Постанова

від 27.06.2024 по справі 523/19764/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1544/24

Справа № 523/19764/21

Головуючий у першій інстанції Сувертак І.В.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого судді Сєвєрової Є.С.,

суддів: Вадовської Л.М., Комлевої О.С.,

за участю секретаря Малюти Ю.С.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі Товариство з обмеженою відповідальністю «СХІД-А»,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІД-А» на заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 18 січня 2022 року у складі судді Сувертак І.В.,

встановив:

У листопаді 2021 року, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ «СХІД-А», у якому просив суд:

-розірвати договір купівлі-продажу від «05» жовтня 2017 р., зареєстрований приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сегеченко І.М. за №1624, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «СХІД-А»;

-припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІД-А» на 313/1000 часток у праві власності на нежитлові будівлі та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 6453,6 кв.м., які в цілому складаються з адміністративної будівлі, позначеної на плані літ. «А», Ѕ частки гуртожитку - літ. «В», складів - літ. «Б», «Е», печей - літ. «Ж», «К», трансформаторів - літ. «Н», «М», «О», цехів - літ. «Ц», «Р», «З», гаражу - літ. «Г», вбиральні - літ. «С» шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно запису 22683779 про державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «СХІД-А»;

-зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «СХІД-А» повернути на користь ОСОБА_1 за актом приймання-передачі 313/1000 часток у праві власності на нежитлові будівлі та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 6453,6 кв.м., які в цілому складаються з адміністративної будівлі, позначеної на плані літ. «А»,1/2 частки гуртожитку - літ. «В», складів - літ. «Б», «Е», печей - літ. «Ж», «К», трансформаторів - літ. «Н», «М», «О», цехів - літ. «Ц», «Р», «З», гаражу - літ. «Г», вбиральні - літ. «С».

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 05 жовтня 2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ «СХІД-А» було укладено договір купівлі-продажу, зареєстрований приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сегеченко І.М. за №1624, згідно умов якого позивач передав у власність (продав), а відповідач отримав у власність (купило)313/1000(триста тринадцять тисячних) часток у праві власності на нежитлові будівлі та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 6453,6 кв.м., які в цілому складаються з адміністративної будівлі, позначеної на плані літ. «А», Ѕ частки гуртожитку - літ. «В», складів - літ. «Б», «Е», печей - літ. «Ж», «К», трансформаторів - літ. «Н», «М», «О», цехів - літ. «Ц», «Р», «З», гаражу - літ. «Г», вбиральні - літ. «С».

Відповідно до умов Договору (п.5) позивач передав відповідачу вищевказані нежитлові будівлі та споруди, а відповідач їх прийняв, що підтверджується державною реєстрацією права власності (номер запису про право власності 22683779), а відповідач зобов`язався у встановлений Договором строк розрахуватись за передане майно, а саме: сплатити на розрахунковий рахунок позивача411200,00грн. протягом одного календарного року з дня укладення Договору.

Станом на момент звернення до суду відповідач свої зобов`язання щодо розрахунку з позивачем за передане майно не виконав. Посилаючись на невиконання істотно умов договору з боку ТОВ «СХІД-А», зокрема в частині оплати вартості переданого об`єкту нерухомості, позивач просив задовольнити його вимоги.

Заочним рішенням Суворовського районногосуду м.Одеси від18січня 2022рокупозовні вимоги ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі.

17 лютого 2022 року, ТОВ «СХІД-А» звернулося до суду із заявою про перегляд вищевказаного заочного рішення суду, яка ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 01 вересня 2022 року була визнана неподаною та повернута (а.с. 47-51, 61-62).

13 жовтня 2022 року ТОВ «СХІД-А» звернулося до суду із заявою про поновлення пропущеного строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду (а.с. 66-73).

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 02 листопада 2022 року відмовлено в задоволенні клопотання директора ТОВ «СХІД-А» про поновлення строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду, а заяву про перегляд заочного рішення суду залишено без задоволення (а.с. 83-85).

Не погодившись з заочним рішенням суду, відповідач ТОВ «СХІД-А» подало апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд скасувати заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 18 січня 2022 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ТОВ «СХІД-А» посилається на те, що позивачем невірно обраний спосіб судового захисту як розірвання договору купівлі продажу та припинення права власності, адже правильним способом судового захисту є стягнення недоотриманих коштів у судовому порядку, що відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №916/667/18. Також скаржник зазначає, що ОСОБА_1 пропущений строк позовної давності за вимогою про розірвання договору купівлі продажу, припинення права власності та зобов`язання повернути майно.

У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_1 просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «СХІД-А», заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 18 січня 2022 року залишити без змін, скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Одеського апеляційного суду від 13.07.2023.

В судове засідання, призначене на 27.06.2024 з`явився: представник скаржника ТОВ «СХІД-А» - Тарановський Д.С. та представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 .

Заслухавши суддю-доповідача, представника скаржника, дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Згідност. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду зазначеним вимогам не відповідає, з огляду на наступне.

Судом першоїінстанції встановлено,що 05 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сегеченко І.М. за реєстровим номером №1624 було посвідчено договір купівлі-продажу, за умовами якого ОСОБА_1 продав, а ТОВ «СХІД-А» в особі директора ОСОБА_3 прийняв у власність313/1000(триста тринадцять тисячних) часток у праві власності на нежитлові будівлі та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 6453,6 кв.м., які в цілому складаються з адміністративної будівлі, позначеної на плані літ. «А», Ѕ частки гуртожитку - літ. «В», складів - літ. «Б», «Е», печей - літ. «Ж», «К», трансформаторів - літ. «Н», «М», «О», цехів - літ. «Ц», «Р», «З», гаражу - літ. «Г», вбиральні - літ. «С».

Згідно пункту 5 договору, сторони договору дійшли згоди, що продаж об`єкта продажу вчинено за411 200,00грн., покупець ТОВ «СХІД-А» зобов`язалось сплатити продавцю шляхом перерахування коштів на банківський рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 в АТ «УКРСИББАНК» (МФО 351005)протягом одного календарного року з дня укладання договору.

Проте ТОВ «СХІД-А» за договором купівлі-продажу від 05.10.2017 не здійснило оплату у встановлений договором спосіб та порядок за придбаний об`єкт нерухомості у вигляді 313/1000 часток нежитлових будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та зворотне не спростовано Товариством під час розгляду справи.

Ухвалюючи рішення прозадоволення позову,районний судвиходив зтого,що пред`явлені позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Однак апеляційний суд не може погодитися із таким висновком районного суду, оскільки він не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом частини першої статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати.

Апеляційним розглядом справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 , обґрунтовуючи юридичні (правові) підстави позову, посилається на необхідність застосування до спірних правовідносин положення статті 651 ЦК України.

Разом з тим, на думку суду несплата відповідачем коштів за договором купівліпродажу в даному випадку не є підставою для розірвання такого договору на підставі статті 651 ЦК України, виходячи з наступного.

Так, суд зазначає, що розірвання договору належить до загальних способів захисту прав сторін договору.

У свою чергу, глава 54 ЦК України містить спеціальне регулювання відносин щодо купівлі-продажу, зокрема і щодо способів захисту прав продавця, порушених покупцем. Так, відповідно до частини четвертої статті 692 ЦК України, якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.

Таким чином, лише у випадку, коли покупець відмовився і прийняти, і оплатити товар, продавець може за своїм вибором або вимагати виконання договору з боку покупця, або відмовитися від договору. Друга можливість надана продавцю, виходячи з того, що якщо покупець не виконав жодного свого обов`язку, не сплатив ціни товару та відмовився його прийняти (наприклад, надіслав продавцю заяву про відмову прийняти товар, безпідставно не прийняв запропоноване продавцем виконання зобов`язання з його боку, безпідставно повернув надісланий товар тощо), то така поведінка свідчить про втрату інтересу покупця до виконання договору.

Продавець своєю чергою також може втратити інтерес до договору, при цьому він володіє товаром і має можливість розпорядитися ним, зокрема продати його іншій особі, аби отримати покупну ціну. Отже продавець теж вправі відмовитися від договору купівлі-продажу, тобто розірвати його шляхом вчинення одностороннього правочину чи вимагати виконання договору з боку покупця за умови, якщо покупець втратив інтерес до договору, не прийнявши та не оплативши товар. У таких випадках позовна вимога продавця про розірвання договору в судовому порядку задоволенню не підлягає, оскільки розірвання договору пов`язується законом із вчиненням одностороннього правочину, а не із судовим рішенням.

У постанові від 02 червня 2021 року у справі № 636/5261/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, щотакий спосіб захисту, як розірвання договору купівлі-продажу, що вже частково виконаний з боку продавця, який передав товар, і покупця, який прийняв товар не є ефективним, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовляти саме з цих підстав.

Зазначений висновок Верховного Суду ґрунтується на правовому висновку Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми статті 692 ЦК України, викладеному у постанові від 08.09.2020 у справі № 916/667/18 про те, що "…покупці отримали товар, але, як стверджує позивачка, не здійснили оплати.За таких умов підлягає застосуванню частина третьої статті 692 ЦК України, відповідно до якої у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Наведений приписне передбачає можливості продавця за своїм вибором вдатися до іншого способу захисту, зокрема не передбачає можливості розірвання договору в судовому порядку.Якщо порушення права продавця полягає в тому, що він не отримав грошових коштів від продавця, то способу захисту, який належним чином захистить саме це право, відповідає позовна вимога про стягнення неотриманих коштів.

Натомість такий спосіб захисту, як розірвання договору, що вже частково виконаний з боку продавця, який передав товар покупцю, і який його прийняв, не відповідає суті порушення договору, що полягає в несплаті грошових коштів. Така несплата (повна або часткова) може бути наслідком не навмисного порушення договору з боку покупця (який бажає збагатитися за рахунок затримки оплати), а добросовісної помилки покупця, наприклад, через існування розбіжностей між сторонами щодо суми, належної до сплати, щодо взаємних розрахунків між сторонами (зокрема, як у цій справі).

Крім того,такий спосіб захисту, як розірвання договору, може бути використаний продавцем не з метою відновлення його права на одержання грошових коштів, а з метою невиправданого збагачення, якщо, наприклад, ринкова ціна на продане майно збільшилася, в тому числі завдяки його поліпшенню покупцем. Такі несправедливі наслідки можуть настати через невідповідність зазначеного способу захисту суті порушення права".

Зазначеної правової позиції дотримався також і Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 22.09.2021 у справі № 194/342/15-ц.

Таким чином, враховуючи часткове виконання позивачем договору купівлі-продажу нежитлової будівлі та споруди в частині передачі відповідачу товару, який його прийняв, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для розірвання договору через невідповідність зазначеного способу захисту суті порушення права, адже, у даному випадку, позивач, який вважає своє право на отримання коштів порушеним, може звернутися до суду з вимогою про стягнення неотриманих коштів.

На підставі вищевикладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про обґрунтованість підстав позову та його задоволення.

Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги ТОВ «СХІД-А» про обрання позивачем неналежного способу захисту є обґрунтованим і заслуговує на увагу.

Разом з тим, надаючи оцінку доводам, викладеним у апеляційній скарзі ТОВ «СХІД-А» щодо відмови у позові з підстав пропуску строку позовної давності, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки застосування строку позовної давності можливе в разі доведення позивачем заявлених позовних вимог. Натомість у справі, що переглядається апеляційним судом, встановлено, що позивачем обрано невірний спосіб захисту свого порушеного права, тому позов не підлягає задоволенню по суті позовних вимог, у зв`язку із чим підстави застосування наслідків спливу позовної давності у спірних правовідносинах, відсутні.

Відповідно до ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення або змінити рішення.

Згідно зі ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Також апеляційний суд зазначає, що ухвалою Одеського апеляційного суду від 13.07.2023 по вказаній справі були вжиті заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на 1/2 нежитлових будівель та споруд, загальною площею 6453,6 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно із ч. 9ст. 158 ЦПК Україниу випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Зважаючи на те, що колегія суддів прийшла висновку про необхідність ухвалення у справі нового рішення по суті спору про повну відмову у задоволенні позову, скасуванню також підлягають і заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Одеського апеляційного суду від 13.07.2023 (а.с. 141-143).

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІД-А» задовольнити частково.

Заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 18 січня 2022 року від 18 січня 2022 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІД-А» про розірвання договору купівлі продажу, припинення права власності, зобов`язання повернути майно відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Одеського апеляційного суду від 13.07.2023 про накладення арешту на частину нежитлових будівель та споруд, загальною площею 6453,6 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 18.07.2024

Головуючий Є.С. Сєвєрова

Судді: Л.М. Вадовська

О.С. Комлева