Справа № 459/3134/15-к
Провадження № 1-кп/444/62/2023
УХВАЛА
судового засідання
13 липня 2023 року м. Жовква
Жовківський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
з участю сторони обвинувачення ОСОБА_3
сторони захисту ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
представника позивача ОСОБА_6
під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовква кримінальне провадження за №32015000000000034від 31.01.2015року про обвинуваченням ОСОБА_5 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 28 - ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 28 - ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27 - ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 358 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
В провадженні Жовківського районного суду Львівської області знаходиться даний обвинувальний акт.
Захисник звернувся до суду з письмовим клопотанням, яке доповнив в судовому засіданні та просить визнати недопустими надані прокурором докази у спраі з неможливістю дослідження таких доказів в судовому засіданні, а саме усі бухгалтерські документи які належали ТзОВ "Стоянівнасіння" а також похідні докази отриманні на підставі цих документів, а саме висновки експертиз. В обгрунтування своїх вимог покликається на те, що в матеріалах справи, зокрема і з реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається відсутність будь-яких доказів на підставі яких на вилучені документи б наклали арешт. Отже, враховуючи те, що слідчий не звертався до слідчого суді із клопотанням про накладення арешту на вказане майно, відповідно таке слідчим суддею не накладалось, то вказане майно повинно було б в термін передбачений КПК України повернуто особі у якої воно було вилучено. А тому, враховуючи відсутність рішення суду про арешт вилученого майна, у відповідності до ст. 86 КПК України такий доказ слід визнати недопустимим, оскільки отриманий не в порядку КПК України, що відповідно до ч. 2 ст. 89 КПК України КПК України тягне за собою встановлення очевидної недопустимості такого доказу.
Обвинувачений просить клопотання його захисника задовольнити.
Прокурор проти задоволення клопотання заперечив повністю, вважає таке безпідставним.
Представник позивача підтримала думку прокурора.
Вивчивши доводи клопотань захисника, заслухавши думку осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, суд приходить до наступних висновків.
Статтею 89 КПК України визначено, що суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Сторони кримінального провадження, потерпілий мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Так, відповідно до вимог ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи та 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Судом встановлено, що не оспорюється і стороною захисту те, що документи, які захист просить визнати недопустимими дозами були отримані на підставі ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей та документів, де відбувався судовий контроль, оскільки такі документи вилучені саме на підставі рішення суду.
Отже, в розумінні ст. 86 КПК України, такі докази були отриманні в порядку встановленому КПК України, а не накладення на них арешту в подальшому не може свідчити про отримання їх не в спосіб поредбачений КПК України і такі можуть бути повернуті в спосіб передбачений КПК України.
Як встановлено судом, що знову ж таки не оспорюється захистом, кінцевим процесуальним документом в частині, що стосується доказів які захист просить визнати недопустимими є постанова про визнання таких документів речовими доказами.
А питання речових доказів вирішується у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Отже, враховуючи наведене вище, суд не вбачає встановлення очевидної недопустимості доказів які захист просить визнати недопустимими.
Такі докази на думку суду можуть бути визнані недопустимими під час ухвалення судом остаточного рішення суду за наслідками розгляду надісланого обвинувачення, шляхом дослідження цих доказів у їх сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами, що надані учасниками кримінального провадження.
За таких обставин у суду, на даній стадії судового розгляду, відсутні дані щодо очевидності недопустимості доказів, на які вказує захист, у зв`язку з чим його клопотання задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 89, 350, 369, 371 КПК України 2012р., суд,-
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про визнання недопустимими усіх бухгалтерських документів які вилучені у ТзОВ "Стоянівнасіння" з неможливістю їх дослідження в судовому засіданні - відмовити.
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про визнання недопустимими висновків експертиз які зроблені на підстві документів які вилучені у ТзОВ "Стоянівнасіння" з неможливістю їх дослідження в судовому засіданні - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1
Суд | Жовківський районний суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 13.07.2023 |
Оприлюднено | 14.07.2023 |
Номер документу | 112160302 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини у сфері господарської діяльності Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом |
Кримінальне
Жовківський районний суд Львівської області
Ясиновський Р. Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні