Постанова

від 12.07.2023 по справі 125/1514/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

12 липня 2023 року

м. Київ

справа № 125/1514/20

провадження № 61-4052 св 23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),

суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: відділ освіти Барської районної державної адміністрації Вінницької області, відділ освіти Барської міської ради Вінницької області,

третя особа - начальник відділу освіти Барської РДА Сторожук Алла Миколаївна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_1 , начальника відділу освіти Барської районної державної адміністрації Вінницької області Сторожук Алли Миколаївни

на рішення Барського районного суду Вінницької області від 08 грудня

2022 року у складі судді Питель О. В. та постанову Вінницького апеляційного суду від 01 березня 2023 року у складі колегії суддів: Матківської М. В., Войтка Ю. Б., Стадника І. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відділу освіти Барської районної державної адміністрації Вінницької області

(далі - Барська РДА), третя особа - начальник відділу освіти Барської РДА ОСОБА_2., про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що з 15 листопада 2001 року вона працювала на посаді директора Митківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Барського району Вінницької області (далі - Митківська ЗОШ).

28 травня 2020 року сесією Барської районної ради Вінницької області

(далі - Барська райрада) прийнято рішення про погодження реорганізації Митківської ЗОШ та Киянівської загальноосвітньої школи-сад І ступеня

(далі - Киянівська ЗОШ-сад) в Митківський навчально-виховний комплекс «заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів - заклад дошкільної освіти» (далі - Митківський НВК).

Процедуру обрання (проведення конкурсу) очільника реорганізованого закладу освіти Барська райрада не погоджувала.

Позивачка вважала, що в указаному рішенні органу місцевого самоврядування визначено тип реорганізації навчальних закладів,

який не передбачений законодавством. Посилаючись на положення

частини першої статті 104 ЦК України (припинення юридичної особи), вказувала, що процедуру реорганізації можна розпочати лише шляхом злиття, приєднання, поділу чи перетворення навчальних закладів,

а не шляхом утворення. Барська райрада у своєму рішенні не уточнила тип реорганізації навчальних закладів, тому не можна визначити, чи передбачає дана реорганізація ліквідацію Митківської ЗОШ.

Наказом начальника відділу освіти Барської РДА від 09 червня 2020 року

№ 54-к/тр її попереджено про наступне вивільнення з посади директора

у зв`язку із реорганізацією Митківської ЗОШ та Киянівської ЗОШ-сад

у Митківський НВК, що призведе до скорочення штату, а у якій саме школі відбудеться скорочення штату працівників у цьому наказі не уточнено.

У начальника відділу освіти Барської РДА були відсутні правові підстави для підписання цього наказу, так як не було відомо, які саме зміни

в організації праці необхідно застосувати до кожного навчального закладу. Тому начальник відділу освіти Барської РДА ОСОБА_2 перевищила свої повноваження.

Крім того, 01 липня 2020 року із нею укладено строковий контракт

про призначення її на посаду директора Митківської ЗОШ терміном на 1 рік.

27 серпня 2020 року сесія Барської райради прийняла рішення, яким внесла зміни у вищевказане рішення від 28 травня 2020 року. У пункті 4 цього рішення погоджено зміни до назви Митківської ЗОШ у Митківський НВК

із 01 вересня 2020 року та припинення діяльності юридичної особи -Киянівської ЗОШ-сад, шляхом її приєднання до Митківського НВК.

Ці зміни конкретизують реорганізацію Киянівської ЗОШ-сад (шляхом приєднання), що передбачає ліквідацію цього закладу освіти

та скасовує реорганізацію Митківської ЗОШ, оскільки зміна назви установи не є її реорганізацією.

Згідно з пунктом 13 статті 17 регламенту Барської райради рішення ради вступають в дію з моменту прийняття. Тому з 27 серпня 2020 року наказ начальника відділу освіти Барської РДА від 09 червня 2020 року № 54-к/тр

у частині реорганізації Митківської ЗОШ та попередження її про звільнення

з посади у зв`язку з реорганізацією Митківської ЗОШ утратив свою чинність.

Наказом начальника відділу освіти Барської РДА від 31 серпня 2020 року

№ 72-к/тр її звільнено із займаної посади у зв`язку зі скороченням (пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП України).

Уважала, що у начальника відділу освіти Барської РДА були відсутні правові підстави для винесення наказу про її звільнення. Митківську ЗОШ було лише перейменовано на Митківський НВК, а зміна назви навчального закладу

не може бути підставою для припинення дії трудового договору. Наказом начальника відділу освіти Барської РДА р від 01 вересня 2020 року № 77-к/т призначено ОСОБА_3 на посаду директора Митківського НВК

із 01 вересня 2020 року. Вказане свідчить про те, що посаду, яку вона обіймала, не було скорочено. Посада директора передбачена також штатним розписом Митківськго НВК. При цьому Митківська ЗОШ

і Митківський НВК мають однаковий ідентифікаційний код юридичної особи (ЄДРПОУ) - 26229556.

З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просила суд: поновити її на посаді директора Митківського НВК, який на день її звільнення з посади -

31 серпня 2020 року, мав назву - Митківська ЗОШ, та стягнути

з роботодавця на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу

з 31 серпня 2020 року до дня її поновлення на роботі.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Ухвалою Барського районного суду Вінницької області від 09 серпня

2022 року за клопотанням ОСОБА_1 залучено до участі у справі співвідповідачем відділ освіти Барської міської ради Вінницької області (далі - Барська МР).

Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 08 грудня

2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконним звільнення ОСОБА_1 із посади директора Митківської ЗОШ згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України

у зв`язку зі скороченням на підставі наказу відділу освіти Барської РДА

від 31 серпня 2020 року № 72-к/тр.

Відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про її поновлення на посаді директора Митківського НВК.

Вирішено вважати ОСОБА_1 звільненою з посади директора з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України, у зв`язку

із закінченням строку дії контракту з 01 липня 2021 року.

Стягнуто з відділу освіти Барської МР на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31 серпня 2020 року по 01 липня 2021 року у розмірі 127 083,60 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у наказі відділу освіти Барської РДА від 09 червня 2020 року № 54 к/тр, яким ОСОБА_1 була попереджена про наступне вивільнення, не вказано у який спосіб буде проведено реорганізацію. Посилання у цьому наказі на пункт 1

частини першої статті 40 КЗпП України не дозволяє встановити наміри відділу освіти Барської РДА, хоча у пункті 2 наказу, яким попереджено

про вивільнення директора Киянівської ЗОШ-сад ОСОБА_3 , вказано підставу для розірвання трудового договору, що передбачена пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, а саме скорочення посади.

Районний суд надав оцінку відповідним рішенням Барської райради, наданим як позивачем, так і відділом освіти Барської РДА,

які відрізняються, і вказав про те, що станом на час видання наказу

про звільнення позивачки рішення сесії райради про реорганізацію навчальних закладів, яке стало підставою для її звільнення, не містило пункту щодо проведення реорганізації Митківської ЗОШ, а лише

про погодження зміни її назви, що не може бути підставою для звільнення директора.

При цьому ОСОБА_1 не було запропоновано іншу посаду, не було запропоновано взяти участь у конкурсі на посаду директора

(стаття 49-2 КЗпП України), який оголошено з порушенням вимог

Закону України «Про повну загальну середню освіту».

Тобто звільнення ОСОБА_1 з посади директора Митківської ЗОШ

на підставі вказаної правової норми було незаконним.

Разом із цим, суд першої інстанції вказав про неможливість її поновлення на посаді директора Митківського НВК у зв`язку із закінченням контракту, що був укладений між відділом освіти Барської РДА та ОСОБА_1 .

Суд першої інстанції зазначив, що незаконне дострокове розірвання контракту з позивачкою з ініціативи роботодавця та закінчення контракту на момент розгляду даної справи дає підстави вважати ОСОБА_1 звільненою із посади з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України, а саме у зв`язку із закінченням терміну дії контракту з 01 липня 2021 року.

Позовна вимога ОСОБА_1 про стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає задоволенню, оскільки останню звільнено із займаної посади незаконно. Розмір середнього заробітку обчислено за період із дня звільнення до закінчення строку дії контракту, який склав 127 083,60 грн і підлягає стягненню з Барської МР, яка прийняла у комунальну власність навчальні заклади, у тому числі Митківський НВК.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Вінницького апеляційного суду від 01 березня 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , відділу освіти Барської МР, начальника відділу освіти Барської РДА ОСОБА_2. задоволено частково.

Рішення Барського районного суду Вінницької області від 08 грудня

2022 року скасовано в частині стягнення із відділу освіти Барської МР

на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу

із 31 серпня 2020 року по 01 липня 2021 року у розмірі 127 083,60 грн,

та ухвалено в цій частині нове судове рішення.

Стягнуто із відділу освіти Барської РДА на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу із 31 серпня 2020 року по 01 липня 2021 року у розмірі 127 083,60 грн.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції зробив правильні висновки про незаконність звільнення позивачки, оскільки у роботодавця не відбулося змін в організації виробництва і праці, Митківську ЗОШ не було реорганізовано, змінено лише її назву.

При цьому районний суд зробив вірні висновки про відмову у поновленні позивачки на посаді директора навчального закладу, так як строк дії укладеного між нею та роботодавцем контракту становив 1 рік, з 01 липня

2020 року по 01 липня 2021 року, і він закінчився. Указане є підставою

для зміни формулювання причини та дати звільнення ОСОБА_1 .

Крім того, районний суд правильно обчислив розмір середнього заробітку

за час вимушеного прогулу й період, за який його слід стягнути

на користь працівника. Проте, суд першої інстанції помилився щодо особи, яка має нести таку відповідальність. Рішення про звільнення

позивачки прийнято Барською РДА, а не ОСОБА_5. Остання

не є правонаступником Барської РДА й роботодавцем позивачки,

а тому не може відповідати за її незаконні дії.

Апеляційний суд указав, що відділ освіти Барської РДА хоча й перебуває

у стані припинення, проте воно не завершено й цивільну відповідальність

за незаконне рішення про звільнення позивачки слід покласти

на відділ освіти Барської РДА.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У березні 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Барського районного суду Вінницької області

від 08 грудня 2022 року та постанову Вінницького апеляційного суду

від 01 березня 2023 року, в якій просила судові рішення судів попередніх інстанцій в оскаржуваній нею частині скасувати та ухвалити нове судове рішення у відповідній частині про задоволення її позовних вимог.

В обґрунтування підстав касаційного оскарження посилається

на неправильне застосування судами норм матеріального права

та порушення норм процесуального права, а саме: застосування судами норм права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду; відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування інших норм права

у подібних правовідносинах (пункти 1, 3 частини другої статті 389

ЦПК України).

У березні 2023 року начальник відділу освіти Барської РДА ОСОБА_2. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Барського районного суду Вінницької області від 08 грудня 2022 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 01 березня 2023 року, в якій просила судові рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 скасувати та ухвалити в зазначеній частині нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Підставою касаційного оскарження судових рішень зазначила

неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема застосування судами норм права

без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2023 рокувідкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 , після усунення нею недоліків, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 29 березня

2023 року. Витребувано з Барського районного суду Вінницької області дану цивільну справу. Роз`яснено іншим учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу, надано строк для його подання.

У квітні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суд від 08 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою начальника відділу освіти Барської РДА ОСОБА_2., після усунення нею недоліків, зазначених

в ухвалі Верховного Суду від 13 квітня 2023 року. Роз`яснено іншим учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу, надано строк для його подання.

Ухвалою Верховного Суд від 18 травня 2023 року відзив відділу освіти Барської МР на касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху. Надано заявнику строк для усунення його недоліків. Попереджено про наслідки невиконання ухвали.

Ухвалою Верховного Суду від 03 липня 2023 року справу призначено

до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними

у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій зробили помилкові висновки про відмову у задоволенні її позову

у частині поновлення на посаді, а також щодо зміни формулювання причин звільнення, дати звільнення та періоду, який визнано вимушеним прогулом.

Працівник, якого було незаконно звільнено з роботи, підлягає поновленню на попередній роботі в силу положень статті 235 КЗпП України. Суди попередніх інстанцій безпідставно не застосували вказану норму праву. Вважає, що строк дії її трудового договору не закінчився, так як він переривався незаконним звільненням, тобто з 31 серпня 2020 року. Фактично вона була позбавлена протягом 10 місяців можливості обіймати посаду директора навчального закладу, чим порушено її конституційне право на працю.

При цьому вона мала намір продовжити строковий трудовий договір

ще на один строк, що також передбачено нормами Закону України

«Про повну загальну середню освіту». Проте, ухваливши відповідні судові рішення про відмову у поновленні її на посаді, зміну підстав і дати звільнення, суди позбавили її такого права. У цій частині відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.

Крім того, судами неправильно визначено період вимушеного прогулу,

який не завершується строком закінчення контракту, а триває

до поновлення працівника на роботі. Посилається на відповідну судову практику Верховного Суду.

Касаційна скарганачальника відділу освіти Барської РДА ОСОБА_2. мотивована тим, що суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір, не з`ясували належним чином питання реорганізації Митківської ЗОШ та факт скорочення посади, яку обіймала позивачка. При цьому ОСОБА_1 була обізнана про заходи реорганізації навчального закладу, її було попереджено про вивільнення, а суд не може надавати оцінку доцільності

та правомірності скорочення штату та чисельності працівників, що є правом власника чи уповноваженого ним органу.

Процедура оголошення, організації і проведення конкурсу на посаду директора реорганізованого навчального закладу відбулася відповідно

до вимог законодавства. ОСОБА_1 не взяла участь у цьому конкурсі,

не оскаржила його результати, а посада керівника новоствореного навчального закладу обіймається виключно за результатами конкурсного відбору.

У позовній заяві ОСОБА_1 не посилалася на те, що при звільненні

їй не запропоновано інші вакантні посади, тому ці обставини не повинні досліджуватися судами, які й так вийшли за межі позовних вимог, надаючи оцінку відповідним рішенням органу місцевого самоврядування. Посада позивачки фактично виключилася зі штатного розпису, що унеможливлює застосування статті 42 КЗпП України до спірних правовідносин,

якою врегульовано питання переважного права на залишення на роботі

при вивільненні працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва

і праці.

Крім того, навіть при зміні формулювання підстави звільнення позивачки - з пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням на пункт 2 частини першої статті 36 КЗпП України у зв`язку із закінченням строку дії контракту, правильна дата закінчення контракту не 01 липня

2021 року, а 01 вересня 2020 року.

Посилається на судову практику Верховного Суду у даній категорії справ.

Доводи осіб, які подали відзиви на касаційні скарги

У квітні 2023 року до Верховного Суду надійшли письмові пояснення

від голови ліквідаційної комісії відділу освіти Барської РДА на касаційну скаргу ОСОБА_1 (по суті відзив на касаційну скаргу), проте

їх не надіслано іншим учасникам справи, а тому вони до розгляду

не приймаються та не розглядаються (частина четверта статті 395

ЦПК України).

У травні 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив

на касаційну скаргу начальника відділу освіти Барської РДА

ОСОБА_2., яка, у свою чергу, у травні 2023 року подала відзив

на касаційну скаргу позивачки.

У червні 2023 року відділ освіти Барської МР, на виконання ухвали Верховного Суду від 18 травня 2023 року, подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 .

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Наказом начальника відділу освіти Барської РДА від від 19 лютого

1999 року № 20-к ОСОБА_1 призначена на посаду директора Митківської ЗОШ у порядку переводу (а. с. 36, т. 2).

Рішенням Барської райради від 22 лютого 2018 року погоджено реорганізацію Митківської ЗОШ І-ІІІ ступені шляхом перетворення

у Митківську ЗОШ І-ІІ ступенів. Відділу освіти Барської РДА доручено розпочати процедуру реорганізації шляхом приєднання з 01 вересня

2018 року (а. с. 97, т. 2).

Рішенням Барської райради від 28 травня 2020 року «Про реорганізацію Митківської ЗОШ І-ІІІ ступенів та Киянівської ЗОШ-сад І ст.» погоджено реорганізацію Митківської ЗОШ та Киянівської ЗОШ-сад у Митківський НВК із проведенням процедури призначення керівника створеної установи відповідно до чинного законодавства. Запропоновано відділу освіти Барської РДА розпочати процедуру реорганізації шляхом створення НВК

з 01 вересня 2020 року. Зобов`язано директора Митківського НВК підписати нову редакцію статуту та здійснити всі необхідні реєстраційні

та організаційні заходи, пов`язані зі змінами до статуту, відповідно

до чинного законодавства (а. с. 32, т. 1).

Наказом начальника відділу освіту Барської РДА від 29 травня 2020 року

№ 50-к/Тр вилучено з 01 вересня 2020 року із штатних розписів посади директорів Митківської ЗОШ і Киянівської ЗОШ-сад, введено з 01 вересня 2020 року у штатний розпис Митківського НВК посаду директора

(а. с. 104, т. 1).

Наказом начальника відділу освіту Барської РДА від 09 червня 2020 року

№ 54-к/тр «Про реорганізацію Митківської ЗОШ І-ІІІ ступенів і Киянівської ЗОШ-сад І ступеня та про попередження педпрацівників про наступне вивільнення їх з роботи» ОСОБА_1 - директора Митківської ЗОШ, попереджено про наступне вивільнення з посади у зв`язку з реорганізацією Митківської ЗОШ у Митківський НВК (пункт 1 частини першої статті 40

КЗпП України) (а. с. 33-34, т. 1).

Відділ освіти Барської РДА звертався із листом від 10 червня 2020 року

№ 171 до голови Барської районної організації профспілки освіти і науки ОСОБА_4 про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 - директора Митківської ЗОШ, і ОСОБА_3 - директора Киянівської ЗОШ-сад,

за скороченням штату відповідно до пункту 1 частини першої статті 40

КЗпП України (а. с. 147, т. 1).

Відділ освіти Барської РДА та ОСОБА_1 уклали контракт

про призначення останньої на посаду директора закладу загальної середньої освіти - Митківської ЗОШ, терміном на 1 рік: з 01 липня 2020 року по 01 липня 2021 року (а. с. 8-13, т. 1).

Розпорядженням голови Барської райради від 15 липня 2020 року

№ 40-р оголошено конкурс на заміщення вакантної посади директора

Митківського НВК, установлено термін подачі документів на конкурс

до 13 серпня 2020 року, утворено конкурсну комісію згідно з додатку № 1

(а. с. 106, т. 1).

Рішенням Барської райради від 27 серпня 2020 року «Про призначення директора Митківського навчально-виховного комплексу «заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів - заклад дошкільної освіти» відмінено рішення райради від 22 лютого 2018 року про реорганізацію Митківської ЗОШ

(пункт 3).

Пунктом 4 цього рішення внесено зміни у рішення від 28 травня 2020 року «Про реорганізацію Митківської ЗОШ І-ІІІ ст. та Киянівської «ЗОШ-сад І ст.», згідно яких пункт 1 викладено у новій редакції: «погодити зміни до назви Митківської ЗОШ І-ІІІ ст. в Митківський навчально-виховний комплекс «заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів - заклад дошкільної освіти» з 01 вересня 2020 року та провести припинення діяльності юридичної особи Киянівської «ЗОШ-сад І ст.» шляхом приєднання до Митківського навчально-виховного комплексу «Заклад середньої освіти І-ІІ ступенів - заклад дошкільної освіти».

Згідно з пунктом 5 цього рішення створено комісію по ліквідації Киянівської ЗОШ-сад (а. с. 14-15, т. 1).

Наказом начальника відділу освіти Барської РДА від 31 серпня 2020 року

№ 72-к/тр ОСОБА_1 звільнено з посади директора Митківської ЗОШ

на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку

із скороченням 31 серпня 2020 року без виплати вихідної допомоги. Підстава: рішення Барської райради від 28 травня 2020 року,

наказ начальника відділу освіту Барської РДА від 09 червня 2020 року

№ 54-к/тр (а. с. 5, т. 1).

Відповідний запис унесено до трудової книжки ОСОБА_1 (а. с. 36, т. 2).

Наказом начальника відділу освіти Барської РДА від 01 вересня 2020 року № 77-к/тр призначено ОСОБА_3 на посаду директора Митківського НВК із 01 вересня 2020 року терміном на 6 років (а. с. 6, т. 1). Підстава: рішення Барської райради від 27 серпня 2020 року (а. с. 14-15, 107, т. 1).

Відповідно до довідки про доходи від 23 вересня 2020 року № 162, виданої за підписом керівника та головного бухгалтера відділу освіти Барської РДА ОСОБА_1 , яка працювала на посаді директора Митківської ЗОШ,

за 19 фактично відпрацьованих робочих днів у червні 2020 року нараховано заробітну плату у розмірі 11 498,04 грн, за липень 2020 року заробітну плату не нараховано у зв`язку з її відпусткою із 30 червня 2020 року по 28 серпня 2020 року, середньоденна заробітна плата складає - 605,16 грн, середньомісячна заробітна плата - 12 103,20 грн (а. с. 35, т. 1).

Згідно з довідкою від 30 жовтня 2020 року № 173, виданою за підписом начальника та головного бухгалтера відділу освіти Барської РДА,

ОСОБА_1 у вересні 2020 року отримала 26 557,68 грн, що складається із: компенсації за невикористану відпустку - 12 072,43 грн, вихідної допомоги по скороченню - 9 743,07 грн, грошової винагороди - 4 742,18 грн

(а. с. 99, т. 1).

Рішенням Барської МР від 17 грудня 2020 року змінено назву Соціально-гуманітарного відділу Барської МР, як виконавчого органу Барської МР - юридичної особи публічного права, на відділ освіти Барської МР

(а. с. 31, т. 2).

Рішенням Барської МР від 30 грудня 2020 року прийнято зі спільної власності територіальних громад сіл, селища Барського району Вінницької області у комунальну власність Барської міської територіальної громади

в особі Барської МР бюджетні установи разом із майном, взявши на себе права засновника, відносно юридичних осіб публічного права, у тому числі: Митківський НВК (пункт 1.5.3.5) (а. с. 117-123, т. 1).

Згідно з Положенням про відділ освіти Барської МР, затвердженим рішенням Барської МР від 17 грудня 2020 року № 7.1, відділ є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки

(а. с. 14-20, т. 2).

Відповідно до відповіді Управління держпраці у Вінницькій області

від 15 жовтня 2020 року № 02-Г461/07-20, наданої на звернення

ОСОБА_1 , управлінням встановлено порушення вимог частини першої

статті 43 КЗпП України та частини другої статті 49-4 КЗпП України. Зокрема, Барською районною профспілковою організацією працівників освіти

та науки не надано попередньої згоди на розірвання трудового договору

із ОСОБА_1 за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України; завчасно не надано профспілковій організації інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це стосується, про строки проведення звільнення та не проведено консультацій

з профспілкою, не пізніше трьох місяців з часу прийняття рішення

про наступне звільнення, про заходи щодо запобігання звільненню

чи пом`якшенню несприятливих наслідків звільнення (а. с. 85, т. 1).

Згідно зі статутом Митківського НВК, затвердженого рішенням Барської райради від 27 серпня 2020 року, навчально-виховний комплекс створений на підставі рішення Барської райради від 28 травня 2020 року

«Про реорганізацію Митківської ЗОШ І-ІІІ ст. та Киянівської ЗОШ-сад 1 ст.». Навчально-виховний комплекс є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунок в установі банку, печатку, штамп, ідентифікаційний номер, бланк із своїм найменуванням, власну символіку, прапор, герб; засновником є Барська райрада (а. с. 211-220, т. 1).

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відділ освіти

Барської РДА перебуває в стані припинення з 18 січня 2021 року

(а. с. 168-170, т. 1).

Рішенням Барської МР від 02 березня 2021 року № 13.2 змінено засновника Митківського НВК шляхом виключення зі складу засновників Барську райраду та включення до складу засновників Барську МР; змінено назву Митківського НВК на Митківський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів - заклад дошкільної освіти Барської МР (а. с. 140-142, т. 1).

Барська районна організація профспілки працівників освіти і науки

22 лютого 2023 року повідомила про те, що відповідь на лист відділу освіти Барської РДА від 10 червня 2020 року № 171 про надання згоди

на звільнення ОСОБА_1 - директора Митківської ЗОШ, не надавалася, оскільки ОСОБА_1 була керівником, а згідно зі статтею 43-1

КЗпП України її звільнення відбувається без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої

цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права

чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.

Касаційна скарга начальника відділу освіти Барської РДА ОСОБА_2. підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої

або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права

і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини,

що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання

про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права,

які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411,

частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного

у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції не відповідають.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд

і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи

чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної

в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно

до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода

на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю,

що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений

у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови

у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння

у збереженні роботи.

Статтею 21 КЗпП України передбачено, що трудовим договором є угода

між працівником і власником підприємства, установи, організації

або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до частини четвертої статті 36 КЗпП України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40

КЗпП України).

У справі, яка переглядається Верховним Судом, суд першої інстанції,

з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що у роботодавця не мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема у вигляді реорганізації Митківської ЗОШ, а фактично відбулася зміна назви навчального закладу - з Митківської ЗОШ на Митківський НВК, до якого було приєднано Киянівську ЗОШ-сад, що не може бути правовою підставою для звільнення позивачки на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.

Таким чином, суди попередніх інстанцій вважали незаконним наказ начальника відділу освіти Барської РДА від 31 серпня 2020 року № 72-к/тр, яким ОСОБА_1 звільнено з посади директора Митківської ЗОШ

на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку

зі скороченням.

Верховний Суд не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій.

Згідно з частиною третьою статті 64 ГК України підприємство самостійно визначає організаційну структуру, встановлює чисельність працівників

і штатний розпис.

Відповідно до частини другої статті 65 ГК України власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства.

Юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників (стаття 104 ЦК України).

Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого

на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, -

за рішенням суду або відповідних органів державної влади (частина перша статті 106 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 26 Закону України «Про освіту» керівник закладу освіти призначається засновником у порядку, визначеному законами та установчими документами, з числа претендентів, які вільно володіють державною мовою і мають вищу освіту.

Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій встановили, у тому числі,

що ОСОБА_1 працювала на посаді директора Митківської ЗОШ.

Рішенням Барської райради від 28 травня 2020 року «Про реорганізацію Митківської ЗОШ І-ІІІ ступенів та Киянівської ЗОШ-сад І ст.» погоджено реорганізацію Митківської ЗОШ та Киянівської ЗОШ-сад у Митківський НВК із проведенням процедури призначення керівника створеної установи відповідно до чинного законодавства. Запропоновано відділу освіти Барської РДА розпочати процедуру реорганізації шляхом створення НВК

з 01 вересня 2020 року. Зобов`язано директора Митківського НВК підписати нову редакцію статуту та здійснити всі необхідні реєстраційні

та організаційні заходи, пов`язані зі змінами до статуту, відповідно

до чинного законодавства (а. с. 32, т. 1).

Наказом начальника відділу освіту Барської РДА від 29 травня 2020 року

№ 50-к/Тр вилучено з 01 вересня 2020 року із штатних розписів посади директорів Митківської ЗОШ і Киянівської ЗОШ-сад, введено з 01 вересня 2020 року у штатний розпис Митківського НВК посаду директора

(а. с. 104, т. 1).

Наказом начальника відділу освіту Барської РДА від 09 червня 2020 року

№ 54-к/тр «Про реорганізацію Митківської ЗОШ І-ІІІ ступенів і Киянівської ЗОШ-сад І ступеня та про попередження педпрацівників про наступне вивільнення їх з роботи» ОСОБА_1 - директора Митківської ЗОШ, попереджено про наступне вивільнення з посади у зв`язку з реорганізацією Митківської ЗОШ у Митківський НВК (пункт 1 частини першої статті 40

КЗпП України) (а. с. 33-34, т. 1).

Розпорядженням голови Барської райради від 15 липня 2020 року

№ 40-р оголошено конкурс на заміщення вакантної посади директора

Митківського НВК, установлено термін подачі документів на конкурс

до 13 серпня 2020 року, утворено конкурсну комісію згідно з додатку № 1

(а. с. 106, т. 1).

Рішенням Барської райради від 27 серпня 2020 року «Про призначення директора Митківського навчально-виховного комплексу «заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів - заклад дошкільної освіти» відмінено рішення райради від 22 лютого 2018 року про реорганізацію Митківської ЗОШ

(пункт 3).

Пунктом 4 цього рішення внесено зміни у рішення від 28 травня 2020 року «Про реорганізацію Митківської ЗОШ І-ІІІ ст. та Киянівської «ЗОШ-сад І ст.», згідно яких пункт 1 викладено у новій редакції: «погодити зміни до назви Митківської ЗОШ І-ІІІ ст. в Митківський навчально-виховний комплекс «заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів - заклад дошкільної освіти» з 01 вересня 2020 року та провести припинення діяльності юридичної особи Киянівської «ЗОШ-сад І ст.» шляхом приєднання

до Митківського навчально-виховного комплексу «Заклад середньої освіти І-ІІ ступенів - заклад дошкільної освіти».

Згідно з пунктом 5 цього рішення створено комісію по ліквідації Киянівської ЗОШ-сад (а. с. 14-15, т. 1).

Наказом начальника відділу освіти Барської РДА від 31 серпня 2020 року

№ 72-к/тр ОСОБА_1 звільнено з посади директора Митківської ЗОШ

на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку

зі скороченням 31 серпня 2020 року без виплати вихідної допомоги. Підстава: рішення Барської райради від 28 травня 2020 року,

наказ начальника відділу освіту Барської РДА від 09 червня 2020 року

№ 54-к/тр (а. с. 5, т. 1).

Відповідний запис унесено до трудової книжки ОСОБА_1 (а. с. 36, т. 2).

Наказом начальника відділу освіти Барської РДА від 01 вересня 2020 року № 77-к/тр призначено ОСОБА_3 на посаду директора Митківського НВК із 01 вересня 2020 року терміном на 6 років (а. с. 6, т. 1). Підстава: рішення Барської райради від 27 серпня 2020 року (а. с. 14-15, 107, т. 1).

Рішенням Барської МР від 30 грудня 2020 року прийнято зі спільної власності територіальних громад сіл, селища Барського району Вінницької області у комунальну власність Барської міської територіальної громади

в особі Барської МР бюджетні установи разом із майном, взявши на себе права засновника, відносно юридичних осіб публічного права, у тому числі: Митківський НВК (пункт 1.5.3.5) (а. с. 117-123, т. 1).

Згідно з Положенням про відділ освіти Барської МР, затвердженим рішенням Барської МР від 17 грудня 2020 року № 7.1, відділ є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки

(а. с. 14-20, т. 2).

Згідно зі статутом Митківського НВК, затвердженого рішенням Барської райради від 27 серпня 2020 року, навчально-виховний комплекс створений на підставі рішення Барської райради від 28 травня 2020 року

«Про реорганізацію Митківської ЗОШ І-ІІІ ст. та Киянівської ЗОШ-сад 1 ст.». Навчально-виховний комплекс є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунок в установі банку, печатку, штамп, ідентифікаційний номер, бланк із своїм найменуванням, власну символіку, прапор, герб; засновником є Барська райрада (а. с. 211-220, т. 1).

Рішенням Барської МР від 02 березня 2021 року № 13.2 змінено засновника Митківського НВК шляхом виключення зі складу засновників Барську райраду та включення до складу засновників Барську МР; змінено назву Митківського НВК на Митківський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів - заклад дошкільної освіти Барської МР (а. с. 140-142, т. 1).

З урахуванням наведеного, Верховний Суд погоджується з доводами касаційної скарги начальника відділу освіти Барської РДА про те,

що у спірних правовідносинах у роботодавця позивачки відбулася реорганізація, внаслідок якої утворився новий навчальний заклад,

про що ОСОБА_1 було відомо. Остання була повідомлена про наступне вивільнення, була обізнана з усіма процесами реорганізації навчального закладу, скорочення займаної нею посади.

При цьому вона не взяла участь у конкурсі на заміщення вакантної посади директора новоствореного навчального закладу - Митківського НВК.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов помилкового висновку про незаконність звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини першої статті 40

КЗпП України.

Пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства

або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно з частиною другою статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Частинами першою, третьою статті 49-2 КЗпП України визначено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку

із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві,

в установі, організації.

Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників

при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю,

чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії,

що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. Оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої

статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади

(інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду

і які існували на день звільнення.

Близький за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 07 листопада 2011 року у справі № 6-45цс11 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі

№ 800/538/17 (провадження № 11-431асі18).

Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1

частини першої статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, власником або уповноваженим ним органом норм законодавства,

що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення

на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган

не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу

на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі

та чи попереджувався він за два місяці про наступне вивільнення.

На вказаному судам наголошено у пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів».

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах: від 07 квітня 2021 року у справі № 444/2600/19 (провадження № 61-13999св20),

від 22 липня 2021 року у справі № 456/57/20 (провадження № 61-6288св21), від 23 липня 2021 року у справі № 766/12805/19 (провадження

№ 61-7098св21), від 27 серпня 2021 року у справі № 712/10548/19 (провадження № 61-10299св21), від 09 грудня 2021 року у справі

№ 646/2661/20 (провадження № 61-7496св21) та інших.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені

в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Верховний Суд звертає увагу, що при виникненні спору між працівником

і роботодавцем суд не вирішує питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників, а перевіряє наявність підстав

для звільнення, тобто чи відбувалося скорочення штату або чисельності працівників та дотримання відповідної процедури, що судами було перевірено.

Відповідно до статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган,

який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці

в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш

як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Позовна вимога про поновлення на роботі є похідною від вимоги

про визнання протиправним і скасування наказу про звільнення,

так як лише у випадку визнання судом незаконним звільнення працівника

з роботи він підлягає поновленню (частина перша статті 235 КЗпП України). У свою чергу, позовна вимога про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу є похідною від вимоги про поновлення на роботі, оскільки лише у випадку винесення судом рішення про поновлення

на роботі суд приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Таким чином, лише у разі, якщо звільнення відбулося з порушенням вимог чинного законодавства, працівник може бути поновлений на роботі та на його користь підлягає стягненню середній заробіток за весь час вимушеного прогулу,

в протилежному випадку похідні вимоги (поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу) задоволенню

не підлягають.

Такі правові висновки викладено Верховним Судом у постанові від 04 липня 2023 року у справі № 738/38/22 (провадження № 61-3984св23).

Оскільки ОСОБА_1 була законно звільнена з посади директора навчального закладу на підставі пункту 1 частини першої статті 40

КЗпП України у зв`язку із скороченням, похідні позовні вимоги

про поновлення роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволенню не підлягають.

Хоча, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, вірно вказав про неможливість поновлення ОСОБА_1 на посаді директора, проте мотиви судів попередніх інстанцій у цій частині невірні. Позивачка

не підлягає поновленню на раніше займаній посаді, оскільки наказ

про її звільнення є законним.

Тому не підлягає стягненню з роботодавця на користь позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Посилання касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що судами безпідставно не поновлено її на посаді, неправильно визначено період вимушеного прогулу, який не завершується строком закінчення контракту, не враховано переривання строку дії контракту відхиляються Верховним Судом, оскільки вони спростовуються наведеними нормами права та матеріалами справи.

Такі висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах узгоджуються з правовими позиціями, викладеними у постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). Судова практика з указаного питання є сталою, а відмінність залежить лише

від доказування.

Частинами першою, третьою статті 412 ЦПК України встановлено,

що підставами для скасування судових рішень повністю або частково

і ухваленням нового рішення у відповідній частині або зміни рішення

є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону,

який підлягав застосуванню.

Таким чином, касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню,

а касаційна скарга начальника відділу освіти Барської РДА ОСОБА_2. підлягає задоволенню. Судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до підпунктів «б», «в» пункту 4 частини першої статті 416

ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення

та ухвалення нового рішення або зміни рішення; а також вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Верховний Суд задовольняє касаційну скаргу начальника відділу освіти Барської РДА ОСОБА_2.

Відповідно до частин першої-другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).

Відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК України, якщо сторону,

на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат,

з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

ОСОБА_1 у силу положень пункту 1 частини першої статті 5

Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору,

а судом касаційної інстанції прийнято рішення про відмову у задоволенні

її позовних вимог, тому понесені іншим заявником касаційної скарги витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2 977,20 грн (а. с. 107, т. 3) та за подання касаційної скарги у розмірі

2 952,43 грн, а всього - 5 929,63 грн, компенсуються начальнику відділу освіти Барської РДА ОСОБА_2. за рахунок держави.

Керуючись статтями 141, 400, 401, 412, 416, 418 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Касаційну скаргу начальника відділу освіти Барської районної державної адміністрації Вінницької області Сторожук Алли Миколаївни задовольнити.

Рішення Барського районного суду Вінницької області від 08 грудня

2022 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 01 березня

2023 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 до відділу освіти Барської районної державної адміністрації Вінницької області, відділу освіти Барської міської ради Вінницької області, третя особа - начальник відділу освіти Барської районної державної адміністрації Вінницької області Сторожук Алла Миколаївна, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку

за час вимушеного прогулу залишити без задоволення.

Компенсувати начальнику відділу освіти Барської районної державної адміністрації Вінницької області Сторожук Аллі Миколаївні витрати

зі сплати судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг

у розмірі 5 929 (п`ять тисяч дев`ятсот двадцять дев`ять) гривень 63 копійки за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

С. Ф. Хопта