Ухвала

від 13.07.2023 по справі 523/19764/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/6319/23

Справа № 523/19764/21

Головуючий у першій інстанції Сувертак І.В.

Доповідач Князюк О. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

13.07.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого Князюка О. В.,

суддів: Таварткіладзе О. М., Заїкіна А. П.,

за участю секретаря Дерезюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ТОВ"Схід-А"-адвоката ТарановськогоДмитра Сергійовича про вжиття заходів забезпечення позову по справі за апеляційною скаргою представника ТОВ "Схід-А"- адвоката Тарановського Дмитра Сергійовича на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 18.01.2022 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІД-А» про розірвання договору купівлі-продажу, припинення права власності та зобов`язання повернути нерухоме майно, -

встановив:

ІІ ОПИСОВА ЧАСТИНА:

ОСОБА_1 звернувся до Суворовського районного суду м. Одеси з позовними заявою в якій просив:

розірвати договір купівлі-продажу від «05» жовтня 2017 р., зареєстрований приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сегеченко І.М. за №1624, укладений між ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , мешкає: АДРЕСА_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СХІД-А» (ідентифікаційний код юридичної особи 40432130, місцезнаходження: 65041, м. Одеса, вул. Хуторська, буд. 3);

припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІД-А» (ідентифікаційний код юридичної особи 40432130, місцезнаходження: 65041, м. Одеса, вул. Хуторська, буд. 3) на 313/1000 (триста тринадцять тисячних) часток у праві власності на нежитлові будівлі та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 6453,6 кв.м., які в цілому складаються з адміністративної будівлі, позначеної на плані літ. «А», частки гуртожитку - літ. «В», складів - літ. «Б», «Е», печей - літ. «Ж», «К», трансформаторів - літ. «Н», «М», «О», цехів - літ. «Ц», «Р», «З», гаражу - літ. «Г», вбиральні - літ. «С» шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно запису 22683779 про державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «СХІД-А» (ідентифікаційний код юридичної особи 40432130,місцезнаходження: 65041, м. Одеса, вул. Хуторська,буд. 3);

зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «СХІД-А» (ідентифікаційний код юридичної особи 40432130, місцезнаходження: 65041, м. Одеса, вул. Хуторська, буд.3) повернути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , мешкає: АДРЕСА_1 ) за актом приймання-передачі 313/1000 (триста тринадцять тисячних) часток у праві власності на нежитлові будівлі та споруди, .розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 6453,6 кв.м., які в цілому складаються з адміністративної будівлі, позначеної на плані літ. «А»,1/2 частки гуртожитку - літ. «В», складів - літ. «Б», «Е», печей - літ. «Ж», «К», трансформаторів - літ. «Н», «М», «О», цехів - літ. «Ц», «Р», «З», гаражу - літ. «Г», вбиральні - літ. «С».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 05 жовтня 2017 р. між ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , мешкає: АДРЕСА_3 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СХІД-А» (ідентифікаційний код юридичної особи 40432130, місцезнаходження: 65041, м. Одеса, вул. Хуторська, буд. 3) було укладено договір купівлі-продажу, зареєстрований приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сегеченко І.М. за №1624 , згідно умов якого позивач передав у власність (продав), а відповідач отримав у власність (купило)313/1000(триста тринадцять тисячних) часток у праві власності на нежитлові будівлі та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 6453,6 кв.м., які в цілому складаються з адміністративної будівлі, позначеної на плані літ. «А», частки гуртожитку - літ. «В», складів - літ. «Б», «Е», печей - літ. «Ж», «К», трансформаторів - літ. «Н», «М», «О», цехів - літ. «Ц», «Р», «З», гаражу - літ. «Г», вбиральні - літ. «С».

Відповідно до умов Договору (п.5) позивач передав відповідачу вищевказані нежитлові будівлі та споруди, а відповідач їх прийняв, що підтверджується державною реєстрацією права власності (номер запису про право власності 22683779), а відповідач зобов`язався у встановлений Договором строк розрахуватись за передане майно, а саме: сплатити на розрахунковий рахунок позивача411200,00грн. (чотириста одинадцять тисяч двісті гривень 00 копійок) протягом одного календарного року з дня укладення Договору.

Станом на момент звернення до суду відповідач свої зобов`язання щодо розрахунку з позивачем за передане майно не виконав. Посилаючись на невиконання істотно умов договору з боку ТОВ «СХІД-А», зокрема в частині оплати вартості переданого об`єкту нерухомості, позивач просив задовольнити його вимоги.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 18.01.2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІД-А» про розірвання договору купівлі-продажу, припинення права власності та зобов`язання повернути нерухоме майно задоволено у повному обсязі.

Розірвано договір купівлі-продажу від 05 жовтня 2017 р., зареєстрований приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сегеченко І.М. за №1624, укладений між ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , мешкає: АДРЕСА_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СХІД-А» (ідентифікаційний код юридичної особи 40432130, місцезнаходження: 65041, м. Одеса, вул. Хуторська, буд. 3).

Припинено право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІД-А» (ідентифікаційний код юридичної особи 40432130, місцезнаходження: 65041, м. Одеса, вул. Хуторська, буд. 3) на 313/1000 (триста тринадцять тисячних) часток у праві власності на нежитлові будівлі та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 6453,6 кв.м., які в цілому складаються з адміністративної будівлі, позначеної на плані літ. «А», 1/2 частки гуртожитку - літ. «В», складів - літ. «Б», «Е», печей - літ. «Ж», «К», трансформаторів - літ. «Н», «М», «О», цехів - літ. «Ц», «Р», «З», гаражу - літ. «Г», вбиральні - літ. «С» шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно запису 22683779 про державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «СХІД-А» (ідентифікаційний код юридичної особи 40432130, місцезнаходження: 65041, м. Одеса, вул. Хуторська, буд. 3)

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «СХІД-А» (ідентифікаційний код юридичної особи 40432130, місцезнаходження: 65041, м. Одеса, вул. Хуторська, буд.З) повернути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , мешкає: АДРЕСА_1 ) за актом приймання-передачі 313/1000 (триста тринадцять тисячних) часток у праві власності на нежитлові будівлі та споруди, .розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 6453,6 кв.м., які в цілому складаються з адміністративної будівлі, позначеної на плані літ. «А», 1/2 частки гуртожитку - літ. «В», складів - літ. «Б», «Е», печей - літ. «Ж», «К», трансформаторів - літ. «Н», «М», «О», цехів - літ. «Ц», «Р», «З», гаражу - літ. «Г», вбиральні - літ. «С».

Стягнуто з Товариство з обмеженою відповідальністю «СХІД-А» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2724,00грн.

Ухвалою Суворовського районногосуду м.Одеси від02.11.2022року в задоволенні клопотання директора ТОВ «Схід-А» Завали О.Л. про поновлення строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду було відмовлено.

Заяву директора Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІД-А» Завала О. Л. від 13 жовтня 2022 року про перегляд заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 18 січня 2022 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІД-А» (65041, м. Одеса, вул. Хуторська, буд. 3) про розірвання договору купівлі-продажу, припинення права власності та зобов`язання повернути нерухоме майно - залишено без задоволення.

Не погодившись з вищевказаним рішенням суду 26.05.2023 року представником ТОВ "Схід-А"- адвокатом Тарановським Дмитром Сергійовичем подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Одеського апеляційного суду в особі судді судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду Князюка О.В. від 16.06.2023 року вказану апеляційну скаргу було залишено без руху оскільки скаржником не було сплачено судовий збір та не долучено копії апеляційної скарги за кількістю сторін.

На виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 16.06.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СХІД-А» було поданозаяву від03.07.2023року, якою усунуто недоліки, зазначені в ухвалі.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 05.07.2023 року провадження у справі за апеляційною скаргою представника ТОВ"Схід-А"-адвоката ТарановськогоДмитра Сергійовичана рішенняСуворовського районногосуду м.Одеси від18.01.2022року поцивільній справіза позовноюзаявою ОСОБА_1 до Товаристваз обмеженоювідповідальністю «СХІД-А»про розірваннядоговору купівлі-продажу,припинення прававласності тазобов`язання повернутинерухоме майно було відкрито.

Ухвалою від 05 липня 2023 року вказану цивільну справу було призначено до розгляду.

11 липня 2023 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІД-А»- адвокатом Тарановським ДмитромСергійовичем булоподано клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на 1/2 нежитлових будівель та споруд, загальною площею 6453,6 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2 (РНОНМ НОМЕР_2 ).

В обґрунтування заяви заявник вказує, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав № 323880617 від 08.02.2023 р. державним реєстратором Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області Макогонюк Аліною Олександрівною 08.02.2023 р. було зареєстровано право власності ОСОБА_1 на 1/15 нежитлових будівель та споруд, загальною площею 6453,6 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 10.03.2015 р. № 322.

Наразі Позивачем вживаються заходи, щодо скасування арештів на майно, з метою подальшого продажу об`єкту, який є предметом спору. Доказом цього є ухвала господарського суду Одеської області від 27.06.2023 р. по справі № 916/2070/20, якою було скасовано заходи забезпечення позову у вигляді арешту на спірний об`єкт.

Розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову здійснюється за правилами, встановленими ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

ІІІ МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА:

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, ознайомившись із заявленим клопотанням, матеріалами справи, вважає, що клопотання представника ТОВ "Схід-А"- адвоката Тарановського Дмитра Сергійовича про вжиття заходів забезпечення позову у справі підлягає задоволенню з наступних підстав.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом ч. 1 ст.151ЦПК України єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. (п.4 постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

Статтею 150ЦПК України визначеноперелік видівзабезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо повязанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Підстави забезпечення позову необхідно доводити документально, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Таким чином, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що предмет позову, може бути знищеним на момент виконання рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову бути домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Необхідність застосування заходів забезпечення позову випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цих заходів призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Забезпечення позову не повинно порушувати принципи змагальності і процесуального рівноправ`я сторін. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

Аналогічний висновок викладений, зокрема, в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року в справі № 363/2197/17 (провадження № 61-15477св19).

З матеріалівсправи вбачається,що предметомпозову є визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Тобто з матеріалів справи вбачається, що між сторонами існує реальний спір стосовно нерухомого майна, обраний спосіб забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно є співмірним із заявленими позовними вимогами, існує зв`язок між обраним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Крім того, на переконання апеляційного суду, є підстави для висновку, що у разі невжиття заходів забезпечення позову ймовірне його відчуження, що може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду у цій справі.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав уважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову, що в силу положень ст. ст.149-153ЦПК України свідчить про обґрунтованість поданої заяви про забезпечення позову.

Крім цього, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, а тому заборона відчуження вищевказаної квартири до ухвалення рішення у справі не порушує законні права та інтереси відповідача.

Аналізуючи надані позивачем докази, суд доходить висновку, що заява про вжиття заходів забезпечення позову підлягає задоволенню.

ІV. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

Керуючись ст.ст.149,153 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Клопотання задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на 1/2 нежитлових будівель та споруд, загальною площею 6453,6 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2 (РНОНМ 592416151101)

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: О. В. Князюк

А.П. Заїкін

О.М. Таварткіладзе