Ухвала

від 14.07.2023 по справі 158/1523/23

КІВЕРЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 158/1523/23

Провадження № 2/0158/350/23

У Х В А Л А

про закриття провадження

14 липня 2023 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді - Костюкевича О.К.

секретаря - Хмілевської І.О.

за участю прокурора Шаруновича Є.В.

представника відповідача Білоуса В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці цивільну справу за позовом заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Олицької селищної ради до ОСОБА_1 про внесення змін в договір оренди землі, -

в с т а н о в и в :

Заступник керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Олицької селищної ради звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про внесення змін в договір оренди землі.

В ході розгляду справи по суті судом встановлено, що земельна ділянка площею 35,1484 га, кадастровий номер 0721882000:06:000:0002 була передана в оренду ОСОБА_1 несільськогосподарського призначення у с. Ставок (раніше Ківерцівського) Луцького району Волинської області (а.с. 11-14).

Також, в судовому засіданні встановлено, що надана в оренду ОСОБА_1 земельна ділянка фактично використовується відповідачем як фізичною особою підприємцем, тобто для здійснення останньою господарської діяльності.

У зв`язку з наведеним судом на розгляд учасників процесу поставлено питання щодо закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки даний спір має ознаки господарського.

Прокурор у судовому засіданні заперечив проти закриття провадження у справі, зазначивши, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки договір оренди землі укладався між фізичною особою та органом місцевого самоврядування.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, згідно поданого клопотання просить розгляд справи проводити без його участі.

Представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що даний спір має розглядатися в господарському суді.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку сторін, суд приходить до наступного висновку.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно із частиною першою ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Частинами 2, 3 ст. 4 ГПК України передбачено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб.

Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 ГПК України.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною 2 цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилученого майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи а (або) фізичні особи - підприємці.

Таким чином, розмежування компетенції судів з розгляду земельних спорів здійснено відповідно до їх предмета та суб`єктного складу учасників.

Суд також бере до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 05.10.2022 по справі №922/1830/19, у яких зазначається таке.

Аналізуючи відносини щодо створення фермерського господарства і набуття ним права власності (користування) землею, можна зробити висновок, що de jure отримує землю фізична особа - засновник фермерського господарства, однак de facto він діє в інтересах створюваного ним фермерського господарства.

У спорах щодо земельних відносин при розмежуванні юрисдикції між цивільними і господарськими судами на першому місці - зміст правовідносин і вже другорядне значення надається суб`єктному складу (фізична чи юридична особа). Адже господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності як за участю юридичних осіб, так і за участю фізичних осіб- підприємців, а в певних випадках і за участю осіб, які не мають статусу суб`єкта господарювання.

З метою забезпечення єдності та сталості судової практики Велика Палата Верховного Суду зазначає, що спори щодо користування землями фермерського господарства, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, з іншими юридичними особами, мають розглядатися господарськими судами незалежно від того, чи отримувала фізична особа раніше земельну ділянку для створення фермерського господарства і того, чи створила вона це фермерське господарство.

За положенням статті 42 Господарського кодексу України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відтак судом встановлено, що вищезгадана земельна ділянка фактично була надана в оренду ОСОБА_1 , як фізичній особі, однак вона відразу (за декілька місяців) набула статусу фізичної особи-підприємця та фактично використовується нею для здійснення господарської діяльності в сфері облаштування зони відпочинку та риборозведення. Крім цього, сам розмір земельної ділянки (35,1484 га водного плеса та прибережної смуги) свідчить про неможливість використання її для власних потреб, а підтверджує факт використання з підприємницькою метою. Посилання прокурора на відсутність даних в податкових органах щодо використання відповідачем спірної земельної ділянки для здійснення підприємницької діяльності не заперечує факту цього використання.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що спірні правовідносини фактично виникли між органом місцевого самоврядування та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 щодо користування земельною ділянкою, у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, а тому провадження у даній справі слід закрити, даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та підвідомчий господарським судам.

Керуючись ст. 255, 258-260, 354, 355 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Закрити провадження в справі за позовом заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Олицької селищної ради до ОСОБА_1 про внесення змін в договір оренди землі.

Роз`яснити прокурору та представнику позивача право на звернення до господарського суду з таким позовом.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду.

Суддя

Ківерцівського районного суду О.К.Костюкевич