Постанова

від 12.07.2023 по справі 910/3362/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2023 р. Справа№ 910/3362/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Михальської Ю.Б.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.М.

представники:

від позивача: Шароварський В.В. в режимі відеоконференції

від відповідача: Кисель Н.І. (посвідчення адвоката № 5507 від 29.05.2019, довіреність)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливна енергетична компанія "Фактор"

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2023 (повний текст рішення складено та підписано 29.03.2023)

у справі № 910/3362/22 (суддя Бондаренко - Легких Г.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливна енергетична компанія "Фактор"

про стягнення 2 120 166, 71 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Енергогруп" про стягнення 2 120 166, 71 грн, з яких: основний борг - 1 423 409,52 грн, пеня за порушення зобов`язання - 57 722,03 грн, 3 % річних з простроченої суми боргу - 10 260,21 грн, інфляційні втрати - 40 253,20 грн, штраф згідно п. 6.2.3. договору - 588 521,75 грн.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції, від відповідача надійшла заява про зміну його найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Енергогруп" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Паливна енергетична компанія "Фактор". Вказана заява відповідача задоволена місцевим господарським судом задоволена.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.03.2023 позов задоволено частково. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливна енергетична компанія "Фактор" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" 1 423 409,52 грн - основного боргу, 588 521,75 грн - штрафу, 57 722,03 грн - пені, 36 246,99 грн - інфляційних втрат, 10 045,33 грн - 3 % річних, а також 31 739,18 грн - судового збору. В задоволенні інших позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних - відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Паливна енергетична компанія "Фактор" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2023 у справі № 910/3362/22 в частині стягнення 588 521,75 грн - штрафу. Ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення штрафу - 588 521,75 грн.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Відповідач не погоджується з оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду в частині стягнення штрафу в розмірі 588 521,75 грн.

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до того, що судом першої інстанції при винесені оскаржуваного судового рішення в частині стягнення штрафу недостатньо враховано збалансованість інтересів сторін, стан виконання відповідачем свої зобов`язань за договором, захист майнових прав позивача та компенсацію за порушення грошового зобов`язання шляхом стягнення 3 % річних, інфляційних втрат та пені, відсутність доказів на підтвердження завдання збитків позивачу, однакові несприятливі наслідки для обох сторін у зв`язку з введеним на території України такого стану.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач наголошує на тому, що відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції не було надано жодних заяв та клопотань, а також і відзиву про зменшення розміру штрафу з наданням відповідних доказів, яких не надано та не наведено і в апеляційній скарзі.

Окрім викладеного, позивач зазначає про те, що він здійснює такі життєвоважливі функції, як постачання природного газу та електричної енергії споживачам, які діють в різноманітних секторах економіки та критичної інфраструктури - від енергозабезпечення до продовольчого забезпечення. Також позивач є постачальником природного газу та електричної енергії для військових установ/закладів, зокрема, військових частин, правоохоронних органів, військових установ/закладів, зокрема, військових частин, правоохоронних органів, установ/закладів органів влади, в тому числі закладів охорони здоров`я, комунальних/державних підприємств. Тобто для виконання вказаної критично важливої для держави функції позивач потребує значних фінансових ресурсів, які в умовах повномасштабної війни є обмеженими.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2023, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливна Енергетична компанія "Фактор" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2023 у справі № 910/3362/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/3362/22.

До Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/3362/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливна Енергетична компанія "Фактор" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2023 у справі № 910/3362/22; розгляд апеляційної скарги призначено на 19.06.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 910/3362/22; вирішено провести судове засідання у справі № 910/3362/22 призначене на 19.06.2023, в режимі відеоконференції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду занесеною до протоколу судового засідання від 19.06.2023 оголошено перерву до 03.07.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду занесеною до протоколу судового засідання від 03.07.2023 оголошено перерву до 12.07.2023.

11.07.2023 до суду апеляційної інстанції від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру штрафу - 588 521,75 грн на 80 %.

До початку судового засідання 12.07.2023 від відповідача до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з метою врегулювання спору укладенням мирової угоди.

В судове засідання, яке відбулося 12.07.2023, з`явився представник позивача в режимі відеоконференції, представник відповідача прибув до приміщення суду апеляційної інстанції.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав свої клопотання про зменшення розміру штрафу - 588 521,75 грн на 80 % та про відкладення розгляду справи з метою врегулювання спору укладенням мирової угоди.

Представник позивача заперечував проти задоволення вищевказаних клопотань відповідача.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та заслухавши думку з цього приводу представників сторін, колегія суддів дійшла до висновку про відмову у його задоволенні, оскільки відповідачем в підтвердження наміру укладення мирової угоди не подано жодного доказу до вказаного клопотання.

Щодо клопотання про зменшення розміру штрафу - 588 521,75 грн, колегія суддів зазначає про те, що результат вказаного клопотання буде викладений в судовому акті, зокрема у даній постанові.

Також представники позивача та відповідача підтримали свої правові позиції щодо апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" (позивач) здійснює господарську діяльність з постачання природного газу на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу на території України, затвердженої постановою НКРЕКП від 18.05.2017 №674 (в редакції постанови НКРЕКП від 13.05.2020 №932 та постанови НКРЕКП від 18.11.2020 №2094).

19.07.2021 між позивачем (постачальником) та відповідачем (споживач) укладено договір на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №41АР167-784-21 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2021 році природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Згідно п. 1.2 договору - річний плановий обсяг постачання газу - до 1 110 000 куб. м.

Пунктом 1.3 договору визначено, що планові обсяги постачання газу по місцях визначено в додатку 1, що є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно додатку 1 до договору планові обсяги постачання природного газу у 2021 році настуні: серпень 2021 - 210 000 куб. м.; вересень 2021 - 225 000 куб. м.; жовтень 2021 - 225 000 куб. м.; листопад 2021 - 225 000 куб. м.; грудень 2021 - 225 000 куб. м.

Позивач у позові зазначив, що відповідачем впродовж 2021 року направлялись заяви щодо коригувань лімітів газу, згідно яких планові обсяги газу на 2021 рік по місяцях було змінено, а саме: серпень 2021 - 216 404 куб. м.; вересень 2021 - 52 017 куб. м.; жовтень 2021 - 45 781 куб. м.; листопад 2021 - 24 290 куб. м.

Втім, фактичний обсяг спожитого природного газу за спірні періоди менший, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу: № РГК81015740 від 31.08.2021, №РГК81017042 від 30.09.2021, №РГК81017999 від 31.10.2021, №РГК81021642 від 30.11.2021, а саме:

- у серпні 2021 споживачу передано природний газ згідно акту № РГК81015740 від 31.08.2021 в обсязі 48 869, 93 куб. м., ціна за куб. м. без ПДВ - 12, 96990930, загальною вартістю - 760 606, 27 грн з ПДВ;

- у вересні 2021 споживачу передано природний газ згідно акту № РГК81017042 від 30.09.2021 в обсязі 51 585, 04 куб. м., ціна за куб. м. без ПДВ - 17, 386576000, загальною вартістю - 1 076 264, 66 грн з ПДВ;

- у жовтні 2021 споживачу передано природний газ згідно акту № РГК81017999 від 31.10.2021 в обсязі 25 204, 75 куб м., ціна за куб. м. без ПДВ - 23,21990930, загальною вартістю - 702 302, 41 грн з ПДВ;

- у листопаді 2021 споживачу передано природний газ згідно акту № РГК81021642 від 30.11.2021 в обсязі 12 846, 97 куб. м., ціна за куб. м. без ПДВ - 29, 261576000, загальною вартістю - 451 107, 11 грн з ПДВ.

Таким чином, впродовж серпня-листопада 2021 позивач передав у власність природний газ загальним обсягом 138 506, 69 куб. м. вартістю 2 990 280, 45 грн.

Згідно п. 3.2 договору ціна одного кубічного метру (куб. м.) без урахування податку на додану вартість становить 12,83333333 грн, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0, 13657600 грн. Ціна одного кубічного мету природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 12, 96990933 грн. Податок на додану вартість становить 2, 59398187 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 15, 56389120 грн.

В подальшому, ціна за куб. м. природного газу змінювалась за домовленістю сторін укладеними додатковими угодами.

Зокрема, додатковою угодою № 1 до договору від 31.08.2021 сторони домовились про узгодження ціни на газ, починаючи з 01.09.2021: ціна одного кубічного метру (куб.м.) природного газу без урахування податку на додану вартість становить 17, 25000000 грн, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 17, 38657600 грн. Податок на додану вартість становить 3, 47731520 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 20, 86389120 грн.

Додатковою угодою № 2 до договору від 30.09.2021 сторони домовились про плановий обсяг споживання природного газу у жовтні 2021 - до 27 000 куб. м. Також, сторони узгодили ціни на газ за Договором, починаючи з 01.01.2021 по 31.10.2021 на рівні: 23,08333333 грн, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 23, 21990933 грн. Податок на додану вартість становить 4, 64398187 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 27, 86389120 грн.

Також, даною угодою сторони домовились викласти підпункт 3.3.1. договору в наступній редакції: "в разі порушення споживачем графіку оплати, визначеного п. 4.2. цього договору, більше ніж на 3 (три) банківські дні, постачальник в односторонньому порядку встановлює ціну кубічного метру газу без урахування податку на додану вартість з 01 жовтня 2021 року на рівні: 23, 16666667 грн, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0, 13657600 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 23, 30324267 грн. Податок на додану вартість становить 4, 66064853 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 27, 96389120 грн".

Додатковою угодою №3 до Договору від 27.10.2021 сторони домовились про узгодження ціни на газ, починаючи з 01.11.2021: ціна одного кубічного метру (куб.м.) природного газу без урахування податку на додану вартість становить 29, 12500000 грн., крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 29, 26157600 грн. Податок на додану вартість становить 5, 85231520 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 35, 11389120 грн.

Також, даною угодою сторони домовились викласти підпункт 3.3.1 договору в наступній редакції: "в разі порушення споживачем графіку оплати, визначеного п. 4.2. цього Договору, більше ніж на 3 (три) банківські дні, постачальник в односторонньому порядку встановлює ціну кубічного метру газу без урахування податку на додану вартість з 01 листопада 2021 року на рівні: 29, 20833333 грн, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0, 13657600 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 29, 34490933 грн. Податок на додану вартість становить 5, 86898187 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 35, 21389120 грн".

Пунктом 4.2 договору закріплено, що оплата газу за Договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в наступному порядку: оплата в розмірі 30 % здійснюється до 10-го числа місяця поставки товару; оплата в розмірі 30 % здійснюється споживачем до 20-го числа місяця поставки газу; оплата 40 % до 30-го числа місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п. 9.1 цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до Реєстру споживачів позивача в інформаційній платформі оператора ГТС до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Згідно виписок по рахунку позивача вбачається, що відповідач лише частково розрахувався за спожитий природний газ у розмірі 1 566 870, 93 грн, спожитий природний газ у розмірі 1 423 409, 52 грн залишився неоплаченим, що і стало підставою для звернення з позовом з вимогою про стягнення основного боргу, пені в порядку підпункту 6.2.1 договору, а також 3 % річних та інфляційних втрат згідно ст. 625 Цивільного кодексу України.

Крім того, позивач вказував, що оскільки фактичний обсяг споживання газу, що підтверджений Актами приймання-передачі природного газу менший від підтвердженого обсягу природного газу згідно коригувань, що був замолений відповідачем згідно заявок на коригування лімітів газу, позивач в тому числі просить стягнути з відповідача в порядку підпункту 6.2.3 договору штраф за недовикористаний газ у серпні-листопаді 2021.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення суми основного боргу за період споживання природного газу з серпня по листопад 2021 року у розмірі 1 423 409,52 грн, а також керуючись підпунктом 6.2.1 договору пені у розмірі 57 722,03 грн, керуючись ст. 625 Цивільного кодексу України 3 % річних у розмірі 10260, 21 грн та інфляційних втрат у розмірі 40253, 20 грн, а також керуючись підпунктом 6.2.2 договору штраф у розмірі 588521, 75 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.03.2023 позов задоволено частково. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливна енергетична компанія "Фактор" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" 1 423 409,52 грн - основного боргу, 588 521,75 грн - штрафу, 57 722,03 грн - пені, 36 246,99 грн - інфляційних втрат, 10 045,33 грн - 3 % річних, а також 31 739,18 грн - судового збору. В задоволенні інших позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних - відмовлено.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Таким чином, предметом розгляду в апеляційній інстанції є законність стягнення розрахованих позивачем та стягнутих судом першої інстанції розміру штрафу.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як зазначено судом вище, згідно умов п. 4.2 договору оплата газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в наступному порядку: оплата в розмірі 30 % здійснюється до 10-го числа місяця поставки товару; оплата в розмірі 30 % здійснюється споживачем до 20-го числа місяця поставки газу; оплата 40 % до 30-го числа місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним.

Судова колегія погоджується з твердженнями позивача, що остаточний розрахунок за наданий природний газ позивач мав провести до десятого числа місяця, наступного за звітним. А отже відповідач вважається таким що прострочив виконання грошового зобов`язання з: 11.09.2021 - за переданий природний газ у серпні 2021; 12.10.2021 (оскільки останній день оплати припадає на вихідний день та переноситься на 11.10.2021) - за переданий природний газ у вересні 2021; 11.11.2021 - за переданий природний газ у жовтні 2021; 11.12.2021 - за переданий природний газ у листопаді 2021.

Згідно підпункту 6.2.3 договору, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг споживання газу буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), споживач зобов`язується сплатити постачальнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується штраф, від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період.

Наявними в матеріалах справи доказами з більшою вірогідністю підтверджено, що відповідач впродовж спірних періодів серпень-листопад 2021, направляв на адресу позивача заяви щодо коригування лімітів газу.

Так, згідно умов п. 2.3 договору у разі необхідності коригування обсягів планового споживання природного газу у газовій добі споживання, споживач зобов`язаний надіслати скориговану заявку про збільшення/зменшення планового обсягу газу на добу постачання не пізніше ніж 18:00 газової доби постачання природного газу. Заявка також має містити планові щодобові обсяги споживання газу на наступний (залишковий) період місяця постачання.

Отже, згідно наявних в матеріалах справи заявок відповідача на коригування лімітів споживання газу, вбачається, що замовлений (підтверджений) обсяг природного газу наступний: на серпень 2021 - 216 404 куб. м, отже недовикористаний обсяг газу у серпні 2021 згідно акту №РГК81015740 від 31.08.2021 - 167 534, 07 куб. м.; на вересень 2021 - 52 017 куб. м., отже недовикористаний обсяг газу у вересні 2021 згідно акту №РГК81017042 від 30.09.2021 - 431, 96 куб. м.; на жовтень 2021 - 45 781 куб. м., отже недовикористаний обсяг газу у жовтні 2021 згідно акту №РГК81017999 від 31.10.2021 - 20 576, 25 куб. м.; на листопад 2021 - 24 290 куб. м., отже недовикористаний обсяг газу у листопаді 2021 згідно акту №РГК81021642 від 30.11.2021 - 72 325, 68 куб. м.

Колегія суддів погоджуючись з висновком суду першої інстанції зазначає про те, що відповідач не довів суду належними та допустимими доказами обставину надіслання заявок про коригування ліміту газу в обсязі фактично використаного природного газу в порядку умов п. 2.3 договору.

Отже, у зв`язку з тим, що у серпні-листопаді 2021 відповідач недовикористав підтверджений (замовлений) обсяг природного газу, суд вважає правомірними вимоги позивача про стягнення штрафу в порядку підпункту 6.2.3 договору за спірні календарні місяці. Здійснивши перевірку проведеного позивачем розрахунку штрафу, суд першої інстанції дійшов вірних висновків про те, що такий розрахунок є арифметично правильним, а відтак позовні вимоги в частині стягнення штрафу у розмірі 588 521, 75 грн правомірно задоволено судом першої інстанції.

Доводи відповідача про неврахуванням судом першої інстанції збалансованість інтересів сторін, стан виконання відповідачем свої зобов`язань за договором, захист майнових прав позивача та компенсацію за порушення грошового зобов`язання шляхом стягнення 3 % річних, інфляційних втрат та пені, відсутність доказів на підтвердження завдання збитків позивачу, однакові несприятливі наслідки для обох сторін у зв`язку з введеним на території України такого стану, колегією суддів відхилюються, оскільки скаржником не вказано та не надано до матеріалів справи належних доказів щодо скрутного фінансового становища відповідача.

Щодо заявленого відповідачем в суді апеляційної інстанції клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, судова колегія зазначає про таке.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому згідно положень ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми, як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для покупця і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013.

Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру штрафних санкцій наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення штрафних санкцій.

Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Господарський суд об`єктивно повинен комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання) тощо.

Разом з тим, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтею 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

В свою чергу, відповідач, заявивши клопотання про зменшення розміру штрафу не надав суду достатніх доказів та не навів обставин, які могли свідчити про поважність причин неналежного виконання зобов`язання, винятковість обставин чи невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) наслідкам порушення зобов`язання. Також відповідач не вказав про жодні обставини, які могли б свідчити про майновий стан сторін та соціальну значущість підприємства, що мають значення для вирішення питання про зменшення штрафних санкцій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача штрафу у розмірі 588 521,75 грн.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, викладених в оскаржуваному рішенні.

В свою чергу, викладені позивачем у відзиві на апеляційну скаргу доводи стосовно правомірного нарахування штрафу є документально обґрунтованими та такими, що належним чином досліджені місцевим господарським судом при розгляді даної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливна енергетична компанія "Фактор" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2023 у справі № 910/3362/22 - без змін.

Матеріали справи № 910/3362/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 12.07.2023.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Ю.Б. Михальська

Є.Ю. Шаптала