Рішення

від 12.07.2023 по справі 390/54/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 390/54/23

Провадження № 2/390/298/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2023 р.Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Квітки О.О.,

при секретарях - Міхневич А.О., Абрамовій М.О.,

за участю прокурорів - Поліщука С.О., Яковченка С.О.,

представника позивача - Новікової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області, в інтересах держави, в особі Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Оксамит-Постач», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки та скасування державної реєстрації права,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог

17.01.2023 керівник Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області звернувся з вказаним позовом, в якому просить суд витребувати у ОСОБА_1 (далі - відповідач-1, ОСОБА_1 ) на користь держави, в особі Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (далі - позивач, Соколівська сільська рада) земельну ділянку з кадастровим номером 3522585000:02:000:5649 площею 1,7 га, скасувати державну реєстрацію права оренди вказаної земельної ділянки, здійснену 31.01.2022 державним реєстратором Суботцівської сільської ради за Товариством з обмеженою відповідальністю «Оксамит-Постач» (далі - відповідач-2, ТОВ «Оксамит-Постач», товариство), а також стягнути з ОСОБА_1 на користь Кіровоградської обласної прокуратура судовий збір у сумі 4 962,00 грн.

Рух справи

17.01.2023 справа надійшла до Кіровоградського районного суду Кіровоградської області.

19.01.2023 ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області (суддя Гершкул І.М.) провадження по цивільній справі відкрито та забезпечено позов.

14.03.2023 ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Безпосередньо розгляд справи по суті суд здійснив у засіданні 12.07.2023. При цьому справу розглянув без участі представників Відповідача та Третіх осіб, оскільки вони не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про судовий розгляд. Зокрема, поштова кореспонденція суду, а саме копії ухвали про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті повернулися без вручення із повідомленням підприємства пошти про відсутність за адресою та закінченням терміну зберігання.

Позиція прокурора

Позов прокурор аргументував наступним:

- підставою для пред`явлення позову є порушення законодавства при передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_2 , а саме підроблення наказів ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області № 11-4082/14-18-СГ від 26.06.2018 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 1,7 га на території Миколаївської сільської ради та № 11-295/14-19-СГ від 31.01.2019 про затвердження проекту землеустрою;

- під час досудового розслідування у кримінальному провадженні слідчий орган установив, що вказані накази за номерами і датами дійсно прийняті ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, але стосувалися виділення інших земельних ділянок та іншим особам;

- у результаті прийняття наведених актів до Державного земельного кадастру внесені відомості щодо державної реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 3522585000:02:000:5649, площею 1,7 га, а також до Державного реєстру права власності та речових прав внесені відомості щодо реєстрації права власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 ;

- у подальшому ОСОБА_2 продав земельну ділянку за договором купівлі-продажу №2206 від 28.01.2021 ОСОБА_1 , який уклав договір оренди вказаної земельної ділянки з ТОВ «Оксамит-Постач», яке на цей час користується вказаною земельною ділянкою;

- оскільки земельна ділянка вибула із державної власності незаконно, поза відповідною волею, то за приписами статті 387 Цивільного кодексу України останній володілець повинен повернути земельну ділянку власнику;

- на час розгляду справи Соколівська сільська рада, як власник землі, якій вона передана до комунальної власності, не вживала своєчасні та належні заходи для відновлення порушених прав, проявила бездіяльність, а тому звернення до суду з позовом в інтересах держави в її особі є правомірним.

У відповіді на відзив прокурор зазначив, що:

-визначення вартості земельної ділянки та суми позову визначено з урахуванням висновку експерта про ринкову вартість спірної земельної ділянки, яка становить 77735 грн;

-щодо належності доказів, то накази ГУ Держгеокадастру, які стали підставою розроблення документації із землеустрою та передачу у власність предмету спору стосувались інших питань, а не надання земельної ділянки у власність ОСОБА_2 .. ОСОБА_2 взагалі не звертався до уповноваженого органу про надання земельної ділянки, а ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області не приймало рішення про передачу такої земельної ділянки у власність

-в подальшому ОСОБА_1 матиме можливість компенсації власних витрат у разі задоволення позову прокурора на купівлю вказаної земельної ділянки, звернувшись з позовом про відшкодування вартості втраченого майна до ОСОБА_2 , залученого як третя особа.

-згідно із п. 148 постанови ВП ВС у справі №359/3373/16-ц від 23.11.2021 власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника

Позиція позивача

Соколівська сільська рада підтримала позовні вимоги прокурора та просила задовольнити їх.

Позиція відповідача-1

У своєму відзиві на позов від 10.02.2023 (а.с. 134) ОСОБА_1 просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що:

-ним дійсно була придбана спірна земельна ділянка у ОСОБА_2 ;

-визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна;

-наказ ГУ Держгеокадастру за № 11-295/14-19-СГ в межах кримінального провадження не досліджувався;

-він є добросовісним відповідачем і не повинен відповідати у зв`язку із бездіяльністю влади в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайству при вчиненні правочинів з нерухомим майном.

Позиція відповідача-2

ТОВ «Оксамит-постач» заперечення на позов не подавало.

Позиція третьої особи

ОСОБА_2 заперечень на позов не подав.

Обставини справи, зміст спірних правовідносин

11.03.2019 завідувач сектору звернень громадян та доступу до публічної інформації ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області подав начальнику ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області службову записку, в якій повідомив, що серед інших у Державному земельному кадастрі зареєстрована земельна ділянка з кадастровим номером 3522585000:02:000:5649 на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області № 11-295/14-19-СГ від 31.01.2019, проте цей наказ не стосувався як цієї земельної ділянки, так і її передачі у приватну власність (а.с. 31).

Зокрема, за наказом ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області № 11-4082/14-18-СГ від 26.06.2018 ОСОБА_2 наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 1,7 га із цільовим її призначенням - для ведення особистого селянського господарства (а.с. 34).

Проте, за цим номером і датою ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області прийняло наказ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність гр. ОСОБА_3 (а.с. 34-39, 45).

Як слідує з Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 . Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрлендпроект» розроблений відповідний проект землеустрою, в пункті 2 якого зазначено, основою для його розробки став наказ ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області № 11-4082/14-18-СГ від 26.06.2018 (а.с. 55-86).

З наказу ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області № 11-295/14-19-СГ від 31.01.2019 вбачається, що Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 затверджений та земельна ділянка площею 1,7 га за кадастровим номером 3522585000:02:000:5649 надана йому у власність (а.с. 18).

Водночас, за цим номером і датою ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області прийняло наказ про внесення змін до свого ж наказу від 23.01.2019 №11-190/14-19-СГ, а саме у пункті 1 наказу ім`я « ОСОБА_4 » замінено на « ОСОБА_4 » (а.с. 17).

За змістом акту про перевірку деяких питань діяльності ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області № 802/3-20-0.13 від 14.12.2020, складеного комісією працівників Держгеокадастру, за результатами перевірки встановлено, що гр. ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не зверталися до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області щодо передачі у власність земельних ділянок, а відповідні рішення не приймалися (а.с. 34-39).

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019120000000067 від 21.03.2019 зареєстроване кримінальне провадження у зв`язку із зловживанням службовими особами з числа працівників ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області щодо передачі земельної ділянки, зокрема, ОСОБА_2 (а.с. 26).

Згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки від 28.12.2021 ОСОБА_2 продав ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,7 га за кадастровим номером 3522585000:02:000:5649 (а.с. 19-22).

В подальшому відповідно до договору оренди землі від 10.01.2022 ОСОБА_1 передав в оренду вказану земельну ділянку ТОВ «Оксамит-Постач» (а.с. 23-25).

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №316851935 від 06.12.2022 вбачається, що до Реєстру були внесені відомості стосовно реєстрації відповідних прав на земельну ділянку з кадастровим номером 3522585000:02:000:5649 за ОСОБА_2 (дата реєстрації права власності - 04.02.2019), ОСОБА_1 (дата реєстрації права власності - 29.12.2021) та ТОВ «Оксамит-Постач» (дата реєстрації права оренди - 31.01.2022). Станом на час формування інформаційної довідки орендарем земельної ділянки є ТОВ «Оксамит-Постач» (а.с. 14-16).

Згідно з листа Соколівської сільської ради № 02-41/1610 від 09.12.2022, адресованого керівнику Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області, слідує, що 07.12.2022 сільській раді стало відомо про передачу земельних ділянок, зокрема і з кадастровим номером 3522585000:02:000:5649, яка знаходиться на території сільської ради та передана від держави до комунальної власності, на підставі підроблених документів ОСОБА_2 (а.с. 109-110).

Листом від 22.12.2022 (вих. № 02-41/1674) Соколівська сільська рада звернулася до Кропивницької окружної прокуратури з проханням вжити заходів до захисту інтересів держави та звернення до суду з позовом про витребування земельних ділянок, зокрема земельної ділянки з кадастровим номером 3522585000:02:000:5649 (а.с. 113).

Відповідно до Висновку експерта № 30 від 28.09.2020, складеного Кіровоградським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України, ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим номером 3522585000:02:000:5649 станом на 28.09.2020 складала 77735 грн (а.с. 87-108).

Постановою прокурора Кропивницької окружної прокуратури від 20.12.2022 надано дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування кримінального провадження №12019120000000067 від 21.03.2019 (а.с. 114).

Релевантні джерела права

Щодо прокурорського представництва

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді урегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1); прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (частина 3); наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді; прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва; прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень (абзаци перший - третій частини 4).

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» сільську раду повідомлено про наявність підстав для представництва інтересів держави прокурором, в особі сільської ради, шляхом пред`явлення керівником Кропивницької окружної прокуратури позовної заяви в інтересах територіальної громади в особі Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі № 3-рн/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. В основі інтересів держави завжди є потреба в здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки судом у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17).

Отже, з огляду на викладене, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Таким чином, з огляду на вказані правові положення, суд вважає, що:

- прокурор у справі має обґрунтувати та довести підстави для представництва, у тому числі повноважність позивача представляти інтереси держави у спірних правовідносинах та його бездіяльність у виконанні наявних повноважень;

- бездіяльність позивача наявна у тому випадку, коли він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не зверталися до суду з відповідним позовом у розумний строк;

- розумність строку повинна визначатися судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту, а також таких чинників, як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

У спорі прокурор визначив позивача у якості органу, який мав здійснювати захист інтересів держави, а тому суд надає оцінку повноважності відповідного представництва.

Система, засади організації та діяльності, а також правового статусу місцевого самоврядування в Україні визначені положеннями Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР. За його змістом:

- сільська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє відповідну територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування (частини 1 статті 10);

- орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування (стаття 18-1);

- сільські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання (стаття 25);

- на пленарних засіданнях сільської ради вирішуються, з-поміж інших, питання регулювання земельних відносин (пункт 34 частини 1 статті 26).

У свою чергу, відповідно до пункту «а» статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад.

Отже, Соколівська сільська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє інтереси відповідної територіальної громади та може бути позивачем у суді у випадку, коли це необхідно для реалізації її повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування у земельних правовідносинах.

Листом № 12.51-78-9361вих-22 від 15.12.2022 перший заступник керівника Кропивницької окружної прокуратури звернувся до Соколівської сільської ради з вимогою про надання інформації про вжиття заходів стосовно витребування земельної ділянки, а також повідомив, що у випадку їх невжиття він самостійно підготує позовну заяву (а.с. 111-112).

Згідно з листом № 02-11/1674 від 22.12.2022 Соколівська сільська рада повідомила Прокурора, що вона не вживала належні заходи через відсутність документів щодо спірної ділянки (а.с. 113).

З викладеного слідує, що Позивач не вживав належні та необхідні заходи для витребування земельної ділянки, а тому суд вважає, що прокурор довів наявність бездіяльності позивача у зверненні до суду з позов для захисту інтересів держави в суді. Більш того, суд зазначає, що такі заходи не вживалися позивачем у розумні строки, тобто з моменту отримання інформації про реєстрацію земельної ділянки у державних реєстрах.

Таким чином, прокурор, здійснюючи представництво інтересів держави, з метою захисту її економічних інтересів, які полягають у контролі за недопущенням завдання збитків унаслідок відчуження земельної ділянки, правомірно звернувся до суду з позовом в інтересах позивача.

Щодо витребування земельної ділянки

Стаття 387 ЦК України надає власнику право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Але, витребування можливе лише за умов, передбачених статтею 388 ЦК України. За положеннями цієї статті: якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (частина 1); майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень (частина 2); якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (частина 3).

Відтак, стаття 388 ЦК України встановлює обмеження для витребування майна у добросовісного набувача, тому вирішуючи питання про наявність підстав для витребування майна у такої особи необхідним є послідовність встановлення: чи знав набувач та чи повинен був знати, що отримує майно без достатніх правових підстав?; як набувач отримав майно: платно чи безплатно?; як майно вибуло з володіння власника: за його волею, чи поза його волею? Лише у тому випадку, якщо майно вибуло із володіння власника (особи, якій він передав майно у володіння) поза його волею, а набувач отримав його платно, не у порядку, встановленому для виконання судових рішень, та не знав і не повинен був знати, що отримує таке майно без достатніх правових підстав, існуватимуть підстави для витребування майна від набувача.

За таких обставин та висновків суд виснує, що якщо є підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача, захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий шляхом задоволення віндикаційного позову. Він ґрунтується передусім на тому, що право власності на річ є абсолютним і слідує за річчю, зберігаючись навіть у випадку незаконного вибуття з володіння власника та в період перебування в незаконному володінні іншої особи.

У зв`язку з наведеним для вирішення наявного спору у контексті спірних правовідносин основним є аналіз відсутності волі у первісного власника земельної ділянки - держави в особі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, на її передачу ОСОБА_2 ..

Відповідно до пункту «є1» статті 15-1 Земельного кодексу України розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом, належало до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з пунктом 1 Положення про державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 (у редакції станом на дату оформлення права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_2 ) відповідним центральним виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, визначалася Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр).

Зокрема, за підпунктом 31 пункту 4 Положення Держгеокадастр, відповідно до покладених на нього завдань, мав право розпоряджатися землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Отже, лише ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області мало право розпорядження землями сільськогосподарського призначення у межах відповідної території.

Стаття 5 Закону України «Про особисте селянське господарство» (у редакції станом на дату оформлення права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_2 ) встановлювала, що для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом.

Такий порядок визначався положеннями Земельного кодексу України.

А саме, за статтею 118 ЗК України:

- громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади, який передає земельні ділянки державної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу (частина 6);

- відповідний орган виконавчої влади, який передає земельні ділянки державної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні (частина 7);

- відповідний орган виконавчої влади, який передає земельні ділянки державної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (частина 9).

Таким чином, для передачі земельної ділянки у власність з метою ведення селянського господарства потребується прийняття уповноваженим органом двох рішень: першого - по розгляду клопотання і надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення; другого - про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Оцінка доказів та висновки суду

З наданих сторонами та досліджених судом доказів суд установив, що ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області не приймало рішень щодо розгляду клопотання ОСОБА_2 про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою та затвердження такого проекту, оскільки наказ № 11-4082/14-18-СГ від 26.06.2018 стосується затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність гр. ОСОБА_3 , а наказ № 11-295/14-19-СГ від 31.01.2019 є наказом про внесення змін до іншого наказу.

Відсутність рішень уповноваженого державного органу на передачу спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_2 вказує на недотримання наведених правових положень при здійсненні державної реєстрації набуття ним права власності, яке здійснене 04.02.2019 шляхом внесення запису № 30236356 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З наведеного суд вважає, що спірна земельна ділянка вибула із державної власності поза встановленою законом процедурою її відчуження (передачі у власність іншій особі), у спосіб, який не відповідає закону, тобто поза волею власника, шляхом фактичної фальсифікації наказів № 11-4082/14-18-СГ від 26.06.2018 та № 11-295/14-19-СГ від 31.01.2019 (наказів, які стосуються ОСОБА_2 ), а тому ТОВ «Оксамит-постач» не є добросовісним набувачем цієї земельної ділянки у розумінні статті 388 ЦК України. Сам факт фальсифікації наведених документів підтверджується наведеними та дослідженими доказами (службовою запискою та актом перевірки № 802/3-20-0.13 від 14.12.2020), з яких слідує, що накази ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області щодо розгляду клопотання ОСОБА_2 не приймалися.

Відтак, Соколівська сільська рада, як діючий на цей час власник спірної земельної ділянки, має законне право на витребування її із чужого незаконного володіння останнього володільця, тобто ТОВ «Оксамит-постач», як особи, яка володіє нею без наявних на те правових підстав. При цьому, застосування віндикаційного позову не потребує визнання недійсними як сфальшованих наказів, так і договорів купівлі-продажу у «ланцюгу» переходу спірної земельної ділянки у володіння ТОВ «Оксамит-постач».

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, обставин справи та вказаних правових положень, суд уважає, що земельна ділянка з кадастровим номером 3522585000:02:000:5649 площею 1,7 га вибула із володіння власника поза його волею, без належних на те підстав, а тому ТОВ «Оксамит-постач» не є добросовісним її набувачем. У свою чергу, відсутність добросовісності при набутті земельної ділянки є наслідком правомірності вимог про її витребування.

З огляду на зроблені висновки позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Судовими витратами у справі є витрати Прокурора, які здійснені Кіровоградською обласною прокуратурою, на сплату судового збору відповідно до платіжного доручення № 2127 від 13.12.2022 у сумі 4962 грн, які відповідно до приписів статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача-1. При цьому сума сплаченого судового збору є правомірною, виходячи із ринкової вартості земельної ділянки, яка становить 77735 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-5, 7, 10, 12-13, 77-81, 95, 141, 235, 258-260, 263-265, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області, в інтересах держави, в особі Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Оксамит-Постач», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки та скасування державної реєстрації права задовольнити.

Витребувати у ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) земельну ділянку з кадастровим номером 3522585000:02:000:5649 площею 1,7 га на користь держави, в особі Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 04364905).

Скасувати державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3522585000:02:000:5649 площею 1,7 га, здійснену 31.01.2022 державним реєстратором Суботцівської сільської ради за ТОВ «Оксамит-Постач» (код ЄДРПОУ 39172231), про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис про інше речове право 46498613 (індексний номер рішення: 63225665 від 03.02.2022).

Стягнути з ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 на користь Кіровоградської обласної прокуратура судовий збір у сумі 4 962,00 грн (25006, м. Кропивницький, вул. Верхня Пермська, 4, ЄДРПОУ 02910025, банк - Державна Казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA 848201720343100001000004600, код класифікації видатків бюджету - 2800).

Заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання даним рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:

прокурор - Кропивницька окружна прокуратура Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 02910025, адреса: 25002, м. Кропивницький, вул. Є. Чикаленка, 11;

позивач - Соколівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 04364905, адреса: 27641, Кіровоградська обл., Кропивницький район, с. Соколівське, вул. Шевченка, 23, тел.: (0522) 31-02-14, адреса електронної пошти: sokolivskasr@ukr.net, офіційна електронна адреса:sotg.kr.ua;

відповідач-1 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Оксамит-Постач», код ЄДРПОУ 39172231, м. Кропивницький, вул. Роднікова, б. 86, к.т. НОМЕР_2 , адреса електронної пошти: oksamit-postach@ukr.net;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, - ОСОБА_2 , РНОКП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області О.О. Квітка