Постанова

від 16.01.2024 по справі 285/4519/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2024 року

м. Київ

справа № 285/4519/21

провадження № 61-12504св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Звягельська міська рада,

третя особа - Управління містобудування, архітектури та земельних відносин Звягельської міської ради,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 04 травня 2023 року в складі судді Михайловської А. В. та постанову Житомирського апеляційного суду від 11 липня 2023 року в складі колегії суддів: Трояновської Г. С., Галацевич О. М., Павицької Т. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Новоград-Волинської міської ради, правонаступником якої є Звягельська міська рада, та просив розірвати договір оренди землі від 25 вересня 2020 року, укладений між ним та Новоград-Волинською міською радою, а також стягнути з відповідача збитки в сумі 350 426,69 грн.

На обґрунтування заявлених вимог зазначав, що 25 вересня 2020 року між ним та Новоград-Волинською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Цим договором передбачено, що земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.

Однак у березні 2021 року йому було відмовлено у видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки через невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, що свідчить про порушення відповідачем умов договору.

У зв`язку з неможливістю використовувати земельну ділянку за призначенням, йому завдано матеріальних збитків у сумі 350 426,69 грн.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 04 травня 2023 року, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 11 липня 2023 року, провадження у справі закрито.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки виник між міською радою та позивачем як суб`єктом господарювання щодо надання йому в оренду земельної ділянки для здійснення підприємницької діяльності.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У серпні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 04 травня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 11 липня 2023 року й передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що в матеріалах справи немає належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він використовує спірну земельну ділянку саме в комерційних цілях, тому помилково вважали, що спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

09 листопада 2023 року справа № 285/4519/21 надійшла до Верховного Суду.

Відповідач надіслав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За змістом частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, передбачені статтею 20 ГПК України.

Згідно з частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю).

Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплено й у статті 50 ЦК України, якою передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур не позбавляється статусу фізичної особи, а набуває до свого статусу фізичної особи нової ознаки - суб`єкта господарювання.

Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах - як суб`єкт господарювання, та від визначення цих правовідносин як господарських.

Для встановлення факту користування відповідачем земельною ділянкою з метою здійснення господарської, зокрема підприємницької, діяльності потрібно встановити факт ведення діяльності нею як фізичною особою-підприємцем на цій земельній ділянці, спрямованої на виготовлення та реалізацію, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру.

Спір у цій справі виник щодо розірвання договору оренди земельної ділянки, який укладений 25 вересня 2020 рокуміж ОСОБА_1 та Новоград-Волинською міською радою.

Суди встановили, що ОСОБА_1 з 06 березня 2006 року зареєстрований як фізична особа-підприємець. Основний вид діяльності - роздрібна торгівля. Доказів припинення позивачем підприємницької діяльності матеріали справи не містять.

Спірна земельна ділянка надана ОСОБА_1 в користування з метою будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Оплату за договором оренди ОСОБА_1 здійснював як фізична особа-підприємець, про що свідчать відповідні платіжні доручення.

Крім того, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначав, що мав намір здійснити будівництво об`єкта торгівлі на орендованій земельній ділянці.

Отже, як правильно визначили суди, учасниками цієї справи є юридична особа, а також фізична особа, яка в установленому порядку набула статус суб`єкта підприємницької діяльності та виступає у спірних правовідносинах як суб`єкт господарювання.

Таким чином, установивши, що цей спір виник щодо розірвання правочину в господарській діяльності, сторонами якого є юридична особа та фізична особа-підприємець, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, обґрунтовано вважав, що спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства та відповідно правильно закрив провадження у справі.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстав для їх скасування немає.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції без змін.

Щодо судових витрат

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 04 травня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 11 липня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко