Постанова

від 06.07.2023 по справі 522/22302/14-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/803/23

Справа № 522/22302/14-ц

Головуючий у першій інстанції Науменко А.В.

Доповідач Князюк О. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого Князюка О.В.,

суддів: Погорєлової С.О., Заїкіна А.П.,

за участю секретаря Дерезюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2020 року за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «ПІК», Виконавчого комітету Одеської міської ради, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вікторія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Таун», Державного підприємства Міністерства оборони України «Південьвійськбуд», про визнання права власності на житлове приміщення, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, витребування майна, виселення та вселення, -

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

09 жовтня 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «ПІК», Виконавчого комітету Одеської міської ради, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вікторія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Таун», Державного підприємства Міністерства оборони України «Південьвійськбуд», про визнання права власності на житлове приміщення, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, витребування майна, виселення та вселення постановлено рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовлено в повному обсязі. При цьому судом не вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

26 жовтня 2020 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Зудова В.В. звернулась до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у вказаній цивільній справі відповідно до поданих заяв про стягнення судових витрат та їх розрахунок.

В заяві адвокат Зудова В. просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову (правничу) допомогу адвоката за період з січня 2018 року по серпень 2020 року у розмірі 12 800 (дванадцять тисяч вісімсот) гривень 00 коп., а з врахуванням раніше поданої заяви від 18 травня 2018 року, загалом у сумі 40 000 (сорок тисяч) гривень 00 коп.

Ухвалою Приморськогорайонного судум.Одеси від11грудня 2020року у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Зудової В.В. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «ПІК», Виконавчого комітету Одеської міської ради, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вікторія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Таун», Державного підприємства Міністерства оборони України «Південьвійськбуд», про визнання права власності на житлове приміщення, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, витребування майна, виселення та вселення відмовлено в повному обсязі.

Ухвала суду першої інстанції вмотивовано тим, що подані представником відповідача пояснення на заперечення жодним чином не спростовують твердження Позивача, що подані докази у вигляді розрахунку витраченого робочого часу та його вартості як додаток до договору про надання правової допомоги № 46 від 27.02.2015 року на суму у розмірі 27 200 гривень та розрахунку витраченого робочого часу та його вартості як додаток № 3 до договору про надання правової допомоги № 46 від 27.02.2015 року непов`язані з розглядом справи №522/22302/14-ц не тільки за відсутністю в них посилання на конкретну справу (за змістом), а й за обсягом, оскільки:

не містять посилань на конкретні матеріальні носії надання таких послуг, що містяться в матеріалах справи №522/22302/14-ц :

Не погоджуючисьз ухвалоюПриморського районногосуду м.Одеси від11грудня 2020року представником ОСОБА_1 адвокатомЗудовою В.В.подано апеляційнускаргу, відповідно до якої, апелянт просить суд скасувати ухвалу суду першої інстанції, та заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Ухвалити по справі додаткове рішення, яким вирішити питання про стягнення судових витрат на правничу допомогу відповідно до поданих заяв про їх стягнення від 18 травня 2018 року та від 06 серпня 2020 року.

Розподілити судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції стягнувши з позивача на користь відповідача судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 454 грн та витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 2400 грн.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги представник ОСОБА_1 зазначає, що відповідач своєчасно подала обґрунтовані заяви про стягнення судових витрат, підтримала їх під час розгляду справи, до ухвалення судового рішення, виклала вимоги про їх розподіл у письмовій формі (заключному слові). Після чого судом було ухвалено рішення по справі, а позивач в свою чергу заперечення проти розподілу судових витрат надала лише після розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення. Крім того до заперечень додані докази, які неможливо долучити після ухвалення рішення по справі.

Апелянт вказує, що враховуючи, що оплата витрат на правничу допомогу адвокатом документально підтверджена та розрахована виходячи з вимог цивільно-процесуального законодавства та положень ЗУ «про адвокатуру та адвокатську діяльність», крім того на протязі всього часу розгляду справи суд бачив роботу адвоката, як у вигляді поданих процесуальних документів так і участі у судових засіданнях, у суду не було підстав для відмови у задоволенні заяви відповідача про відшкодування витрат на правничу допомогу, отже подана заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Так апелянт зазначає, що за умовами пункту 3.1. договору про надання правової допомоги № 46 від 27 лютого 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Зудовою В.В. вартість однiєi години роботи адвоката встановлена на рівні 400,00 грн. Відповідно до додатку № 1 до договору про надання правової допомоги № 46 від 27 лютого 2015 року (розрахунку погодинної вартості правової допомоги).

Загальна кількість витрачених годин на правничу допомогу адвоката:

- на ознайомлення з матеріалами справи. Їх правовий аналіз та розробку подальшої правової позиції по справі склала 6 годин, вартістю 2 400 грн., що відповідає складності справи та обсягу вивчених матеріалів;

- на роз`яснення Клієнту його прав, надання Клієнту консультацій склав 2 години, вартістю

800 грн., що відповідає тривалості розгляду справи;

- на складання заперечень на позовну заяву склав 4 години, вартістю 1 600 грн. заперечення наявні у томі І на арк. спр. 138-139;

- на отримання процесуальних документів на ім`я клієнта, підготування письмових клопотань та заяв по справі, ознайомлення з матеріалами справи та участі у судових засіданнях за період з лютого 2015 року по грудень 2017 року склав 44 години, вартістю 17 600 грн. (за цей період по справі було призначено наступні судові засідання, у яких приймав участь адвокат - 16 березня 2015 року. 06 квітня 2015 року. 05 травня 2015 року. 23 червня 2015 року, 14 липня 2015 року, 18 серпня 2015 року. 10 листопада 2015 року. 26 січня 2016 року. 21 червня 2016 року, 04 жовтня 2016 року, 23 листопада 2016 року. 08 грудня 2016 року. 30 травня 2017 року, 08 листопада 2017 року, тобто 14 судових засідань, кожне з яких в незалежності від його тривалості оплачується клієнтом виходячи з розрахунку 1 судове засідання - 2 години роботи адвоката, враховуючи час на дорогу до суду, час на можливе очікування та саме судове засідання або його відкладення (14 *800 - 11 200 грн.).

За цей час адвокатом було складено заяву про застосування строків позовної давності - година, вартістю 400 грн. (том II. арк. спр. 183), заперечення з доказами - 5 годин вартістю 2000 грн. (том 1, арк. спр. 184-186), клопотання про вирішення кола осіб, що беруть участь у справі 1,5 годин, вартістю 600 грн. (том III. арк. спр. 29-30). клопотання про долучення доказів 1.5 годин. вартістю 600 грн. (том III. арк. спр. 141-155), клопотання про поновлення провадження 1 година, вартістю 400 грн. (том IV. арк.спр. 25), заперечення на заяву про зупинення провадження 3 години, вартістю 1 200 грн. (том IV. арк.спр. 77). загалом 13 годин вартістю 5 200 грн.

- на отримання процесуальних документів та ознайомлення з матеріалами справи за період з лютого 2015 року по грудень 2017 року склав 3 години, вартістю 1 200 грн.

- на складання апеляційної скарги витрачено 4 години, вартістю 1 600 грн.

- на складання відзиву відповідно до нового ЦПК України витрачено 4 години, вартістю 1600 грн., що загалом склала 68 годин, вартістю 27 200 грн.

Відповідно до податку № 3 до договору про надання правової допомоги № 46 від 27 лютого 2015 року (розрахунку погодинної вартості правової допомоги). - загальна кількість витрачених годин на правничу допомогу адвоката:

- щодо ознайомлення з матеріалами справи, за період з січня 2018 року по серпень 2020 року. виходячи з тривалості розгляду справи, необхідності складання письмових пояснень га готування промови у судових дебатах склав 10 годин, вартістю 4 000 грн..

- на участь у судових засіданнях, за період з січня 2018 року по серпень 2020. у яких брав участь представник: 19 листопада 2019 року, 28 січня 2020 року, 12 березня 2020 року. 01 липня 2020 року. 13 липня 2020 року. Об серпня 2020 року, тобто б судових засідань, кожне з яких в незалежності від його тривалості оплачується клієнтом виходячи з розрахунку 1 судове засідання 2 години роботи адвоката, враховуючи час на дорогу до суду, час на можливе очікування та саме судове засідання або його відкладення (6 *800 - 4 800 грн.).

-складання клопотанняпро дослідженнядоказів таписьмових поясненьсклала 10годин.вартістю 4000грн., а загалом склала 22 години, вартістю 12 800 грн.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від. 17.02.2021 року було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 подану через представника ОСОБА_3 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2020 року за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «ПІК», Виконавчого комітету Одеської міської ради, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вікторія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Таун», Державного підприємства Міністерства оборони України «Південьвійськбуд», про визнання права власності на житлове приміщення, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, витребування майна, виселення та вселення.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 17.02.2021 року справу було призначено до розгляду на 26.06.2021 року на 10:00 год.

26.05.2021 року від представника ОСОБА_2 адвоката Бандиш Ганни Іванівни надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 відповідно до якого, позивач вважає її необґрунтованою, та такою, що не підлягає задоволенню.

Крім того, ОСОБА_2 заперечує щодо задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відповідно до заяви представника ОСОБА_4 адвоката Зудової В.В.

ОСОБА_2 зазначає, що докази та фактичні обставини справи вказують на недоведеність, що понесені витрати відповідачем відносяться виключно до розгляду даної справи.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник апеляційну скаргу підтримали, просили суд її задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили, заяв та клопотань не подавали.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Виходячи з вищевказаного, колегія суддів ухвалила розглядати справу за відсутності належним чином повідомлених сторін.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з даними висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви представник ОСОБА_1 адвоката Зудової В.В., та вважає їх такими, що суперечать нормам процесуального законодавства.

З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що 09 жовтня 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «ПІК», Виконавчого комітету Одеської міської ради, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вікторія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Таун», Державного підприємства Міністерства оборони України «Південьвійськбуд», про визнання права власності на житлове приміщення, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, витребування майна, виселення та вселення постановлено рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовлено в повному обсязі. При цьому судом не вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

26 жовтня 2020 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Зудова В.В. звернулась до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у вказаній цивільній справі відповідно до поданих заяв про стягнення судових витрат та їх розрахунок.

В заяві адвокат Зудова В. просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову (правничу) допомогу адвоката за період з січня 2018 року по серпень 2020 року у розмірі 12 800 (дванадцять тисяч вісімсот) гривень 00 коп., а з врахуванням раніше поданої заяви від 18 травня 2018 року, загалом у сумі 40 000 (сорок тисяч) гривень 00 коп.

Представник позивача ОСОБА_2 адвокат Бандиш Г.І. надала суду заяву від 04.12.2020 року в якій виклала свої заперечення на заяву адвоката Стоянової Антоніни Василівни Зудової В.В. про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що заявником не доведено той факт, що заявлені витрати пов`язані з розглядом справи №522/22302/14-ц не тільки за відсутністю в них посилання на конкретну справу (за змістом), а й за обсягом, з огляду на те, що це спростовується матеріалами справи, оскільки вбачається, що з 2015 року до моменту ухвалення рішення по справі адвокат Зудова В.В. представляла інтереси ОСОБА_1 , брала участь у судових засіданнях, та надавала суду відповідно пояснення, заяви, клопотання та докази.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року N 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон N 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 1Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 11ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);

3) розподіл судових витрат між сторонами(стаття 141 ЦПК України).

Згідно зі статтею 133ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Відповідно до частини п`ятоїстатті 137 ЦПК Українизменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 141 ЦПК України. Разом із тим у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини третьоїстатті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, наведеного в частині четвертійстатті 141 ЦПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятоїстатті 141 цього Кодексу.

Таким чином, у разі недотримання вимог частини п`ятоїстатті 137 ЦПК Українисуду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 137 ЦПК України).

Вказана правова позиція щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 червня 2020 року у справі № 211/1674/19 (провадження № 61-2679св20).

Колегія суддів, вирішуючи питання про розподіл витрат, понесених ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, з урахуванням заперечень, наданих ОСОБА_2 у судовому засіданні, дійшла висновку про те, що визначений відповідачем розмір витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи (40000 грн) є завищеним, витрати у зазначеній сумі не можна визнати належним чином обґрунтованими та дійсно понесеними у зв`язку із наданням необхідної за обставин цієї справи правової допомоги.

Враховуючи складність справи, терміни розгляду справи, кількість призначених судових засідань, необхідність надання адвокатом відповідача послуг під час розгляду справи, як в суді першої так і апеляційної інстанції (оскарження ухвали про відкриття провадження у справі) та їх характер, необхідність дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, пов`язаність цих витрат із розглядом справи, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат, а саме щодо необґрунтованості заявлених витрат на:

-складання апеляційної скарги обсягом 4 години вартістю 1600 грн. з огляду на те, що апеляційну скаргу було відхиллено, та зазначені витрати відшкодуванню не підлягають.

-складання клопотання про дослідження доказів та письмових поясне6нь що склала 10 годин вартістю 4000 грн з огляду на те, що вказані витрати дублюються з витратами адвоката на складання письмових пояснень.

Доводи ОСОБА_2 щодо тривалості участі представника відповідача Стоянової А.В. в судових засіданнях з огляду на те, що вона не може бути наперед відомою учасникам справи та короткий час такого судового засідання не може слугувати підставою для покладення судом таких витрат на сторону, яка заявила про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що заявлена відповідачем сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000 грн є неспівмірною, зокрема, зі складністю справи та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони.

З огляду на зазначене, апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви представник ОСОБА_1 адвоката Зудової В.В., та стягнення з позивача на користь відповідача 25000 тис. грн витрат на професійну правничу допомогу.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 141 ч.1 ЦПК України).

Оскільки колегія суддів задовольнила апеляційну скаргу, судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають відшкодуванню

Крім того підлягає сплаті та судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 454 грн.

ІV. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 367, 375, 381, 383 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2020 скасувати.

Постановити нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Ухвалити додаткове судове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «ПІК», Виконавчого комітету Одеської міської ради, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вікторія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Таун», Державного підприємства Міністерства оборони України «Південьвійськбуд», про визнання права власності на житлове приміщення, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, витребування майна, виселення та вселення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 25 000грн та компенсацію сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 454 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 12.07.2023 року.

Головуючий: О. В. Князюк

С.О. Погорєлова

Судді: А. П. Заїкін