Вирок

від 11.07.2023 по справі 570/1634/23

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 570/1634/23

номер провадження 1-кп/570/245/2023

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2023 року м. Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12023186180000070 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Рівне,Рівненської області, громадянина України, який має професійно- технічну освіту, одруженого, непрацюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 03 травня 2023 року Рівненським районним судом Рівненської області за ч.1 ст. 289 КК України до позбавлення волі строком на 3 (три) роки, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнено з іспитовим строком на 2 (два) роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 на початку січня 2022 року, перебуваючи в с. Грушвиця Перша Рівненського району Рівненської області, з метою підготовки для продажу та пошуку покупця отримав від ОСОБА_5 транспортний засіб марки ВАЗ 21101 реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який належить останньому на праві приватної власності.

Під час користування вищевказаним автомобілем, в січні 2022 року в ОСОБА_4 виник умисел на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом.

У зв`язку з чим, ОСОБА_4 , 25 січня 2022 року, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , діючи повторно, з метою власної наживи та незаконного збагачення, всупереч волі ОСОБА_5 здійснив продаж автомобіля марки ВАЗ 21101, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , без будь-якого письмового оформлення правочину, чим завдав потерпілому ОСОБА_5 майнової шкоди в розмірі 58 792, 50 гривень.

Потерпілий подав до суду заяву про розгляд провадження без його участі, зазначив, що претензій майнового та морального характеру не має. Щодо покарання послався на розсуд суду.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 вину у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, визнав повністю і суду показав, що на початкусічня 2022року,перебуваючи вс.Грушвиця Перша,Рівненського районуРівненської області,з метоюпідготовки дляпродажу тапошуку покупцяотримав від ОСОБА_5 транспортнийзасіб маркиВАЗ 21101реєстраційний номер НОМЕР_1 ,номер кузова НОМЕР_2 ,який належитьостанньому направі приватноївласності.Під часкористування вищевказанимавтомобілем,в січні2022року в ОСОБА_4 виникумисел нанезаконне заволодіннявказаним транспортнимзасобом У зв`язкуз чим,він 25січня 2022року,перебуваючи замісцем свогопроживання заадресою: АДРЕСА_2 ,діючи повторно,з метоювласної наживита незаконногозбагачення,всупереч волі ОСОБА_5 здійснив продажавтомобіля маркиВАЗ 21101,реєстраційний номер НОМЕР_1 ,номер кузова НОМЕР_2 ,без будь-якогописьмового оформленняправочину.Підтвердив,що вказанекримінальне правопорушеннявін вчинивповторно. Обвинувачений повністю погодився із сумою завданих збитків.

Суд погоджується з кваліфікацією прокурором дій ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, беручи до уваги, що прокурор та потерпілий також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений та потерпілий, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

При призначенні покарання суд враховує, що підсудний сприяв розслідуванню та судовому розгляду справи. Як пом`якшуючі покарання обставини суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю та розслідуванню кримінального правопорушеня. Обтяжуючі покарання обставини прокурором в судовому засіданні не заявлено та судом не встановлено.

За положеннями ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з наведених характеристик обвинуваченого та зважаючи на відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд приходить до висновку про можливість призначення покарання за нижньою межею санкції та погоджується з пропозицією прокурора щодо призначення покарання та вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства.

При призначенні остаточного покарання ОСОБА_4 за сукупністю кримінальних правопорушень суд бере до уваги попередній вирок Рівненського районного суду Рівненської області від 03 травня 2023 року, за яким засуджено обвинуваченого та призначає покарання у даному випадку за правилами, передбаченими в ч.4 ст.70 КК України.

За наведених обставин суд прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, однак в умовах контролю за його поведінкою з боку уповноваженого органу з питань пробації. Призначаючи ОСОБА_4 остаточне покарання за положенням ч.4 ст. 70 КК України, суд бере до уваги висновки, зроблені у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі ОП ККС ВС) від 25.06.2018 р. у справі №511/37/16-к та об`єднаної палата ВС у постанові від 23 вересня 2019 р. У вказаних висновках зазначено, що якщо особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання на підставі і в порядку ст. 75 КК, вчинила до ухвалення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, від відбування якого також звільняється з випробуванням, суд визначає остаточне покарання згідно ч. 4 ст. 70 КК, також звільняє особу від відбування остаточного покарання, встановивши іспитовий строк за правилами ст. 75 КК. На думку суду саме враховуючи вищезазначені обставини та положення Закону щодо призначення остаточного покарання таким чином не приведе до істотного погіршення цим рішенням становища обвинуваченого ОСОБА_4 .

Питання про судові витрати, що підтверджені документально, суд вирішує відповідно до ст. 124 КПК України, питання про долю речових доказів - на підставі ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років без конфіскації майна.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_4 за сукупністю кримінальних правопорушень призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за цим вироком та за попереднім вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 03.05.2023, остаточне покарання ОСОБА_4 призначити у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обовязки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта за проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи - 1510 (одна тисяча п`ятсот десять) гривень 24 копійки.

Зняти арешт з майна, який був накладений ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області 24 березня 2023 року, а саме:

- з автомобіля марки «ВАЗ» моделі «21101», 2007 року випуску, колір сірий, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_3 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником являється ОСОБА_5 , АДРЕСА_3 ,

- з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 .

Речові докази по справі:

- автомобіль марки «ВАЗ 21101», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 повернути власнику ОСОБА_5 .

Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч.2 ст.394 Кримінального процесуального кодексу України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1