ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2023 року м.Суми
Справа №592/10542/22
Номер провадження 22-ц/816/774/23
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Кононенко О. Ю. (суддя-доповідач),
суддів - Криворотенка В. І. , Філонової Ю. О.
з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,
сторони:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач Комунальний заклад Сумської обласної ради «Обласний ліцей спортивного профілю «Барса»,
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кондратенко Світлани Юріївни
на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 березня 2023 року, в складі судді Фоменко І.М., ухвалене у м. Суми, повний текст якого складено 27 березня 2023 року,
в с т а н о в и в:
26 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального закладу Сумської обласної ради «Обласний ліцей спортивного профілю «Барса» (далі - КЗ СОР «Обласний ліцей спортивного профілю «Барса») про скасування наказу про призупинення дії трудового договору, стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Свої вимоги мотивувала тим, що з 04.09.2017 вона перебувала у трудових відносинах з КЗ СОР «Обласний ліцей спортивного профілю «Барса», а саме працювала на посаді вихователя. Наказом в.о. директора цього закладу Курашвілі О. № 107-К від 28.09.2022 її було звільнено з роботи 01 жовтня 2022 року у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників, відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України, з виплатою вихідної допомоги та компенсації за 23 календарні дні невикористаної щорічної відпустки.
В день звільнення відповідач не видав їй копії наказу про звільнення, письмового повідомлення про нараховані та виплачені їй суми, не провів з нею повного розрахунку у строки, визначені ст. 116 КЗпП України. З наданих КЗ СОР «Обласний ліцей спортивного профілю «Барса» на адвокатський запит бухгалтерських відомостей вбачається, що у 2022 році ОСОБА_1 недоотримала виплати, які входять до структури заробітної плати, а саме: 8108,19 грн поточної заробітної плати, оскільки в простої чи відпустці без збереження заробітної плати вона не перебувала; 7880,40 грн гарантованої державної допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки; 4453,38 грн грошової компенсації за 9 календарних днів невикористаної відпустки, так як позивачу у період 2021-2022 роки було надано лише частину такої відпустки тривалістю 24 календарних дні, виплачено компенсацію за 23 календарних дні, в той час як щорічна основна відпустка становить 56 календарних днів.
Крім того, зазначала, що наказом в.о. директора закладу освіти № 33 від 06.07.2022 призупинено дію трудового договору з нею з 07.07.2022 до закінчення проголошеного на території України воєнного стану. Вважала, що існують правові підстави для скасування вищевказаного наказу у зв`язку з відсутністю обставин, що виключали можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором. Фактичним відстороненням позивача від роботи без збереження заробітку відповідач позбавив її професіональної взаємодії та засобів для існування на невизначений строк, що прирівнюється до звільнення і, очевидно, є непропорційним, а тому такий наказ про призупинення дії трудового договору є незаконним і підлягає скасуванню. Будучи відстороненою від посади, вона фактично перебувала у вимушеному прогулі з 07.07.2022 по 01.10.2022, за час якого підлягає стягненню середній заробіток в розмірі 30678,58 грн.
Оскільки в день звільнення, всупереч положенням ст. 116 КЗпП України, остаточний розрахунок з нею проведений не був, то відповідач має нести відповідальність у порядку, визначеному ст. 117 КЗпП України, шляхом виплати на її користь середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, виходячи з розміру середньоденної заробітної плати 494,82 грн, починаючи з 01 жовтня 2022 року.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просила суд: визнати незаконним і скасувати наказ КЗ СОР «Обласний ліцей спортивного профілю «Барса» «Про призупинення дії трудового договору з вихователем ОСОБА_2 » № 33-к від 06.07.2022; стягнути з відповідача на її користь не виплачені при звільненні суми: 8108,19 грн заробітної плати, 7880,40 грн матеріальної допомоги на оздоровлення, 4453,38 грн грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки, а також 30678,58 грн заробітної плати за час вимушеного прогулу. Стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 01.10.2022 до прийняття рішення по справі, вирішити питання розподілу судових витрат.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 березня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з КЗ СОР «Обласний ліцей спортивного профілю «Барса» на користь ОСОБА_1 невиплачену допомогу на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2021-2022 робочий рік в розмірі 7880 грн 40 коп.
В задоволенні іншої частини заявлених вимог відмовлено за необґрунтованістю.
Стягнуто з КЗ СОР «Обласний ліцей спортивного профілю «Барса» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 581 грн 00 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КЗ СОР «Обласний ліцей спортивного профілю «Барса» в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 4585 грн 00 коп.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Кондратенко С.Ю., посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати в частині відмови у задоволенні позову та в частині розподілу судових витрат і ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі та стягнення на користь позивачки понесених судових витрат за розгляд справи у суді першої інстанції. Стягнути з відповідача на користь позивачки понесені нею судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції судовий збір у розмірі 1488,60 грн.
Апеляційна скарга мотивована тим, що висновок суду про неможливість обох сторін трудових відносин виконувати свої обов`язки за трудовим договором через передачу нежитлового приміщення закладу в оренду для забезпечення потреб ЗСУ, не відповідає підставам для призупинення дії трудового договору, вказаним у оскаржуваному наказі.
Вважає, що не відповідає фактичним обставинам справи висновок суду і про те, що у приміщенні, де розташовувалося робоче місце позивачки, з 06.04.2022р. по 30.09.2022р. знаходилася військова частина Збройних Сил України. Договір оренди нерухомого майна № 03-22/57 був укладений 16.08.2022р., тобто після видання наказу про призупинення дії трудового договору з позивачкою і фактично діяв з 16.08.2022р. по 30.09.2022р., а розрахунки за спожиті комунальні послуги за цим договором проводилися лише у вересні 2022 року.
Доводить, що в оскаржуваному наказі не наведені обставини, які свідчать про абсолютну неможливість забезпечувати позивачці умови праці внаслідок воєнного стану та неможливість виконання нею трудових обов`язків. Вважає, що до таких обставин не відносяться відсутність освітнього та тренувального процесів в закладі, канікулярний період, скорочення днів відпустки педагогічним працівникам. Обмежений доступ до закладу також не свідчить про абсолютну неможливість надання та виконання позивачкою своїх трудових обов`язків. З початку воєнної агресії РФ проти України та до цього часу заклад працює, він не піддавався руйнуванню або знищенню внаслідок бойових дій.
Вказує, що оскільки відповідач незаконно відсторонив позивачку від роботи в період з 07.07.2022р. по 01.10.2022р. за відсутності обставин абсолютної неможливості в забезпеченні її роботою, тому з нього має бути стягнутий середній заробіток за час призупинення дії трудового договору, який становить 30678,58грн (з наступним відрахуванням ПДФО, ЄСВ та військового збору): 492,82 грн х 62 дні.
Не погоджується з тим, що з 20 травня 2022 року позивач перебувала у простої і вважає, що незаконно заробітна плата їй виплачувалась у розмірі 2/3 посадового окладу, просить стягнути недоплачену суму.
Зазначає, що ОСОБА_1 має право на стягнення грошової компенсації за 9 днів невикористаної щорічної відпустки в розмірі 4453,38 грн та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 березня 2023 року в частині задоволення позову не оскаржується, а тому, відповідно до положень ч.1 ст. 13, ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в апеляційному порядку не переглядається.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача - адвокат Мазнєва С.Г. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Вказує, що підстав для задоволення позовних вимог немає, оскільки дії КЗ СОР «Обласний ліцей спортивного профілю «Барса» відповідають вимогам законодавства. Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь КЗ СОР «Обласний ліцей спортивного профілю «Барса» 5000 грн витрат за надання професійної правничої допомоги на стадії апеляційного перегляду даної справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_1 та її представника - адвоката Кондратенко С.Ю., які підтримали доводи апеляційної скарги, заперечення проти скарги представника КЗ СОР «Обласний ліцей спортивного профілю «Барса» - адвоката Мазнєвої С.Г., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що у період з 04.09.2017 по 01.10.2022 ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з КЗ СОР «Обласний ліцей спортивного профілю «Барса» (а.с. 11-16, 29).
29 березня 2022 року між КЗ СОР «Обласний ліцей спортивного профілю «Барса» та ОСОБА_1 , укладено трудовий договір з працівником (контракт), яким врегульовано трудові відносини між роботодавцем і працівником; визначено, що остання залишається на посаді вихователя (а.с. 31-33).
Наказом КЗ СОР «Обласний ліцей спортивного профілю «Барса» № 33-К від 06.07.2022, у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи (відсутність освітнього та тренувального процесів в закладі, канікулярний період, скорочення днів відпустки педагогічним працівникам), відсутністю можливості переведення на дистанційний та/або гнучкий режим роботи педагогічних працівників закладу, обмеженим доступом до закладу, на підставі ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», призупинено дію трудового договору з вихователем закладу ОСОБА_1 з 07.07.2022 до закінчення проголошеного на території України воєнного стану (а.с. 39).
24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на території України введено воєнний стан, який був неодноразово продовжений і триває станом на час розгляду справи. Цим указом встановлено, що на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану.
15.03.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-ХІ, який набув чинності 24.03.2022 і визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Відповідно до положень ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», призупинення дії трудового договору це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного наказу КЗ СОР «Обласний ліцей спортивного профілю «Барса» № 33-К від 06.07.2022 про призупинення дії трудового договору з вихователем ОСОБА_1 , прийняття такого рішення було зумовлено військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи (відсутність освітнього та тренувального процесів в закладі, канікулярний період, скорочення днів відпустки педагогічним працівникам), відсутністю можливості переведення на дистанційний та/або гнучкий режим роботи педагогічних працівників закладу, обмеженим доступом до закладу.
Судом встановлено, що місцем роботи позивача ОСОБА_1 є КЗ СОР «Обласний ліцей спортивного профілю «Барса», що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Привокзальна, 2/2, будівлі якого належать до спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області.
Також встановлено, що нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , були передані балансоутримувачем КЗ СОР «Обласний ліцей спортивного профілю «Барса» орендареві квартирно-експлуатаційному відділу м. Суми, на підставі Акта приймання-передачі в оренду від 06.04.2022, на виконання п. 2.1 Договору оренди № 03-22/57 від 16.08.2022 для забезпечення потреб ЗСУ, а саме для розміщення в приміщеннях особового складу тактичної групи «С» (а.с. 60-66).
30.09.2022 Договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області, № 3-22/57 від 16.08.2022 було припинено (а.с. 67).
Факт розміщення військової частини на місці розташування комунального закладу в згаданий вище проміжок часу також підтверджується Договором про відшкодування витрат за спожиті житлово-комунальні послуги № 274 від 08.09.2022, а також Додатковою угодою № 1 до нього від 07.11.2022, укладеною між КЗ СОР «Обласний ліцей спортивного профілю «Барса» та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Суми.
Таким чином, судом було встановлено, що у період з 06.04.2022 по 30.09.2022 за місцем знаходження КЗ СОР «Обласний ліцей спортивного профілю «Барса» був розташований об`єкт підвищеної небезпеки з особливим режимом його відвідування військова частина ЗСУ, доступ до приміщень був обмежений, що свідчить про неможливість роботодавця і його працівників виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором та посадовою інструкцією, зокрема вихователем ОСОБА_1 .
У період з 19 травня 2022 року по 31 серпня 2022 року дистанційна (надомна, віддалена) форма роботи для вихователів закладу не запроваджувалася, що підтверджується довідкою КЗ СОР «Обласний ліцей спортивного профілю «Барса» № 495 від 16.03.2023.
Також встановлено, що з 11.06.2022 по 01.09.2022 учні офіційно перебували на канікулах, тобто застосування дистанційного режиму роботи з вихователями, в т.ч. ОСОБА_1 , не було можливим та доцільним.
Наказом відповідача № 88-ОД від 19.05.2022, через відсутність організаційних і технічних умов для діяльності КЗ СОР «Обласний ліцей спортивного профілю «Барса» у повному обсязі під час воєнного стану та неможливість виконувати у дистанційному режимі посадові обов`язки, з 20.05.2022 до закінчення проголошеного воєнного стану працівникам комунального закладу, серед яких вихователь ОСОБА_1 , було оголошено простій, який визначено оплачувати у розмірі 2/3 посадового окладу. Всі працівники під підпис були ознайомлення із вказаним наказом, окрім позивача, яка відмовилася ознайомлюватися з наказом та засвідчувати факт ознайомлення підписом, що підтверджується Актом, виготовленим у складі: інспектора з кадрів Чекуріної І.О., заступника директора з навчальної роботи ОСОБА_3 , головного бухгалтера ОСОБА_4
ОСОБА_1 фактично із простоєм погодилася, оскільки в цей час була відсутня на роботі, що підтверджується табелями робочого часу за травень-червень 2022 року; онлайн занять з виховної роботи вона не проводила, будь-яких матеріалів для опрацювання учнями не розміщувала.
Відмовляючи у задоволенні позову про скасування наказу про призупинення дії трудового договору та стягнення середньої заробітної плати за час призупинення дії трудового договору, суд виходив з того, що оскаржуваний наказ відповідає вимогам ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та об`єктивним економічним реаліям, в яких відповідач опинився внаслідок збройної агресії рф, він не містить ознак дискримінації по відношенню до позивача, його прийняття було зумовлено неможливістю обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором, тому, підстави для визнання його незаконним та скасування відсутні. Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України, тому підстави для стягнення з відповідача середнього заробітку за період з 07.07.2022 по 01.10.2022 в даній справі відсутні.
Суд вважав, що при звільненні позивачки відповідач здійснив виплату всіх сум, що належали їй в день звільнення, крім матеріальної допомоги на оздоровлення, яку стягнув з відповідача у розмірі місячного посадового окладу, що становить 7880,40 грн. З 01 жовтня 2022 року затримка розрахунку при звільненні з працівником (позивачем) триває не з вини роботодавця (відповідача), а внаслідок ведення бойових дій на території України, тому відповідач звільнений від відповідальності за затримку розрахунку при звільненні.
Вважав, що період призупинення дії трудового договору не може бути враховано до стажу роботи для надання щорічної основної відпустки працівникові, тому роботодавець правильно обрахував розмір днів для виплати грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку.
Проте, з такими висновками місцевого суду погодитись не можна.
Відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, Призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.
Дія трудового договору може бути призупинена у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.
Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.
Про призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.
Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.
До обставин, що свідчать про неможливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором, суд першої інстанції відніс те, що у період з 06.04.2022р. по 30.09.2022р. за місцем знаходження КЗ СОР «Обласний ліцей спортивного типу «Барса» був розташований об`єкт підвищеної небезпеки з особливим режимом його відвідування - військова частина ЗСУ, доступ до приміщень був обмежений, що достеменно свідчить про неможливість роботодавця і його працівників виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором та посадовою інструкцією вихователя ОСОБА_1 .
Проте, у оскаржуваному наказі підставами для призупинення дії трудового договору вказані: відсутність освітнього та тренувального процесів в закладі, канікулярний період, скорочення днів відпустки педагогічних працівникам, відсутність можливості переведення на дистанційний та/або гнучкий режим роботи педагогічних працівників закладу, обмежений доступ до закладу.
При цьому, в наказі не зазначено, що підставою для призупинення дії трудового договору з позивачкою є передача з 06.04.2022р. нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 балансоутримувачем - КЗ СОР «Обласний ліцей спортивного профілю «Барса» орендареві - квартирно-експлуатаційному відділу м. Суми.
Таким чином, висновок суду про неможливість обох сторін трудових відносин виконувати свої обов`язки за трудовим договором через передачу нежитлового приміщення закладу в оренду для забезпечення потреб ЗСУ, не відповідає підставам для призупинення дії вору, вказаним у оскаржуваному наказі.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що договір оренди нерухомого майна № 03-22/57 був укладений 16.08.2022р., тобто після видання наказу про призупинення дії трудового договору з позивачкою.
Як зазначено у п. 10.1 розділу 1 договору оренди-строк його дії становить 12 місяців з дати набрання чинності цим договором. А відповідно до п.2.1 розділу 11 цього договору - орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акту приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі підписується між Орендарем і Балансоутримувачем одночасно з підписанням цього договору, тобто 16 серпня 2022р.
Отже, не відповідає фактичним обставинам справи висновок суду про те, що у приміщенні, де розташовувалося робоче місце позивачки, з 06.04.2022р. по 30.09.2022р. знаходилася військова частина Збройних Сил України.
Фактично договір оренди діяв з 16.08.2022р. по 30.09.2022р., тобто на момент видання оскаржуваного наказу він був ще не укладений. А розрахунки за спожиті комунальні послуги за цим договором проводилися лише у вересні 2022р.
Згідно з ч.1 ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (у первинній редакції, яка діяла до 19.07.2022) призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.
Дія трудового договору може бути призупинена у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.
Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.
З 19 липня 2022 року ст. 13 цього Закону викладено в новій редакції. Зокрема у ч.1 цієї статті надане більш розширене визначення поняттю призупинення дії трудового договору та вказано, що це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором.
При цьому, умовами такого призупинення на тлі російської військової агресії є неможливість надання та виконання певної роботи (в новій редакції ст. 1 Закону: неможливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором).
Як зазначено у відповіді Управління Держпраці у Сумській області від 26.10.2022р. на звернення позивачки щодо порушення законодавства про працю КЗ СОР «Обласний ліцей спортивного типу «Барса» - під абсолютною неможливістю надати роботу роботодавцем та виконувати її працівником в контексті призупинення дії трудового договору варто розуміти випадки неможливості забезпечувати працівникові умови праці, внаслідок того, що необхідні для виконання роботи зазначеним працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва або майно роботодавця знищені в результаті бойових дій або їх функціонування з об`єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливе у зв`язку з відсутністю на це його згоди, зокрема, з причин переміщення його з території, де ведуться активні бойові дії. Якщо ж працівник бажає та може виконувати роботу або роботодавець може надавати роботу, призупиняти дію трудового договору неможливо.
У цій відповіді вказано, що за результатами опрацювання документів, отриманих від КЗ СОР «Обласний ліцей спортивного типу «Барса», підстав для призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 недостатньо.
Враховуючи зазначене, суд першої інстанції не врахував, що в оскаржуваному наказі не наведені обставини, які свідчать про абсолютну неможливість у зв`язку з військовою агресією проти України надання та виконання роботи. До таких обставин не відносяться відсутність освітнього та тренувального процесів в закладі, канікулярний період, скорочення днів відпустки педагогічним працівникам. Обмежений доступ до закладу також не свідчить про абсолютну неможливість надання та виконання позивачкою своїх трудових обов`язків.
Крім того, при виданні цього наказу відповідачем не були враховані державні гарантії для працівників закладів освіти в умовах воєнного стану, передбачені ст. 57-1 Закону України «Про освіту», зокрема, збереження місця роботи, середнього заробітку, здійснення виплати стипендії та інших виплат, передбачених законом.
Отже, відповідач фактично незаконно відсторонив позивачку від роботи в період з 07.07.2022р. по 01.10.2022р. за відсутності обставин абсолютної неможливості в забезпеченні її роботою, що свідчить про незаконність наказу про призупинення з нею дії трудового договору.
Позовна вимога про стягнення середнього заробітку за період з 07.07.2022р. по 01.10.2022р., коли позивачці не виплачувалася заробітна плата через призупинення дії трудового договору, є взаємопов`язаною з вимогою про визнання незаконним наказу № 33- К від 06.07.2022р. «Про призупинення дії трудового договору з вихователем ОСОБА_2 ».
Відмовляючи в задоволенні цих позовних вимог, суд послався на те, що вище зазначений наказ є законним і ним передбачено порядок відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат педагогічним працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі за рахунок держави, що здійснює військову агресію проти України.
Колегія суддів вважає, що суд безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог як про визнання наказу незаконним, так і про стягненні середнього заробітку за час призупинення дії трудового договору з позивачкою.
За своїм змістом середній заробіток за час вимушеного прогулу є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин.
За час вимушеного прогулу, що тривав 62 робочих дні з 07 липня 2022 року по 01 жовтня 2022 року позивачка має право на отримання заробітної плати у розмірі 30678,58грн, яка обраховуються відповідно до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. №100, виходячи з двох повних останніх місяців роботи - це березень та квітень 2022 року, а розмір заробітної плати становив 10638,54грн на місяць (без відрахування ПДФО, ЄСВ та військового збору).
Середньоденна заробітна плата становила 492,82грн (без відрахування ПДФО, ЄСВ та військового збору): 2 міс. х 10638,54грн : 43 дні (23 у березні та 20 у квітні).
Отже, заробітна плата за час вимушеного прогулу за вище зазначений період становить 30678,58грн (з наступним відрахуванням ПДФО, ЄСВ та військового збору): 492,82грн х 62 дні.
Крім того, є взаємопов`язаною з позовною вимогою про визнання наказу незаконним і вимога про стягнення грошової компенсації за 9 днів невикористаної щорічної відпустки в розмірі 4453,38грн.
Так, суд першої інстанції правильно встановив, що загальна тривалість щорічної основної відпустки педагогічних працівників 56 календарних днів. Наказом КЗ СОР «Обласний ліцей спортивного профілю «Барса» № 92-К від 27.05.2022 вихователю ОСОБА_1 , за її особистою заявою, надано частину основної щорічної відпустки терміном 24 календарних дні з 13.06.2022 по 06.07.2022, за робочий рік з 03.09.2021 по 02.09.2022 (а.с. 38).
При звільненні, наказом № 107-к від 28.09.2022, ОСОБА_1 встановлено виплату компенсації за 23 календарних дні невикористаної щорічної відпустки (за відпрацьований період з 04.09.2021 по 06.07.2022) (а.с. 42).
Проте, компенсація за невикористану відпустку має нараховуватися за робочий рік з 03.09.2021 по 02.09.2022 з розрахунку повної її тривалості за 32 календарні дні (56 дні - 24 дні), а не за 23, як розрахував роботодавець.
Отже, позивачці не була доплачена грошова компенсація за 9 днів невикористаної щорічної відпустки, що становить 4453,38грн.
Що стосується відмови в задоволенні позову про стягнення заробітної плати за 12 днів травня 2022 року в сумі 4230,36 грн та за 11 днів червня 2022 року в сумі 3877,83 грн, а всього - 8108,19 грн, то колегія суддів вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що з 20.05.2022р. вона не перебувала у простої і їй безпідставно нараховувалася заробітна плата у розмірі 2/3 посадового окладу.
Свою незгоду вона мотивує тим, що не була ознайомлена з наказом від 19.05.2022р. № 88-ОД про оголошення простою і працювала дистанційно, виходячи з нормальної тривалості робочого часу.
Доказами того, що позивачка не була ознайомлена з наказом про оголошення простою і що він не доводився до її відома, є адвокатський запит адвоката Кондратенка Ю.М. та відповідь на нього. Так, адвокатом позивача 24.11.2022 р. направлявся адвокатський запит на ім`я в.о.директора КЗ СОР «Обласний ліцей спортивного профілю «Барса» Олега Курашвілі за №11/10/3цт. У п. 1 цього запиту адвокат просив надати інформацію, яка безпосередньо стосується ОСОБА_5 , зокрема, надати належно засвідчені копії наказів про простій.
У відповіді на адвокатський запит від 30.11.2022р. №370 в.о.директора ОСОБА_6 надав адвокату всі витребувані ним документи відносно позивачки: копії її заяв, копію наказу про надання відпустки без збереження заробітної плати, довідки - розрахунки розміру заробітної плати, інформацію про структуру нарахованої та виплаченої заробітної плати. Проте, копію наказу від 19.05.2022р. № 88-0Д «Про оголошення простою вихователям закладу», а також копію акту від 19.05.2022р. про відмову ОСОБА_1 ознайомитись з цим наказом надано не було, незважаючи на те, що цей документ витребовувався адвокатом.
Це свідчить про те, що на той час як цього наказу, так і акту про відмову в ознайомленні з наказом не було. Дана обставина підтверджує, що позивачку не ознайомили з наказом про оголошення простою та спростовує наданий представником відповідача акт про відмову ОСОБА_1 в ознайомленні з наказом.
Що стосується відмови в позові про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, відповідно до вимог ст. 117 КЗпП України, то суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що з 01.10.2022р. затримка розрахунку при звільненні з позивачем триває не з вини роботодавця, а внаслідок ведення бойових дій на території України.
Згідно з ч. 3 ст. 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов`язку виплати заробітної плати.
Разом з тим, будь-яких доказів на підтвердження того, що повний розрахунок при звільненні з роботи не був проведений внаслідок бойових дій, відповідачем надано не було. Станом на 01.10.2022р. м. Суми не перебувало в зоні бойових дій. Невиплата належних позивачу сум при звільненні сталася не внаслідок ведення бойових дій, а через порушення відповідачем трудових прав позивача.
Отже, відповідач повинен нести відповідальність, передбачену ст. 117 КЗпІІ України, за затримку розрахунку при звільненні, яка сталася з його вини.
Позивачка просила стягнути на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 01.10.2022р. по 20.03.2023р., що становить 5 місяців 14 робочих днів.
Середньомісячна заробітна плата обраховується відповідно до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. №100, виходячи з двох повних останніх місяців роботи, це березень (23 робочих днів) та квітень (20 робочих днів) 2022р., а розмір заробітної плати становив 10638,54 грн на місяць (без відрахування ПДФО, ЄСВ та військового збору).
Середньоденна заробітна плата становила 492,82 грн (без відрахування ПДФО, ЄСВ та військового» збору): 2 міс. х 10638,54 грн : 43 дні.
Середній заробіток за період з 01.10.2022р. по 20.03.2023р. або 5 місяців 14 робочих днів становить (10638,54 грн х 5 міс.) + (492,82 грн х 14 днів) = 60092,18 грн (з наступним відрахуванням ПДФО, ЄСВ та військового збору).
З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, на підставі п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову ОСОБА_1 в повному обсязі.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 березня 2023 року в частині стягнення невиплаченої допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки не оскаржується, а тому, відповідно до положень ч.1 ст. 13, ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в апеляційному порядку не переглядається.
У зв`язку з повним задоволенням позову, рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь КЗ СОР «Обласний ліцей спортивного профілю «Барса» судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4585,00 грн підлягає скасуванню.
Рішення суду в частині стягнення з КЗ СОР «Обласний ліцей спортивного профілю «Барса» на користь ОСОБА_1 відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 581 грн 00 коп підлягає зміні, оскільки стягненню підлягають всі понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн 00 коп. Крім того, з КЗ СОР «Обласний ліцей спортивного профілю «Барса» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 992,40 грн за розгляд справи в суді першої інстанції та 2976,60 грн за апеляційний перегляд справи.
Керуючись ст. ст. 367-369, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кондратенко Світлани Юріївни задовольнити.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 березня 2023 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати та прийняти постанову про задоволення позову про скасування наказу про призупинення дії трудового договору, стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Скасувати наказ Комунального закладу Сумської обласної ради «Обласний ліцей спортивного профілю «Барса» «Про призупинення дії трудового договору з вихователем ОСОБА_2 » № 33-к від 06.07.2022.
Стягнути з Комунального закладу Сумської обласної ради «Обласний ліцей спортивного профілю «Барса» (код ЄДРПОУ 41359632, місцезнаходження: 40022, м. Суми, вул. Привокзальна, буд. 2/2) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 АДРЕСА_2 ) 8108,19 гривень заробітної плати, 4453,38 гривень грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки, 30678,58 гривень заробітної плати за час вимушеного прогулу, 60092,18 гривень - середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 01.10.2022 до 20.03.2023 з наступним відрахуванням з цих сум податків та зборів.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 березня 2023 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального закладу Сумської обласної ради «Обласний ліцей спортивного профілю «Барса» в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 4585 гривень скасувати.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 березня 2023 року в частині стягнення з Комунального закладу Сумської обласної ради «Обласний ліцей спортивного профілю «Барса» на користь ОСОБА_1 відшкодування витрат на професійну правничу допомогу змінити та стягнути з Комунального закладу Сумської обласної ради «Обласний ліцей спортивного профілю «Барса» на користь ОСОБА_1 відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 гривень.
Стягнути з Комунального закладу Сумської обласної ради «Обласний ліцей спортивного профілю «Барса» на користь ОСОБА_1 992 гривень 40 копійок компенсації судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 2976 гривень 60 копійок компенсації судового збору за апеляційний перегляд справи.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - О. Ю. Кононенко
Судді: В. І. Криворотенко
Ю. О. Філонова
Суд | Сумський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.07.2023 |
Оприлюднено | 17.07.2023 |
Номер документу | 112170084 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про виплату заробітної плати |
Цивільне
Сумський апеляційний суд
Кононенко О. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні