Постанова

від 26.10.2023 по справі 420/5616/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/5616/23

Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: м. Одеса;

Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:

12.07.2023 року;

Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е.А.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Єщенка О.В.

суддів Крусяна А.В.

Яковлєва О.В.

За участю: секретаря Недашковської Я.О.

представника апелянта Войнаровської Д.М.

представника позивача Поліщука Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "К.О.Л.О." на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 липня 2023 року по справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "К.О.Л.О." про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «К.О.Л.О.» за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позову зазначено, що за Товариством з обмеженою відповідальністю «К.О.Л.О.» обліковується несплачений податковий борг у розмірі 2 456 781,12 грн. У зв`язку з тим, що у добровільному порядку відповідачем заборгованість не погашено, а вжиті контролюючим органом заходи для погашення податкового боргу за рахунок коштів, які перебувають у власності платника податку виявились безрезультатними (інкасові доручення (розпорядження) були повернуті з банків без виконання), позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом та просить надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 липня 2023 року адміністративний позов задоволено.

Суд надав дозвіл Головному управлінню ДПС в Одеській області на погашення усієї суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «К.О.Л.О.» за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Проаналізувавши положення статтей 87, 88, 89, 95 Податкового кодексу України, суд першої інстанції виходив з того, що податковим законодавством встановлено особливий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу.

Право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рішенням керівника виникає у контролюючого органу у разі, якщо такий податковий борг 1) не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, 2) та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Черговість заходів контролюючого органу щодо погашення податкового боргу полягає в наступному: стягнення коштів з платника податків; у разі недостатності коштів, погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

З огляду на те, що за платником рахується узгоджена заборгованість, яка не сплачена платником самостійно та не погашена за рахунок коштів платника, відповідні заходи контролюючого органу щодо стягнення заборгованості з рахунків платника залишились без результату і податковий борг не погашено, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність правових підстав для надання податковому органу дозволу на погашення усієї суми податкового боргу Товариства за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «К.О.Л.О.», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неповне з`ясування обставин справи, просить рішення суду скасувати та прийняти нове судове рішення про залишення позову без розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки положенням статтей 160, 161, 171, 169, 240 КАС України та приписам пункту 27 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» і помилково залишено поза увагою ту обставину, що позивач під час звернення із адміністративним позовом та до завершення розгляду справи (прийняття рішення) не надав докази оплати судового збору.

При цьому, апелянт наполягає на тому, що позивач не звільнений від сплати судового збору під час звернення до адміністративного суду із цим позовом, а встановлені недоліки позовної заяви є суттєвими і перешкоджають прийняттю позову до розгляду.

Відзив від Головного управління ДПС в Одеській області в установлений строк не надійшов.

Судом першої інстанції з`ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, Товариство з обмеженою відповідальністю «К.О.Л.О.» зареєстроване юридичною особою та перебуває на обліку як платник податків в Ізмаїльській державній податковій інспекції Головного управління ДПС в Одеській області.

Станом на 13.01.2023 року за відповідачем рахується податковий борг у загальному розмірі 2456781,12 грн., у тому числі:

- по земельному податку з юридичних осіб у сумі 65181737 грн., який виник внаслідок самостійного нарахування та не сплати податку, задекларованого платником у податкових деклараціях з плати за землю від 09.11.2020 року №9290692937, від 24.02.2021 року №9034569736, від 25.10.2021 року №9317232430, від 14.02.2022 року №9029353851;

- по податку па нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, у сумі 1804963,75 грн., який виник внаслідок самостійного нарахування та несплати податку, задекларованого платником у податкових деклараціях з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, від 09.11.2020 року №9290716666, від 24.02.2021 року №9034876265, від 22.11.2021 року №9352616402, від 24.02.2021 року №9034876265, від 22.11.2021 року №9352616402, від 14.02.2022 року №9029348337.

Контролюючий органом вжив заходи щодо погашення податкового боргу, надіславши Товариству податкову вимогу форми «Ю» №95136-13 від 04.12.2020 року.

Також, Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято рішення від 08.09.2022 року №338/15-32-13-02-39 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника, у рахунок погашення податкового боргу.

Податковим органом направлено інкасові доручення до банків, обслуговуючих рахунки платника податків, щодо стягнення податкового боргу, які були повернуті позивачу без виконання у зв`язку із відсутністю коштів на рахунках платника у банку.

Відповідно до статті 89 Податкового кодексу України податковим органом прийнято рішення від 23.09.2022 року №16/15-32-13-07-46 про опис майна платника у податкову заставу.

На підставі вказаного рішення складено акт опису майна платника від 29.11.2022 року №42/15-32-13-02-35.

В акті описано наступне майно платника:

- холодильно-побутово-адміністративна будівля за адресою: вул. Центральна, буд.1, с. Благодатне, Лиманський р-н, Одеська область, загальною площею 1089,6 кв.м., реєстраційний номер майна 1034599951227;

- комплекс будівель за адресою: вул. Центральна, буд.1, с. Благодатне, Лиманський р-н, Одеська область, загальною площею 420,8 кв. м., реєстраційний номер майна 90535551227;

- комплекс за адресою вул. Центральна, буд.1, с. Благодатне, Лиманський р-н, Одеська область, загальною площею 10989,1 кв.м., реєстраційним номер майна 90739251227.

Враховуючи те, що за відповідачем обліковується непогашений податковий борг, кошти, за рахунок яких можливо здійснити погашення заборгованості, відсутні, контролюючий орган звернувся до суду із цим позовом, в якому ставиться питання про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно із підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За правилами пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із пунктами 87.1, 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених вказаною статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених вказаним Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 88.1 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених вказаним Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Статтею 89 Податкового кодексу України передбачено, що право податкової застави виникає у разі:

несплати у строки, встановлені вказаним Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

несплати у строки, встановлені вказаним Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень вказаної статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 вказаної статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Слід враховувати, що відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.5 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов`язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань. У таких випадках рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи.

Таким чином, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рішенням керівника виникає у контролюючого органу у разі, якщо такий податковий борг 1) не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, 2) та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено право контролюючого органу звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Податковим законодавством визначено черговість вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу: вжиття заходів щодо стягнення коштів з платника податків; у разі недостатності коштів, погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Як свідчать обставини справи, Головним управлінням ДПС в Одеській області вжито заходів щодо погашення податкового боргу платника шляхом стягнення коштів з рахунків у банку, обслуговуючого такого платника, проте відповідні інкасові доручення повернуті без виконання через відсутність на рахунках платника коштів. Також, погашення податкового боргу платником самостійно не здійснено.

Зазначеним підтверджується обґрунтованість підстав звернення податкового органу із цим позовом про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Щодо доводів апелянта про недотримання позивачем порядку звернення із адміністративним позовом, а саме щодо невідповідності позовної заяви вимогам частини 3 статті 161 КАС України в частині не додання до позову доказу оплати судового збору та наявності підстав для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 7 частини 1 статті 240 КАС України, колегія суддів вважає за необхідне врахувати наступне.

Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Слід враховувати, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI.

У статті 5 цього Закону передбачаються пільги щодо сплати судового збору.

Зокрема, відповідно до пункту 27 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Наведені пільги щодо сплати судового збору і які стосуються центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальних органів в частині стягнення сум податкового боргу введені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» від 03.11.2022 року №2719-IX.

Відповідно до пояснювальної записки до проекту Закону України від 03.11.2022 року №2719-IX цей законопроект розроблений з метою економії та оптимізації бюджетних коштів на сплату контролюючими органами судового збору у питаннях, пов`язаних зі стягненням сум узгоджених грошових зобов`язань платників податків.

Таким чином, відповідно до внесених змін податковий орган звільняється від сплати судового збору у тих справах, предметом судового розгляду у яких є, зокрема, стягнення податкового боргу. Позивач як територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в силу пункту 27 частини 1 статті 5 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI звільнений від сплати судового збору у цій справі, оскільки предметом її розгляду є стягнення податкового боргу.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 18 жовтня 2023 року по справі №160/3085/23, та згідно із частиною 5 статті 242 КАС України підлягає врахуванню у цій адміністративній справі.

Отже, оскільки метою адміністративного позову є стягнення (погашення) узгодженої податкової заборгованості і несплаченої платником податків, колегія суддів вважає, що під час звернення із позовом контролюючим органом дотримано вимоги адміністративного процесуального законодавства та Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи викладене, оскільки висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального і процесуального права та обставинам справи, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, колегія суддів вважає, що відповідно до статті 316 КАС України рішення суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "К.О.Л.О." залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 липня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 02.11.2023 року.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: А.В. Крусян

О.В. Яковлєв