Ухвала

від 13.07.2023 по справі 947/17563/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1062/23

Справа № 947/17563/23 1-кс/947/7147/23

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

за участі прокурора ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Київського райсуду м. Одеси від 02.06.2023, якою в межах к/п №42023160000000125 від 03.04.2023 стосовно:

ОСОБА_8 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Овідіополь Одеської обл., громадянки України, із вищою освітою, незаміжньої, начальника управління освіти Чорноморської міської ради Одеського району Одеської обл., зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

- підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 29.07.2023 включно, із визначення розміру застави

установив:

Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.

Зазначеною ухвалою слідчого судді в межах к/п №42023160000000125 від 03.04.2023 було задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській обл. ОСОБА_9 та застосовано відносно ОСОБА_8 , підозрюваної вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 29.07.2023 включно, з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», із визначенням застави, в якості альтернативного запобіжного заходу у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 805200 грн. та покладено у разі внесення застави на останню строком до 29.07.2023 включно певних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Мотивуючи своє рішення, слідчий суддя послався на те, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та органом досудового розслідування в даному випадку було доведена наявність в зазначеному кримінальному провадженні ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, підозрювана може вдатись до спроб переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконно вливати на свідків в зазначеному кримінальному провадженні, обумовлені тяжкістю покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованого їй злочину; тим, що на даний час органом досудового розслідування не встановлено усіх осіб причетних до вчинення кримінального правопорушення та наразі підозрюваній ОСОБА_8 відомі анкетні відомості свідка.

Окрім того, слідчий суддя при визначені розміру застави, врахував те, що ОСОБА_8 є посадовою особою Чорномрської міської ради Одеського району Одеської обл., при цьому підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, пов`язаного з корупцією, з метою забезпечення виконання покладених на неї обов`язків, що створює у суспільстві негативне враження про хабарництво, вседозволеність та використання свого службового становища посадовими особами органів місцевого самоврядування в цілях незаконного збагачення за рахунок бюджетних коштів під час воєнного стану у країні та вважає вказаний випадок виключним.

Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 не погодилась із оскаржуваною ухвалою слідчого судді, вважає її незаконною, з огляду на наступне:

- поза увагою слідчого судді залишилось те, що обґрунтування слідчого, щодо переховування ОСОБА_8 від органів досудового розслідування та суду є лише суб`єктивною думкою слідчого та прокурора, натомість підозрювана раніше до адміністративної чи кримінальної відповідальності не притягувалась, має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , який належить їй на праві приватної власності, має міцні соціальні зв`язки, а саме двох доньок 2001 та 1990 р.н.;

- слідчим суддею не в повній мірі враховано, що ОСОБА_8 є інвалідом 3-ої групи, на даний час проходить обстеження та лікування в КУ «Одеський обласний онкологічний диспансер» з приводу доброякісного новоутворення жирової тканини;

- стороною обвинувачення не надано переконливих доводів та доказів, щодо неможливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_8 ;

- при визначені розміру застави слідчим суддею не враховано майнового стану підозрюваної, а також те, що вона є інвалідом 3-ої групи, страждає на онкологічне захворювання, донька останньої хворіє та потребує матеріальної підтримки, окрім того рідна сестра підозрюваної також страждає на тяжку онкологічну хворобу, у зв`язку із чим сім`я потребує значних коштів.

Посилаючись на викладені обставини, захисник ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати та обрати відносно підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, яка підтримала вимоги апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до висновків про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Частина 1 ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Згідно з приписом п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали, слідчий суддя зазначених вище вимог кримінального процесуального закону дотримався в повному обсязі.

Так, з матеріалів провадження вбачається, що 01.06.2023 ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (а.с. 97-109), за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, з конфіскацією майна.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21.04.2011, заява №42310/04, суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

З огляду на те, що в апеляційній скарзі не порушується питання щодо обґрунтованості повідомленої ОСОБА_8 підозри, колегія суддів вважає, що на теперішній час підозра останньої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України є обґрунтованою та полягає у тому, що перебуваючи на посаді заступника начальника відділу освіти Чорноморської міської ради Одеської обл., будучи службовою особою, на яку покладено здійснення адміністративно-господарських обов`язків, займаючи відповідальне становище при виконанні своїх службових обов`язків вчинила корупційний злочин, а саме: одержала неправомірну вигоду від директора ТОВ «КЛІМАТ КОНТРОЛЬ СЕРВІС» ОСОБА_10 , у сумі 10% від вартості оплачених з бюджету Чорноморської міської ради виконаних робіт ТОВ «КЛІМАТ КОНТРОЛЬ СЕРВІС» на загальну суму 1 055 634 тис грн.

Так, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, однак не пізніш 31.03.2023 у начальника управління освіти Чорноморської міської ради Одеського району Одеської обл. ОСОБА_8 , яка в силу займаної посади, могла і впливала на укладення договорів від імені управління освіти Чорноморської міської ради Одеського району Одеської обл., підписання актів приймання виконаних робіт та безперешкодну оплату таких договорів за бюджетні кошти, виник злочинний умисел на незаконне збагачення за рахунок таких службових можливостей, у зв`язку з чим остання з метою конспірації своїх протиправних дій та намірів, розробила протиправну схему отримання неправомірної вигоди від суб`єктів господарювання відповідно до якої вона має вести перемовини з директорами та представниками суб`єктів господарської діяльності, а керівнику господарчої групи управління освіти Чорноморської міської ради Одеського району Одеської обл. ОСОБА_11 відвела роль пособника, який на її вимогу має особисто для неї отримувати таку неправомірну вигоду, визначивши її суму у розмірі 10% від загальної суми вартості укладених договорів, після зарахування грошових коштів на рахунки суб`єктів господарської діяльності.

В подальшому, ОСОБА_8 реалізуючи свій злочинний план, 31.03.2023 близько 11 год. перебуваючи у своєму робочому кабінеті управління освіти Чорноморської міської ради Одеського району Одеської обл. за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Хантадзе 8 А, реалізуючи свій умисел направлений на незаконне збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище, звернулася до підлеглого їй керівника господарчої групи управління освіти Чорноморської міської ради Одеського району Одеської обл. ОСОБА_11 та повідомила останньому, що між нею та директором ТОВ «КЛІМАТ КОНТРОЛЬ СЕРВІС», ОСОБА_10 наявна домовленість про передачу особисто для неї неправомірної вигоди у сумі 10% від загальної вартості договорів укладених вищевказаним суб`єктом господарської діяльності, за безперешкодне укладення таких договорів, прийняття виконаних робіт та їх подальшу оплату, у зв`язку з чим ОСОБА_11 має виступити посередником при передачі раніше обумовленої суми неправомірної вигоди згідно договорів № 5 від 16.01.2023, № 126 від 15.05.2023, № 127 від 15.05.2023, при цьому повідомивши ОСОБА_11 , що розмір неправомірної вигоди узгоджений з ОСОБА_10 має становити 10% від загальної суми вартості договорів, після їх оплати.

Того ж дня, ОСОБА_11 розуміючи протиправність вимог та дій ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину.

Надалі, 25.05.2023, з розрахункових рахунків управління освіти Чорноморської міської ради Одеського району Одеської обл. відкритих в Державній казначейській службі України на розрахунковий рахунок ТОВ «КЛІМАТ КОНТРОЛЬ СЕРВІС», відкритому в АБ «Південний» м. Одеси перераховано бюджетні кошти на загальну суму 1 055 634 грн.

У подальшому, 30.05.2023 директор ТОВ «КЛІМАТ КОНТРОЛЬСЕРВІС», ОСОБА_10 , із застосування засобів швидких повідомлень у месенджері «Viber», повідомив ОСОБА_11 про необхідність заїхати до офісу ТОВ «КЛІМАТ КОНТРОЛЬ СЕРВІС», за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Паркова, 50.

Того ж дня, 30.05.2023 близько 16:30 год. ОСОБА_11 , діючи за вказівкою свого безпосереднього керівника ОСОБА_8 та на прохання ОСОБА_10 , прибув до службового кабінету офісу № 41-Н ТОВ «КЛІМАТКОНТРОЛЬ СЕРВІС», розташованого за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Паркова, 50, де в ході спілкування з ОСОБА_11 , директор ТОВ «КЛІМАТ КОНТРОЛЬ СЕРВІС», ОСОБА_10 провівши за участі останнього розрахунки суми неправовірної вигоди, що склала 10 % від вартості оплачених з бюджету Чорноморської міської ради та виконаних робіт ТОВ «КЛІМАТ КОНТРОЛЬ СЕРВІС» на загальну суму 1 055 634 грн., передав особисто для ОСОБА_8 неправомірну вигоду в розмірі 105 600 грн.

Наступного дня, 31.05.2023 близько 14:15 год. ОСОБА_8 , перебуваючи у своєму робочому кабінеті управління освіти Чорноморської міської ради Одеського району Одеської обл. за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Хантадзе 8 А, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, продовжуючи використовувати своє службове становище, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на отримання неправомірної вигоди до кінця, особисто отримала від директора ТОВ «КЛІМАТ КОНТРОЛЬ СЕРВІС», ОСОБА_10 через підлеглого їй працівника - керівника господарчої групи управління освіти Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області ОСОБА_11 , неправомірну вигоду за безперешкодне укладення та оплату договорів № 5 від 16.01.2023, № 126 від 15.05.2023, № 127 від 15.05.2023, у розмірі 105 600 грн., що складає 10 % від вартості оплачених з бюджету Чорноморської міської ради та виконаних робіт ТОВ «КЛІМАТ КОНТРОЛЬ СЕРВІС» на загальну суму 1 055 634 грн. та подальшим безперешкодним укладенням договорів за бюджетні кошти з цим підприємством.

Зазначена підозра ОСОБА_8 , підтверджується матеріалами, доданими до клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу.

Колегія суддів також враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Згідно із п.п. 34-36 рішення ЄСПЛ «Москаленко проти України», обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла бути підставою для його першого взяття під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Апеляційний суд погоджується із висновками слідчого судді, звертає увагу на те, що в зазначеному кримінальному провадженні існують доведені стороною обвинувачення ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, того що підозрювана ОСОБА_8 може вдатись до спроб переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконно вливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки остання підозрюється у вчиненні умисного тяжкого корисливого корупційного злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, відповідальність за який встановлена у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років, з конфіскацією майна та у разі визнання її винуватою, відповідно до положень ст.ст. 74 та 75 КК України, стосовно неї, не може бути застосоване звільнення від покарання та його відбування; ОСОБА_8 відомі анкетні дані свідка; остання не одружена.

Таким чином, враховуючи викладені вище обставини, колегія суддів доходить переконання, що органом досудового розслідування була доведена неможливість застосування стосовно підозрюваної ОСОБА_8 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою для запобігання названим вище ризикам та забезпечення її належної процесуальної поведінки.

Разом із цим, апеляційний суд приймає до уваги посилання сторони захисту з приводу того, що ОСОБА_8 раніше до адміністративної чи кримінальної відповідальності не притягувалась, має зареєстроване місце проживання, яке належить їй на праві приватної власності, а також має двох доньок 2001 та 1990 р.н., проте зауважує на тому, що зазначені обставини не свідчать про відсутність вище встановлених апеляційним судом ризиків.

Колегія суддів враховує твердження захисника про наявність у підозрюваної ОСОБА_8 доброякісного новоутворення жирової тканини, а також той факт, що вона є інвалідом 3-ої групи, водночас зауважує на тому, що будь-яких доказів, які б свідчили про критичний стан підозрюваної та вказували на обставини, які відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України виключають можливість застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, апеляційним судом не встановлено.

Окрім того, спростуванням доводів сторони захисту щодо визначення необґрунтованого розміру застави, слугує той факт, що 04.06.2023 застоводавцями, а саме ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 була внесена сума застави за ОСОБА_8 , та вона була звільнена з-під варти, що свідчить про те, що застосований альтернативний запобіжний захід забезпечує дотримання справедливого балансу між правами підозрюваної та інтересами кримінального провадження.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про те, що слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про неможливість застосування відносно підозрюваної ОСОБА_8 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави для запобігання зазначеним ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки останньої.

Водночас, апеляційний суд звертає увагу на той факт, що в своїх апеляційних вимогах захисник ОСОБА_7 просить застосувати до підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, що після внесення за неї застави, фактично погіршить її процесуальне становище, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, домашній арешт є більш суворим запобіжним заходом ніж застава.

Відповідно доприписів п.1ч.3ст.407КПК України,за наслідкамиапеляційного розглядуза скаргоюна ухвалислідчого суддісуд апеляційноїінстанції маєправо залишити ухвалу без змін.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги захисника та скасування законної та обґрунтованої ухвали слідчого судді відсутні.

Керуючись ст.ст. 24, 177, 178, 183, 194, 370, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського райсуду м. Одеси від 02.06.2023, якою стосовно ОСОБА_8 , підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 29.07.2023 включно, із визначенням застави у розмірі 805200 грн. залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4