Постанова

від 11.07.2023 по справі 285/4519/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №285/4519/21 Головуючий у 1-й інст. Михайловська А. В.

Категорія 35 Доповідач Трояновська Г. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Трояновської Г.С.

суддів: Галацевич О.М. Павицької Т.М.

з участю секретаря судового засідання Нестерчук М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу №285/4519/21 за позовом ОСОБА_1 до Звягельської міської ради Житомирської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління містобудування, архітектури та земельних відносин Звягельської міської ради Житомирської області,про розірвання договору оренди, стягнення збитків та моральної шкоди

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 04 травня 2023 року, постановлену під головуванням судді Михайловської А.В. у м. Звягелі,

в ст ан ов ив :

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовомдо Новоград-Волинської міської ради, в якому просив розірвати договір оренди землі від 25.09.2020, укладений між ним та Новоград-Волинською міською радою та стягнути із відповідача на свою користь понесені збитки в сумі 350 426, 69 грн.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що25.09.2020 між ним та Новоград-Волинською міською радою Житомирської області укладено договір оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 , із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, з кадастровим номером 1811000000:00:014:0695.Пунктами 6,7 укладеного між сторонами Договору чітко визначено, що земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню. Інші особливості об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини відсутні. Зазначив, що листом Управління містобудування, архітектури та земельних відносин Новоград- Волинської міської ради від 03 березня 2021 року Орендарю - ОСОБА_1 , було відмовлено у видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки відповідно до частини 4 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме, невідповідність намірів забудови вимогами містобудівної документації на місцевому рівні, що свідчить про порушення зазначених умов договору Орендодавцем. Крім того зазначив, що договором оренди передбачені орендна плата за використання земельної ділянки та штрафні санкції за несвоєчасне її перерахування. Вважає, що у зв`язку із неможливістю використовувати земельну ділянку за призначення, йому завдано матеріальних збитківв сумі 350 426, 69 грн.

Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 04 травня 2023 року провадження у справі закрито.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Демчик Н.О., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити для продовження розгляду. Зазначає, що суд дійшов необгрунтованого висновку про те, що справа підсудна суду господарської юрисдикції з огляду на те, що договір оренди земельної ділянки ОСОБА_1 підписувався як фізичною особою. Наявність у ОСОБА_1 статусу фізичної особи підприємця не свідчить про те, що він в усіх правовідносинах виступає як фізична особа-підприємець. Посилання суду на платіжне доручення № 169 від 29.09.2020, згідно якого платником зазначено ФОП ОСОБА_1 , не свідчить про те, що він є учасником господарських правовідносин за оспорюваним договором.

У відзиві на апеляційну скаргу Звягельська міськарада Житомирськоїобласті просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку щодо господарської юрисдикції та правильно закрив провадження у справі. Вказує, що до подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 17.03.2023 у справі № 285/4164/22, за аналогічних фактичних обставин укладення договору оренди.

Представники сторін в суді апеляційної інстанції підтримали кожен свої доводи, викладені у своїх процесуальних документах, та заперечили проти доводів протилежної сторони.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Закриваючи провадження у справі місцевий суд враховуючи, що правовідносини, які виникли між сторонами, є господарсько-правовими, оскільки спір виник між Новоград-Волинською міською радою Житомирської області (Звягельською міською радою Житомирської області ) та ОСОБА_1 , як суб`єктом господарювання, зокрема щодо оренди земельної ділянки, цільове призначення якої: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, для провадження підприємницької діяльності, цей спір пов`язаний із здійснення позивачем підприємницької діяльності з використанням цього об`єкту майна, та дійшов висновку, що такий спір належить до спорів, які підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першоїстатті 4 ЦПК України, частини першоїстатті 16 Цивільного кодексу Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першоюстатті 15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Суд, встановлений законом (законний суд), є необхідним інституційним елементом справедливого правосуддя в тому розумінні, яке цьому поняттю надаєстаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Лише такий суд, керуючись правовими засадами та за встановленою законом процедурою, є компетентним здійснювати правосуддя.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно з частиною першоюстатті 19 ЦПК Українисуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно з пунктом 1 частини першоїстатті 20 ГПК Українигосподарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб`єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, врегульованихЦК України,ГК України, іншими актами господарськогоі цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплено й устатті 50 ЦК України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Відповідно до частини другоїстатті 50 ЦК Українифізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур не позбавляється статусу фізичної особи, а набуває до свого статусу фізичної особи нової ознаки - суб`єкта господарювання. Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах - як суб`єкт господарювання, та від визначення цих правовідносин як господарських.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №916/1261/18 (провадження №12-37гс19).

Для встановлення факту придбання та користування відповідачем майном з метою здійснення господарської, зокрема підприємницької, діяльності потрібно встановити факт ведення діяльності нею як фізичною особою-підприємцем, спрямованої на виготовлення та реалізацію, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру.

Схожого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 686/19389/17 (провадження № 14-42цс19).

Із матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що 25 червня 2020 року між ОСОБА_1 та Новоград-Волинською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення землі житлової та громадської забудови, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, код класифікації видів цільового призначення земель 03.07, площею 0,0060 га, кадастровий номер 1811000000:00:014:0695, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 строком на 5 років.

На підставі рішення Новоград-Волинської міської ради Житомирської області від 22 грудня 2022 року № 698 Новоград-Волинська міська рада Житомирської області була перейменована у Звягельську міську раду.

Згідно платіжного доручення № 169 від 29.09.2020 року ФОП ОСОБА_1 29.09.2020 рок здійснив плату за оренду землі згідно договору у розмір 332 093,97 грн (а.с.23т.1). Зазначене свідчить про те, що ФОП ОСОБА_1 є учасником господарських правовідносин за оспорюваним договором.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців ОСОБА_1 з 06.03.2006 зареєстрований як фізична особа-підприємець. Основний вид діяльності - 47.11 Роздрібна торгівля.

Підприємницька діяльність ОСОБА_1 станом на дату звернення з позовом до суду та на час ухвалення судами судових рішень припинена не була.

У відзиві на апеляційну скаргу Звягельська міська рада зазначає, що спірна земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0060 га, код класифікації видів цільового призначення - будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07), кадастровий номер 1811000000:00:014:0695, відноситься до земель житлової та громадської забудови, а тому використання вказаної земельної ділянки має відповідати містобудівній документації та документації із землеустрою, так як забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого містобудівною документацією на місцевому рівні.

Таким чином, на вказаній вище земельній ділянці відповідно до Генерального плану міста дозволено встановлювати тимчасовий торгівельний павільйон.

ОСОБА_1 ,обгрунтовуючи позовнівимоги вказав,що мавнамір здійснитибудівництво об`єктаторгівлі наорендованій нимземельній ділянцівідповідно доїї цільовогопризначення (код класифікації видів цільового призначення - будівництва, та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07).

Новоград-Волинська міська рада та її правонаступник Звягельська міська радає юридичними особами.

Відтак, учасниками цієї справи є юридична особа, а також фізична особа, яка в установленому порядку набула статус суб`єкта підприємницької діяльності та виступає у спірних правовідносинах яксуб`єкт господарювання.

З урахуванням встановлених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що правовідносини, які виникли між сторонами, є господарсько-правовими, оскільки спір виник між Новоград-Волинською міською радою (правонаступник - Звягельська міська рада) та ОСОБА_1 , як суб`єктом господарювання, оскільки спірна земельна ділянка відноситься до земель житлової та громадської забудови, цільове призначення длябудівництва таобслуговування будівельторгівлі,дії позивачабули спрямованіна будівництвоприміщення дляздійснення торгівлі,а тому цей спір пов`язаний із здійсненням позивачем підприємницької діяльності з використанням цього об`єкту майна, відтак такий спір належить до спорів, які підлягають розгляду в порядку господарського судочинства. Вказані висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 17.03.2023 у справі № 285/4164/22, на яку обгрунтовано зіслався місцевий суд при прийнятті оскаржуваного судового рішення.

Доводи в апеляційній скарзі представника позивача ОСОБА_2 про те, що суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 17.03.2023 у справі № 285/4164/22 не заслуговують на увагу, оскільки обставини укладення договору оренди та суб`єктний склад контрагентів договору у цій справі є аналогічними.

Посилання представника позивача ОСОБА_2 щодо необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладені в постановах від 14.03.2018 у справі № 2-7615/10, від 05.06.2018 у справі № 522/7909/16-ц, від 13.06.2018 у справі №548/981/15-ц колегія суддів не бере до уваги виходячи із наступного.

У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід, насамперед, визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.

Таким чином, апеляційна скарга не містить жодних доводів стосовно помилковості висновку суду першої інстанції.

З урахуванням обставин справи та змісту заявлених вимог, колегія суддів вважає ухвалене по справі судове рішення законним та обґрунтованим.

Відповідно до пункту 1ст.374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно дост.375ЦПКУкраїнисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішенняз додержаннямнормматеріальногоі процесуальногоправа.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, щоухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права й підстав для її скасування, не вбачає.

Керуючись ст. ст. 367-369,374,375,381- 384, 390, 391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 04 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 11.07.2022.

Головуючий Судді