Ухвала

від 11.07.2023 по справі 463/1454/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 463/1454/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/811/548/23 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 03 травня 2023 року про накладення арешту на майно,

встановила:

цією ухвалою задоволено клопотання старшого детективу Відділу детективів (на правах самостійного відділу) Територіального управління БЕБ у Львівській області ОСОБА_8 ,яке погоджене з прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні №72023140000000040 ОСОБА_9 про накладення арешту на майно.

Накладено арешт на майно, а саме: на розрахункові рахунки НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , що відкриті в АТ «ОЩАДБАНК» (МФО 300465, код ЄДРПОУ 00032129), які належать ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом зупинення видаткових операцій з коштами по вказаному рахунку, які надійшли на зазначений рахунок та вже знаходяться на ньому, а також які надходитимуть в подальшому, окрім здійснення обов`язкових платежів до бюджету.

Не погоджуючись із рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 03.05.2023 скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що з матеріалів клопотання вбачається, що такі не містять відомостей про факт повідомлення про підозру у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення ОСОБА_7 , зокрема такого злочину, санкція якого передбачає як вид додаткового покарання - конфіскація майна.

Вважає, що зміст клопотання, документи долучені на його обґрунтування та власне сама оскаржувана ухвала - не містить відомостей, що ґрунтуються на допустимих та належних доказах щодо встановленого в порядку визначеному КПК України розміру шкоди, що нібито заподіяно кримінальним правопорушенням в рамках кримінального провадження.

Також звертає увагу на те, що розгляд клопотання про арешт майна ОСОБА_7 здійснено без її участі та участі її представника.

Адвокат ОСОБА_6 будучи повідомленим про судове засіданні в суді апеляційної інстанції не з`явився. При цьому, подав клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв`язку з тим, що він 11.07.2023 залучений для проведення слідчих дій у кримінальному провадженні, досудове розслідування якого здійснюється слідчим відділом Печерського УП ГУНП у м. Києві.

На переконання апеляційного суду, чергове клопотання адвоката ОСОБА_6 про відкладення розгляду апеляційної скарги, є немотивованим та свідчить про безпідставне затягування ним судового засідання, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволеного заявленого клопотання захисника та відкладення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів судового провадження вбачається, що Відділом детективів (на правах самостійного відділу) Територіально управління БЕБ у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72023140000000040 від 15.02.2023за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 203-2, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 205-1 КК України.

Також з клопотання детектива про арешт майна вбачається, що арештоване майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України і може мати доказове значення у кримінальному провадженні.

Так, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально - правового характеру щодо юридичної особи. У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).

Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, який у відповідності до вимог ч.1 ст.132 КПК України застосовується на підставі ухвали слідчого судді.

Згідно зі ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, окрім іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні у разі арешту майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

При розгляді клопотання про арешт майна, слідчим суддею дотримані вимоги ч. ч. 2, 4 ст. 173 КПК України та ст. 172 КПК України, зміст ухвали слідчого судді відповідає вимогам ч. 5 ст. 173 КПК України.

Мотиви прийнятого рішення слідчим суддею викладені в мотивувальній частині ухвали, з чим погоджується і апеляційний суд.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя задовольнивши клопотання детектива з посиланням на зміст ст. 170 КПК України правильно зазначив, що такий арешт є необхідним з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення зазначеного кримінального правопорушення, а також запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження речових доказів у кримінальному провадженні, а також можливої подальшої спеціальної конфіскації майна.

Окрім того, відповідно до ч.2 ст.172 КПК України розгляд клопотання про арешт майна міг відбуватись без повідомлення ОСОБА_7 , оскільки це було необхідним з метою забезпечення арешту майна, а відтак доводи апелянта в цій частині є безпідставними.

Також, слід зазначити, що відповідно до порядку, передбаченого ст.174КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді обґрунтованою та належним чином мотивованою і підстав для її скасування, за доводами апеляційної скарги не вбачає.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419КПК України, колегія суддів,

постановила:

ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 03 травня 2023 року про накладення арешту на майно, залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді