Ухвала

від 08.09.2023 по справі 592/10542/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

08 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 592/10542/22

провадження № 61-11800ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О.М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.

розглянув касаційну скаргу комунального закладу Сумської обласної ради «Обласний ліцей спортивного профілю «Барса» на постанову Сумського апеляційного суду від 13 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального закладу Сумської обласної ради «Обласний ліцей спортивного профілю «Барса» про скасування наказу про призупинення дії трудового договору, стягнення не виплачених при звільненні грошових сум,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до комунального закладу Сумської обласної ради «Обласний ліцей спортивного профілю «Барса» (далі - КЗ СОР «Обласний ліцей спортивного профілю «Барса») з позовом та просила суд: визнати незаконним і скасувати наказ КЗ СОР «Обласний ліцей спортивного профілю «Барса» Про призупинення дії трудового договору з вихователем ОСОБА_2 від 06 липня 2022 року № 33-к; стягнути з відповідача на її користь не виплачені при звільненні грошові суми, з яких: заробітна плата у розмірі 8 108 грн 19 коп.; матеріальна допомога на оздоровлення у розмірі 7 880 грн 40 коп.; грошова компенсація за невикористані дні основної щорічної відпустки у розмірі 4 453 грн 38 коп.; заробітна плата за час вимушеного прогулу у розмірі 30 678 грн 58 коп. та судові витрати. Стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 01 жовтня 2022 року до прийняття судового рішення у справі.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 березня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з КЗ СОР «Обласний ліцей спортивного профілю «Барса» на користь ОСОБА_1 невиплачену допомогу на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2021-2022 робочий рік у розмірі 7 880 грн 40 коп. У задоволенні іншої частини заявлених вимог ОСОБА_1 відмовлено за необґрунтованістю.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції мотивував тим, що оскаржуваний наказ є законним і ним передбачено порядок відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат педагогічним працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі за рахунок держави, що здійснює військову агресію проти України.

Постановою Сумського апеляційного суду від 13 липня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кондратенко С. Ю. задоволено. Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 березня 2023 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасовано й ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким позов задоволено в частині скасування наказу про призупинення дії трудового договору, стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Скасовано наказ КЗ СОР «Обласний ліцей спортивного профілю «Барса» Про призупинення дії трудового договору з вихователем ОСОБА_2 від 06 липня 2022 року від № 33-к. Стягнуто з КЗ СОР «Обласний ліцей спортивного профілю «Барса» на користь ОСОБА_1 заробітну плату у розмірі 8 108 грн 19 коп., грошову компенсацію за невикористані дні основної щорічної відпустки у розмірі 4 453 грн 38 коп., заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 30 678 грн 58 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 60 092 грн 18 коп. починаючи з 01 жовтня 2022 року до 20 березня 2023 року з наступним відрахуванням з цих сум податків та зборів. Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 березня 2023 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального закладу Сумської обласної ради «Обласний ліцей спортивного профілю «Барса» в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 4585 гривень скасовано. Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 березня 2023 року в частині стягнення з КЗ СОР «Обласний ліцей спортивного профілю «Барса» на користь ОСОБА_1 відшкодування витрат на професійну правничу допомогу змінено й стягнуто з КЗ СОР «Обласний ліцей спортивного профілю «Барса» на користь ОСОБА_1 відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Скасовуючи судове рішення першої інстанції суд апеляційної інстанції виходив з того, що в оскаржуваному наказі не наведені обставини, які свідчать про абсолютну неможливість у зв`язку з військовою агресією проти України надання та виконання роботи. До таких обставин не відносяться відсутність освітнього та тренувального процесів у закладі, канікулярний період, скорочення днів відпустки педагогічним працівникам. Обмежений доступ до закладу також не свідчить про абсолютну неможливість надання та виконання позивачкою своїх трудових обов`язків.

Крім того, при виданні цього наказу відповідачем не були враховані державні гарантії для працівників закладів освіти в умовах воєнного стану, передбачені статтею 57-1 Закону України «Про освіту», зокрема, збереження місця роботи, середнього заробітку, здійснення виплати стипендії та інших виплат, передбачених законом.

Вважав, що суд безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог як в частині визнання наказу незаконним, так і в частині стягнення середнього заробітку за час призупинення дії трудового договору з позивачкою.

Отже, як визначено судом апеляційної інстанції, відповідач фактично незаконно відсторонив позивачку від роботи у період часу з 07 липня 2022 року по 01 жовтня 2022 року за відсутності обставин абсолютної неможливості в забезпеченні її роботою, що свідчить про незаконність наказу про призупинення з нею дії трудового договору.

У серпні 2023 року КЗ СОР «Обласний ліцей спортивного профілю «Барса» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати й залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Так відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був установлений у розмірі 2 684 грн.

Предметом позову у цій справі є майнові вимоги щодо стягнення не виплачених при звільненні грошових сум, оскільки позивач їх визначив у грошовому вимірі та становить суму у розмірі 51 120 грн 55 коп., яка станом на 01 січня 2023 року не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684*250=671 000), тому у розумінні ЦПК України справа є справою з ціною позову, що не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Касаційна скарга містить посилання на випадки, передбачені підпунктами а) та г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Проте, наведені заявником у касаційній скарзі доводи та аналіз судових рішень у цій справі не дають підстав для висновків про те, що касаційна скарга має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково, оскільки наведені мотиви самі по собі не можуть бути підставою, що підпадає під дію підпунктів а) та г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, інших мотивувань касаційна скарга не містить.

Доводи заявника полягають у його незгоді з оцінкою зібраних судом у цій справі доказів та встановлених обставин, що не стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Посилання заявника на порушення судом норм процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскаржуваним судовим рішенням та не дає підстав для висновку про наявність обставин, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Наведене свідчить про те, що посилання заявника на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, є необґрунтованими.

Указані заявником доводи касаційної скарги по суті висновку суду апеляційної інстанції не спростовують, стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції у виняткових випадках не змінює характер та предмет позову у цій справі та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень на визнання справи малозначною.

Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № В (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).

При цьому застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до верховного суду є правомірною та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості («Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 36).

Однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункти 8, 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України.

З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що не підлягає касаційному оскарженню; справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення цього спору, тому відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у цій справі.

Разом з тим, не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою комунального закладу Сумської обласної ради «Обласний ліцей спортивного профілю «Барса» на постанову Сумського апеляційного суду від 13 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального закладу Сумської обласної ради «Обласний ліцей спортивного профілю «Барса» про скасування наказу про призупинення дії трудового договору, стягнення не виплачених при звільненні грошових сум відмовити.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріали надіслати заявнику.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Осіян

О. В. Білоконь

Н. Ю. Сакара