Ухвала

від 12.07.2023 по справі 522/9188/23-е

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/9188/23

Провадження № 2-з/522/245/23

УХВАЛА

12 липня 2023 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

Головуючого судді: Косіциної В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Мойсеєнко Р.М. про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів.

Ухвалою від 13 червня 2023 року відкрито провадження у справі.

07 липня 2023 року до суду представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Мойсеєнко Р.М. була подана заява про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), що знаходяться на її банківських рахунках, які відкриті в банківських установах України ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), у межах ціни позову 1 163 146,20 грн.

В обґрунтування заяви зазначено, що відповідач перебуваючи в шлюбі з позивачем стала учасником Повного товариства з розміром частки в капіталі 1840000,00 грн. В подальшому між подружжям існував судовий спір щодо вартості внеску, за результатами розгляду якого фактично визначено вартість внеску ОСОБА_2 до складеного капіталу товариства та суму коштів, які підлягають виплаті товариству. За рішенням суду їй виплачено вартість внеску, тому ОСОБА_1 має право на стягнення половини вартості внеску відповідача та інфляційних витрат, 3 % річних та судові витрати, як на спільне майно подружжя. Крім того, майновий стан відповідача є скрутним, вона ніде не працює та немає постійного доходу, і зареєстрованого майна, що вказує на те, що вона не зможе в майбутньому виконати рішення по справі, а тому наявні підстави для вжиття заходів забезпечення позову.

10 липня 2023 року від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Переходова М.В. надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову, в яких просив визнати дії позивача зловживанням процесуальними правами та залишити заяву про забезпечення позову без розгляду, посилаючись на те, що метою дій позивача є перешкоджання виконання рішення суду в іншій справі. Також заявником не доведено ризик невиконання рішення суду, оскільки на грошові кошти ОСОБА_2 вже накладено арешт 30.11.2022 року постановою приватного виконавця, що нівелює сенс подвійного накладення арешту.

В судовому засіданні представником сторони подано до суду виписки по карткам/рахункам, з яких вбачається відсутність коштів на рахунках ОСОБА_2 .

За згоди обох представників, у зв`язку із призначенням інших суд своєю ухвалою, занесеною до протоколу постановив провести розгляд заяви про забезпечення позову в порядку письмового провадження заслухавши аргументи учасників справи під час проведення підготовчого судового засідання в рамках провадження 522/9188/23-Е.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до положень ч.1ст.153 Цивільного процесуального кодексу України(далі -ЦПК України), п.7Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»(далі - Постанови від 22.12.2006 року №9) заява позивача про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Судом встановлені наступні обставини.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача на свою користь грошових коштів у розмірі 1 163 146,20 грн. та судових витрат.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених позивачем вимог щодо забезпечення позову, дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову та надані до неї документи, суд дійшов до наступних висновків.

Постановою ВС від 25.04.2013 року у справі № 916/3625/16 було залишено в силі рішення Господарського суду Одеської області від 06.05.2020 року про стягнення з Повного товариства „ЛОМБАРД ПРЕМІУМ" ВЕЛІЧКО ОЛЕКСАНДР ВІКТОРОВИЧ ТА КОМПАНІЯ" (вул. Князівська 30, буд.5, Одеса, Одеська область, 65026, код 36921414) на користь ОСОБА_2 вартість внеску у розмірі 1 840 000грн. (один мільйон вісімсот сорок тисяч грн.) 00 коп. , 3% річних у розмірі124 308, 05 грн. (сто двадцять чотири тисячі триста вісім грн. 05 коп.), інфляційні витрати у розмірі 327 605,65грн. (триста двадцять сім тисяч шістсот п`ять грн. 65 коп.)та витрати по сплаті судового збору у розмірі34 378,71 ( тридцять чотири тисячі триста сімдесят вісім грн. 71коп.).

Заявник, звертаючись до суду вказує, що має право на половину вказаних коштів, оскільки вони були спільним майном подружжя.

Згідно п.1 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії.

Відповідно до ч.4ст.150 ЦПК України, не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на кошти, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку, на майно (активи) або грошові кошти неплатоспроможного банку, банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначенихстаттею 77Закону України "Про банки і банківську діяльність"(крім ліквідації банку за рішенням його власників), а також на майно (активи) або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням.

У відповідності до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові №6-605цс16 від 25.05.2016 року, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Впостанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суд від 23.12.2020 N 756/2609/20 (провадження N 61-11479св20) викладено правову позицію згідно з якою:

"Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу".

Відповідно до частини третьоїстатті 150 ЦПК Українизаходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Верховний Суд у постанові від 01 квітня 2019 року у справі 922/1631/18 вказав, що під час вирішенні питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим, як і щодо вжиття заходів забезпечення позову, обов`язковим є надання оцінки обґрунтованості необхідності здійснення такої заміни, здатності саме того заходу, на який заявник просить замінити вжитий судом, забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі задоволення позову, наявності зв`язку цього заходу забезпечення позову з предметом позову у справі, співмірності заходу із заявленими позовними вимогами, враховуючи також необхідність забезпечення збалансованості інтересів учасників справи. Тобто саме на заявника відповідного клопотання покладається тягар доведення необхідності здійснення заміни вжитого судом заходу забезпечення позову іншим, отже здатності саме такого заходу реально забезпечити задоволення вимог позивача у разі задоволення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Відповідно до пунктів 3, 4постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді про забезпечення позову»позови майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Так, позивач просить про накладення арешту на грошові кошти належні відповідачу, у розмірі суми стягнення.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Згідно п. 6 зазначеної Постанови, особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

На переконання суду, подана заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, даних про наявність у ОСОБА_2 об`єктів нерухомого майна не встановлено.

До суду стороною надано виписки з рахунків щодо відсутності на них коштів (Т.2, а.с. 125-126).

Відповідно до Постанови ВС від 29 квітня 2022 року по справі № 407/05/21 ураховуючи предмет, підстави позову, його ціну (6 252 111,08 грн), відсутність у відповідачів цінного (нерухомого та рухомого) майна, суд апеляційної інстанції вбачає наявність зв`язку між зазначеним заходом забезпечення позову (накладення арешту на грошові кошти відповідачів в межах ціни позову) і предметом спору, співмірність цих заходів із заявленими позивачем вимогами. Вжиття наведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в третейському суді, в разі задоволення позову - забезпечить можливість виконання рішення суду. Навпаки, невжиття зазначених заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення третейського суду.

Позивачем обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист їх порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача в разі задоволення позовних вимог.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20 вказано, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Верховним Судом викладений правовий висновок у постанові від 02.08.2019 у справі №915/538/19 та у постанові від 06.11.2018 у справі №923/560/17, згідно з яким накладення арешту на грошові кошти відповідача слід обмежувати розміром ціни позову та можливих судових витрат, а суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру загальної суми позовних вимог та можливих судових витрат.

Такого ж висновку Верховний Суд дійшов і в постанові від 25.09.2019 у справі № 320/3560/18, про те, що арештовані кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських установах або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, у яких вони відкриті, надаються суду заявником.

Крім того, суд зазначає, щост. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзакріплено право на ефективний засіб юридичного захисту, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal у. the United Kingdom, (22414/93) 119961 ECHR 54)Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Іншими словами ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновленнягарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Суд звертає увагу на те, що одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

З урахуванням наведеного, у даному випадку, за висновками суду, застосування обраних заявником заходів забезпечення позову направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та упередження можливості додаткового порушення прав та законних інтересів суб`єкта господарювання.

Суд зазначає, що вжиття наведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову - забезпечить можливість виконання рішення суду та навпаки, невжиття зазначених заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду.

Так, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до відчуження майна відповідача, що ускладнить виконання рішення суду та унеможливить ефективний захист прав позивачів за результатами розгляду справи.

При цьому, накладення арешту на кошти, з огляду на ціну позову, яка складає 1163146,20 грн. та висновок суду про доцільність вжиття такого заходу забезпечення позову до вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав відповідача, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача.

Враховуючи предмет даного позову, наведені заявником докази та обґрунтування заявлених вимог у заяві про забезпечення позову, їх розумність та адекватність, наявність зв`язку між заходами забезпечення позову та предметом позовних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд вважає за можливе задовольнити заяву про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.149-153,259,260,353 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Мойсеєнко Р.М. про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), що знаходяться на її банківських рахунках, які відкриті в банківських установах України ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), у межах ціни позову 1 163 146,20 грн., крім коштів що містяться на рахунках накладення та/або звернення стягнення на які заборонено (обмежено) законодавством.

Направитиухвалу всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову (які ідентифіковані судом) для вжиття відповідних заходів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Строк пред`явлення до виконання даної ухвали три роки.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Одеського апеляційного суду.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя