Постанова

від 11.07.2023 по справі 201/3737/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6047/23 Справа № 201/3737/18 Головуючий упершій інстанції: Кудрявцева Т. О. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2023 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого Красвітної Т.П.,

суддів: Єлізаренко І.А., Свистунової О.В.,

за участю секретаря Сахарова Д.О.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Дніпро цивільнусправу поапеляційній скарзіАкціонерного товариствакомерційний банк«ПриватБанк» нарішення Бабушкінськогорайонного судум.Дніпропетровська від21квітня 2023року посправі запозовом Акціонерноготовариства комерційнийбанк «ПриватБанк»до ОСОБА_1 ,третя особа-Товариство зобмеженою відповідальністю«Сервіс-Центр«Альфа»,про стягненнязаборгованості закредитним договоромта зазустрічним позовом ОСОБА_1 доАкціонерного товариствакомерційний банк«ПриватБанк»,третя особа-Товариство зобмеженою відповідальністю«Сервіс-Центр«Альфа»,про припиненняпоруки,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2018 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з даним позовом, посилаючись на те, що між ним та ТОВ «Сервіс-Центр «Альфа» (позичальник) 26 березня 2014 року укладено кредитний договір №DNVKLOF05382, за умовами якого позичальнику надано ліміт овердрафту у розмірі 700000,00 грн. в обмін на зобов`язання щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами та інших платежів. 24 березня 2015 року договором про внесення змін збільшено ліміт овердрафту до 1051000,00 грн., а 27 січня 2016 року договором про внесення змін збільшено ліміт овердрафту до 1464000,00 грн. Зазначені зміни до договору кредиту, як і сам договір, підписані сторонами з використанням електронного цифрового підпису, який має силу підпису власноруч. Виконання зобов`язань позичальника за вказаним кредитним договором забезпечені договором поруки №DNVKLOF05382/DP1, укладеним 26 березня 2014 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , до умов якого також внесено зміни договорами про внесення змін від 24 березня 2015 року та 27 січня 2016 року, що підписані електронним цифровим підписом сторонами договору. Відповідно до умов договору поруки ОСОБА_1 зобов`язався відповідати перед кредитором як поручитель всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності за виконання зобов`язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Позичальник станом на 15 лютого 2018 року має заборгованість у загальному розмірі 2355109,29 грн., а саме 1084000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 827623,26 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 443486,03 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором. В добровільному порядку заборгованість не погашає. Тому позивач просив стягнути на свою користь з відповідача за кредитним договором №DNVKLOF05382 лише тіло кредиту у розмірі 1084000,00 грн.

ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом, обґрунтовуючи його тим, що у відповідності до вимог ст. 559 ЦК України, він не надавав згоду на підвищення ставки пені з 0,128 % річних до 0,189% річних за кожен день прострочення. Це збільшило обсяг його відповідальності, що відбулось не під час виконання кредитного договору, як це передбачалось умовами п.1.1 договору поруки, а внаслідок укладення позичальником та банком додаткової угоди до кредитного договору, якою положення кредитного договору було змінено без укладання з ним, як з поручителем, додаткового договору. Це і є підставою для припинення поруки. Тому позивач за зустрічним позовом просив припинити поруку за договором поруки №DNVKLOF05382/DP1 від 26 березня 2014 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 83-87 т.1).

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2023 року в задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Вирішено припинити поруку за договором поруки №DNVKLOF05382/DP1 від 26 березня 2014 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк». Вирішено питання розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення про задоволення первісного позову про стягнення заборгованості та відмову в задоволенні вимог за зустрічним позовом.

Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується матеріалами справи. Клопотання АТ КБ «ПриватБанк» про відкладення розгляду справи, у зв`язку із зайнятістю представника в іншому судовому засіданні, є необґрунтованим, адже не зазначено про неможливість направлення до суду іншого представника юридичної особи.

Судовий захист повинен відповідати умовам процесуальної економії, враховуючи, що пунктами 10, 11 частини 2 статті 2 ЦПК України визначено, що одними із основних принципів цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами. З урахуванням викладеного вище, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників процесу, які не з`явились.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового судового рішення, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що 26 березня 2014 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк») та ТОВ Сервіс-Центр Альфа (позичальник) укладено кредитний договір №DNVKLOF05382, за умовами якого позичальнику надано ліміт овердрафту у розмірі 700000,00 грн. на поповнення обігових коштів, в обмін на зобов`язання щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, та інших платежів, які передбачені умовами договору (а.с. 4-5, 16-17 т.1).

Пунктом А.8 кредитного договору №DNVKLOF05382 погоджено, що у випадку порушення позичальником будь-якого грошового зобов`язання позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 46% річних річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У випадку порушення позичальником будь-якого із грошових зобов`язань та при реалізації права банку, передбаченого п. А.3 цього договору, позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,128% від суми залишку непогашені заборгованості по кредиту за кожен день прострочки. Сплата пені здійснюється зі дня, наступного за датою, передбаченою повідомленням банка. При цьому проценти за користування кредитом та винагороди не нараховуються та не сплачуються.

Для забезпечення виконання зобов`язань ТОВ Сервіс-Центр Альфа за вказаним вище кредитним договором, 26 березня 2014 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , який є директором ТОВ Сервіс-Центр Альфа, укладено договір поруки №DNVKLOF05382/DP1, предметом якого є надання поруки ОСОБА_1 перед кредитором за виконання позичальником зобов`язань за договором №DNVKLOF05382 від 26.03.2014 року з: повернення овердрафтового кредиту з кредитним лімітом по кредитному договору, розмір якого, може бути зменшений або збільшений необмежену кількість разів без підписання договорів про внесення змін до кредитного договору в залежності зменшення або збільшення оборотів грошових коштів по поточним рахункам боржника відкритим у кредитора, але в будь-якому випадку не більше суми ліміту, згідно умов а. А.2, А.2.1, А.2.2 кредитного договору, що становить розмір 736000,00 грн., у тому числі на наступній цілі - у розмірі 700000,00 грн. на поповнення обігових коштів, у розмірі 36000,00 грн. на сплату судових витрат передбачених п.п. 2.2.16, 2.3.15, 5.8 кредитного договору, не пізніше дати закінчення періоду безперервного користування кредитом, передбаченого п. А.4 кредитного договору (період безперервного користування кредитом не більше 30-ти днів); з терміном проведення платежів боржника в порядку, встановленому кредитним договором, здійснюється кредитором у строк по 25.03.2015 року, в разі якщо за 30 днів до закінчення встановленого строку проведення платежів боржника за кредитним договором, сторони не заявили про припинення овердрафтового кредитування, строк проведення платежів боржника у порядку, встановленому кредитним договором, кредитор продовжує кожний раз на 365/366 днів, згідно умов п. А.3 та у відповідності до п.п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 2.2.3 кредитного договору; сплати процентів за користування кредитом що залежить від терміну існування непогашеного залишку по кредиту, тобто в день, після закінчення якого зафіксовано нульове дебетове сальдо на поточному рахунку боржника № НОМЕР_1 , відкритому в установі кредитора згідно п. А.7. кредитного договору протягом 1-3 днів в розмірі 19% річних; протягом 4-7 днів в розмірі 29% річних; протягом 8-15 днів в розмірі 22% річних; протягом 16-30 днів в розмірі 23% річних; період повного погашення процентів за користування кредитом не пізніше дати закінчення періоду безперервного користування кредитом, у відповідності до умов п.п. 2.2.2, 4.1, 4.3 кредитного договору; сплати процентів за користування кредитом у випадку порушення боржником будь-якого грошового зобов`язання у розмірі 46% річних від суми залишку непогашеної заборгованості по кредиту, що передбачене п. А8, згідно з п.п. 1.4, 1.5,2.2.3, 2.2.4, 2.2.5, 2.3.4 кредитного договору, та у відповідності до п.п. 2.2.2, 4.2, 4.3 кредитного договору; а також сплачувати винагороди, штрафи, пені та інші платежі, відшкодовувати збитки, у відповідності, порядку та строки, зазначені у кредитному договорі (а.с. 48, 50-51 т.1).

Також пунктом 1.1 договору поруки №DNVKLOF05382/DP1 погоджено, що якщо під час виконання кредитного договору зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за кредитним договором в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібно.

Пунктом 1.2 договору поруки від 26 березня 2014 року передбачено, зокрема, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором, в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

У випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (пункту 1.5 договору поруки №DNVKLOF05382/DP1).

24 березня 2015 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та позичальником укладено договір про внесення змін до кредитного договору №DNVKLOF05382 від 26 березня 2014 року, відповідно до якого, зокрема, ліміт овердрафту збільшено до 1051000 грн. (а.с. 18-23, 24-25 т.1).

Також вказанимвище договоромпро внесеннязмін викладенопункт А.8у новійредакції,відповідно доякої,зокрема,у випадку порушення позичальником будь-якого грошового зобов`язання, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 64% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У випадку порушення позичальником будь-якого із грошових зобов`язань та при реалізації права банку, передбаченого п. А.3 цього договору, позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,178% від суми залишку непогашені заборгованості по кредиту за кожен день прострочки.

24 березня 2015 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір про внесення змін до договору поруки №DNVKLOF05382/DP1 від 26 березня 2014 року, яким внесено зміни до п.1.1 договору поруки у частині ліміту овердрафту, строку сплати та відсотків (а.с. 55-56 т.1).

Згідно пункту 1.1 договору поруки №DNVKLOF05382/DP1 у редакції від 24.03.2015 року погоджено, що предметом цього договору є надання поруки ОСОБА_1 перед кредитором за виконання позичальником зобов`язань за договором №DNVKLOF05382 від 26.03.2014 року з: повернення овердрафтового кредиту з кредитним лімітом по кредитному договору, розмір якого, може бути зменшений або збільшений необмежену кількість разів без підписання договорів про внесення змін до кредитного договору в залежності зменшення або збільшення оборотів грошових коштів по поточним рахункам боржника відкритим у кредитора, але в будь-якому випадку не більше суми ліміту, згідно умов а. А.2, А.2.1, А.2.2 кредитного договору, що становить розмір 1051000,00 грн., у тому числі на наступній цілі - у розмірі 1000000,00 грн. на поповнення обігових коштів, купівлю товару та сплату витрат, пов`язаних з доставкою, сплатою податків, зборів, обов`язкових платежів, у розмірі 51000,00 грн. на сплату судових витрат передбачених п.п. 2.2.16, 2.3.15, 5.8 кредитного договору, не пізніше дати закінчення періоду безперервного користування кредитом, передбаченого п. А.4 кредитного договору (період безперервного користування кредитом не більше 30-ти днів); з терміном проведення платежів боржника в порядку, встановленому кредитним договором, здійснюється кредитором у строк по 23.03.2016 року, в разі якщо за 30 днів до закінчення встановленогов п. А3 кредитного договору, строку проведення платежів боржника за кредитним договором, сторони не заявили про припинення овердрафтового кредитування, та за умови, що розмір встановленої кредитним договором процентної ставки за користування кредитом станом на дату закінчення строку проведення платежів боржника не буде меншим за опублікований на офіційному сайті кредитора, розмір процентної ставки за користування таким же видом кредиту, строк проведення платежів боржника в порядку, встановленому кредитним договором, кредитор продовжує кожний раз на 365/366 днів, в разі ненастання хоча б однієї з умов вказаних в п. А.3 кредитного договору, строк проведення платежів у порядку, встановленому кредитним договором, не продовжується на наступні 365/366 днів, згідно умов п. А3 та у відповідності до п.п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 2.2.3 кредитного договору; сплати процентів за користування кредитом що залежить від терміну існування непогашеного залишку по кредиту, тобто в день, після закінчення якого зафіксовано нульове дебетове сальдо на поточному рахунку боржника № НОМЕР_1 , відкритому в установі кредитора згідно п. А.7. кредитного договору протягом 1-3 днів в розмірі 28% річних; протягом 4-7 днів в розмірі 29% річних; протягом 8-15 днів в розмірі 30% річних; протягом 16-30 днів в розмірі 32% річних; період повного погашення процентів за користування кредитом не пізніше дати закінчення періоду безперервного користування кредитом, у відповідності до умов п.п. 2.2.2, 4.1, 4.3 кредитного договору; сплати процентів за користування кредитом у випадку порушення боржником будь-якого грошового зобов`язання у розмірі 64% річних від суми залишку непогашеної заборгованості по кредиту, що передбачене п. А8, згідно з п.п. 1.4, 1.5,2.2.3, 2.2.4, 2.2.5, 2.3.4 кредитного договору, та у відповідності до п.п. 2.2.2, 4.2, 4.3 кредитного договору та у відповідності до п. 2.2.2, 4.2, 4.3 кредитного договору; також сплачувати винагороди, штрафи, пені та інші платежі, відшкодовувати збитки, у відповідності, порядку та строки, зазначені у кредитному договорі. Якщо під час виконання кредитного договору зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за кредитним договором в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні (а.с. 55-56 т.1).

Згідно пункту IV договору від 24.03.2015 року про внесення змін до договору поруки №DNVKLOF05382/DP1 від 26 березня 2014 року, поручитель з умовами договору про внесення змін від 24.03.2015 року до кредитного договору №DNVKLOF05382/DP1 від 26.03.2014 року ознайомлений (а.с. 55 т.1).

27 січня 2016 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та позичальником укладено договір про внесення змін до договору №DNVKLOF05382 від 26.03.2014 року, відповідно до умов якого, зокрема, ліміт овердрафту збільшено до 1464700,00 грн., а строк проведення платежів позичальника банком погоджено по 25.01.2017 року (а.с. 26, 27-28 т.1).

У відповідності до п. А.8 договору, в редакції від 27.01.2016 року, у зазначений пункт також внесено зміни і визначено, що у випадку порушення позичальником будь-якого із грошових зобов`язань та при реалізації права банку, передбаченого п.А.3 цього договору, позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,189% від суми залишку непогашеної заборгованості по кредиту за кожен день прострочки. Цим же пунктом договору передбачено і сплата 68,00% річних у випадку порушення позичальником термінів сплати кредиту.

27 січня 2016 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено договір про внесення змін до договору поруки №DNVKLOF05382/DP1 від 26.03.2014 року, яким внесено зміни до п.1.1 договору поруки (а.с. 52, 53-54 т.1).

Згідно пункту 1.1 договору поруки №DNVKLOF05382/DP1 у редакції від 27.01.2016 року погоджено, зокрема, що предметом цього договору є надання поруки ОСОБА_1 перед кредитором за виконання позичальником зобов`язань за договором №DNVKLOF05382 від 26.03.2014 року з: повернення овердрафтового кредиту з кредитним лімітом по кредитному договору, розмір якого, може бути зменшений або збільшений необмежену кількість разів без підписання договорів про внесення змін до кредитного договору в залежності зменшення або збільшення оборотів грошових коштів по поточним рахункам боржника відкритим у кредитора, але в будь-якому випадку не більше суми ліміту, згідно умов а. А.2, А.2.1, А.2.2 кредитного договору, що становить розмір 1464700,00 грн., у тому числі на наступній цілі - у розмірі 1394000,00 грн. на поповнення обігових коштів, у розмірі 70700,00 грн. на сплату судових витрат передбачених п.п. 2.2.16, 2.3.15, 5.8 кредитного договору, не пізніше дати закінчення періоду безперервного користування кредитом, передбаченого п. А.4 кредитного договору (період безперервного користування кредитом не більше 30-ти днів); з терміном проведення платежів боржника в порядку, встановленому кредитним договором, здійснюється кредитором у строк по 25.01.2017 року, в разі якщо за 30 днів до закінчення встановленого строку проведення платежів боржника за кредитним договором, сторони не заявили про припинення овердрафтового кредитування, строк проведення платежів боржника в порядку, встановленому кредитним договором, кредитор продовжує кожний раз на 365/366 днів, згідно умов п. А3 та у відповідності до п.п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 2.2.3 кредитного договору; сплати процентів за користування кредитом що залежить від терміну існування непогашеного залишку по кредиту, тобто в день, після закінчення якого зафіксовано нульове дебетове сальдо на поточному рахунку боржника № НОМЕР_1 , відкритому в установі кредитора згідно п. А.7. кредитного договору протягом 1-3 днів в розмірі 31% річних; протягом 4-7 днів в розмірі 32% річних; протягом 8-15 днів в розмірі 33% річних; протягом 16-30 днів в розмірі 34% річних; період повного погашення процентів за користування кредитом не пізніше дати закінчення періоду безперервного користування кредитом, у відповідності до умов п.п. 2.2.2, 4.1, 4.3 кредитного договору; сплати процентів за користування кредитом у випадку порушення боржником будь-якого грошового зобов`язання у розмірі 68% річних від суми залишку непогашеної заборгованості по кредиту, що передбачене п. А8, згідно з п.п. 1.4, 1.5,2.2.3, 2.2.4, 2.2.5, 2.3.4 кредитного договору, та у відповідності до п.п. 2.2.2, 4.2, 4.3 кредитного договору та у відповідності до п. 2.2.2, 4.2, 4.3 кредитного договору; а також сплачувати винагороди, штрафи, пені та інші платежі, відшкодовувати збитки, у відповідності, порядку та строки, зазначені у кредитному договорі. Якщо під час виконання кредитного договору зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за кредитним договором в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні (а.с. 52, 53-54 т.1).

Згідно пункту IІ договору від 27.01.2016 року про внесення змін до договору поруки №DNVKLOF05382/DP1 від 26.03.2014 року, поручитель з умовами договору про внесення змін від 27.01.2016 року до кредитного договору №DNVKLOF05382/DP1 від 26.03.2014 року ознайомлений (а.с. 52 т.1).

У зв`язку з неналежним виконанням ТОВ Сервіс-Центр Альфа своїх зобов`язань, станом на 15 лютого 2018 року, за кредитним договором №DNVKLOF05382від 26.03.2014року утвориласьзаборгованість,зокрема,за простроченимтілом кредитув розмірі1084000 грн., що підтверджується наданим банком розрахунком заборгованості (а.с. 29-39 т.1) та випискою з особового рахунку (а.с. 40-47 т.1).

АТ КБ «ПриватБанк» направило на адресу поручителя 11.02.2018 року повідомлення від 30.01.2018 року, у якому просило у термін не пізніше 5 днів з дня одержання цього повідомлення погасити прострочену заборгованість; також банк зазначив, що у разі несплати простроченої заборгованості у вказаний строк, банк вимагає повернути суму кредиту в повному обсязі, а також нараховані проценти та штрафні санкції, що підтверджується копіями поштової квитанції, згрупованих поштових відправлень та опису вкладення (а.с. 57-59 т.1).

Також установлено, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2018 у справі №904/9189/17 задоволено частково позов ПАТ КБ "ПриватБанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-центр "Альфа" про стягнення заборгованості. Стягнуто з ТОВ "Сервіс-Центр "Альфа" на користь ПАТ КБ "Приватбанк" за кредитним договором №DNVKLOF05382 від 26.03.2014 року 1084000,00 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), - 579869,04 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами, - 196358,41 грн. - пені та 29165,72 грн. витрати по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено (а.с. 129-132 т.2).

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, вказане вище рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2018 у справі №904/9189/17 не оскаржувалось та набрало законної сили (а.с. 133 т.2).

Статтю 526 ЦК України передбачено, що цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, які полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Якщо в зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання, чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов`язання. Обсяг зобов`язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким встановлено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

Частиною першою статті 559 ЦК України (в редакції, на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Тобто, закон пов`язував припинення поруки, на підставі частини першої статті 559 ЦК України (в редакції, на час виникнення спірних правовідносин), зі зміною основного зобов`язання за відсутності на це згоди поручителя та зумовленим такою зміною збільшенням обсягу відповідальності поручителя.

Виходячи з аналізу зазначеної правової норми, порука припиняється за наявності двох умов: внесення без згоди поручителя змін до основного зобов`язання; ці зміни призвели, або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов`язання виникає в разі зокрема, підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; установлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо (постанови Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року у справі №6-3176цс15, від 23 грудня 2014 у справі №3-196гс14, від 20 лютого 2013 року у справі №6-172цс12, від 21 травня 2012 року у справі №6-18цс11, від 10 жовтня 2012 року у справі №6-112цс12).

Особливістю припинення поруки з підстав зміни зобов`язання без згоди поручителя є те, що поручитель у разі зміни зобов`язання без його згоди не лише не відповідає за повернення боржником збільшеної суми боргу, а й з моменту такого збільшення його обов`язок за договором поруки повністю припиняється - перестає існувати.

Висновок про припинення поруки на підставі частини першої статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) залежить від установлених судом обставин щодо обсягу зобов`язання, на виконання якого надано поруку, та збільшення обсягу відповідальності поручителя внаслідок зміни без його згоди забезпеченого зобов`язання.

Для цього судам необхідно дослідити відповідні умови кредитного договору та договору поруки щодо порядку погодження поручителем змін до основного зобов`язання.

Такі правові висновки щодо застосування статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №755/18438/16-ц (провадження № 14-275цс19).

Таким чином, у зобов`язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення процентів навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителів або відповідної умови в договорах поруки не дає підстав покладення на останніх відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань перед банком.

У той же час, якщо в договорі поруки передбачена, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов`язанням і строків їх виплати без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору є результатом досягнення певної домовленості між сторонами (банком і поручителем), а отже, поручитель визнається таким, що надав згоду на зміну у майбутньому основного зобов`язання.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постанові від 05 серпня 2020 року у справі №185/4093/17.

Судом установлено, що поручитель удоговорі поруки№DNVKLOF05382/DP1надав своюзгоду назбільшення зобов`язаньза кредитнимдоговором врозмірі такихзбільшень,зазначивши,що додатковихузгоджень протакі збільшенняз поручителемне потрібно (пункт 1.1 договору поруки №DNVKLOF05382/DP1).

При укладенні у подальшому двох договорів про внесення змін у договір поруки №DNVKLOF05382/DP1 кожного разу у новій редакції було викладено пункт 1.1. договору поруки і кожного разубуло погодженоумову пронадання поручителемзгоди на збільшеннязобов`язаньза кредитнимдоговором врозмірі такихзбільшень,а такожте,що додатковихузгоджень протакі збільшенняз поручителемне потрібно.

Колегія також звертає увагу, що у обох договорах провнесення зміндо договорупоруки №DNVKLOF05382/DP1від 26.03.2014року з поручителем також погоджувались відповідні зміни до основного договору, зокрема, в частині збільшення кредитного ліміту, строку кредитування (терміну проведення платежів боржника), зміни процентних ставок, підвищених процентів за користування кредитом у випадку порушення боржником будь-якого грошового зобов`язання у розмірі 64% і 68% річних та в частині обов`язку зі сплати пені.

Встановлено, що поручитель при укладенні обох договорів про внесення змін до договору поруки №DNVKLOF05382/DP1 від 26.03.2014 року поручився за виконання позичальником зобовязань, з урахуванням відповідних внесених змін до кредитного договору. Згідно пункту IV договору від 24.03.2015 року про внесення змін до договору поруки №DNVKLOF05382/DP1 від 26 березня 2014 року та пункту IІ договору від 27.01.2016 року про внесення змін до договору поруки №DNVKLOF05382/DP1 від 26.03.2014 року, поручитель з умовами договорів про внесення змін від 24.03.2015 року та від 27.01.2016 року до кредитного договору №DNVKLOF05382/DP1 від 26.03.2014 року ознайомлений.

Отже, підстави для припинення поруки ОСОБА_1 за договором поруки №DNVKLOF05382/DP1 від 26.03.2014 року (з урахуванням внесених до нього змін) згідно положень частини першої статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) - відсутні.

За положеннями ч. 4 ст. 559 ЦК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Регулюючи правовідносини з припинення поруки у зв`язку із закінченням строку її дії, частина 4 ст.559 ЦК України передбачає три випадки визначення строку дії поруки: протягом строку, встановленого договором поруки (перше речення ч.4 ст.559 ЦК України); протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання, якщо кредитор не пред`явить вимоги до поручителя (друге речення ч.4 ст.559 ЦК України); протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов`язання не встановлено або встановлено моментом пред`явлення вимоги), якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя (третє речення ч. 4 ст. 559 ЦК України).

У данійсправі договоромпоруки визначенострок,після закінченняякого порукаприпиняється,оскільки згідноіз пунктом4.1договору поруки №DNVKLOF05382/DP1 від 26 березня 2014 року, сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за кредитним договором цей договір припиняє свою дію (а.с. 48 зворот т.1).

З даним позовом до суду банк звернувся 05.04.2018 року, що підтверджується поштовим конвертом (а.с. 62 т.1).

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши укладення кредитного договору №DNVKLOF05382 від 26 березня 2014 року та наявність заборгованості позивальника ТОВ «Сервіс-Центр «Альфа»; встановивши надання ОСОБА_1 поруки за договором поруки №DNVKLOF05382/DP1від 26березня 2014року,яка неприпинена,-колегія дійшлависновку пронаявність підставдля задоволенняпозову тастягнення звідповідача запервісним позовомна користьАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за вказаним кредитним договором, станом на 15.02.2018 року, у розмірі 1084000 (один мільйон вісімдесят чотири тисячі) грн. 00 коп., що є тілом кредиту.

Розмір наведеної вище заборгованості підтверджується представленим банком розрахунком, який є арифметично правильним та не спростований відповідачем, а також випискою з особового рахунку (а.с. 29-39, 40-47 т.1).

Більше того, заборгованість за тілом кредиту у розмірі1084000,00грн.встановлена судовимрішенням Господарськогосуду Дніпропетровськоїобласті від16.01.2018у справі№904/9189/17,яке набралозаконної сили(а.с. 129-132 т.2).

Щодо вимог зустрічного позову ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про припинення поруки, колегія зазначає наступне.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду. Тому спосіб захисту інтересу, передбачений пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України, може застосовуватися лише в разі недоступності позивачу можливості захисту його права.

Наявність відповідного боргу чи його відсутність, як і відсутність підстав для нарахування боргу, є предметом доказування у спорі про стягнення з відповідача коштів незалежно від того, чи подав останній зустрічний позов про визнання відсутності права кредитора, зокрема про визнання поруки припиненою. Тому для захисту права відповідача у ситуації, коли кредитор вже звернувся з вказаним позовом про стягнення коштів, не потрібно заявляти зустрічний позов, а останній не може бути задоволений.

Аналогічно після звернення кредитора з позовом про стягнення коштів боржник не може заявляти окремий позов про визнання відсутності права вимоги в кредитора та кореспондуючого обов`язку боржника. Такий окремий позов теж не може бути задоволений, оскільки боржник має себе захищати у судовому процесі про стягнення з нього коштів, заперечуючи проти відповідного позову кредитора, наприклад, і з тих підстав, що порука припинилася.

Застосування боржником способу захисту інтересу, спрямованого на усунення правової невизначеності у відносинах із кредитором, є належним лише в разі, якщо така невизначеність триває, ініційований кредитором спір про захист його прав суд не вирішив і відповідне провадження не було відкрите.

У разі, якщо кредитор уже ініціював судовий процес, спрямований на захист порушеного, на його думку, права, або такий спір суд уже вирішив, звернення боржника з позовом про визнання відсутності права вимоги у кредитора та кореспондуючого обов`язку боржника не є належним способом захисту.

Отже, ухвалення судом рішення в справі про стягнення з поручителя кредитної заборгованості унеможливлює задоволення в іншій судовій справі позову про визнання поруки припиненою, якщо такий позов стосується тих самих правовідносин, тих самих прав вимоги, які вже були предметом дослідження у справі про стягнення з поручителя кредитної заборгованості.

Такі висновки відповідають правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 26 січня 2021 року у справі №522/1528/15-ц.

Виходячи з викладеного, враховуючи вирішення питання відсутності підстав для припинення поруки ОСОБА_1 при розгляді у даній справі первісних позовних вимог банку про стягнення заборгованості з поручителя, - колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову щодо припинення поруки за договором поруки №DNVKLOF05382/DP1 від 26.03.2014 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк».

На викладене вище місцевий суд уваги не звернув, у повному обсязі фактичні обставини не встановив, залишивши поза увагою умови додаткових угод до договору поруки в частині погодження з поручителем розміру підвищених відсотків та пені у випадку порушення строків виконання основного зобов`язання. Тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення первісного позову та відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог.

За змістом ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи задоволення первісних позовних вимог, зі ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого останнім судового збору при поданні позовної заяви (16260,00 грн.) та апеляційної скарги (24390,00 грн.) у загальному розмірі 40650,00 грн. (а.с. 60 т.1, 104 т.2).

Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 82 ЦПК України).

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» та відмову в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про припинення поруки.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариствакомерційний банк«ПриватБанк» задовольнити.

Рішення Бабушкінського районногосуду м.Дніпропетровська від21квітня 2023року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором №DNVKLOF05382 від 26 березня 2014 року, укладеним між Акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Центр «Альфа», у розмірі 1084000 (один мільйон вісімдесят чотири тисячі) грн. 00 коп., що є тілом кредиту.

У задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про припинення поруки відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) судові витрати у розмірі 40650 (сорок тисяч шістсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий Т.П. Красвітна

Судді І.А. Єлізаренко

О.В. Свистунова