Справа № 461/9999/20
Провадження № 1-кс/461/3706/23
УХВАЛА
Іменем України
12.07.2023 слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 заявника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судці Галицького районного суду м.Львова від 09.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 4625887500:04:002:1097 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2697973746258).
Свої вимоги обґрунтовує тим, що ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 09.03.2023 накладено арешт на нерухоме майно, яке перебуває в спільній частковій приватній власності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а саме земельну ділянку з кадастровим номером 4625887500:04:002:1097 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2697973746258). Заявник зазначив, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є добросовісними набувачами земельних ділянок, не вчиняли кримінального правопорушення, їм не було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, цивільний позов до них не заявлено, відтак арешт на належне їм нерухоме майно, порушує їх законні права, зокрема право на мирне володіння майном. Просить клопотання задоволити.
ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав, просив таке задоволити в повному обсязі.
Прокурор в судовому засіданні щодо скасування арешту заперечив, просив відмовити у задоволенні клопотання. Окрім того, прокурор повідомив, що в межах земельної ділянки з кадастровим номером 4625887500:04:002:1097 знаходяться чотири земельні ділянки, які перебувають у користуванні Яворівського ДЛП «Галсільліс».
Заслухавши пояснення заявника та прокурора, дослідивши матеріали клопотання та надані докази, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання необхідно задоволити, з наступних підстав.
Відповідно до приписівстатті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною другою вказаної статті передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч.1ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч.2ст.174 КПК Україниклопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про чає та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
Підставами для скасування заходу забезпечення кримінального провадження є такі обставини, що не перевірено та не встановлено наявності належних підстав для арешту майна; відсутні достатні докази, що вказують на вчинення особою чи особами, на майно яких слідчий просить накласти арешт, кримінального правопорушення; не встановлено розмір шкоди та питання щодо наявності цивільного позову, та співрозмірності обмеження права власності; невідповідність клопотання слідчого вимогамст.171 КПК України; розгляд клопотання слідчого про арешт майна за відсутності власника майна; накладення арешту на майно особи, яка не є підозрюваним у кримінальному провадженні.
Згідно абз.3 п.1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченомустаттями 174,539 КПК України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.
Слідчим управлінням ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020140000000152 від 12.11.2020, за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.364, ч. 1 ст. 366, ч.ч. 3 ст. 358 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, щосільський голова Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області, будучи службовою особою органу державної влади, достовірно знаючи, що земельні ділянки з кадастровими номерами 4625887500:04:002:1010, 4625887500:04:002:1001, 4625887500:04:002:1025, 4625887500:04:002:1000, 4625887500:02:000:3191, лісогосподарського призначення перебувають у постійному користуванні Яворівського дочірнього лісогосподарського підприємства «Галсільліс», зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в інтересах третіх осіб, всупереч інтересам служби, за попередньою змовою з фізичною особою-підприємцем інженером-землевпорядником, керівником відділу містобудування та архітектури Яворівської районної держаної адміністрації Львівської області, секретарем та землевпорядником Рясне-Руської сільської ради та іншими службовими особами Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області, погодила схему розташування земельних ділянок, проект відведення земельних ділянок для ведення садівництва та акти прийомки-передачі межових знаків на зберігання (в т.ч узгодження меж) в які внесено недостовірні дані щодо категорії земель та цільового призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 4625887500:04:002:1010, 4625887500:04:002:1001, 4625887500:04:002:1025, 4625887500:04:002:1000, 4625887500:02:000:3191, що призвело до неправомірної передачі на підставі рішень сесії Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області у власність ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 вказаних земельних ділянок та заподіяння шкоди Яворівському ДЛГП «Галсільліс».
16.02.2023 земельні ділянки 4625887500:04:002:1025 та 4625887500:04:002:1001, відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки укладено між ОСОБА_11 , ОСОБА_14 з однієї сторони (продавці) та ОСОБА_5 з другої сторони (покупець),перейшли в приватну власність останнього.
16.02.2023 ОСОБА_5 вказані земельні ділянки були об`єднанні в одну земельну ділянку із кадастровим номером 4625887500:04:002:1095.
Крім цього, 16.02.2023 земельні ділянки 4625887500:04:002:1000та 4625887500:04:002:1010 відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки укладено між ОСОБА_12 , ОСОБА_15 з однієї сторони (продавці) та ОСОБА_16 з другої сторони (покупець) перейшли в приватну власність останнього.
Того ж дня, 16.02.2023 ОСОБА_6 вказані земельні ділянки були об`єднанні в одну земельну ділянку із кадастровим номером 4625887500:04:002:1096.
24.02.2023 згідно договору про об`єднання земельних ділянок та про спільну часткову власність земельні ділянки із кадастровими номерами 4625887500:04:002:1095 та 4625887500:04:002:1096 були об`єднанні в одну земельну ділянку з кадастровим номером4625887500:04:002:1097 для ведення індивідуального садівництва площею 0,43 га та визначено спільну часткову власність об`єднаної земельної ділянкиза ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 4625887500:04:002:1097 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2697973746258) перебуває в спільній частковій приватній власності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожній фізичній або юридичній особі право мирно володіти своїм, майном. Ніхто не може бути позбавлений, своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У відповідності до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, Право приватної власності є непорушним.
Згідно вимог ч. 4 ст.173КПК України у разі застосування заходу забезпечення у вигляді арешту слідчий суддя повинен застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
При вирішенні питання про наявність достатніх підстав вважати, чи існує потреба у подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна в ході розгляду клопотання заявника про скасування арешту, слідчий суддя має враховувати підстави, визначені ст.ст.170,173 КПК України. Зокрема, слідчий суддя повинен брати до уваги необхідність такого арешту з огляду на завдання кримінального провадження, наслідки арешту для особи, відносно майна якої застосовується відповідний арешт.
Оскільки власниками земельної ділянки з кадастровим номером 4625887500:04:002:1097 є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які не є підозрюваними чи обвинуваченими у даному кримінальному провадженні, як зазначає адвокат накладення арешту на земельну ділянку порушує права заявників на користування майном, беручи до уваги принципи непорушності та недоторканості права власності, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання необхідно задоволити.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що подальший арешт земельної ділянки є неспіврозмірний завданням кримінального провадження та безпідставно порушує права власності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а відтак вважає клопотання про скасування арешту майна обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.170-174, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
У Х В А Л И В :
клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна - задоволити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судці Галицького районного суду м.Львова від 09.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 4625887500:04:002:1097 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2697973746258).
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Галицький районний суд м.Львова |
Дата ухвалення рішення | 12.07.2023 |
Оприлюднено | 17.07.2023 |
Номер документу | 112199139 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна |
Кримінальне
Галицький районний суд м.Львова
Зубачик Н. Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні