Постанова

від 22.06.2023 по справі 925/884/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2023 р. Справа№ 925/884/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Станіка С.Р.

за участю секретаря судового засідання Сабалдаш О.В.

за участю представників згідно протоколу судового засідання від 22.06.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Починок» на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.01.2023 (повний текст складено 30.01.2023)

у справі № 925/884/22 (суддя Кучеренко О.І.)

за позовом Селянського (фермерського) господарства «Починок»

до Маньківської селищної ради

за участю Черкаської обласної прокуратури

про визнання договору оренди водоймища поновленим та визнання укладеною додаткової угоди до договору

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2022 року Селянське (фермерське) господарство «Починок» звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до Маньківської селищної ради про визнання поновленим договору оренди водоймища «Хутір», яке розташоване в адміністративних межах Маньківської селищної ради на земельній ділянці кадастровий номер 7123155100:03:001:0346 площею 24,0874 га від 23.07.2002 (зареєстрованого Маньківською селищною радою 30.07.2002 за №14), укладеного між Селянським (фермерським) господарством «Починок» та Маньківською районною державною адміністрацією (правонаступник щодо розпорядження земельною ділянкою вказаної категорії Маньківська селищна рада Черкаської області) на тих самих умовах і на той самий строк, що визначений у вказаному договорі з урахуванням змін, які було внесено до нього договорами від 14.06.2005 та від 26.01.2006 строком дії до 30.07.2029; вважати укладеною між Селянським (фермерським) господарством «Починок» та Маньківською селищною радою Черкаської області додаткову угоду до договору оренди водоймища «Хутір» на тих самих умовах і на той самий строк, що закріплені у вказаному договорі з урахуванням змін, які було внесено в нього 14.06.2005 та 26.01.2006. Вважати умови цієї додаткової угоди такими, що застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до її укладення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після закінчення строку дії спірного договору оренди, позивач продовжує користуватись орендованим майном, здійснює оплату орендної плати та земельного податку, які приймали уповноважені на те органи та використовували на власний розсуд. Докази невиконання чи неналежного виконання позивачем як орендарем своїх зобов`язань за договором оренди водоймища відсутні, Маньківська районна державна адміністрація приймала розпорядження, які свідчать про її згоду на подальше перебування в оренді позивача вказаного водоймища. Докази того, що після закінчення строку дії договору оренди землі від 23.07.2002 (з додатковими угодами) Маньківська районна державна адміністрація (уповноважена на той момент на вчинення таких дій) направила позивачу в установлений термін повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди з будь-яких підстав у суду відсутні. При цьому, позивач має та надає підтвердження того, що Маньківська районна державна адміністрація прийняла рішення про продовження строку дії договору оренди водоймища на 10 років, що призвело до виникнення у позивача правомірних очікувань та законних сподівань на продовження даного договору. Разом з тим, позивач неодноразово звертався до Маньківської селищної ради з цього питання, проте, у відповіді від 15.08.2022 позивачу було відмовлено у поновленні договору оренди водоймища, оскільки строк його дії закінчився 30.07.2009 і не був продовжений. За доводами позивача, позиція відповідача є непослідовною, оскільки, як вбачається з матеріалів позовної заяви, вони підтверджують належне виконання позивачем умов договору оренди, у тому числі і після дати, на яку відповідач посилається як на дату закінчення строку дії договору оренди. У своїх заявах відповідач вказував на неповноту поданих документів, а в останній відповіді відмовив у продовженні дії договору з підстав, які були відомі йому і раніше. На думку позивача, поведінка відповідача є суперечливою і фактично є результатом зацікавленості органів прокуратури до вказаного об`єкту оренди, що свідчить про зловживанням правом.

У своєму відзиві відповідач зазначив, що позивачем не виконано умови статті 33 Закону України «Про оренду землі» у редакції від 07.08.2011 щодо порядку поновлення договору, в частині відсутності проекту додаткової угоди, а клопотання не є листом-повідомленням про намір продовжити дію договору оренди. Спірний договір оренди був одноразово поновлений відповідно до статті 33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції від 09.07.2009) і діяв до 30.07.2016, а тому є припиненим, про що свідчить відсутність укладеної сторонами додаткової угоди про поновлення договору, тому він не може бути визнаний судом поновленим. Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Заявою від 20.09.2022 заступник керівника Черкаської обласної прокуратури повідомив суд про вступ прокурора до розгляду справи №925/884/22. У поясненнях прокурор зазначив, що позов є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. За доводами прокурора державну реєстрацію договору було проведено 30.07.2002, тобто з цього часу він є чинним протягом 7 років на які він був укладений, відповідно дія спірного договору закінчилася 30.07.2009. Водночас, орендар вже понад 13 років продовжує використовувати водний об`єкт без правовстановлюючих документів, що не відповідає законодавчим вимогам. Листи позивача, скеровані у жовтні 2020 року та березні 2021 року на адресу Маньківської селищної ради, не можуть братись судом до уваги, оскільки їх скеровано не уповноваженому суб`єкту орендодавцю та поза межами визначеного законом строку. Питання про поновлення договору оренди водоймища від 23.02.2002 перед уповноваженим на це державним органом позивачем взагалі не ініціювалось. Лист-повідомлення про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі та проект додаткової угоди, яка мала бути укладено в обов`язковому порядку, не надсилалися. Законом не передбачено можливості використання водних біоресурсів без отримання в установленому порядку в користування на умовах оренди рибогосподарських водних об`єктів (їх частин) у тому числі і земель водного фонду (зокрема і під цими об`єктами), де здійснюється використання водних біоресурсів. Отже, у позивача на даний час відсутні правові підстави для користування спірною земельною ділянкою так само як і відсутні підстави щодо поновлення договору оренди від 23.07.2002.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 17.01.2023 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, Селянське (фермерське) господарство «Починок» звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 17.01.2023 у справі №925/884/22 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник вказав, що місцевий господарський суд, не повно та не об`єктивно з`ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, а тому, на думку скаржника, рішення суду про задоволення позову прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №925/884/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Шаптала Є.Ю., Станік С.Р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2023 витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/884/22. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства «Починок» на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.01.2023 у справі № 925/884/22.

07.03.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 925/884/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Починок» на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.01.2023 у справі № 925/884/22 залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків.

27.03.2023 на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху через канцелярію Північного апеляційного господарського суду надійшла заява скаржника про усунення недоліків з доказами сплати судового збору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2023 відкрито апеляційне провадження, справу призначено до розгляду на 18.05.2023.

20.04.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив Маньківської селищної ради на апеляційну скаргу позивача. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечив проти задоволення апеляційної скарги, мотивуючи тим, що доводи, викладені у апеляційній скарзі позивача, не відповідають фактичним обставинам, а рішення місцевого господарського суду від 17.01.2022 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 в зв`язку з тим, що суддя Тищенко О.В. 18.05.2023 перебуватиме у відрядженні, розгляд справи №925/884/22 призначено на 22.06.2023.

У судове засідання 22.06.2023 до Північного апеляційного господарського суду з`явилися представники скаржника та прокурор. Представник відповідача не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Представники Селянського (фермерського) господарства «Починок» у судовому засіданні надали суду апеляційної інстанції свої пояснення по справі в яких, підтримали вимоги апеляційної скарги на підставі доводів, зазначених у ній, просили її задовольнити, рішення Господарського суду Черкаської області від 17.01.2023 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Прокурор у судовому засіданні також надав суду свої пояснення по справі в яких, заперечив проти доводів, викладених у апеляційній скарзі та просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, розпорядженням голови Маньківської районної державної адміністрації Черкаської області №270 від 23.07.2002 вирішено надати Селянському (фермерському) господарству «Починок» водоймище «Хутір», яке розташоване на земельній ділянці площею 21,1 га із земель державної власності у адміністративних межах Маньківської селищної ради, у довгострокову оренду терміном 10 років.

23.07.2002 між Маньківською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Селянським (фермерським) господарством «Починок» (орендар) було укладено договір оренди водоймища (далі договір оренди).

За умовами цього договору орендодавець надав у довгострокову оренду орендарю водоймище, розташоване на земельній ділянці площею 21,1 га із земель державної власності, що знаходиться в адміністративних межах Маньківської селищної ради Маньківського району Черкаської області, терміном на 10 років. Грошова оцінка земельної ділянки, на якій розташоване водоймище, складає 368 024,50 грн (пункт 1.1 договору оренди).

Відповідно до п.1.2. договору оренди передача земельної ділянки з водоймищем в оренду здійснюється по акту прийому-передачі, який є невід`ємною частиною цього договору.

Розмір орендної плати складає 200,00 грн за один гектар в рік, всього за термін дії договору оренди 32002,00 грн. Орендна плата, враховуючи невиплачену, підлягає індексації на дату її виплати відповідно до рівня інфляції національної валюти України (п. 2.1 договору оренди).

Розділом 3 договору оренди встановлений обов`язок орендодавця передати у користування об`єкт, придатний для використання за цільовим призначенням.

Також, відповідно до зазначеного розділу 3 договору орендодавець зобов`язувався в двомісячний строк з дня надходження клопотання орендаря розглянути питання про продовження дії договору.

Орендар у свою чергу зобов`язувався використовувати об`єкт оренди відповідно до його цільового призначення та умов цього договору та передати орендодавцю по акту-прийому об`єкт оренди після закінчення строку дії договору у стані негіршому у порівнянні з тим, у якому прийняв його в оренду (розділ 3 договору оренди).

Згідно з п.5.1 договору оренди договір оренди може бути розірваний за згодою сторін.

Сторони погодили, що спірні питання, які виникають з цього договору, мають вирішуватися за згодою сторін шляхом переговорів, а при неможливості вирішення їх шляхом переговорів у судовому порядку (п. 6.1 договору оренди).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та акту передачі об`єкта оренди і нотаріального посвідчення (п. 7.1 договору оренди).

Договір оренди підписаний уповноваженими представниками Маньківської районної державної адміністрації та Селянського (фермерського) господарства «Починок», скріплений печаткою Маньківської районної державної адміністрації та посвідчений приватним нотаріусом Маньківського районного нотаріального округу Старосвітською О.Г. Державну реєстрацію договору оренди за №14 проведено 30.07.2002.

14.06.2005 між Маньківською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Селянським (фермерським) господарством «Починок» (орендар) був укладений договір про внесення змін до договору оренди водоймища, за умовами якого, сторони домовились:

- викласти пункт 1.1. договору оренди водоймища у наступній редакції: «Надати Селянському (фермерському) господарству «Починок», яке знаходиться: смт. Маньківка Черкаської області, в оренду водоймище «Хутір», розташоване в адміністративних межах Маньківської селищної ради на земельній ділянці площею 24,0874 га із земель державної власності водного фонду терміном на 7 років» (п. 1 договору про внесення змін);

- викласти пункт 2.1. договору оренди в наступній редакції: «За домовленістю з орендарем орендна плата встановлюється у розмірі 100,00 грн з 26.05.2004 до 26.05.2005, а з 26.05.2005 200,00 грн за 1 га водоймища у рік. Орендна плата сплачується орендарем рівними долями до тридцятого числа наступного за звітним (п. 2.1 договору про внесення змін).

Договір про внесення змін до договору оренди водоймища посвідчений приватним нотаріусом Маньківського районного нотаріального округу Старосвітською О.Г. Державну реєстрацію договору проведено 21.06.2005 за №179.

26.01.2006 між Маньківською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Селянським (фермерським) господарством «Починок» (орендар) було укладено договір про внесення змін до договору про внесення змін до договору оренди водоймища, відповідно до якого сторони за договором оренди внесли зміни до пункту 2.1 договору оренди та виклали його у наступній редакції: «За домовленістю з орендарем орендна плата встановлюється у розмірі 65,00 грн з 01.02.2006 до 31.12.2006, а з 01.01.2007 200,00 грн за 1 га водоймища у рік».

Договір зареєстровано у районному відділі Черкаської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.01.2006 за №250.

22.11.2011 голова Селянського (фермерського) господарству «Починок» звертався до Маньківської районної державної адміністрації із заявою про надання дозволу на підготовку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку площею 24,0874 га земель водного фонду державної власності, що знаходиться в адміністративних межах Маньківської селищної ради Маньківського району Черкаської області для рибогосподарських потреб та поновлення договору оренди землі (водоймища).

Розпорядженням Маньківської районної державної адміністрації №5/01-02-1 від 13.01.2012 надано дозвіл Селянському (фермерському) господарству «Починок» на підготовку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку загальною площею 24,0874 га земель водного фонду державної власності, що знаходиться в адміністративних межах Маньківської селищної ради (за межами населеного пункту) Маньківського району Черкаської області для рибогосподарських потреб.

13.06.2012 та 01.10.2012 голова Селянського (фермерського) господарству «Починок» звертався до Маньківської районної державної адміністрації з клопотанням про продовження договору оренди водоймища в урочищі Хутір» на максимальний строк.

25.01.2013 голова Селянського (фермерського) господарства «Починок» звертався до Маньківської районної державної адміністрації з заявою про надання дозволу на проведення інвентаризації земель водного фонду державної власності, що знаходиться в адміністративних межах Маньківської селищної ради (за межами населеного пункту) Маньківського району Черкаської області, якими користується СФГ «Починок» на підставі договору оренди водоймища від 23.07.2002.

Розпорядженням Маньківської районної державної адміністрації №36 від 04.02.2013, Селянському (фермерському) господарству «Починок» надано дозвіл на проведення інвентаризації та складання за її результатами технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки орієнтовною площею 24,0874 га земель водного фонду державної власності, що знаходиться в адміністративних межах Маньківської селищної ради (за межами населеного пункту) Маньківського району Черкаської області, з метою визначення якісного стану земельної ділянки, їх меж, розміру, складу угідь.

Приватне підприємство «Земекспертцентр» на замовлення позивача виготовило технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки площею 24,0874 га для рибогосподарських потреб за рахунок земель водного фонду Маньківської селищної ради в адмінмежах Маньківської селищної ради (за межами населеного пункту) Маньківського району Черкаської області.

У своєму висновку №105 від 18.02.2014 відділ Держземагентства у Маньківському району Черкаської області Головного управління Держземагенства у Черкаській області погодив позивачу технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки площею 24,0874 га.

На підставі технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі від 22.02.2013 відомості про земельну ділянку державної власності площею 24,08774 га 07.04.2014 внесені до Державного земельного кадастру їй присвоєно кадастровий номер 7123155100:03:001:0346 та встановлено, що вказана земельна ділянка належить до земель водного фонду для рибогосподарських потреб.

16.07.2021 зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7123155100:03:001:0346 площею 24,08774 га за Маньківською селищною радою.

У лютому 2021 голова Селянського (фермерського) господарства «Починок» звернувся до голови Маньківської об`єднаної територіальної громади із заявою про поновлення договору оренди водоймища, до якої долучив проект договору оренди водоймища. При цьому, у своїй заяві позивач зазначив, що термін дії договору оренди водоймища від 03.07.2002 становить 7 років.

Листом №02-13/287 від 05.04.2021, Маньківська селищна рада повідомила позивача, що комісією вирішено відмовити у задоволенні заяви позивача, оскільки дане водоймище не передане Маньківській селищній раді.

У подальшому, голова Селянського (фермерського) господарства «Починок» звернувся до голови Маньківської селищної ради із листом-повідомленням від 03.12.2021, у якому голова позивача просив поновити договір оренди водоймища терміном на 7 років та додав до заяви додаткову угоду до договору оренди водоймища від 23.07.2002.

У відповідь на звернення позивача, Маньківська селищна рада надіслала лист №02-43/2107 від 29.12.2021, у якому вказала, що позивачем подані документи, які не відповідають переліку документів, який визначений розділом IV Методичних рекомендацій із надання у користування на умовах оренди водних об`єктів.

Позивач повторно звернувся до відповідача із заявою від 20.01.2022, у якій просив останнього внести зміни до договору оренди водоймища, шляхом підписання додаткової угоди, змінивши ставку орендної плати на 12% від нормативно-грошової оцінки водоймища та поновити договір оренди водоймища з 01.02.2022 терміном на 7 років.

Листом №02-25/24 від 24.01.2022, відповідач повідомив позивача, що позивачем подані документи, які не відповідають переліку документів, який визначений розділом IV Методичних рекомендацій із надання у користування на умовах оренди водних об`єктів.

Заявою від 04.08.2022 позивач звернувся до відповідача, у якій просив відповідача повторно розглянути питання щодо поновлення договору оренди водоймища відповідно до проекту договору, який направлявся відповідачу.

Листом Маньківська селищна рада №02-25/904 від 15.08.2022, повідомила позивача, що термін дії спірного договору оренди водоймища сплинув 30.07.2009, тому саме до цієї дати позивач мав право на поновлення договору, а оскільки клопотання про поновлення договору було отримано Маньківською районної державної адміністрацією 13.06.2012, тобто після спливу строку дії договору, у зв`язку з чим Маньківська районна державна адміністрація не поновила цей договір і на даний час у Маньківської селищної ради відсутні підстави для поновлення спірного договору.

Предметом спору у цій справі є вимога позивача про визнання поновленим договору оренди водоймища від 23.07.2002, яке розміщене на земельній ділянці комунальної власності, шляхом укладення додаткової угоди до спірного договору.

Відповідно до ч. 9 ст. 93 Земельного кодексу України відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно з приписами ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час укладення спірного договору) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом (стаття 116 Земельного кодексу України).

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (стаття 124 Земельного Кодексу).

Частиною 2 ст. 125 Земельного Кодексу України визначено, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Як встановлено місцевим судом та підтверджується матеріалами справи, на виконання розпорядження голови Маньківської районної державної адміністрації, державна адміністрація на підставі укладеного договору (зареєстрованого 30.07.2002) надала у користування на правах оренди водоймище, яке розташоване на земельній ділянці площею 21,1 га із земель державної власності, що знаходиться в адміністративних межах Маньківської селищної ради Маньківського району Черкаської області, терміном на 10 років (тобто до 30.07.2012).

В подальшому, додатковою угодою від 14.06.2005 сторони погодили та змінили розмір земельної ділянки (24,0874 га) і термін користування об`єктом оренди 7 років.

Як визначено умовами договору сторони домовились, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та акту передачі об`єкта оренди і нотаріального посвідчення (п. 7.1 договору оренди). Спірний договір оренди був підписаний уповноваженими представниками Маньківської районної державної адміністрації та Селянського (фермерського) господарства «Починок», скріплений печаткою Маньківської районної державної адміністрації та посвідчений приватним нотаріусом Маньківського районного нотаріального округу Старосвітською О.Г. Державну реєстрацію цього договору оренди проведено 30.07.2002 за №14.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про оренду землі» (в редакції чинній на момент укладення договору оренди водоймища) договір оренди земельної ділянки набирає чинності після досягнення домовленості з усіх істотних умов, підписання його сторонами і державної реєстрації.

Згідно з ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України строком дії договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що в укладеному між сторонами у справі договорі оренди земельної ділянки сторони визначили момент укладення договору, разом з тим, порядок набрання чинності договором оренди визначений законодавством, яке початок перебігу строку його дії пов`язує з моментом державної реєстрації договору, а не додаткових угод до нього.

Інших строків чи термінів початку перебігу чи закінчення дії договору його текст або текст додаткових угод не містить.

Отже, оскільки договір оренди зареєстрований 30.07.2002, то місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що строк договору закінчився 30.07.2009.

Зазначеним спростовуються твердження скаржника, що і орендар і орендодавець вважали, що термін дії договору слід рахувати з моменту реєстрації договору про внесення змін до договору оренди водоймища і відповідно, що строк договору мав закінчитись в 2012 році.

Згідно з ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, діючій станом на 30.07.2009) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Матеріали справи не містять доказів направлення з боку відповідача письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору на адресу позивача, а тому місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що спірний договір був поновлений на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, тобто до 30.07.2016.

Водночас, на момент закінчення строку дії договору (30.07.2016), законодавцем стаття 33 Закону України «Про оренду землі» була викладена в новій редакції, яка передбачала, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Матеріали справи не містять належні та допустимі докази того, що позивач звертався до орендодавця у порядку, визначеному у статті 33 Закону України «Про оренду землі», діючій на момент закінчення строку договору.

Листи про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, позивачем направлялись відповідачу вже після того, як договір оренди припинив свою дію, а саме, в 2021-2022 роках.

Щодо звернень позивача до Маньківської районної державної адміністрації із клопотаннями від 13.06.2012 та від 01.10.2012 про продовження договору, то місцевий суд вірно зазначив, що на час цих звернень ст. 33 Закону України «Про оренду землі» вже встановлювала вимогу щодо необхідності звернення з клопотанням про поновлення договору оренди завчасно, тобто у строки, які визначені у частині 2 цієї статті з одночасним надсиланням орендодавцеві проекту відповідної додаткової угоди.

Також не приймається твердження позивача, що відповідач порушив місячний термін для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі та не надіслав такий лист-повідомлення на адресу позивача, відтак спірний договір був поновлений.

Так, нормою статті 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, діючій на момент закінчення строку договору - 30.07.2016) визначено, що поновлення договору обов`язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди у місячний строк, а відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Отже, без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору є неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк.

Для поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору.

Єдиний механізм оформлення продовження орендних відносин, а саме шляхом укладення додаткової угоди підтверджує змістовну єдність усіх приписів цієї статті. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 по справі № 903/1030/19.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 22.09.2020 у справі №159/5756/18 відступила від правового висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо порядку поновлення договору оренди землі, визначивши, що для виникнення підстави поновлення договору, передбаченої частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», орендар зобов`язаний повідомити орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з надсиланням проекту додаткової угоди.

У своїй постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення не має самостійного правового значення для вирішення питання про можливість поновлення договору оренди землі на підставі частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі», якщо орендарем не дотримано процедури, встановленої, зокрема, частиною третьою статті 33 Закону України «Про оренду землі», у тому числі не додано до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі проекту додаткової угоди.

Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі». І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як «мовчазну згоду» орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» №1423-IX від 28.04.2021, який набрав чинності 27.05.2021, розділ X Перехідні положення Земельного кодексу України доповнено пунктом 24, відповідно до якого з дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.

Частинами 1 та 2 статті 83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (стаття 122 Земельного кодексу України).

Повноваження органів місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади, у сфері регулювання земельних відносин визначені у статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», зокрема, до відання виконавчих органів селищних рад належать власні (самоврядні) повноваження, такі як справляння плати за землю, та делеговані повноваження, а саме здійснення контролю за додержанням земельного законодавства, у тому числі щодо своєчасності надходження в місцевий бюджет коштів за користування землями територіальної громади.

Як зазначено вище з 16.07.2021 земельна ділянка з кадастровим номером 7123155100:03:001:0346 зареєстрована за Маньківською селищною радою, отже розпорядження спірною земельною ділянкою належить до повноважень відповідача, а тому позивач звертався до відповідача про продовження дії договору в 2021-2022 роках.

Проте, як вже зазначалось вище листи про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, позивачем направлялись відповідачу вже після того, як договір оренди припинив свою дію.

Щодо доводів скаржника про те, що він продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою колегія суддів зазначає, що це не спростовує висновки місцевого суду щодо порушення позивачем строку та способу повідомлення орендодавця про намір поновити договірні відносини на новий строк. До того ж продовження користування земельною ділянкою після спливу строку договору оренди землі не є підставою для поновлення його дії у разі недотримання орендарем строку та способу повідомлення уповноваженої особи про намір продовжити дію договору оренди землі.

Позивач звернувся до суду за захистом права на поновлення договору оренди з вимогою визнати укладеної додаткової угоди до договору оренди без викладення її змісту.

Проте, зазначена позовна вимога не відповідає способам захисту прав, інтересів суб`єктів господарювання, які визначені положеннями ГК України та ЦК України, що є самостійною підставою для відмови у її задоволенні.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16). Тобто це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц та від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 , від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18, від 09.02.2021 у справі № 381/622/17 та від 02.02.2021 у справі № 925/642/19.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають враховувати його ефективність. Це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (такий висновок викладений у пунктах 6.6, 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).

Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

В свою чергу, вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється під час розгляду справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Як було зазначено вище, поновлення договору оренди землі в судовому порядку, у передбачений ст. 33 Закону України «Про оренду землі» спосіб, вимагає укладення додаткової угоди між сторонами як єдиної підстави продовження орендних прав і обов`язків.

А тому, належним і ефективним способом захисту порушеного права у цьому випадку є позов про укладення додаткової угоди із викладенням її змісту, оскільки сама по собі вимога про визнання договору оренди землі поновленим за своєю суттю є встановленням факту, який має юридичне значення, і не може забезпечити захисту порушеного права позивача в силу імперативного припису закону про обов`язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди, що, власне, і може бути предметом розгляду в суді.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17, від 15.01.2019 у справі №922/1464/18, від 19.03.2019 у справі №908/2484/17, від 09.06.2020 у справі №912/1860/19, від 26.01.2021 у справі №923/722/19 та інших.

Належним способом захисту у спірних правовідносинах є вимога про визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту, бо вимога про визнання договору оренди землі поновленим не забезпечує захист порушеного права позивача через обов`язковість оформлення поновлення договору оренди землі саме шляхом укладення додаткової угоди (постанова Великої Палати Верховного Суду від 31.05.2021 у справі №903/1030/19).

З огляду на обставини, які викладені вище, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість висновку місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у цій справі.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи користуються рівними процесуальними правами. Учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, виходячи з вищевикладеного, як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції відповідачем та скаржником не було подано належних та переконливих доказів на заперечення заявленого позову. Судова колегія звертає увагу, що доводи та заперечення викладені у апеляційній скарзі Рівненської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок на рішення суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги Селянського (фермерського) господарства «Починок» на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.01.2023 у справі № 925/884/22 слід відмовити, а оскаржуване рішення господарського суду Черкаської області від 17.01.2023 залишити без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Починок» на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.01.2023 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 17.01.2023 у справі №925/884/22 залишити без змін.

3. Судові витрати (судовий збір) за розгляд апеляційної скарги покладаються на Селянське (фермерське) господарство «Починок».

4. Матеріали справи №925/884/22 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 07.07.2023.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді Є.Ю. Шаптала

С.Р. Станік