передбачено, що орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.

Умови, порядок, розміри та строки внесення орендних платежів передбачено сторонами у розділі 5 Договору «Орендна плата та порядок розрахунків».

Зокрема, пунктом 5.6 Договору визначено, що орендну плату орендар сплачує не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць через перерахування коштів на рахунок орендодавця.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідач своїх обов`язків щодо своєчасної та повної сплати орендних платежів за період з 01.11.2021 по 02.06.2022 належним чином не виконав. Попри існування у нього зобов`язання щодо сплати орендної плати у розмірі 179`763,40 грн., він лише частково перерахував позивачу суму у розмірі 144`351,97 грн.

У зв`язку із цим, неоплаченою залишилась сума у розмірі 35 411,43 грн. (179`763,40 - 144`351,97).

Вказані обставини визначаються стороною позивача, не заперечується відповідачем та випливають зі змісту Довідки №4-2302-17165 від 26.04.2023.

Що стосується доводів відповідача про перерахування ним на користь позивача 169`582,18 грн. в рахунок погашення заборгованості за орендною платою, то слід зазначити таке.

Судом з`ясовано, що при поданні позовної заяви позивач помилково зазначив, що оплата відповідача у розмірі 169`582,18 грн. була спрямована в рахунок погашення заборгованості за орендною платою за період з 01.11.2021 по 02.06.2022. У зв`язку із цим, загальна сума заборгованості була безпідставно зменшена на вказану суму грошових коштів, що стало підставою для подання заяви про збільшення розміру позовних вимог, яку прийнято судом до розгляду у підготовчому засіданні.

Фактично вказана сума грошових коштів спрямована в погашення суми боргу, стягнутої на підставі рішення суду від 10.05.2022 у справі №914/3755/21.

Зважаючи на це, позивач підставно подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог та належним чином відобразив усі нарахування, оплати та погашення у Довідці 4-2302-17165 від 26.04.2023.

Оскільки відповідач не подав до суду доказів повної чи часткової сплати суми основного боргу, суд доходить висновку про законність і обґрунтованість позовної вимоги про стягнення із ТОВ «Ліра» 35 411,43 грн. та, відповідно, наявність підстав для її задоволення у повному обсязі.

Після розірвання Договору у позивача виникло право вимагати, а у відповідача обов`язок повернути орендоване приміщення. Так, пунктом 9.3 Договору передбачено, що об`єкт оренди повинен бути переданий орендарем та прийнятий орендодавцем (чи за його дорученням балансоутримувачем) протягом 15 днів з часу настання однієї із подій, вказаних в п. 9.1 цього договору.

Як уже було встановлено судом, відповідач зобов`язувався повернути позивачу об`єкт оренди у строк до 17.06.2022 (включно). Разом з цим, фактичне повернення орендованого приміщення відбулось лише 27.12.2022, що підтверджується Актом державного виконавця від 27.12.2022, складеного при примусовому виконанні наказу №914/3755/21 від 06.06.2022, виданого Господарським судом Львівської області.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що відповідач не дотримався свого обов`язку щодо своєчасного повернення об`єкта оренди та продовжував ним користуватися навіть після припинення Договору.

У зв`язку із цим, позивач просить стягнути із відповідача 482`980,60 грн. неустойки, яка нарахована за період з 03.06.2022 по 27.12.2022.

Дослідивши наявні матеріали справи, порядок розрахунків позивача, заслухавши пояснення представниці позивача, суд зазначає наступне.

У частині 2 ст. 785 ЦК України встановлено, що якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Згідно із п. 9.9 Договору передбачено, що якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення об`єкта оренди у порядку і строки, передбачені ч. 9 цього договору, орендодавець нараховує орендареві неустойку у розмірі подвійної плати за користування об`єктом оренди за весь час прострочення обов`язку щодо повернення об`єкта оренди. Зазначена неустойка обліковується на позабалансовому рахунку орендодавця.

Враховуючи зміст пунктів 9.3 та 9.9 Договору, суд висновує, що нарахування неустойки у розмірі подвійної плати за користування об`єктом оренди можливе за весь час прострочення обов`язку щодо повернення об`єкта оренди, який розпочинає свій перебіг на шістнадцятий день, після спливу строку встановленого п. 9.3 Договору, тобто із 18.06.2022.

Таким чином, безпідставне користування відповідачем приміщеннями, переданими в оренду згідно із припиненим 02.06.2022 року Договором, здійснювалось у період з 18.06.2022 по 27.12.2022.

Вказане дає підстави для висновку про те, що нарахування позивачем неустойки за період з 03.06.2022 по 17.06.2022 (включно) є безпідставним, а тому суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про стягнення неустойки за вказаний період.

Крім цього, судом встановлено, що позивач здійснює нарахування неустойки з урахуванням податку на додатну вартість.

У своїй постанові від 20.11.2020 у справі №916/1319/19 Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду, залишаючи без змін оскаржувані у справі судові рішення, дійшов висновків про те, що Податковим Кодексом України, як спеціальним нормативним актом, що визначає будь-які питання щодо оподаткування, елементи податку, підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування, не передбачено включення до бази оподаткування податком на додану вартість будь-яких заходів юридичної відповідальності за порушення господарських зобов`язань юридичною особою, а навпаки, прямо зазначено про те, що до складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені). При цьому, для цілей оподаткування законодавцем не передбачено виключень щодо спеціальної неустойки, передбаченої ч. 2 ст. 785 ЦК України.

При цьому Верховний Суд, розглядаючи справу №916/1319/19, зазначив, що, виходячи з аналізу ч. 2 ст. 785 ЦК України, неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення її повернення, враховуючи природу її виникнення, не генерує додану вартість, оскільки не є товаром або послугою, її виникнення не пов`язане з впливом дій виробника/надавача послуг, розмір такої неустойки не залежить від вартості використаних продавцем/надавачем послуг сировини, інших товарів та додаткових послуг. Неустойка, нарахована на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України є спеціальною санкцією за порушення законодавства, вона не може бути об`єктом оподаткування податком на додану вартість в силу своєї правової природи як міри відповідальності.

Тому Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що при розрахунку розміру неустойки згідно з ч. 2 ст. 785 ЦК України за неповернення майна з оренди після припинення дії договору найму до її складу не включається податок на додану вартість, який мав би сплачуватися орендарем орендодавцю у випадку правомірного користування майном.

Такі ж правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 25.05.2022 у справі №904/4472/20.

Беручи до уваги викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення неустойки підлягають частковому задоволенню із виключенням із розрахунку позивача сум ПДВ.

Здійснивши зворотне відрахування ПДВ із нарахованих позивачем сум, суд встановив, що позивач підставно заявив до стягнення 374 016,09 грн. неустойки.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 409`427,52 грн., з яких 35 411,43 грн. основний борг, 374 016,09 грн. неустойка.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 6 141,35 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 73-74, 76-80, 123-124, 126, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліра» (79000, м. Львів, вул. Дорошенка, буд. 29; код ЄДРПОУ 23268277) на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, буд. 15; код ЄДРПОУ 25558625) 35 411,43 грн. заборгованості, 374 016,09 грн. неустойки та 6 141,35 грн. судового збору.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 12.07.2023.

Суддя Крупник Р.В.