Постанова

від 11.07.2023 по справі 400/10965/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/10965/21

Перша інстанція: суддя Лісовська Н. В.,

повний текст судового рішення

складено 09.11.2022, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді- Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Кравченка К.В.

при секретарі - Філімович І.М.

за участю:

представника апелянта Максименко К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комелектронпром» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування вимоги від 03.11.2021 року №0043982-1302-1403; зобов`язання вчинити дії, -

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комелектронпром» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 03.11.2021 року №0043982-1302-1403 на суму 418898,91 грн.; зобов`язання виключити з інтегрованих карток платника податковий борг у розмірі 418898,91 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що оскаржував у судовому порядку податкові повідомлення-рішення. Нескасована частина грошового зобов`язання сплачена позивачем до спливу 10-денного строку з дня надбання судовим рішенням законної сили. Однак відповідач нарахував пеню на весь строк оскарження податкових повідомлень-рішень у суді.

Відповідачем подано відзив на позов, відповідно до якого пеня нараховується при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки. Кваліфікуючим моментом для початку нарахування пені встановлено перший робочий день, що є наступним за останнім днем граничного строку сплати платником податків зобов`язання, визначеного Податковим кодексом України (далі ПК України) (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Комелектронпром» (вул. 9-та Воєнна, 12, м. Миколаїв, 54039, ідентифікаційний код 20871808) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код ВП 44104027) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 03.11.2021 року №0043982-1302-1403 на суму 418898,91 грн.; зобов`язання виключити з інтегрованих карток платника податковий борг у розмірі 418898,91 грн. задоволено повністю.

Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Головного управління ДПС у Миколаївській області від 03.11.2021 року №0043982-1302-1403 на суму 418898,91 грн.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Миколаївській області виключити з інтегрованих карток Товариства з обмеженою відповідальністю «Комелектронпром» податковий борг у розмірі 418898,91 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код ВП 44104027) судовий збір у сумі 8553,00 грн. (вісім тисяч п`ятсот п`ятдесят три грн. 00 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комелектронпром» (вул. 9-та Воєнна, 12, м. Миколаїв, 54039, ідентифікаційний код 20871808).

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, Головне управління ДПС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 листопада2022 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Комелектронпром» в задоволенні позовних вимог повністю.

Апелянт вважає рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню з підстав неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи та неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, а тому, на думку апелянта, є всі підстави для скасування рішення.

07.07.2023 року (вх.№15818/23) на адресу суду апеляційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю «Комелектронпром» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, з 23.07.2014 року по 12.08.2014 року ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області провела документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, результати якої оформила актом від 19.08.2014 року №653/14-03-33-01/20871808.

За наслідками перевірки контролюючий орган податковим повідомленням-рішенням від 28.08.2014 року №0015032201 збільшив суму грошового зобов`язання товариства з податку на прибуток на 216396,00 грн., а податковим повідомленням-рішенням від 28.08.2014 року №0015042201 збільшив суму грошового зобов`язання з ПДВ на 227414,00 грн.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.11.2014 року по справі №814/2584/14 позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано прийняте 28.08.2014 року Державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області податкове повідомлення-рішення №0015032201.Визнано протиправним і скасовано прийняте 28.08.2014 року Державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області податкове повідомлення-рішення №0015042201 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 225 114,65 грн., з яких 180 091,52 грн. - за основним платежем, 45 023,13 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2015 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

17.11.2015 року позивач сплатив 2299,35 грн. з нескасованої частини податкового повідомлення-рішення №0015042201.

Постановою Верховного Суду від 03.11.2020 року постанову Миколаївського окружного адміністративного суду та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0015032201 у повному обсязі та №0015042201 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 225114,65 грн. Справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.05.2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2021 року рішення Миколаївського окружного адміністративного суду в частині визначення грошових зобов`язань по взаємовідносинах з контрагентами ТОВ «Опт-Інвест» та ТОВ «Опт-Трейдінг» скасовано, провадження у справі в цій частині закрито. В решті рішення залишено без змін.

21.10.2021 року позивач сплатив грошове зобов`язання з податку на прибуток у сумі 216396,00 грн. та з ПДВ у сумі 225115,00 грн.

Таким чином, заборгованість за податковими повідомленнями-рішеннями від 28.08.2014 року №0015032201 і №0015042201 сплачена позивачем у повному обсязі.

03.11.2021 року відповідачем сформовано податкову вимогу №0043982-1302-1403, якою нараховано пеню за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання на суму 458488,78 грн., у тому числі 224112,24 грн. з податку на прибуток і 234376,54 грн. з ПДВ.

З розрахунку пені, наданого відповідачем, встановлено, що пеня нараховувалась у тому числі за період оскарження податкових повідомлень-рішень у суді.

Не погоджуючись з податковою вимогою №0043982-1302-1403 від 03.11.2021 року, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає та враховує наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку па доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з пунктом пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до вимог пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України (в редакції з 01.01.2017 року) визначено, що нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Згідно з підпунктом 129.3.1 п.129.3 ст.129 Податкового кодексу (в редакції з 01.01.2017 року) нарахування пені закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

ОБҐРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН

Колегія суддів зазначає, що спірним у даній справі є питання правомірності нарахування контролюючим органом пені за період оскарження податкових повідомлень-рішень у суді.

Нарахування пені за правилами підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України (при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки (податкове повідомлення - рішення), розпочинається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати, визначеного пунктом 57.3 статті 57 ПК України, податкового зобов`язання, включаючи період адміністративного та судового оскарження та закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

При вирішенні спірних правовідносин застосуванню підлягає саме положення підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України у редакції з 01.01.2017 року, з аналізу якого вбачається, що нарахування пені розпочинається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням - рішенням, включаючи період адміністративного та/або судового оскарження, отже необхідно правильно встановити дату початку нарахування пені з огляду на приписи статті 57 ПК України, у якій встановлено строки сплати податкових зобов`язань.

Підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 у редакції з 01.01.2017 року не передбачено нарахування пені за весь період заниження податкового зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.02.2019 року у справі №820/6468/17.

Тлумачення змісту норм ПК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, свідчить про те, що нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом та закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що в даному випадку нарахування пені за правилами підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України здійснюється у випадку пропуску граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного пунктом 57.3 статті 57 ПК України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у даній справі грошове зобов`язання узгоджено з дня постановлення П`ятим апеляційним адміністративним судом остаточного судового рішення у справі №814/2584/14, тобто 12.10.2021 року, яке цього ж дня набрало законної сили.

Отже, останнім днем сплати грошового зобов`язання є 22.10.2021 року, днем початку нарахування пені мав бути наступний робочий день 25.10.2021 року, проте, як вбачається з матеріалів справи, 21.10.2021 року грошові зобов`язання позивачем були сплачені, а отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що підстави для нарахування пені відсутні.

Таким чином, податковий орган не мав правових підстав для нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Комелектронпром» податкового боргу - пені за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання на суму 458488,78 грн., у тому числі 224112,24 грн. з податку на прибуток і 234376,54 грн. з ПДВ, а тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову про визнання протиправною та скасувати податкової вимоги від 03.11.2021 року №0043982-1302-1403 та зобов`язання Головного управління ДПС у Миколаївській області виключити з інтегрованих карток Товариства з обмеженою відповідальністю «Комелектронпром» податковий борг у розмірі 418 898,91 грн.

Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що судове рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 308; 310; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 12.07.2023 року.

Суддя-доповідач О.В. ДжабуріяСудді К.В. Кравченко Н.В. Вербицька