Рішення

від 04.07.2023 по справі 175/560/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/560/19

Провадження № 2/175/153/19

РІШЕННЯ

Іменем України

"04" липня 2023 р. смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Журавель Т.С., за участю секретаря Бартківа В.Т., представника позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Садівничого товариства «Славутич» прокуратури Дніпропетровської області до ОСОБА_2 , Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання державного акту недійсним,

ВСТАНОВИВ:

08.02.2019 року Садівниче товариство «Славутич» прокуратури Дніпропетровської області через свого представника звернулося до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання державного акту недійсним.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2019 року справу №175/560/19 передано у провадження судді Бойко О.М.

Ухвалою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Бойко О.М. було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Бойко О.М. від 25.02.2020 року було задоволено самовідвід головуючого судді Бойко О.М.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2020 року справу №175/560/19 передано у провадження судді ОСОБА_3 .

Ухвалою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Новік Л.М. від 03.03.2020 року було прийнято справу до провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Новік Л.М. Любимівську сільську раду Дніпровського району Дніпропетровської області залучено до участі у справі в якості співвідповідача.

На підставі розпорядження керівника апарату Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23.03.2023 року з причини відсторонення від здійснення правосуддя судді Новік Л.М., проведено повторний автоматизований розподіл справи №175/560/19 (провадження 2/175/153/19).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2023 року справу №175/560/19 передано у провадження судді Журавель Т.С.

Ухвалою від 29.03.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання у справі.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що державними актами на право користування землею, зареєстрованими в Книзі записів Державних актів на право користування землею за №242 від 29.03.1988 року, для створення колективного саду було виділено прокуратурі Дніпропетровської області 5 га, а Дніпропетровському обласному суду 0,8 га. У садівниче товариство «Славутич» прокуратури Дніпропетровської області увійшли в якості повноправних членів працівники прокуратури та працівники Дніпропетровського обласного суду та інших організацій і підприємств. Земля площею 5,8 га була поділена на 83 земельні ділянки площею 0,06 га, кожна з яких має нумерацію від №1 до №83. Шляхом жеребкування, відповідачу, якого обрали першим головою правління садового товариства «Славутич», дісталася земельна ділянка № НОМЕР_1 . Також зазначено, що землевпорядною організацією було виконано проект організації території колективного саду та визначені такі об`єкти: будівля правління - №84, майданчик для встановлення бочок з питною водою - №85, майданчик для встановлення контейнерів для сміття - №86, туалет для загального користування - №87, майданчик для стоянки автотранспорту - №88, протипожежний щит - №89. На земельній ділянці № НОМЕР_2 знаходяться трансформаторна підстанція садового товариства, труба підводу поливної води з її розподільником по групах земельних ділянок та приладом обліку води. 02.05.2017 року ОСОБА_2 звернувся до правління товариства з заявою про своє право власності на земельну ділянку під АДРЕСА_1 , зазначивши, що будинок правління це його садовий будинок, а щодо об`єктів загального користування, розташованих на цій ділянці заявив, що вони знаходяться там з його дозволу. Крім того зазначив, що земельна ділянка під АДРЕСА_2 , якою він користується, належить на праві власності його синові. Позивач заявляє, що в жодних списках членів цього товариства, які неодноразово складав ОСОБА_2 , немає інформації про те, що ділянка № НОМЕР_1 належить його синові ОСОБА_4 , а ділянка АДРЕСА_1 взагалі існує. У зв`язку з цим просить суд визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на землю ІІ-ДП №081473, виданий Любимівською сільською Радою народних депутатів Дніпропетровського району Дніпропетровської області ОСОБА_2 .

27.04.2023 року ОСОБА_2 було подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що позовна заява була подана нелегітимним головою громадського об`єднання, яке використовує у назві найменування іншої юридичної особи. Крім того, Садівниче товариство не відноситься до категорії юридичних осіб, яким законодавчо надано повноваження звертатися до суду за захистом порушених прав садівників у спірних земельних правовідносинах. Також позивачем не надано жодних доказів порушення прав юридичної особи та усіх членів на володіння та користування земельною ділянкою №84. Вимоги позивача щодо визнання державного акту на право власності на земельну ділянку АДРЕСА_1 є безпідставними та необґрунтованими, оскільки право власності щодо ділянок, приватизованих згідно з Декретом КМУ №15-92 про приватизацію земельних ділянок, виникає незалежно від посвідчення державним актом. Крім цього, як на доказ того, що земельна ділянка № НОМЕР_2 належить ОСОБА_2 , відповідач посилається на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21.01.2019 року про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

16.05.2023 року представником позивача було подано відповідь на відзив, в якому вказано, що доводи про неправомірність використання позивачем найменування держаного органу Дніпропетровської обласної прокуратури у назві товариства є безпідставними, оскільки це не є предметом спору у даній справі. Щодо рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21.01.2019 року про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою зазначив, що обставина про те, що відповідачу належить на праві власності земельна ділянка на підставі рішення Любимівської сільської ради від 17.12.1993 року встановлено лише в описовій частині, а не є висновком суду. Також зазначили, що необхідною передумовою виникнення права приватної власності на земельну ділянку має бути рішення про передачу у приватну власність цієї ділянки, прийняте відповідним органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, які діють від імені власника. Відсутність такого рішення держави в особі уповноваженого органу означає, що передачі земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_2 не відбулося. Крім того, на земельній ділянці АДРЕСА_1 знаходяться об`єкти загального користування, у зв`язку з чим вона не могла виділятися персонально відповідачу для зайняття садівництвом та приватизації.

Ухвалою від 16.05.2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті. Клопотання представника позивача про виклик свідків задоволено.

В судовому засіданні представник позивача заявлені у позові вимоги підтримав у повному обсязі. Крім того зауважив на тому, що ні колективом садоводів, які створювали Садівниче товариство, ні Садівничим товариством «Славутич» не виділялася позивачу земельна ділянка № НОМЕР_2 , оскільки всього, згідно статуту, 83 ділянки. Позначена відповідачем номером 84 земельна ділянка знаходиться біля головних воріт, через які здійснюється виїзд на територію товариства, у першому ряду садових ділянок між ділянками АДРЕСА_3 і № НОМЕР_3 та ніяк не могла мати АДРЕСА_1 . Також доводи позивача про те, що на спірній ділянці розташований будинок, зведений за його кошти спростовуються наявними у справі доказами, які доводять що дана будівля є будинком правління товариства і зведена саме за кошти товариства, у той час, коли ОСОБА_2 був головою СТ «Славутич», представляв його інтереси і розпоряджався коштами товариства.

Відповідач в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позову та зазначив, що земельна ділянка № НОМЕР_1 належить на праві власності його синові - ОСОБА_4 , а ділянка АДРЕСА_1 належить йому. Щодо зазначення у статуті садового товариства «Славутич» прокуратури Дніпропетровської області кількості земельних ділянок - 83, вказав, що це є помилковою друкарки. На підтвердження наявності 84 ділянки зазначив, що є рапорт, в якому вказано, що ОСОБА_2 , за участю спеціаліста було розподілено 5 га землі на 84 земельні ділянки по 6 соток кожному. Даний рапорт ОСОБА_2 передав особисто прокурору безпосередньо в СТ «Славутич». Крім того, посилався на наказ № 1 від 10.04.1988 року «Про закріплення земельних ділянок» та на довідку «Про виділення членам садового товариства земельних ділянок» від 08.04.1998 року. Також на питання суду, чому в жодних списках учасників немає відомостей про ОСОБА_4 , відповідач зазначив, що в списках є прізвище « ОСОБА_5 », а в ініціалах була допущена описка. Крім того, вказав, що на земельній ділянці № НОМЕР_2 він висаджував сад та за свої власні кошти будував будинок, проте з часом втратив до цієї ділянки інтерес, оскільки він не сподобався дружині.

Представник Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Заслухавши думку представника позивача та відповідача, дослідивши докази, допитавши свідків, судом встановлено наступне.

12.01.1988 року протоколом №1 зборів членів садового товариства затверджено список членів садового товариства. Даний список складався з 100 осіб, зокрема під № 74 був ОСОБА_2 .

Відповідно до рішення виконавчого комітету Ради народних депутатів №49 від 26.02.1988 року, виконавчий комітет народних депутатів вирішив відвести земельні ділянки у постійне користування загальною площею 40,5 га, з них: прокуратурі Дніпропетровської області 5,0 га.

Згідно державного акту на право користування землею Б №020957, виданий головою виконавчого комітету ради депутатів трудящих 1988 року, прокуратурі Дніпропетровської області видано державний акт на безстрокове і безоплатне користування землею 5,0 га в межах згідно з планом землекористування. Земля надана для розміщення колективного саду. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право користування землею за №242 від 29.03.1988 року.

Також, відповідно до державного акту на право користування землею Б №020967, виданий головою виконавчого комітету ради депутатів трудящих 1988 року, прокуратурі Дніпропетровської області видано державний акт на безстрокове і безоплатне користування землею 0,8 га в межах згідно з планом землекористування. Земля надана для розміщення колективного саду.

05.02.1998 року загальними зборами членів садового товариства «Славутич» затверджено статут садового товариства «Славутич» прокуратури Дніпропетровської області, який перереєстрованій розпорядженням Голови Дніпропетровської районної ради Дніпропетровської області від 16.03.1998 року № 80/1-р.

Згідно п. 1 вищевказаного Статуту, працівники прокуратури області добровільно об`єднуються в садове товариство «Славутич» для організації колективного саду на земельній ділянці, відведеній у безстрокове і безоплатне користування рішенням виконкому Дніпропетровської районної Ради народних депутатів №49 від 26.02.1988 року, загальною площею 5,0 га, за адресою: с. Любимівка Дніпропетровського району, з кількістю ділянок 83, розміром по 600 кв. м.

Пункт 2 зазначеного Статуту передбачає, що рішенням ХУ сесії Любимівської сільської Ради народних депутатів Дніпропетровського району від 17 грудня 1993 року земельні ділянки садоводів передано їм безплатно в приватну власність в постійне користування.

У відповідності до п.п. «г» п. 18 Статуту, член садового товариства має право здійснювати будівництво будиночків й інших споруд згідно з затвердженими проектами.

Згідно п.п. «г» п. 19 Статуту член садового товариства, незалежно від форми власності на землю, зобов`язаний вчасно сплачувати внески в розмірах і в строки, встановлені загальними зборами або правлінням товариства; за несвоєчасну сплачувати нараховується пеня в розмірах, що визначається загальними зборами чи правлінням.

Згідно з виписки з рішення XV сесії ХХІ скликання Любимівської сільської ради народних депутатів від 17.12.1993 року, ОСОБА_2 , члену садівничого товариства «Славутич» передано безоплатно в приватну власність у постійне користування земельну ділянку у кількості 0,06 га.

Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю ІІ-ДП №081473, виданого головою Любимівської сільської ради народних депутатів від 25.07.1996 року, на підставі рішення XV сесії ХХІ скликання Любимівської сільської ради народних депутатів від 17.12.1993 року, ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку 0,0590 га в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території садівничого товариства «Славутич». Акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №7311.

25.12.1995 року, на виконання рішення XV сесії ХХІ скликання Любимівської сільської ради народних депутатів від 17.12.1993 року, інженером землевпорядником ОСОБА_6 в присутності спеціаліста землевпорядника відділу по земельних ресурсах Дніпропетровського району Шаптали В.Ф., представника Любимівської сільської ради народних депутатів Анедченко В.Т., землекористувача ОСОБА_2 та суміжних користувачів ОСОБА_7 встановлено в натурі межі земельної ділянки, що відводиться у приватну власність ОСОБА_2 на території Любимівської сільської ради, СТ «Славутич» прокуратури Дніпропетровської області, участок № 84 для садівництва, про що складено акт про встановлення меж земельної ділянки, що передається у власність.

На підтвердження будівництва будівлі на вищевказаній земельній ділянці надано договір від 26.12.1990 року, згідно якого Дніпровське СМУ підрядник та ОСОБА_2 замовник, уклали договір відповідно до якого підрядник зобов`язався виконати роботи по ремонту та будівництву службового будинку в с. Любимівка. Ціна робіт складає 7541 руб., з яких вартість матеріалів складає 3161 руб., вартість послуг 3914 руб. Договір скріплено печаткою СТ «Славутич» з підписом ОСОБА_2 .

Відповідно до копії квитанції до касового ордеру №1 від 26.12.1990 року, прийнято від ОСОБА_2 3914 руб.

Згідно акту прийому виконаних робіт за квітень 1992 року, в графі найменування об`єкту для виконання робіт зазначено «будинок правління». Замовником є ОСОБА_2 як керівник юридичної особи СТ «Славутич», який також скріплений печаткою товариства.

02.05.2017 року ОСОБА_2 звернувся до правління садового товариства «Славутич» із заявою, в якій запропонував упродовж першого півріччя 2017 року укласти договір оренди земельної ділянки № 84 для потреб товариства, в якому передбачити умови орендної плати, повернення земельної ділянки її власнику тощо. Зазначено про можливий розгляд варіанту купівлі продажу земельної ділянки. Крім того, запропоновано враховуючи, що з часу залишення посади голови правління закінчилося безоплатне користування земельною ділянкою для загальних потреб, пропонувалося провести взаємозалік нарахованої суми заборгованості за несплату членського внеску власником земельної ділянки АДРЕСА_2 . Також, в даній заяві зазначено, що під час перебування на виборчій посаді голови правління садового товариства «Славутич» при прокуратурі Дніпропетровської області, свою приватизовану земельну ділянку № НОМЕР_2 відповідач використовував з 1988 року. З його ініціативи на ній було встановлено електричний трансформатор, розміщено сторожку-вагончик та лічильники поливної води без будь-якого документального оформлення. За власні кошти викопано котловани для погребів на земельних ділянках № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , відповідач домовився з організацією на будівництво на цих ділянках садових будинків. Земельна ділянка АДРЕСА_2 приватизована і належить його синові ОСОБА_4 .

05.06.2017 року головою правління СТ «Славутич» надано відповідь на заяву ОСОБА_2 від 02.05.2017 року, в якій зазначено, що земельна ділянка № НОМЕР_2 є місцем загального користування всіх членів садового товариства «Славутич». Крім того, ніхто з членів товариства до 02.05.2017 року ніколи не чули про наявність земельної ділянки № НОМЕР_2 у приватній власності ОСОБА_2 .

01.07.2017 року ОСОБА_2 звернувся до голови правління СТ «Славутич» прокуратури Дніпропетровської області, казначея ОСОБА_8 із заявою про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельну ділянку АДРЕСА_1 .

Також, ОСОБА_2 звертався до прокуратури Дніпропетровської області із вимогами про припинення СТ «Славутич» прокуратури Дніпропетровської області, листом від 12.07.2017 року № 05/1-5360-17 повідомлено заявника, що його звернення в частині невідповідності назви СТ «Славути» прокуратури Дніпропетровської області вимогам чинного законодавства направлено для розгляду по суті до Центру надання адміністративних послуг Дніпровської районної державної адміністрації.

У серпні 2017 року ОСОБА_2 звертався до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області із позовом до СТ «Славутич» прокуратури Дніпропетровської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21.01.2019 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05.06.2019 року рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21.01.2019 року залишено без змін.

Крім того, ОСОБА_2 звертався до Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровський області, листом № 31-4-0.41-1113/90-19 від 08.08.2019 року повідомлено, що на підставі звернення було організовано та проведено заходи державного контролю стосовно земельної ділянки площею 0,0590 га на території Любимівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області (Державний акт на право приватної власності серія ІІ ДП № 081473 від 25.07.1996 року). За результатами перевірки було встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки СТ «Славутич» прокуратури Дніпропетровської області. Управлінням контролю за використанням та охороною земель Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровський області з проханням посприяти явці керівника СТ «Славутич» прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_9 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровський області для притягнення його до відповідальності.

09.06.2017 року адвокатом ОСОБА_10 було направлено адвокатський запит до Дніпропетровської районної державної адміністрації щодо надання виписки з рішення Любимівської сільської ради від 17.12.1993 року щодо передачі безоплатно у приватну власність земельних ділянок АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 для дачного будівництва і садівництва членам садового товариства «Славутич» прокуратури Дніпропетровської області, площею 0,06 га.

Згідно відповіді начальника архівного відділу Дніпровської районної державної адміністрації від 16.06.2017 року №11-209-2017, по протоколу 15 сесії 21 скликання Любимівської сільської ради народних депутатів Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 17.12.1993 року, рішення про передачу земельних ділянок у приватну власність членам садового товариства «Славутич» немає. По протоколу вищезазначеної сесії в черзі денній дане питання не розглядалося. Інших документів на підставі яких був виданий державний акт на право приватної власності на землю в архівному відділі немає.

21.07.2017 року адвокатом Міняйло В.О. було направлено адвокатський запит до Любимівської сільської ради в якому зазначено, що з листа начальника архівного відділу Дніпровської районної державної адміністрації від 16.06.2017 року вбачається, що витребуваних документів в архіві немає. Просив надати завірені копії документів, а саме, виписку з рішення Любимівської сільської ради від 17.12.1993 року щодо передачі безоплатно у приватну власність земельних ділянок АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 для дачного будівництва і садівництва членам садового товариства «Славутич» прокуратури Дніпропетровської області, площею 0,06 га та всі без виключення документи, на підставі яких в 1998 році було видано власникам земельних ділянок АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 Державний акт на право приватної власності на землю, акт встановлення меж земельної ділянки, що передається у приватну власність, план земельної ділянки, що передається у приватну власність, рішення органів садового товариства «Славутич» з цього приводу тощо.

24.07.2017 року за вих.№ 448 Любимівська сільська рада Дніпровського району Дніпропетровської області повідомила, що всі рішення сесій та виконкомів з додатками до 01.01.2016 року передані до архівного відділу Дніпровського району.

26.07.2017 року адвокатом Міняйло В.О. було направлено адвокатський запит начальнику архівного відділу Дніпропетровської районної державної адміністрації, в якому зазначено, що з відповіді сільського голови Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області на адвокатський запит від 21.07.2017 року вбачається, що всі рішення сесій та виконкомів з додатками до 01.01.2016 року передані до архівного відділу Дніпровського району, у зв`язку з чим просив надати копії виписки з рішення Любимівської сільської ради народних депутатів Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 17.12.1993 року щодо передачі безоплатно в приватну власність земельних ділянок АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 для дачного будівництва і садівництва членам СТ «Славутич» прокуратури Дніпропетровської області площею 0,06 га; всі без виключення документи, на підставі яких в 1998 році було видано власникам земельних ділянок АДРЕСА_2 та № 84 Державний акт на право приватної власності на землю, акт встановлення меж земельної ділянки, що передаються у приватну власність, рішення органів садового товариства «Славутич» з цього приводу тощо.

Листом начальника архівного відділу Дніпровської районної державної адміністрації від 31.07.2017 року №11-260-2017, повідомлено, що архівним відділом додатково переглянуто протоколи сесій та засідань виконкому Любимівської сільської Ради народних депутатів Дніпропетровського району Дніпропетровської області за період з 1993 по 1996 рік включно. Рішення щодо передачі безоплатно в приватну власність земельних ділянок для дачного будівництва і садівництва членам садового товариства «Славутич» немає. По протоколу вищевказаної сесії в черзі денній дане питання не розглядалося.

05.12.2018 року адвокатом Міняйло В.О. було направлено адвокатський запит до відділу Держгеокадастру у Дніпровському районі Дніпропетровської області, в якому адвокат просив надати державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, виданий на ім`я ОСОБА_4 ; акт встановлення меж земельної ділянки № НОМЕР_1 , що передається у власність ОСОБА_4 ; план земельної ділянки № НОМЕР_1 , що передається у власність ОСОБА_4 ; виписку з рішення XV сесії ХХІ скликання Любимівської сільської ради народних депутатів від 17.12.1993 року про надання у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки № НОМЕР_1 у СТ «Славутич» прокуратури Дніпропетровської області.

Згідно відповіді на запит від 19.12.2018 року Головне управління Держгеокадастру у Дніпровському районі Дніпропетровської області повідомило, що відповідно до Книги реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі станом на 01.01.2013 року за громадянином ОСОБА_4 зареєстровано право власності на земельну ділянку на території Любимівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області за адресою: СТ «Славутич». Земельна ділянка зареєстрована на підставі державного акту на право приватної власності на землю: серія 4ДП ДН № 008414, реєстраційний номер 7300 від 25.07.1996 року, виданий згідно рішення виконкому Любимівської сільської ради народних депутатів XV сесії ХХІ скликання від 17.12.1993 року. Зазначено, що копії запитуваних документів не вбачається можливим, у зв`язку з відсутністю у відділі.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного прав.

Суд звертає увагу на те, що на час набуття земельної ділянки відповідачем, діяв Земельний Кодекс УРСР у редакції від 18.12.1990 року, який введено в дію з 15.03.1991року.

Положеннями статей 6, 67 ЗК УРСР передбачено, що громадяни України ведення селянського (фермерського господарства); ведення особистого підсобногогосподарства; будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель; садівництва; дачного ігаражного будівництва; традиційнихнародних промислів; уразі одержання у спадщину жилого будинку або його придбання. Порядок успадковування права володіння земельною ділянкою визначається цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР. Громадянам за рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів передаються у власність земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків, господарських будівель, гаражів і дач.

Стаття 57 ЗК УРСР передбачає, що для ведення колективного садівництва кооперативам громадян Української РСР за рішенням сільської, селищної, районної, міської Ради народних депутатів надаються земельні ділянки, розмір яких не повинен перевищувати 0,12 гектара на одного члена кооперативу. Громадянам можуть надаватися земельні ділянки для індивідуального садівництва. Розмір цих ділянок не повиненперевищувати 0,12 гектара. Громадянам, які мають у володінні земельні ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, дачного будівництва, земельні ділянки для ведення садівництва не надаються.

Підстава для надання земель передбачена у ст. 17 ЗК УРСР, так, надання земельних ділянок у володіння або користування здійснюється в порядку відведення. Відведення земельних ділянок провадиться на підставі рішення відповідної Ради народних депутатів. У рішеннях про надання земельних ділянок у володіння або користування зазначається мета, для якої вони відводяться. Порядок вирішення питань про надання земельних ділянок у володіння або користування встановлюється Верховною Радою Української РСР.

Статтею 23 ЗК УРСР визначено, що право власності на землю посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Судом встановлено, що земельна ділянка площею 0,0590 га передавалася відповідачу у приватну власність на підставі рішення XV сесії ХХІ скликання Любимівської сільської ради народних депутатів від 17.12.1993 року.

Проте згідно листів, наданих на адвокатські запити від 16.06.2017 року № М-209-2017, від 31.07.2017 року № М-260-2017 та згідно матеріалів XV сесії ХХІ скликання Любимівської сільської ради народних депутатів від 17.12.1993 року рішення щодо передачі безоплатно у приватну власність земельних ділянок для садівництва і дачного будівництва членам СТ «Славутич» прокуратури Дніпропетровської області відсутнє. Суд звертає увагу на те, що згідно протоколу сесії в черзі денній відсутнє дане питання, немає і протоколу засідання виконавчого комітету Любимівської сільської ради з розгляду даного питання.

При цьому, необхідною передумовою для виникнення права приватної власності на земельну ділянку має бути рішення про передачу у приватну власність ділянки, прийняте відповідним органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, які діють від імені власника.

Аналогічна правова позиція знайшла своє відображення у постанові Верховного Суду України по справі № 6-53цс12 від 31.10.2012 року.

З огляду на викладене, відсутність такого рішення вказує, що передача земельної ділянки у приватну власність не відбулася.

Крім того, щодо наявності земельної ділянки № НОМЕР_2 у СТ «Славутич» прокуратури Дніпропетровської області, суд звертає увагу на наступне.

Згідно дослідженому у судовому засіданні статуту садового товариства «Славутич» прокуратури Дніпропетровської області від 05.02.1998 року кількість ділянок складає 83, розміром по 600 кв. м. Крім того, поділ території на 83 ділянки підтверджується проектом організації території колективного саду та списком садоводів, складеними відповідачем.

Також в судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які спростували наявність земельної ділянки АДРЕСА_1 .

Так, свідок ОСОБА_11 - скарбник садівничого товариства «Славутич» з моменту його створення до травня 2023 року, підтвердила, що територія товариства з моменту його створення складається з 83 земельних ділянок за які їй сплачувалися членські внески. Також зазначила, що вона подавала звіти до податкової служби завжди тільки за 83 ділянки. При цьому про існування ділянки №84 до 2017 року нічого не знала, оскільки за цю ділянку ніколи не сплачувалися членські внески. Крім того, підтвердила факт, що ОСОБА_2 виділялася земельна ділянка АДРЕСА_2 .

Свідок ОСОБА_12 зазначила, що вона була учасником розподілу земельних ділянок у 1988 року та звернула увагу на те, що завжди було 83 земельні ділянки, а ОСОБА_2 розподілили земельну ділянку саме під №36.

Також, свідки підтвердили, що позначена відповідачем номером 84 земельна ділянка знаходиться біля головних воріт через які здійснюється в?їзд на територію товариства, у першому ряду садових ділянок між ділянками 4 і 5 і ніяк не могла мати 84. Тобто, обрана позивачем ділянка на яку він отримав спірний державний акт, являється земельною ділянкою загального користування і місця на ній для заняття садівництвом немає. На проекті організації колективного саду ця ділянка окремим номером не позначалася.

Суд критично, ставиться до наданих відповідачем доказів, на підтвердження наявності у даному СТ «Славутич» прокуратури Дніпропетровської області 84 ділянок, оскільки у судовому засіданні відповідачем зазначено, що рапорт від 10.04.1988 року, наказ №1 по садівничому товариству від 10.04.1988 року та довідка про виділення членам СТ «Славутич» земельних ділянок, які наявні у матеріалах справи, передруковані відповідачем з оригіналів цих документів у 2017 року, у зв`язку з необхідністю їх оновлення. При цьому, відповідачем зазначено, що оригінали документів у нього не зберіглися, оскільки був потоп. Проте, жодних доказів на підтвердження вказаних обставин суду надано не було.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що земельної ділянки № НОМЕР_2 в СТ «Славутич» прокуратури Дніпропетровської області взагалі не існувало, оскільки на момент створення садівничого товариства «Славутич», територія була поділена на 83 ділянки, що підтверджується статутом СТ «Славутич» 1998 року та показаннями свідків.

Щодо будівництва за власні кошті будинку на земельній ділянці АДРЕСА_1 , суд звертає увагу на наступне.

Згідно договору від 26.12.1990 року, укладеного між ОСОБА_13 як підрядником і ОСОБА_2 як замовником, об`єктом будівництва є «служебний домик в с. Любимовка». Від Замовника договір підписав ОСОБА_2 , підпис скріплено печаткою СТ «Славутич».

Суд зауважує на тому, що на той час ОСОБА_2 був головою СТ «Славутич», представляв його інтереси і розпоряджався коштами товариства.

В договорі на будівництво зазначено, що на розрахунковий рахунок підрядника 26.12.1990 року внесено 3 914 руб. В актах прийому будівельних робіт у графі найменування об?єкта зазначено «Дом правления садоводства «Славутич». Замовник: «Садоводческое товарищество «Славутич». Акти приймання робіт від замовника підписані ОСОБА_2 як головою товариства та скріплені печаткою товариства. Платіжним дорученням від 20 травня 1992 року СТ «Славутич», підписаним головою товариства ОСОБА_2 і скарбником ОСОБА_11 , скріпленим печаткою товариства, через Ощадний банк перераховано Дніпровському БМУ (підряднику) по виставленому останнім рахунку, кошти в сумі 9322 руб. за виконані роботи по будівництву будинка правління.

Відповідно доч.1,2ст.76ЦПК України,доказами єбудь-якідані,на підставіяких судвстановлює наявністьабо відсутністьобставин (фактів),що обґрунтовуютьвимоги ізаперечення учасниківсправи,та іншихобставин,які маютьзначення длявирішення справи. Цідані встановлюютьсятакими засобами: 1)письмовими,речовими іелектронними доказами; 2)висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст.77ЦПК України,належними єдокази,які містятьінформацію щодопредмета доказування. Предметомдоказування єобставини,що підтверджуютьзаявлені вимогичи запереченняабо маютьінше значеннядля розглядусправи іпідлягають встановленнюпри ухваленнісудового рішення. Сторонимають правообґрунтовувати належністьконкретного доказудля підтвердженняїхніх вимогабо заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно дост.78ЦПК України,суд небере доуваги докази,що одержаніз порушеннямпорядку,встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми єдокази,які усвоїй сукупностідають змогудійти висновкупро наявністьабо відсутністьобставин справи,які входятьдо предметадоказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд звертає увагу на те, що відповідачем не доведено належними, допустимим та достатніми доказами факт того, що будинок на спірній земельній ділянці будувався за його кошти. При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_2 підписував зазначені документи від імені товариства як його керівник, у зв`язку з чим доходить висновку, що будинок правління є адміністративною будівлею, яка будувалася на замовлення і за кошти СТ «Славутич», що підтверджується дослідженими доказами та показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акту, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2018 року у справі №362/884/16-ц зроблено висновок, що «визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, ефективним та окремим способом захисту та поновлення порушених прав у судовому порядку.

Вказана правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом України, зокрема у постанові від 20 квітня 2016 року у справі №6-2824цс15 та у постанові від 01 липня 2015 року у справі №6-319цс15. Так, у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі №6-2824цс15 зроблено висновок, що «оскільки державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, то у спорах, пов?язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку».

Позивач довів належними, допустимими та достатніми доказами свої позовні вимоги, у зв`язку з чим суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921грн в рівних частках, тобто по 960 грн 50 коп з кожного.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Садівничого товариства «Славутич» прокуратури Дніпропетровської області до ОСОБА_2 , Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання державного акту недійсним задовольнити.

Визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на землю ІІ-ДП №081473, виданого головою Любимівської сільської ради народних депутатів від 25.07.1996 року, на підставі рішення XV сесії ХХІ скликання Любимівської сільської ради народних депутатів від 17.12.1993 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №7311, згідно якого ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку 0,0590 га в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території садівничого товариства «Славутич».

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь Садівничого товариства «Славутич» прокуратури Дніпропетровської області, ЄДРПОУ: 25540217, сплачений судовий збір у розмірі 960 (дев`ятсот шістдесят) грн 50 коп.

Стягнути з Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, ЄДРПОУ: 04339741, на користь Садівничого товариства «Славутич» прокуратури Дніпропетровської області, ЄДРПОУ: 25540217, судовий збір у розмірі 960 (дев`ятсот шістдесят) грн 50 коп.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо доДніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений 14.07.2023 рок

Суддя Т. С. Журавель