Рішення

від 12.07.2023 по справі 200/19227/21

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2023 року Справа№200/19227/21

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом комунального підприємства «Маріупольводоканал» до Державної служби України з безпеки на транспорті, Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

29 грудня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов комунального підприємства «Маріупольводоканал» (далі позивач, КП «Маріупольводоканал») до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач 1, Укртрансбезпека), надісланий на адресу суду 24 грудня 2021 року, в якому позивач просив:

-визнати протиправною та скасувати постанову Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 07 грудня 2021 року № 283962 про притягнення КП «Маріупольводоканал» до відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000,00 грн у зв`язку з порушенням ст. 48 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт».

Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Донецького окружного адміністративного суду справа № 200/19227/21 передана на розгляд судді Хохленкова О.В.

30 грудня 2021 року суддя Донецького окружного адміністративного суду Хохленков О.В. постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження; встановив строк для подання відзиву на позовну заяву.

31 січня 2022 року Донецький окружний адміністративний суд постановив ухвалу, якою залучив до участі у справі як другого відповідача Східне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки (далі відповідач 2, Східне МУ Укртрансбезпеки), встановив йому строк для подання відзиву на позовну заяву.

13 липня 2022 року у зв`язку з відрахуванням судді Хохленкова О.В. зі штату Донецького окружного адміністративного суду проведений повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого справа № 200/19227/21 передана на розгляд судді Кравченко Т.О.

14 липня 2022 року суд постановив ухвалу про прийняття адміністративної справи до свого провадження; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; витребував у відповідачів 1 і 2 докази.

Електронний примірник ухвали від 14 липня 2022 року доставлений в електронні кабінети позивача та відповідачів 1 і 2 як користувачів підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», що підтверджено довідками про доставку електронного листа, а тому суд дійшов висновку, що сторони повідомлені про розгляд цієї справи з дотриманням вимог Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС).

З клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін учасники справи до суду не зверталися, а тому на підставі ч. 5 ст. 260 КАС справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС при розгляді справи за правилами прощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Як на час прийняття адміністративної справи до провадження, так і на час розгляду цієї справи по суті триває широкомасштабна військова агресія російської федерації, яка слугувала підставою для введення в Україні з 24 лютого 2022 року 05 години 30 хвилин воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану».

Указом Президента України від 01 травня 2023 року № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 07 травня 2023 року № 3057-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану продовжений з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що постановою Східного МУ Укртрансбезпеки від 07 грудня 2021 року № 283962 КП «Маріупольводоканал» було притягнуто до відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн у зв`язку з порушенням ст. 48 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (далі Закон № 2344).

За висновком Східного МУ Укртрансбезпеки порушення вимог ст. 48 Закону № 2344 полягало в тому, що позивач не забезпечив водія ОСОБА_1 товарно-транспортною накладною на вантаж суміш щебнево-піщана, перевезення якого здійснювалось 11 листопада 2021 року на автомобілі марки МАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Вважаючи згадану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Позивач доводив, що порушення вимог ст. 48 Закону № 2344 не допускав.

Стверджував, що під час проведення рейдової перевірки та складання акта за її наслідками водій ОСОБА_2 надав посадовим особам Східного МУ Укртрансбезпеки накладну-вимогу на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів та повідомив про те, що здійснює перевезення вантажу, який належить КП «Маріупольводоканал» на праві власності, на його автомобілі, тобто здійснює вантажне перевезення для власних потреб.

Позивач доводив, що відповідно до п. 2 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року № 207, (далі Перелік № 207) накладна-вимога на відпуск є належним підтвердженням підстави перевезення вантажу для власних потреб.

Позивач наголошував, що в діях КП «Маріупольводоканал» відсутнє порушення вимог ст. 48 Закону № 2344, оскільки відповідальність за відсутність товарно-транспортної накладної під час перевезення вантажів на договірних умовах несуть ті перевізники, які надають послуги з перевезення вантажу, однак позивач до них не належить.

Просив задовольнити позов.

Відповідачі 1 і 2 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалися.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Позивач комунальне підприємство «Маріупольводоканал» (ідентифікаційний код: 03361508) зареєстроване як юридична особа 16 лютого 1994 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис.

Основний вид господарської діяльності позивача 36.00 Забір, очищення та постачання води.

Як свідчить акт прийому-передачі безоплатно наданих ТМЦ, послуг (виконання робіт) від 25 вересня 2021 року № 94180319, на підставі договору (розписки) від 20 вересня 2021 року № 9/31 приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» надало, а КП «Маріупольводоканал» прийняло товарно-матеріальні цінності, а саме:

суміш щебенево-піщану (0-40), код УКТ ЗЕД 2517200000, кількість 30 тон, ціна без ПДВ 71,18 грн, сума без ПДВ 2135,40 грн;

суміш щебенево-піщану (0-40), код УКТ ЗЕД 2517200000, кількість 30 тон, ціна без ПДВ 71,18 грн, сума без ПДВ 2135,40 грн;

суміш щебенево-піщану (0-40), код УКТ ЗЕД 2517200000, кількість 30 тон, ціна без ПДВ 71,18 грн, сума без ПДВ 2135,40 грн;

суміш щебенево-піщану (0-40), код УКТ ЗЕД 2517200000, кількість 30 тон, ціна без ПДВ 71,18 грн, сума без ПДВ 2135,40 грн;

суміш щебенево-піщану (0-40), код УКТ ЗЕД 2517200000, кількість 30 тон, ціна без ПДВ 71,18 грн, сума без ПДВ 2135,40 грн, всього на суму 15374,88 грн, в тому числі ПДВ 2562,48 грн.

11 листопада 2021 року водій ОСОБА_1 здійснював перевезення на автомобілі МАЗ, державний номер НОМЕР_1 , зокрема, перевозив шлаку за маршрутом пр. Єдності вул. Талалихіна, пр. Єдності вул. Панфілова, про що свідчить подорожній лист вантажного автомобіля № 122575.

Спеціалізований вантажний автомобіль марки МАЗ, самоскид, державний номер НОМЕР_1 , належить на праві власності КП «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», правонаступником якого є КП «Маріупольводоканал», що підтверджено свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .

Перевезення здійснювалося на підставі накладних-вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів КП «Маріупольводоканал» від 11 листопада 2021 року № 01-11-903, № 01-11-904, № 01-11-905, № 01-11-906, № 01-11-907, № 01-11-907, № 01-11-908, № 01-11-909, № 01-11-910, згідно з якими матеріальні цінності шлак (суміш щебенево-піщана) у кількості 20 т за кожною накладною-вимогою були відпущений з Центрального складу (відправник) до Служби з експлуатації та ремонту меже водопостачання Приморського району (одержувач).

Накладні-вимоги на відпуск складені за типовою формою № М-11 (пристосованою).

Відповідач 1 Державна служба України з безпеки на транспорті (ідентифікаційний код: 41969479) зареєстрована як юридична особа 03 червня 2015 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис.

Відповідач 2 Східне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки структурний підрозділ Укртрансбезпеки без права юридичної особи.

11 листопада 2021 року о 10 годині 40 хвилин на підставі направлення на перевірку від 08 листопада 2021 року № 014609 посадові особи Східного МУ Укртрансбезпеки Рєзанов АВ.В. та ОСОБА_3 в м. Маріуполь на пр. Єдності провели перевірку транспортного засобу, марка МАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 (посвідчення водія серії НОМЕР_3 ), який належить КП «Маріупольводоканал».

За результатами перевірки складений акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 11 листопада 2021 року № 270239.

В акті проведення перевірки посадові особи Східного МУ Укртрансбезпеки вказали на те, що ними виявлено порушення, яке полягало в тому, що перевізник не забезпечив у водія транспортного засобу, марка МАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , наявність товарно-транспортної накладної або іншого документа, визначеного законодавством, та індивідуально-контрольної книжки водія, наявність яких передбачена, ст. 48 Закону № 2344, відповідальність за що передбачена абз. 3 п. 1 ст. 60 Закону № 2344.

Водій ОСОБА_2 ознайомлений з актом від 11 листопада 2021 року № 270239, що засвідчив власним підписом. Будь-які пояснення водія в акті відсутні.

Згідно з письмовими поясненнями водія ОСОБА_2 від 11 листопада 2021 року, які були надані директору КП «Маріупольводоканал» ОСОБА_4 , 11 листопада 2021 року в другій половині дня при виїзді з виробничого майданчика КП «Маріупольводоканал» його зупинили посадові особи Укртрансбезпеки без пояснення причин зупинення транспортного засобу, вимагала надати товарно-транспортну накладну на вантаж (шлак). Водій зазначив, що надав посадовим особам Укртрансбезпеки накладну-вимогу на відпуск матеріалів, проте посадові особи відповідача відмовилися взяти цей документ до уваги, а також не дали йому можливості викласти свої пояснення в акті передвіки.

07 грудня 2021 року начальник Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Самофалов В.А. розглянув справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт КП «Маріупольводоканал» та прийняв постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 283962.

Постанова обґрунтована тим, що КП «Маріупольводоканал» в м. Маріуполі по пр. Єдності 11 листопада 2021 року о 10 годині 40 хвилин допустило порушення ст. 48 Закону № 2344, (акт № 270239), відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 цього Закону, а тому вирішено стягнути з позивача адміністративно-господарський штраф в сумі 17000,00 грн.

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.

Ухвалою від 14 липня 2022 року суд витребував у відповідачів 1 і 2 направлення на проведення рейдової перевірки; акт проведення перевірки додержання законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 11 листопада 2021 року № 270239 з усіма додатками; докази повідомлення позивача про дату, час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт; постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 07 грудня 2021 року № 283962; всі інші докази, які слугували підставою для прийняття рішення, яке є предметом спору.

Витребувані докази відповідачі 1 і 2 суду не надали, про причини, що унеможливили їх надання, суд не повідомили.

За цих обставин справа розглянута по суті за наявними у ній матеріалами.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Висновки суду по суті позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти в межах повноважень, в порядку та способом, що визначені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (далі Закон № 2344), який на час виникнення спірних правовідносин діяв у редакції від 02 жовтня 2021 року.

Згідно з абз. 3 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті була реорганізована шляхом злиття з Державною інспекцією України з безпеки на морському та річковому транспорті та утворено Державну службу України з безпеки на транспорті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 затверджене Положення про Державну інспекцію з безпеки на транспорті (далі Положення № 103).

Відповідно до п. 1 Положення № 103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Пп. пп. 2, 15, 27, 54, 58, 62 п. 5 Положення № 103 передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань:

здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті;

здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування;

здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю;

проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт;

здійснює контроль наявності, видачу дозвільних документів на здійснення перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично здійснюється;

здійснює інші повноваження, визначені законом.

П. 8 Положення № 103 визначено, що Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 року № 169-р «Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби.

Зокрема внаслідок реорганізації шляхом злиття Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області та Управління Укртрансбезпеки у Луганській області утворено Східне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки.

В подальшому на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2021 року № 1579-р «Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурі підрозділу апарату Служби, реорганізувавши шляхом поділу відповідні міжрегіональні територіальні органи зазначеної Служби.

Так, внаслідок реорганізації шляхом поділу Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки в структурі підрозділу апарату Укртрансбезпеки утворені Відділ державного нагляду (контролю) у Донецькій області та Відділ державного нагляду (контролю) у Луганській області.

Ст. 5 Закону № 2344 визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Ч. 14 ст. 6 Закону № 2344 передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі Порядок № 1567).

На час виникнення спірних правовідносин Порядок № 1567 діяв в редакції від 26 серпня 2020 року.

Згідно з п. 2 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Відповідно до п. 3 Порядку № 1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

П. 12 Порядку № 1567 установлено, що рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених п. 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Згідно з п. 13 Порядку № 1567 графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Відповідно до п. 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Вичерпний перелік питань, які перевіряються під час рейдової перевірки, визначений п. 15 Порядку № 1567.

Зокрема, під час проведення рейдової перевірки перевіряється наявність визначених ст. ст. 39 і 48 Закону № 2344 документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Згідно з п. 20 Порядку № 1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (п. 21 Порядку № 1567).

Відповідно до п. 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Згідно з п. 26 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Відповідно до п. 27 Порядку № 1567 у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Отже, у спірних правовідносинах Укртрансбезпека в особі структурного підрозділу її апарату здійснювала державний контроль у сфері автомобільного транспорту шляхом проведення рейдової перевірки.

Для вирішення публічно-правого спору, що виник між сторонами, суду належить з`ясувати, чи допустило КП «Маріупольводоканал» порушення вимог ст. 48 Закону № 2344, і, як наслідок, чи були підстави для застосування до нього адміністративно-господарського штрафу відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344 за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. ст. 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд встановив, що постановою від 07 грудня 2021 року № 283962 до КП «Маріупольводоканал» на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344 застосований адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000,00 грн.

Адміністративно-господарський штраф застосований за порушення позивачем ст. 48 Закону № 2344.

В акті від 07 листопада 2021 року № 270239 посадові особи Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки зазначили, що КП «Маріупольводоканал» допущено порушення ст. 48 Закону № 2344, яке полягало в тому, що перевізник не забезпечив у водія транспортного засобу, марка МАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , наявність товарно-транспортної накладної або іншого документа, визначеного законодавством, та індивідуально-контрольної книжки водія.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Ст. 34 Закону № 2344 визначає вимоги до автомобільного перевізника.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону № 2344 серед іншого автомобільний перевізник повинен:

- виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів;

- забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства;

- забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, визначені ст. 48 Закону № 2344.

Відповідно до ст. 48 Закону № 2344 автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Суд зауважує, що ст. 48 міститься в главі 8 «Загальні положення щодо перевезення вантажів» розділу ІІІ «Внутрішні перевезення вантажів» Закону № 2344.

Отже, ст. 48 Закону № 2344 визначені документи, на підставі яких виконуються внутрішні вантажні перевезення, тобто перевезення вантажів між пунктами відправлення та призначення, розташованими в Україні.

На час виникнення спірних правовідносин Перелік документів, необхідних для здійснення перевезень вантажу у внутрішньому сполученні був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року № 207 (далі Перелік № 207).

Відповідно до п. 1 Переліку № 207 для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах:

- фотокопія ліцензії, засвідчена автомобільним перевізником, або ліцензійна картка;

- товарно-транспортна накладна;

- посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

- реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом;

- талон про проходження державного технічного огляду;

- поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.

Згідно з п. 2 Переліку № 207 для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб:

- накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж;

- посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

- реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом;

- талон про проходження державного технічного огляду;

- поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.

Відповідно до п. 3 Переліку № 207, крім документів, зазначених у п. п. 1 і 2 цього переліку, є необхідними у разі перевезення:

- небезпечних вантажів:

свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення визначених небезпечних вантажів;

ДОПНВ-свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі;

інструкція на випадок аварії або надзвичайної ситуації;

узгодження маршруту руху транспортних засобів під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів, видане уповноваженим підрозділом Національної поліції;

- вантажів з перевищенням вагових або габаритних параметрів - дозвіл на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданий уповноваженим підрозділом Національної поліції.

При цьому, п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року № 207 «Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні» встановлена заборона для осіб, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, вимагати у водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця документи, не передбачені Переліком, затвердженим цією постановою.

Згідно з ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону № 2344 за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. ст. 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону № 2344, автомобільний перевізник фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах. Для виконання перевезень небезпечних вантажів автомобільний перевізник повинен одержати відповідну ліцензію.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Ч. ч. 1-3 ст. 909 Цивільного кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Системний аналіз наведених вище норм Закону № 2344, Переліку № 207 та Цивільного кодексу України зумовлює такі висновки:

- відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу передбачена саме за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. ст. 39 та 48 Закону № 2344,

- товарно-транспортна накладна обов`язково повинна бути наявна у водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, учасниками яких є три сторони перевізник, вантажовідправник та вантажоодержувач, тобто відповідальність за наявність товарно-транспортної накладної під час перевезення вантажів на договірних умовах несуть саме перевізники, які надають послуги з перевезення вантажу.

Відповідачі 1 і 2 не довели належними та допустимими доказами, що КП «Маріупольводоканал» є суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сфері автомобільного транспорту з надання послуг по перевезенню вантажів або наявність договору на перевезення вантажу.

За цих обставин висновок посадових осіб Східного МУ Укртрансбезпеки про те, що 11 листопада 2021 року КП «Маріупольводоканал» здійснювало перевезення в рамках договірних відносин є бездоказовим.

Натомість надані КП «Маріупольводоканал» письмові докази, зокрема, подорожній лист та накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, свідчать про те, що у спірних правовідносинах позивач на власному транспортному засобі здійснював перевезення належних йому матеріальних цінностей між власними структурними підрозділами, тобто здійснював вантажні перевезення для власних потреб.

П. 2 Переліку № 207 не обов`язує водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб, мати товарно-транспортну накладну або індивідуальну контрольну книжку водія, а п. 1 Переліку № 207, який визначає перелік документів, необхідних для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Крім того, абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344 встановлена відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу не за відсутність певних документів, а за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. ст. 39 та 48 цього Закону.

Проте належні та допустимі докази, які б свідчили, що у спірних правовідносинах КП «Маріупольводоканал» надавало послуги з перевезення вантажів, суду не надані.

На переконання суду, відповідач не довів належними та допустимими доказами факт порушення КП «Маріупольводоканал» вимог ст. 48 Закону № 2344 та наявність підстав для застосування до цього суб`єкта господарювання адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000 грн відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344.

Як наслідок, постанова Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу від 07 грудня 2021 року № 283962 підлягає визнанню протиправною та скасуванню, а позовні вимоги задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2270,00 грн (платіжне доручення від 24 грудня 2021 року № 11296).

Докази здійснення інших судових витрат позивач не надав.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а тому за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті як юридичної особи на користь позивача підлягають присудженню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 270,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов комунального підприємства «Маріупольводоканал» (ідентифікаційний код: 03361508, місцезнаходження: 87555, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Соборна, буд. 7) до Державної служби України з питань безпеки на транспорті (ідентифікаційний код: 41969479, місцезнаходження: 03135, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 14), Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (місцезнаходження: 87537, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Флотська, буд. 145) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 07 грудня 2021 року № 283962 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь комунального підприємства «Маріупольводоканал» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

6. Повне судове рішення складено 12 липня 2023 року.

Суддя Т.О. Кравченко