Ухвала

від 12.07.2023 по справі 360/7015/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

12 липня 2023 року справа №360/7015/21

м. Дніпро

Суддя Першого апеляційного адміністративного суду Казначеєв Е.Г., розглянувши апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23 травня 2023 р. у справі № 360/7015/21 (головуючий І інстанції В.С. Шембелян) за позовом Приватного підприємства БУДІВЕЛЬНИК-РАН до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23 травня 2023 р. у справі № 360/7015/21.

Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам статті 296 КАС України, у зв`язку з чим така скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Згідно ч.3 статті 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною 2 статті 299 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що копія рішення суду першої інстанції від 23 травня 2023 р. відправлено на офіційну електрону адресу та доставлено апелянту 23 травня 2023 року.

Відповідно до п.2 ч.6 статті 251 КАС України, днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Суд зазначає, що номер та дата реєстрації вхідної кореспонденції, проставленої самим органом в односторонньому порядку, самі по собі не свідчать про дату отримання рішення суду, а лише фіксують факт реєстрації кореспонденції суду при надходженні до органу. Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 03 грудня 2020 року у справі №826/6756/18.

Виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для реалізації права на оскарження судових рішень є суто суб`єктивною перешкодою, у зв`язку з чим не може бути визнано поважною причиною пропуску строку. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 17 жовтня 2022 року (справа № 320/3537/19, № 640/14960/20), від 27 вересня 2022 року (справа №500/8835/21), постанові від 27 вересня 2022 року (справа №500/8835/21).

Отже, копія рішення суду першої інстанції вважається врученою 23 травня 2023 року, що спростовує посилання апелянт на отримання копії ухвали 25 травня 2023 року.

28.06.2023 апелянтом подано до суду апеляційну скаргу.

Тобто, апелянтом подано скаргу з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з .

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.

Суд зазначає, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Статтею 44 КАС України, передбачено обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд зазначає, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

У пункті 41 справи "Пономарьов проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що "Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків".

Слід наголосити, що посилання скаржника на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до апеляційного суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу суб`єкта владних повноважень, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Введення воєнного стану, безумовно, є поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки впливає на життєдіяльність в державі в цілому. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий, причинний зв`язок. При вирішенні питання про поновлення процесуального строку судом не може не враховуватися, зокрема, коли збіг процесуальний строк (до введення воєнного стану чи під час воєнного стану, а якщо до введення воєнного стану, то як задовго до цієї події), яким чином запроваджені обмеження перешкоджали своєчасно звернутися з апеляційною скаргою.

Суд зазначає, що з клопотання апелянта не вбачається, що неможливість подання скарги у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з введенням воєнного стану. Апелянтом будь-яких доказів в підтвердження того, що пропущення процесуальних строків зумовлено обмеженнями, впровадженими у зв`язку з введенням воєнного стану, не надано.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 17 жовтня 2022 року у справі № 320/3537/19, від 17 жовтня 2022 року у справі №640/32298/20, від 17 жовтня 2022 року у справі №990/134/22, від 13 жовтня 2022 року у справі №200/7905/20-а, від 12 жовтня 2022 року у справі № 520/6082/21, від 12 жовтня 2022 року у справі №420/22078/21.

При цьому Суд не приймає до уваги посилання скаржника на обставини введення на території України з 24 лютого 2022 року воєнного стану та визначену постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2022 року №440 можливість запровадження дистанційного режиму роботи у державних органах, з огляду на те, що скаржником не обґрунтовано яким чином вказані обставини унеможливили своєчасне подання скарги та, відповідно, не надано суду жодних доказів на підтвердження існування таких обставин.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 17 жовтня 2022 року (справа №640/32298/20).

Крім того, слід зауважити, що після затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 про введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо процесуальних строків, зокрема на апеляційне оскарження судових рішень, та їх обчислення до КАС України не вносились.

Щодо посилання апелянта на навантаження, суд зазначає, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішніх процедур. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Щодо посилання апелянта на переведення робітників на віддалену роботу, суд зазначає, що виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для реалізації права на оскарження судових рішень є суто суб`єктивною перешкодою, у зв`язку з чим не може бути визнано поважною причиною пропуску строку. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 17 жовтня 2022 року (справа № 320/3537/19, № 640/14960/20), від 27 вересня 2022 року (справа №500/8835/21), постанові від 27 вересня 2022 року (справа №500/8835/21).

Враховуючи те, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження, вважаю за необхідне залишити апеляційну скаргу без руху з наданням строку для подання апелянтом клопотання щодо поважності причин пропуску строку з обґрунтованими іншими причинами такого пропуску.

Керуючись статтями 169, 296, 298, 321, 325 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23 травня 2023 р. у справі № 360/7015/21- залишити без руху.

Апелянту усунути встановлені недоліки апеляційної скарги шляхом невідкладного подання до суду клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження вказавши інші підстави для поновлення строку та доказами в їх підтвердження.

Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги десять днів з моменту отримання ухвали.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Роз`яснити, що в разі невиконанні вимог даної ухвали стосовно надання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, що позбавляє апелянта права повторного звернення до апеляційного суду з цього питання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Е.Г. Казначеєв