Справа № 420/5616/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «К.О.Л.О.» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у заставі,-
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «К.О.Л.О.» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу відповідача за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
В обґрунтування позову зазначено, що за товариством з обмеженою відповідальністю «К.О.Л.О.» обліковується несплачений податковий борг у розмірі 2 456 781,12 грн. У зв`язку з тим, що у добровільному порядку відповідачем заборгованість не погашено, а вжиті контролюючим органом заходи для погашення податкового боргу за рахунок коштів, які перебувають у власності платника податку виявились безрезультатними (інкасові доручення (розпорядження) були повернуті з банків без виконання), позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом та просить надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Суд зазначає, що відповідачем до суду не подано відзиву на адміністративний позов.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою суду від 27.03.2023 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 26.05.2023 року суд вирішив продовжити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання.
Ухвалою суду від 20.06.2023 року підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті.
У судове засідання сторони не з`явились.
Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі за наявними матеріалами у справі.
Згідно ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи вищенаведену норму КАС України, а також заяву представника позивача щодо можливості розгляду справи в порядку письмового провадження, а також те, що учасники справи не з`явилися у судове засідання, суд вирішив продовжити розгляд справи в письмовому порядку.
Дослідивши адміністративний позов, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю «К.О.Л.О.» (далі - ТОВ «К.О.Л.О.», відповідач) зареєстроване як юридична особа Кілійською районною адміністрацією, дата державної реєстрації 12.03.2020 року, номер державної реєстрації 153610200000011994.
За даними Головного управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС в Одеській області, позивач) ТОВ «К.О.Л.О.» перебуває на обліку як платник податків у Ізмаїльській державній податковій інспекції Головного управління ДПС в Одеській області з 12.03.2020 року та зареєстрований за №151620075199.
Станом на 13.01.2023 року, відповідно до довідки про суми податкового боргу„ розрахунку податкового боргу та інтегрованих карток платника (ІКП), податковий борг ТОВ «К.О.Л.О.» становить 2 456 781,12 гри, а саме:
- по земельному податку з юридичних осіб всього у сумі 651 817 37 грн.;
- по податку па нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості у сумі 1 804 963,75 грн.
Заборгованість по земельному податку з юридичних осіб виникла в результаті:
- нарахування податкового розрахунку земельного податку №9290692937 від 09.11.2020 року на суму 170 321,20 грн.;
- нарахування податкового розрахунку земельного податку №9034569736 від 24.02.2021 року на суму 284 161,67 грн.;
- нарахування податкового розрахунку земельного податку №9317232430 від 25.10.2021 року на суму 23 680,14 грн.;
- нарахування податкового розрахунку земельного податку №9029353851 від 14.02.2022 року на суму 173 654,36 грн.
Заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками орб`єктів нежитлової нерухомості виникла в результаті:
- нарахування податкової декларації №9290716666 від 09.11.2020 року на суму 445 643,11 грн.;
- нарахування податкової декларації №9034876265 від 24.02.2021 року на суму 36 819,00 грн.;
- нарахування податкової декларації №9352616402 від 22.11.2021 року на суму 525 658,50 грн.;
- нарахування податкової декларації №9034876265 від 24.02.2021 року на суму 12 273,00 грн.;
- нарахування податкової декларації №9352616402 від 22.11.2021 року на суму 175 219,50 грн.;
- нарахування податкової декларації №9029348337 від 14.02.2022 року на суму 609 350,64 грн.
В зв`язку з несплатою Відповідачем заборгованості податковим органом було винесено податкову вимогу форми «Ю» №95136-13 від 04.12.2020 року, яку було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу ТОВ «К.О.Л.О.» та повернулось з відміткою пошти про відсутність за вказаною адресою (а.с.50).
Головне управління ДПС в Одеській області прийнято Рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу №338/15-32-13-02-39 від 08.09.2022 року, яке було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Надалі, податковим органом направлялись інкасові доручення до банків, обслуговуючих рахунки платника податків, щодо стягнення податкового боргу.
Позивач, скористався своїм правом та відповідно до ст. 89 розділу II Податкового кодексу України прийняв рішення про опис майна у податкову заставу від 23.09.2022 року №16/15-32-13-07-46.
На підставі вищезазначеного рішення про опис майна у податкову заставу, був складений акт опису майна відповідача №42/15-32-13-02-35 від 29.11.2022 року.
За яким було описане майно, а саме:
- холодильно-побутово-адміністративна будівля за адресою: вул. Центральна, буд.1, с. Благодатне, Лиманський р-н, Одеська область, загальною площею 1089,6 кв.м., реєстраційний номер майна 1034599951227;
- комплекс будівель за адресою: вул. Центральна, буд.1, с. Благодатне, Лиманський р-н, Одеська область, загальною площею 420,8 кв. м., реєстраційний номер майна 90535551227;
- комплекс за адресою вул. Центральна, буд.1, с. Благодатне, Лиманський р-н, Одеська область, загальною площею 10989,1 кв.м., реєстраційним номер майна 90739251227.
Враховуючи те, що за ТОВ «К.О.Л.О.» обліковується податковий борг у розмірі 2 456 781,12 грн., а кошти у підприємства на які можливо було б пред`явити стягнення відсутні, контролюючий орган звернувся до суду з позовною заявою про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна ТОВ «К.О.Л.О.», що перебуває у податковій заставі.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно з п. 16.1.4 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
У відповідності з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п.87.1, 87.2 ст.87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених вказаною статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених вказаним Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до п. 88.1 ст. 88 ПК України, що регулює питання змісту податкової застави, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених вказаним Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Отже, податковий борг може бути погашений як за рахунок грошових коштів так і за рахунок майна платника податків.
Згідно зі ст.89 ПК України право податкової застави виникає у разі:
- несплати у строки, встановлені вказаним Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
- несплати у строки, встановлені вказаним Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
З урахуванням положень вказаної статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 вказаної статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
Згідно з п. 89.3 ст. 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати, як джерело погашення податкового боргу.
Пунктом 89.5. ст. 89 ПК України передбачено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.
З метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення початкової ціни його продажу.
Така оцінка проводиться у порядку, визначеному Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» №2658-III від 12.07.2001 року.
Згідно з пунктом 95.1 цієї статті Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.5 статті 95 ПК України передбачено, якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов`язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань. У таких випадках рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що податковим законодавством встановлено особливий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу.
При цьому, суд зауважує, що право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рішенням керівника виникає у контролюючого органу у разі, якщо такий податковий борг 1) несплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, 2) та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Відповідно до п. 93.4 ст.93 ПК України у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст. 95 ПК України таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.
Абзацом 2 п.95.3 ст.95 ПК України передбачено право контролюючого органу звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.
ПК України визначено черговість вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу, а саме спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.
Як встановлено судом, Головним управлінням ДПС в Одеській області направлялися у банки, які обслуговують рахунки відповідача, інкасові доручення про стягнення з рахунків підприємства податкового боргу, однак внаслідок вжитих заходів сума заборгованості не погашена. При цьому доказів самостійної сплати податкового боргу відповідачем до суду також не надано.
Тобто, позивачем належним чином здійснено усі необхідні заходи, що передують зверненню контролюючого органу до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, беручи до уваги, що відповідачем відзиву на позов та доказів погашення боргу суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Одеській області є обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідають чинному законодавству, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Оскільки витрат, пов`язаних з розглядом справи судом не встановлено, питання про розподіл судових витрат у цій справі не вирішується.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 192-194, 205, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «К.О.Л.О.» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у заставі -задовольнити.
Надати дозвіл Головному управлінню ДПС в Одеській області на погашення усієї суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «К.О.Л.О.» за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ ВП 44069166).
Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «К.О.Л.О.» (68303, Одеська область, Кілійський район, м. Кілія, вул. Торгова, буд.95-А, код ЄДРПОУ 43562441).
СуддяІванов Е.А.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.07.2023 |
Оприлюднено | 14.07.2023 |
Номер документу | 112152160 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо погашення податкового боргу, з них стягнення податкового боргу |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Іванов Е.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні