Ухвала

від 12.09.2023 по справі 910/3362/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

про розстрочення виконання судового рішення

м. Київ

12.09.2023Справа № 910/3362/22

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливна енергетична компанія «ФАКТОР»

про розстрочення виконання судового рішення

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» (01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 32/2; ідентифікаційний код: 38863790)

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливна енергетична компанія «Фактор» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 9-11; ідентифікаційний код: 37333655)

Про стягнення 2 120 166, 71 грн

Суддя Бондаренко-Легких Г.П.

Секретар судового засідання: Конон В. В.

За участі представників сторін:

Від стягувача: не прибув;

Від боржника (заявника): Кисель Н. І. - адвокат, довіреність №01/05 від 01.05.2023;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Енергогруп» (відповідач, в подальшому найменування відповідача було змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Паливна енергетична компанія «Фактор») про стягнення 2 120 166, 71 грн з яких: 1 423 409, 52 грн - основний борг; 57 722, 03 грн - пеня; 10 260, 21 грн - 3% річних; 40 253, 20 грн - інфляційні втрати; 588 521, 75 грн - штраф.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.03.2023 позов задоволено частково та вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливна енергетична компанія «Фактор» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 9-11; ідентифікаційний код: 37333655) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» (01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 32/2; ідентифікаційний код: 38863790) 1 423 409 (один мільйон чотириста двадцять три тисячі чотириста дев`ять) грн 52 коп. - основного боргу, 588 521 (п`ятсот вісімдесят вісім тисяч п`ятсот двадцять одну) грн 75 коп. - штрафу, 57 722 (п`ятдесят сім тисяч сімсот двадцять дві) грн 03 коп. - пені, 36 246 (тридцять шість тисяч двісті сорок шість) грн 99 коп. - інфляційних втрат, 10 045 (десять тисяч сорок п`ять) грн 33 коп. - 3 % річних, а також 31 739 (тридцять одну тисячу сімсот тридцять дев`ять) грн 18 коп. - судового збору. В задоволенні інших позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних суд відмовив.

Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 14.03.2023 відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції з відповідною апеляційною скаргою.

15.06.2023 від відповідача надійшла заява про розстрочення виконання судового рішення від 14.03.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2023 відкладено вирішення питання про прийняття заяви про розстрочення виконання судового рішення до повернення матеріалів справи № 910/3362/22 до Господарського суду міста Києва.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2023 апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2023 без змін.

25.07.2023 супровідним листом вих. № 910/3362/22/09.1-04.1/4370/23 від 20.07.2023 матеріали справи № 910/3362/22 повернулися до Господарського суду міста Києва.

31.08.2023 (після виходу судді Бондаренко-Легких Г. П. з щорічної відпустки) суд постановив ухвалу, якою призначив заяву ТОВ «Паливна енергетична компанія «Фактор Енергогруп» про розстрочення виконання судового рішення до розгляду в судовому засіданні на 12.09.2023, а також зобов`язав заявника (відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Паливна енергетична компанія «Фактор») надати на підтвердження свого твердження про намір здійснити поступове погашення боргу докази погашення суми заборгованості, встановленої рішенням суду у даній справі станом на момент розгляду заяви.

31.08.2023 Господарський суд міста Києва у складі судді Бондаренко-Легких Г. П. видав наказ на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2023, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2023 та яке набрало законної сили 12.07.2023.

11.09.2023 до суду від представника позивача надійшли: заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції та заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення суду.

11.09.2023 до суду від заявника (відповідача) на виконання вимог ухвали суду від 31.08.2023 надійшла заява з додатковими поясненнями щодо заяви про розстрочення виконання судового рішення.

В судове засідання 12.09.2023 прибув представник заявника (боржника), представник позивача до відеоконференції не приєднався та не прибув до зали суду з метою участі в судовому засіданні в приміщенні суду особисто.

Розглянувши подану відповідачем заяву про розстрочення виконання рішення суду з урахуванням додаткових пояснень, суд, дійшов висновку про часткове задоволення заяви про розстрочення виконання судового рішення з огляду на наступне.

Згідно частин 1, 3-5 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

З аналізу вказаної норми права вбачається, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (вказаний висновок викладений в постанові КГС ВС від 07.12.2022 у справі 910/11949/21).

Втім, в будь-якому разі вирішуючи питання відстрочення виконання рішення суду господарські суди мають дотримуватись балансу інтересів сторін на основі поданих сторонами доказів.

Тобто, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, та докази подані кожною із сторін, а також дотримуватися розумного строку відстрочення (подібний висновок наведено в п. 4.12 постанові КГС ВС від 21.01.2020 у справі № 910/1180/19).

Заявник в заяві про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2023, що надійшла до суду 15.06.2023 просив розстрочити виконання рішення суду на 1 (один) рік 12 (дванадцятьма) рівними частинами по 178 978, 73 грн з виплатою кожної частини боргу до 30 числа кожного із дванадцяти місяців.

Підставою для звернення до суду із заявою про відстрочку виконання рішення суду та в якості обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення суду, відповідач посилається на складний фінансово-економічний стан, військову агресію росії проти України, що впливає на економічні умови ведення господарської діяльності, а також бажання відповідача поступово погашати наявну заборгованість.

Заявник стверджує, що в силу наведених вище обставин, надання розстрочення виконання судового рішення забезпечить відповідачу можливість поступового погашення присуджених сум до стягнення без значного одноразового фінансового навантаження, а позивачу в свою чергу забезпечить реальну можливість отримання присуджених грошових коштів.

Позивач заперечує проти задоволення заяви про розстрочення виконання судового рішення з тих підстав, що відповідач (заявник) не довів суду належними та допустимими доказами збитковий стан товариства та в умовах повномасштабної війни господарська діяльність і позивача є суттєво обмеженою, оскільки, підприємство позивача виконує критично важливу для держави функцію з постачання споживачам природного газу та електричної енергії, що потребує значних фінансових ресурсів.

З наданих суду додаткових пояснень заявника (надійшли до суду у формі заяви 11.09.2023) та долучених доказів (виписок по особовим рахункам відповідача за 07.09.2023) вбачається, що відповідач в процесі примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2023 у справі №910/3362/22 та після подання заяви про розстрочення виконання судового рішення приватним виконавцем було здійснено часткове стягнення наявної у відповідача перед позивачем заборгованості у розмірі 1070366,15 грн внаслідок чого залишок заборгованості відповідача перед позивачем на момент розгляду заяви про розстрочення виконання рішення становить 1077318, 65 грн.

Відтак, заявник (відповідач) просить розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2023 на 6 (шість) місяців 6 (шістьма) рівними платежами по 179 553, 11 грн з виплатою кожної частини боргу до 30 числа вересня 2023-січня 2024, а щодо останнього платежу, який має бути у лютому 2024 до 29.02.2024.

Суд констатує, що до додаткових пояснень заявника відповідачем долучено бухгалтерську звітність, з якої вбачається, що збитки Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливна енергетична компанія «Фактор» за 1 півріччя 2023 року становлять понад 4 млн. гривень, що є більшим за збиток за аналогічний період попереднього року майже в три рази.

В свою чергу, позивач не надав суду жодних доказів, що підтверджують збитковий стан останнього, а з наданих заявником (відповідачем) суду доказів вбачається, що з останнього в примусовому порядку вже стягнуто майже половину суми боргу, визначеної рішенням суду з урахуванням штрафних санкцій та збитків від інфляції та 3% річних.

Суд звертає увагу, що статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У Рішенні Європейського суду з прав людини від 20.06.2004 у справі "Півень проти України" (п. 35) зазначено, що право на судовий розгляд, гарантований ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), захищає також виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін.

Також, відповідно до позиції Європейського суд з прав людини, зазначеної у його рішеннях, межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, тобто виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Так, у п. 40 рішення від 17.05.2005 у справі «Чіжов проти України» суд зазначив, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.

Отже, враховуючи викладене, суд має забезпечувати право на судовий захист, яке полягає не лише у винесенні рішення за результатами розгляду справи, а також і забезпечення обов`язкового виконання судового рішення. Разом з тим, таке виконання судового рішення не має йти на шкоди господарській діяльності господарюючого суб`єкта до такою міри, щоб призвести до банкрутства юридичної особи.

Передбачена статтею 331 ГПК України можливість відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов`язань та виконання безспірних вимог стягувача, проте, надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін.

Щодо заперечень стягувача проти розстрочення виконання рішення суду у даній справі, то вони зводяться до того, що позивач здійснює життєво важливі функції як постачання природного газу та електричної енергії, проте суд зазначає, що позивач не є єдиним підприємством в Україні, яке здійснює такі функції, а ринок газу та електроенергії є відкритим. Крім того, суд враховує те, що рішенням суду до стягнення з відповдіача на користь позивача присуджено не тільки суму основного боргу, а й штрафні санкції, що складають майже третину від суми боргу, а також пеню та інфляційні втрати та три відсотки річних, що має в певній мірі компенсувати стягувачу несвоєчасне виконання боржником грошового зобов`язання. За таких обставин, розстрочення виконання рішення суду щодо залишку заборгованості, половина якої вже стягнута на користь стягувача, на переконання суду забезпечить баланс інтересів обох сторін спору.

Під час розгляду справи, суд вже встановив, що відповідач частково, хоч і в примусовому порядку, виконав свої зобов`язання по сплаті наявної заборгованості перед позивачем в межах виконавчого провадження та в силу доведеної збитковості товариства відповідача (заявника), суд погоджується з останнім в тій частині, що одноразова сплата усієї суми залишкового боргу у розмірі 1 077 318, 65 грн може лише погіршити фінансовий стан відповідача та навпаки, призвести до зворотного, коли рішення суду відповідач буде не спроможний виконати.

У зв`язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливна енергетична компанія «Фактор» від 12.06.2023 №б/н про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2023 на 6 (шість) місяців 6 (шістьма) рівними платежами по 179 553, 11 грн з виплатою кожної частини боргу до 30 числа вересня 2023-січня 2023 та до 29.02.2024, що не перевищує одного року з дня ухвалення такого рішення.

При цьому, суд зазначає, що зазначений в заяві від 11.09.2023 року останній платіж, який має бути сплачений до 30 березня 2024 року є сьомим та перевищує залишок суми заборгованості боржника.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена (ч. 7 ст. 331 ГПК України).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливна енергетична компанія «Фактор» про розстрочення виконання судового рішення від 12.06.2023 №б/н - задовольнити частково.

2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2023 на 6 (шість) місяців 6 (шістьма) рівними платежами по 179553, 11 грн згідно наступного графіку:

179 553,11 гривень до 30 вересня 2023 року;

179 553,11 гривень до 30 жовтня 2023 року;

179 553,11 гривень до 30 листопада 2023 року;

179 553,11 гривень до 30 грудня 2023 року;

179 553,11 гривень до 30 січня 2024 року;

179 553,11 гривень до 29 лютого 2024 року.

3. Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

4. Дана ухвала є невід`ємною частиною рішення суду від 14.03.2023 року та наказу суду від 31.08.2023 року (який має виконуватися з урахуванням даної ухвали).

Повний текст ухвали складено та підписано 14.09.2023

Суддя Г. П. Бондаренко-Легких