Ухвала

від 13.07.2023 по справі 910/6549/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

13.07.2023Справа № 910/6549/22

Суддя Привалов А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Мазура В.М.

заяву Державного підприємства "Завод 410 ЦА"

про відстрочення виконання рішення

справу № 910/6549/22

за позовомПриватного акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут радіоапаратури"доДержавного підприємства "ЗАВОД 410 ЦА"третя особа,що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Державний концерн "УКРОБОРОНПРОМ"простягнення 2 841 166,07 грн

Представники сторін: не з`явилися.

УСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Український науково-дослідний інститут радіоапаратури" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Завод 410 ЦА", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Державного концерну "УКРОБОРОНПРОМ" про стягнення 2 841 166,07 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 (суддя Підченко Ю.О.), повний текст складений та підписаний 13.02.2023, у справі № 910/6549/22 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Завод 410 ЦА" на користь Приватного акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут радіоапаратури" заборгованість в розмірі 2 357 321, 09 грн, інфляційні втрати - 416 774, 35 грн, 3% річних - 65 875, 82 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 42 599, 56 грн.

09.03.2023 після набрання рішенням законної сили видано відповідний наказ.

28.06.2023 на адресу суду від відповідача надійшла заява про відстрочення виконання рішення на один рік з дати прийняття такого рішення.

Розпорядженням Керівника апарату №05-23/587/23 від 28.06.2023, у зв`язку з відпусткою судді Підченка Ю.О., в провадженні якого перебувала справа №910/6549/23, відповідно до п.4.3 Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду міста Києва, затверджених рішенням зборів суддів від 14.09.2015 №17, призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів судової справи № 910/6549/22, зареєстрованих за вхідним №01-20/5131/23.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/6549/22, зареєстрованих за вхідним №01-20/5131/23, передано на розгляд судді Привалова А.І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2023 заяву Державного підприємства "Завод 410 ЦА"» про відстрочку виконання рішення суду по справі №910/6549/22 призначено до розгляду в судовому засіданні на 13.07.2023.

28.06.2023 на адресу суду від представника позивача надійшли письмові пояснення на заяву про відстрочення виконання рішення суду від 23.11.2022 у справі № 910/5985/22, в яких позивач проти задоволення заяви заперечує.

Представники сторін правом на участь у судовому засіданні не скористалися. Жодних додаткових заяв або клопотань суду не подали.

З огляду на наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що неявки представників сторін у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви Державного підприємства "Завод 410 ЦА"» про відстрочку виконання рішення суду по справі №910/6549/22

Розглянувши заяву Державного підприємства "Завод 410 ЦА" про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/6549/22, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з огляду на слідуюче.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

В свою чергу, частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В зв`язку з тим, що відстрочка продовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку продовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка чи розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Так, у п. 40 рішення від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" суд зазначив, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки чи розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Отже, питання щодо надання відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Таким чином, враховуючи, що необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Обґрунтовуючи заяву про відстрочку виконання рішення суду, заявник вказує, що Державне підприємство "Завод 410 ЦА" перебуває у складному фінансовому стані, стягнення з нього грошових коштів за рішенням суду призведе до недостатності коштів на закупівлю авіазапчастин та комплектуючих для літаків, що задіяні на даний час в бойових діях, що негативно відобразиться на господарській діяльності відповідача та поставить під загрозу обороноздатність країни, а також може призвести до неплатоспроможності підприємства відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 цього Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між позивачем та відповідачем виникли господарські відносини, а приписи ГК України не передбачають привілейованого становища суб`єктів господарювання, які фінансуються за рахунок бюджету, у питаннях відповідальності за порушення зобов`язань.

Частина 2 статті 617 ЦК України та частина 2 статті 218 ГК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Окрім того, статтею 1 ЦК України визначено, що однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, у тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з місцевого бюджету та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують замовника та не заперечують обов`язку такого органу, який виступає стороною зобов`язального правовідношення, від його виконання належним чином.

Суд звертає увагу заявника на те, що відстрочення виконання рішення суду спрямовано саме на забезпечення виконання такого рішення, проте, заявником не надано доказів того, що протягом одного року з моменту постановлення рішення в даній справі відповідач отримає можливість виконати рішення суду.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до п. 10-2 Закону України "Про виконавче провадження" зупиняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом), зокрема, боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.2023 № 101, затверджено порядок визначення підприємств оборонно-промислового комплексу, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану.

Згідно з п. 3 вказаного порядку, перелік підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану (далі - перелік), визначається Мінстратегпромом.

Відповідно до наданого заявником наказу Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України № 43 від 14.03.2023, Державне підприємство "Завод 410 ЦА" включено до переліку підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану.

Таким чином, у силу вищевказаних нормативних актів, підприємство відповідача включено до переліку підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану, у зв`язку з чим відповідачем не доведено суду факту необхідності надання йому відстрочення виконання рішення суду на даний час. Фактично подана заявником заява є передчасною, а виникнення обставин, щодо неможливості вчасного виконання рішення суду у даній справі, набудуть актуальності для заявника тільки після скасування воєнного стану у державі.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні поданої відповідачем заяви про відстрочення виконання рішення в даній справі.

Керуючись ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

У Х В А Л И В:

1. В задоволенні заяви Державного підприємства "Завод 410 ЦА" про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 у справі № 910/6549/22 відмовити повністю.

2. Згідно ч. 1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею та може бути оскаржена в частині зупинення провадження у справі в порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано: 13.07.2023.

Суддя А.І. Привалов