Постанова
від 11.07.2023 по справі 2/5025/2174/11
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2023 року Справа № 2/5025/2174/11

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Крейбух О.Г. , суддя Савченко Г.І.

секретар судового засідання Кушнірук Р.В.

за участю представників сторін:

від скаржника: Матущак В.І.

від ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк": Афанас`єва Ж.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу арбітражного керуючого Матущака Віктора Івановича

на ухвалу Господарського суду Хмельницької області, постановлену 28.03.23р. суддею Грамчуком І.В. о 09:50 год. у м.Хмельницькому

у справі № 2/5025/2174/11

за заявою Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю будівельна компанія "Інтеграл"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 28.03.2023р. у справі №2/5025/2174/11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю будівельна компанія "Інтеграл", у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Матущака В.І. (вх.№05-06/170/22 від 29.03.2022р.) про затвердження основної грошової винагороди в сумі 540919,52грн. (неоплачена 524919,62грн.) за період з 22.05.2013р. по 10.12.2020р. у справі №2/5025/2174/11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю будівельної компанії "Інтеграл", а також стягненні з кредиторів основної грошової винагороди арбітражному керуючому на суму 540919,52грн. (неоплачена 524919,62грн.) відмовлено.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, арбітражний керуючий Матущак Віктор Іванович звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржену ухвалу скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення клопотання арбітражного керуючого (ліквідатора) про затвердження основної грошової винагороди у сумі 524919,62грн.. Стягнути з наступних кредиторів на користь ліквідатора:

- ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" - 247151,97грн.;

- ТОВ "Лендфіл Компані" - 205905,29грн.;

- Головне управління Пенсійного фонду України Хмельницької області - 9316,39грн.;

- Головне управління ДПС у Хмельницькій - 61153,19грн.;

- Нетішинський міський центр зайнятості - 314,12грн.;

- Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області - 396,61грн.;

- ОСОБА_1 - 681,95грн..

Крім того, просить вирішити питання про повернення витрат по оплаті судового збору. Також, одночасно з апеляційною скаргою, скаржник заявив клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:

- вважає ухвалу місцевого господарського суду такою, що постановлена з порушенням норм чинного законодавства;

- вказує, що у провадженні Господарського суду Хмельницької області перебувала справа №№ 2/5025/2174/11 про визнання банкрутом ТОВ БК "Інтеграл". Ухвалою господарського суду від 24.01.2022р. затверджено звіт ліквідатора Матущака В.І. та ліквідаційний баланс, припинено повноваження ліквідатора арбітражного керуючого Матущака В.І, провадження у справі закрито. Подаючи 12.01.2021р. звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідатором також з дотриманням вимог абз.3 ч.3. ст.30 КУзПБ було подано і звіт про затвердження основної грошової винагороди арбітражному керуючому (ліквідатору) у сумі 540919,52грн. (з якої 524919,62грн., що залишається неоплаченою) за період з 22.05.2013р. по 10.12.2020р. з клопотанням про стягнення такої за період з 22.05.2013р. по 10.12.2020р. з кредиторів пропорційно їх вимог;

- зазначає, що постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі від 24.01.2022р., ліквідатор довідався, що у матеріалах справи відсутній звіт про нарахування і затвердження винагороди, який надсилався електронною поштою з електронним цифоровим підписом, тому відповідно і судом не було вирішено таке питання, хоча в усіх судових засіданнях, починаючи з 12.01.2021р. по 24.01.2021р., на запитання головуючого судді Грамчука І.В. про наявність клопотань у учасників справи, ліквідатором постійно озвучувалося клопотання про необхідність розгляду поданого клопотання про затвердження звіту про оплату винагороди. З огляду на це, ліквідатором, зрозумівши, що попереднє клопотання до суду не було помилково подано, 29.03.2022р. було надіслано таке письмове клопотання про затвердження основної грошової винагороди арбітражному керуючому (ліквідатору) у означеній вище сумі 540919,52грн. та за означений вище період з 22.05.2013р. по 10.12.2020р., з клопотанням про її стягнення з кредиторів пропорційно їх вимог, відносно розміру винагороди ліквідатора;

- обґрунтовуючи клопотання, арбітражним керуючим зазначалося про належне виконання повноважень, на підтвердження чого є затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора, ураховуючи відсутність у боржника будь-яких активів після закриття провадження у справі про банкрутство, несплаченою та не вирішеною залишилася основна грошова винагорода у сумі 524919,62грн.;

- вказує на те, що розгляд клопотання арбітражного керуючого про нарахування та виплату основної і додаткової винагороди суд розглядав рівно один рік без одного дня у 12 судових засіданнях у якому кожного разу апелянт брав особисту участь, але розгляд справи в частині такого клопотання щоразу відкладався без зазначення мотивів і підстав у мотивувальних частинах таких ухвал всупереч вимог п.3 ч.1 ст. 234 ГПК України;

- вважає безпідставним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання з тих підстав, що на засіданні комітету кредиторів боржника від 28.12.2020р. було відмовлено у схваленні звіту ліквідатора ТОВ БК "Інтеграл" арбітражного керуючого Матущака В.І. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками ліквідаційної процедури за період з 22.05.2013р. по 10.12.2020р. у сумі 540 919,52грн., оскільки ліквідатором не доведено належними доказами, які саме дії він вчиняв кожного місяця виконуючи обов`язки ліквідатора, та матеріали справи не містять доказів на підтвердження дотримання арбітражним керуючим Матущаком В.І. визначених КУзПБ порядку, строків та форми звіту про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях комітету кредиторів у справі про банкрутство боржника;

- зазначає про те, що оскільки основна та додаткова винагорода нараховувалася і не була оплачена за період дії як Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" так і Кодексу України з процедур банкрутства, то відповідно має братися до уваги і застосовуватися те нормативне регулювання, яке діяло у відповідний період нарахування винагороди;

- вказує на те, що відповідно до рішень засідання комітету кредиторів згідно протоколів №4 від 002.04.2014р., №8 від 22.09.2014р., №9 від 17.11.2014р., №10 від 17.02.2015р., №11 від 08.05.2015р., №13 від 29.07.2015р., №15 від 18.11.2015р., №16 від 21.01.2016р., №17 від 10.03.2016р., №18 від 07.07.2016р., №19 від 03.11.2016р., №20 від 06.02.2017р., №21 від 12.04.2017р., №22 від 07.08.2017р., №24 від 26.10.2018р., №25 від 14.02.2019р., №26 від 25.10.2019р., робота ліквідатора визнавалася задовільною, яка не суперечить інтересам боржника і кредиторів, у яких активно голосував за постановлення таких рішень і представник ПАТ "Промінвестбанк", хоча згідно протоколу №23 від 05.04.2018р. одноголосно відмовлено ліквідатору у формуванні фонду оплати послуг та витрат ліквідатора. Тому, останнє засідання комітету кредиторів було проведено 28.12.2020р. згідно протоколу №27, на якому і було за рахунок голосування проти затвердження звіту про витрати та оплату винагороди кредитора - ПАТ "Промінвестбанк";

- вважає, що оскільки за результатами здійснення ліквідаційної процедури не виявлено майна боржника, а діяльність ліквідатора визнавалася належною і повною, грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання ним повноважень ліквідатора підлягає стягненню з кредиторів. При цьому, заперечення єдиного кредитора у складі комітету кредиторів - ПАТ "Промінвестбанк", що відображено у протоколі засідання комітету кредиторів №27 від 28.12.2020р. і складає більшу половину голосів членів комітету кредиторів, а інші два члени комітету кредиторів УПФУ у Хмельницькій області та ГУ ДПС у Хмельницькій області, які голосували за затвердження винагороди (але у сукупності складають менше половини голосів), взагалі не мотивоване буд-якими обставинами, не може бути достатньою підставою для відмови судом у затвердженні такої;

- зазначає, що судом першої інстанції ухвалою від 24.01.2022р. затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс без будь-яких зауважень та заперечень, що свідчить про належне виконання арбітражного керуючого своїх обов`язків припинено повноваження ліквідатора арбітражного керуючого Матущака В.І., провадження у справі закрито. Протягом усієї ліквідаційної процедури скарг на дії чи бездіяльність ліквідатора до суду не подавалися, судом такі скарги не розглядалися. Матеріалами справи підтверджується та встановлено місцевим господарським судом під час постановлення ухвали від 24.01.2022р. здійснення ліквідатором під час ліквідаційної процедури боржника достатніх заходів, спрямованих на виявлення майна боржника, що не заперечується кредиторами;

- покликається на те, що за відсутності у боржника будь-яких майнових активів, покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та його витрат у справі на кредиторів боржника є правильним, як у разі створення ними фонду для авансування таких витрат відповідно до ч.5 ст.30 КУзПБ, так і за ухвалою суду пропорційно сумам визнаних вимог, адже залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого у відповідності до приписів ст.43 Конституції України та ст.30 КУзПБ.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 2/5025/2174/11 у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Крейбух О.Г., суддя Юрчук М.І..

Листом Північно - західного апеляційного господарського суду №2/5025/2174/11/2239/23 від 11.04.2023р. матеріали справи №2/5025/2174/11 витребувано з Господарського суду Хмельницької області.

21.04.2023р. до Північно - західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №2/5025/2174/11.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 24.04.2023р. поновлено строк на подання апеляційної скарги арбітражного керуючого Матущака Віктора Івановича на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 28.03.2023р. у справі №2/5025/2174/11, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Матущака Віктора Івановича на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 28.03.2023р. у справі №2/5025/2174/11 та призначено справу №2/5025/2174/11 до розгляду на 30.05.2023 р. об 14:30год..

15.05.2023р. на поштову адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Головного управління ДПС у Хмельницькій області надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №2/5025/2174/11, забезпечення проведення якої просить у Господарському суді Хмельницької області.

16.05.2023р. на поштову адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" надійшов письмовий відзив від 10.05.2023р. у справі №09-1-7/548 на апеляційну скаргу.

Також, 23.05.2023р. на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Матущака Віктора Івановича надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №2/5025/2174/11, забезпечення проведення якої просить, зокрема, у Господарському суді Хмельницької області.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 29.05.2023р. задоволено клопотання Головного управління ДПС у Хмельницькій області про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №2/5025/2174/11 та клопотання арбітражного керуючого Матущака Віктора Івановича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №2/5025/2174/11 і забезпечення проведення якої доручено у Господарському суді Хмельницької області (адреса: 29005, м.Хмельницький, майдан Незалежності, 1).

25.05.2023р. на електронну адресу Північно - західного апеляційного господарського суду від представника Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" - адвоката Афанас`євої Жанни Леонідівни надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №2/5025/2174/11 поза приміщенням суду. В даному клопотанні заявник просить забезпечити представнику Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" можливість проведення судового засідання по справі №2/5025/2174/11, призначеного на 30.05.2023р. об 14:30год. в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів з використанням системи "EаsyCon".

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 29.05.2023р. задоволено клопотання представника Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" - адвоката Афанас`євої Жанни Леонідівни про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №2/5025/2174/11 поза приміщенням суду та забезпечено представнику Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" - адвокату Афанас`євій Ж.Л. участь в судовому засіданні у справі №2/5025/2174/11, призначеному на 30.05.2023 р. об 14:30год. в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 30.05.2023р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 20.06.2023р. об 14:30год.. Також, витребувано у арбітражного керуючого Матущака Віктора Івановича звіт ліквідатора про нарахування і виплату грошової винагороди арбітражному керуючому, який розглядався 28.12.2020р. на засіданні комітету кредиторів згідно протоколу від 28.12.2020р. №27 засідання комітету кредиторів у справі №2/5025/2174/11 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю будівельна компанія "Інтеграл". Крім того, задоволено клопотання Головного управління ДПС у Хмельницькій області та клопотання арбітражного керуючого Матущака Віктора Івановича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №2/5025/2174/11, забнзпечення проведення якої доручено у Господарському суді Хмельницької області. Крім того, задоволено клопотання представника Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" - адвоката Афанас`євої Жанни Леонідівни про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №2/5025/2174/11 поза приміщенням суду та забезпечено представнику Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" - адвокату Афанас`євій Ж.Л. участь в судовому засіданні у справі №2/5025/2174/11, відкладеному на 20.06.2023 р. об 14:30год. в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Павлюк І.Ю. судове засідання у справі №2/5025/2174/11 відкладене на 20.06.2023р. об 14:30год. не відбулось.

Учасники справи повідомлені про неможливість проведення судового засідання у телефонному режимі, а також шляхом розміщення відповідної інформації на сторінці суду офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет.

Згідно відомостей табелю КП "Діловодство спеціалізованого суду" головуюча суддя по справі №2/5025/2174/11 Павлюк І.Ю. перебувала на лікарняному (тимчасова непрацездатність) в період з 19.06.2023р. по 26.06.2023р. включно.

Також, представником Головного управління ДПС у Хмельницькій області та арбітражним керуючим Матущаком Вікторем Івановичем повторно усно підтримано клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №2/5025/2174/11, забезпечення проведення якої просять у Господарському суді Хмельницької області.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 27.06.2023р. розгляд справи призначено на 11.07.2023р. об 14:30год. Також, задоволено клопотання Головного управління ДПС у Хмельницькій області та Клопотання арбітражного керуючого Матущака Віктора Івановича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №2/5025/2174/11 та забезпечення проведення якої доручено у Господарському суді Хмельницької області (адреса: 29005, м.Хмельницький, майдан Незалежності, 1). Крім того, задоволено клопотання представника Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" - адвоката Афанас`євої Жанни Леонідівни про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №2/5025/2174/11 поза приміщенням суду та забезпечено представнику Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" - адвокату Афанас`євій Ж.Л. участь в судовому засіданні у справі №2/5025/2174/11, призначеному на 11.07.2023р. об 14:30год. в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

Розпорядженням керівника апарату від 10.07.2023р. №01-05/320 у зв`язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії по справі №2/5025/2174/11 - Юрчука М.І. у період з 10.07.2023р. по 11.08.2023р. включно, відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України, ст.155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у судовій справі №2/5025/2174/11.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 10.07.2023р. апеляційну скаргу арбітражного керуючого Матущака Віктора Івановича на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 28.03.2023р. у справі №2/5025/2174/11 прийнято до розгляду колегією суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Крейбух О.Г., суддя Савченко Г.І..

Учасники справи були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. Однак, відсутні учасники справи наданим їм процесуальним правом не скористалися та в судове засідання 12.07.2023р. не з`явилися, своїх повноважних представників не направили.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю таких учасників справи.

Інші учасники справи не скористалися своїм правом згідно ч.1 ст.263 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч.3 ст.263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

В судовому засіданні 11.07.2023р. скаржник підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає ухвалу місцевого суду незаконною та необґрунтованою. Просить суд ухвалу Господарського суд Хмельницької області від 28.03.2023р. у справі №2/5025/2174/11 скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення клопотання арбітражного керуючого (ліквідатора) про затвердження основної грошової винагороди та її стягнення з кредиторів.

Представник ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" у письмовому відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні 11.07.2023р. заперечила проти її доводів, вважаючи її безпідставною та необґрунтованою. Просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суд Хмельницької області від 28.03.2023р. у справі №2/5025/2174/11 - без змін.

Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно із ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників учасників у справі, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

В провадженні Господарського суду Хмельницької області перебувала справа №2/5025/2174/11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю будівельна компанія "Інтеграл".

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 05.12.2011р. порушено провадження у справі №2/5025/2174/11 про банкрутство ТОВ будівельна компанія "Інтеграл", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, заходи по їх забезпеченню.

Постановою Господарського суду Хмельницької області від 22.05.2013р. у справі №2/5025/2174/11 визнано банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю будівельна компанія "Інтеграл" (Хмельницька область, м.Нетішин, вул. Лісова, 12, код ЄДРПОУ 33977904). Припинено процедуру розпорядження майном і відкрито ліквідаційну процедуру товариства з обмеженою відповідальністю будівельна компанія "Інтеграл" строком на 12 місяців з дня прийняття даної постанови до 22.05.2014р.. Ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю будівельна компанія "Інтеграл" призначено арбітражного керуючого Матущака Віктора Івановича ( АДРЕСА_1 , Свідоцтво на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №567 від 18.03.2013р.). Цією ж постановою призначено дату заслуховування першого звіту ліквідатора.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 01.11.2018р. продовжено строк ліквідаційної процедури до 01.02.2019р..

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 24.01.2022р. звіт ліквідатора-арбітражного керуючого Матущака В.І. (вх.№05-06/10/21 від 12.01.2021р.) та ліквідаційний баланс (вх.№05-06/735/21 від 01.12.2021р.) Товариства з обмеженою відповідальністю будівельна компанія "Інтеграл" затверджено. Вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю будівельна компанія "Інтеграл", а також вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Законом строк або відхилені господарським судом, вважати погашеними, виконавчі документи за відповідними вимогами визнано такими, що не підлягають виконанню. Товариство з обмеженою відповідальністю будівельна компанія "Інтеграл", зареєстроване за юридичною адресою: (Хмельницька область, м.Нетішин, вул.Лісова, 12, код ЄДРПОУ 33977904), ліквідовано. Зобов`язано ліквідатора, орган державної реєстрації і орган статистики провести відповідні дії по виключенню юридичної особи банкрута з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Скасовано мораторій і заходи забезпечення вимог кредиторів, що були введені ухвалою господарського суду від 18.06.2012р.. Провадження у справі №2/5025/2174/11 закрито.

Надалі, арбітражним керуючим Матущаком В.І. подано клопотання (вх.№05-06/170/22 від 29.03.2022р.), у якому заявник повідомив, що постановою Господарського суду Хмельницької області від 22.05.2013р. по справі №2/5025/2174/11 ТОВ БК "Інтеграл" (Хмельницька обл., м.Нетішин, вул.Лісова, 12 ЄДРПОУ 33977904) визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, а його призначено ліквідатором.

За підрахунками заявника, розмір грошової винагороди арбітражного керуючого (ліквідатора ) у справі №2/5025/2174/11, про визнання банкрутом ТОВ БК "Інтеграл" (Хмельницька обл., м.Нетішин, вул.Лісова, 12 ЄДРПОУ 33977904) за період з 22.05.2013р. по 10.12.2020р. становить 540919,52грн., з яких тільки 16000,00грн. виплачена арбітражному керуючому, натомість залишається невиплаченою грошова винагорода в сумі 524919,52грн..

На засіданні зборів кредиторів від 28.12.2020р (протокол № 27) прийнято рішення затвердити звіт ліквідатора про проведену роботу під час ліквідаційної процедури та ліквідаційний баланс, проте відмовити в погодженні звіту про нарахування і виплату грошової винагороди арбітражному керуючому (оплата наданих послуг ліквідатора за період з 22.05.2013р. по 10.12.2020р. в сумі 540919,52грн. (з якої 524919,52грн. залишається неоплаченою), на думку арбітражного керуючого, без будь-якого правового обґрунтування більшістю голосів.

Відповідно до звернення, ОСОБА_2 04.02.2021р. на адресу Господарського суду Хмельницької області направлено звіт-клопотання №2/5025/2174/11-103 про затвердження грошової винагороди арбітражному керуючому та стягнення її з кредиторів пропорційно заявлених та визнаних грошових вимог.

Однак, про результати розгляду його клопотання №2/5025/2174/11-103 від 04.02.2021р. ОСОБА_2 невідомо, хоча ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 24.01.2022р. провадження у справі №2/5025/2174/11закрито.

Враховуючи вище викладене ОСОБА_2 просив суд повідомити його про результати розгляду клопотання №2/5025/2174/11 - 103 від 04.02.2021р., а у випадку, якщо клопотання №2/5025/2174/11 - 103 від 04.02.2021р. не розглянуто, розглянути його та затвердити основну грошову винагороду арбітражному керуючому (ліквідатору) в суму 540919,52грн. (з якої 524919,62грн. залишається неоплаченою) за період з 22.05.2013р. по 10.12.2020р..

Стягнути на користь арбітражного керуючого Матущаку В.І. невиплачену основну грошову винагороду (оплату послуг) за період з 22.05.2013р. по 10.12.2020р. з :

- ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м.Київ, пров.Шевченка, 12) 247151,97грн.;

- ТОВ "Лендфіл Компані" (01054, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, буд.32Б) 205905,29грн.;

- Головного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області, (29000, м.Хмельницький, вул.Герцена, 10) 9316,39грн.;

- Головного управління ДПС у Хмельницькій області ( 29000, м.Хмельницький, вул.Пилипчука, 17) 61 153,19грн.;

- Нетішинського міського центру зайнятості (30100, м.Нетішин, пр-т.Незалежності, 10) -314,12 грн.;

- Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області (29000, м.Хмельницький, вул.Проскурівська,18) - 396,61грн.;

- ОСОБА_1 (с.Вельбівно Острозького району Рівненської області) - 681,95грн..

21.07.2022р. Господарським судом Хмельницької області отримано заперечення ПАТ "Акціонерний комерційний Промислово-інвестиційний банк" (вх.№05-22/3730/22 від 21.07.2022р.) у якому просить суд відмовити у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Матущака В.І..

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 19.05.2022р., розгляд клопотання арбітражного керуючого Матущака В.І. (вх.№05-06/170/22 від 29.03.2022р.) про затвердження основної грошової винагороди в сумі 540919,52грн. (неоплачена 524919,62грн.) за період з 22.05.2013р. по 10.12.2020р. у справі №2/5025/2174/11 про банкрутство ТОВ будівельної компанії "Інтеграл" призначено на 21.07.2022р..

Також, 14.07.2022р. ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" отримано від арбітражного керуючого Матущака В.І. лист без назви від 18.05.2022р. в якому він звертається до суду із проханням надати йому результати розгляду його клопотання від 04.02.2021р..

У випадку, якщо клопотання не розглянуте, просив розглянути та затвердити основну грошову винагороду арбітражному керуючому на суму 540 919,52грн. (неоплачена 524 919,62грн.) за період з 22.05.2013р. по 10.12.2020р. у справі №2/5025/2174/11 про банкрутство ТОВ будівельної компанії "Інтеграл".

Також просив стягнути на користь арбітражного керуючого винагороду з кредиторів боржника.

ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" категорично заперечує проти цього документу без назви (очевидно) клопотання, та вважає що воно не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Ухвалою господарського суду від 05.12.2011р. порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ будівельна компанія "Інтеграл", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, заходи по їх забезпеченню.

Постановою від 22.05.2013р. визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю будівельна компанія "Інтеграл" (Хмельницька область, м.Нетішин, вул.Лісова, 12, код ЄДРПОУ 33977904). Припинено процедуру розпорядження майном і відкрито ліквідаційну процедуру Товариства з обмеженою відповідальністю будівельна компанія "Інтеграл" строком на 12 місяців з дня прийняття даної постанови до 22.05.2014р.. Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю будівельна компанія "Інтеграл" призначено арбітражного керуючого Матущака В.І., свідоцтво на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №567 від 18.03.2013р.).

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області 24.01.2022р. у справі №2/5025/2174/11 звіт ліквідатора-арбітражного керуючого Матущака В.І. (вх.№05-06/10/21 від 12.01.2021р.) та ліквідаційний баланс (вх.№05-06/735/21 від 01.12.2021р.) ТОВ "Будівельна компанія "Інтеграл" затверджено. Товариство з обмеженою відповідальністю будівельна компанія "Інтеграл", зареєстроване за юридичною адресою: (Хмельницька область, м.Нетішин, вул.Лісова, 12, код ЄДРПОУ 33977904), ліквідовано. Провадження у справі №2/5025/2174/11 закрито.

Звертає увагу на те, що арбітражний керуючий Матущак В.І. жодного разу у визначені КУзПБ порядку, строки і формі на засіданнях комітету кредиторів не звітував про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат у справі про банкрутство боржника.

Враховуючи положення абз.2 ч.6 ст.30 КУзПБ, звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

За вимогами абз.3 ч.6 ст.30 КУзПБ, звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.65 КУзПБ, після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс. Таким чином ліквідаційна процедура завершується складанням ліквідатором звіту та ліквідаційного балансу банкрута. Аналогічно і наказ, який може бути виконавчим документом, за вимогами ГПК України видається на виконання остаточного судового рішення, яким завершується розгляд справи, тобто у справі про банкрутство тільки після подачі звіту та ліквідаційного балансу банкрута.

З правового аналізу вищевказаних положень вбачається, що до повноважень господарського суду належить затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, складеного за підсумком процедури ліквідації, та розгляд питання про можливість зменшення розміру оплати послуг.

Зазначає, що нормами КУзПБ чітко встановлені джерела здійснення оплати грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора банкрута, а саме - за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником), чи за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

За умовами ч.1 ст.12 КУзПБ, арбітражний керуючий має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.

Отже, законодавцем задекларовано право арбітражного керуючого на отримання винагороди не в абсолютному значенні (не залежно від будь-яких наслідків), а відповідно до передбаченого законом порядку і розміру.

Зважаючи на вищевикладені норми КУзПБ вбачається, що оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється по закінченню певної процедури банкрутства боржника (розпорядження майном, санації, ліквідації) на підставі затвердженого комітетом кредиторів боржника та погодженого судом звіту про нарахування і виплату грошової винагороди за виконання обов`язків розпорядника майном, санатора, ліквідатора.

Вказує на те, що правовими нормами КУзПБ чітко встановлені джерела здійснення оплати грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора банкрута, а саме - за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником), чи за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Норми Конституції є нормами прямої дії.

Кодексом України з процедур банкрутства, а також будь-яким іншим законодавчим актом, не передбачено обов`язку кредиторів у справі про банкрутство оплачувати послуги арбітражного керуючого.

Відповідно до ч.5, ч.6 ст.30 КУзПБ, кредитори лише мають право (але не зобов`язані) створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

У даній справі відсутнє рішення комітету кредиторів щодо створення фонду для авансування винагороди арбітражного керуючого, та судом не виносилась ухвала про затвердження такого фонду.

На засіданні комітету кредиторів боржника від 28.12.2020р. вирішено відмовити у схваленні звіту ліквідатора ТОВ БК "Інтеграл" арбітражного керуючого Матущака В.І. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками ліквідаційної процедури за період з 22.05.2013р. по 10.12.2020р. в сумі 540 919,52грн., оскільки ліквідатором не доведено належними доказами, які саме дії він вчиняв кожного місяця виконуючи обов`язки ліквідатора.

З огляду на викладене представник дійшов висновку, що жодною статтею Кодексу України з процедур банкрутства не передбачено обов`язку кредиторів оплачувати послуг арбітражного керуючого. Отже, Кредитори, згідно ст.19 Конституції України, не можуть бути примушені робити те, що не передбачено законодавством.

Стосовно правового статусу арбітражного керуючого вказує на те, що арбітражний керуючий є самозайнятою особою.

Згідно з чинним законодавством, самозайнята особа здійснює діяльність на свій страх і ризик.

Таким чином, даючи свою згоду на призначення його ліквідатором у певній справі, він повинен розуміти, що існує ризик не отримати оплати своїх послуг в повному обсязі або й узагалі.

Водночас, арбітражний керуючий не позбавлений можливості відмовитись від участі у справі та не давати згоди на своє призначення розпорядником майна (ліквідатора) у даній справі, де відсутні джерела погашення його витрат та/чи послуг.

Арбітражного керуючого ніхто не примушував надавати згоду на свою участь у даній справі. Він самостійно прийняв це рішення на свій страх і ризик.

Відносно застосування до них правовідносин трудового законодавства.

Арбітражний керуючий призначається судом і діє відповідно до приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Кодексу з процедур банкрутства.

Виконання арбітражним керуючим своїх повноважень керівника підприємства не підтверджують наявність трудових відносин та відповідних гарантій, які з ними пов`язані.

Ні Закон, ні Кодекс про банкрутство не визначає автоматичного виникнення трудових обов`язків при виконанні обов`язків ліквідатора - керівника підприємства.

Обов`язковою умовою трудових відносин є наявність трудового договору між працівником та роботодавцем. У даному випадку арбітражний керуючий був призначений судом, є суб`єктом незалежної професійної діяльності, не є найнятим працівником, а тому трудовий договір між ним і підприємством відсутній. Відсутній власник або уповноважений ним орган, наявність якого вимагає ст.117 КЗпП України і його вина. Характер відносин між арбітражним керуючим та боржником є цивільно-правовим та регулюється Законом про банкрутство.

З огляду на те, що правовідносини щодо оплати праці арбітражного керуючого врегульовані саме Законом про банкрутство і є, у даному випадку, цивільно-правовими відносинами, отже норми трудового законодавства (аналогія закону), до цих правовідносин застосовані бути не можуть.

Таким чином, відносини арбітражного керуючого і кредиторів у справі про банкрутство не є трудовими відносинами, щоб до них застосовувати трудове право.

Кредитори не наймали арбітражного керуючого на роботу, не підписували з ним Трудовий контракт чи Трудову угоду чи іншу угоду.

Отже, такі відносини між учасниками не є і договірними, і не є трудовими.

Враховуючи вищевикладене, у суду першої інстанції відсутні підстави застосовувати до цих правовідносин абз.7 ст.43 Конституції України щодо права особи на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Стосовно застосування норм ЦК України щодо нібито наданих послуг арбітражним керуючим.

Загальні правові засади надання послуг регулюються Главою 63 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з чинним законодавством надаються лише на підставі договору між замовником та виконавцем.

ПАТ "Промінвестбанк", як і будь-який інший кредитор не укладав договору про надання будь-яких послуг з арбітражним керуючим Матущаком В.І..

Чинним законодавством не передбачено примусового надання кимось послуг без чиєїсь згоди (зокрема, замовника).

Таким чином, застосування норм цивільного законодавства до діяльності арбітражного керуючого як надання послуг також не узгоджуєтеся з нормами Цивільного Кодексу України.

Також, Банк звертає увагу, зокрема, на те, що відповідно до правових позицій Верховного суду, викладених в постанові від 01.03.2018р. у справі №910/32824/15 колегія суддів касаційної інстанції вважає, що "при визначенні розміру оплати послуг ліквідатора під час здійснення ним ліквідаційної процедури у справі про банкрутство, господарський суд має досліджувати не тільки період здійснення ліквідатором ліквідаційної процедури, а й дії, які вчинялись ліквідатором в цей період".

Однак, у клопотанні арбітражного керуючого не вказано чітко та конкретно які саме дії вчинялись арбітражним керуючим щомісячно, за той період коли він перебував на посаді розпорядника майном, а також ліквідатора.

Також, на засіданні комітету кредиторів боржника від 28.12.2020р. вирішено відмовити у схваленні звіту ліквідатора ТОВ БК "Інтеграл" арбітражного керуючого Матущака В.І. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками ліквідаційної процедури за період з 22.05.2013р. по 10.12.2020р. в сумі 540 919,52грн., оскільки ліквідатором не доведено належними доказами, які саме дії він вчиняв кожного місяця виконуючи обов`язки ліквідатора.

Звертає увагу на те, що під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство. Також КУзПБ наголошено, що оплата послуг арбітражного керуючого відбувається за кожен місяць здійснення ним повноважень.

Тобто оплата можлива лише при здійсненні арбітражним керуючим повноважень, а не просто перебування на посаді.

Покликається на те, що ліквідатор не обґрунтував взагалі правовими нормами принцип за яким він визначив розмір суми стягнення з кожного кредитора, про яке він просить суд.

Рішенням Правління Національного банку України №90-рш/БТ від 25.02.2022р. "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №130 від 25.02.2022р. "Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та делегування повноважень ліквідатора банку, розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк".

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з делегуванням усіх повноважень ліквідатора ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", визначених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон), зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, призначено провідного професіонала з питань ліквідації банків відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків Караченцева Артема Юрійовича строком на три роки з 25 лютого 2022 року до 24 лютого 2025 року включно, що підтверджується інформацією на офіційному сайті Національного банку України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст.9 30, 65 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст.42, 169 ГПК України, ст.19 Конституції України, представник ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на підставі довіреності адвокат Тунік Г.В., просив суд прийняти дані письмові заперечення та відмовити у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Матущака В.І. про затвердження основної грошової винагороди арбітражному керуючому на суму 540 919,52грн. (неоплачена 524 919,62грн.) за період з 22.05.2013р. по 10.12.2020р. у справі №2/5025/2174/11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю будівельної компанії "Інтеграл", а також відмовити у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Матущака В.І. про стягнення з кредиторів основної грошової винагороди арбітражному керуючому на суму 540 919,52грн. (неоплачена 524 919,62грн.).

Також, Головне управління ДПС у Хмельницькій області до Господарського суду Хмельницької області подало письмову позицію (вх.№05-22/4827/22 від 08.09.2022р.) у якій не погоджується з клопотанням колишнього арбітражного керуючого (ліквідатора) Матущака В.І. у справі №2/5025/2174 про визнання банкрутом ТОВ БК "Інтеграл" щодо стягнення з кредиторів грошової винагороди в сумі 524 919,62грн. (в тому числі з ГУ ДПС у Хмельницькій області 61153,19грн.) за період здійснення повноважень ліквідатора з 22.05.2013р. по 10.12.2020р., з огляду на наступне.

Постановою господарського суду Хмельницької області від 22.05.2013р. ліквідатором у даній справі призначено арбітражного керуючого Матущака В.І., якого зобов`язано провести ліквідаційну процедуру у строк до 22.05.2014р..

Матущак В.І. виконував повноваження ліквідатора у справі №2/5025/2174 про банкрутство ТОВ БК "Інтеграл" в період дії Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закону).

Строк ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора неодноразово продовжувався судом та неодноразово зобов`язано ліквідатора подати до суду ліквідаційний баланс та звіт про свою діяльність.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 24.01.2022р. в даній справі затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора - арбітражного керуючого Матущака В.І., провадження у справі закрито.

Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Кодексом України з процедур банкрутства чітко визначені джерела оплати послуг арбітражного керуючого, серед яких не передбачено відшкодування з кредиторів грошової винагороди ліквідатора у випадку відсутності активів боржника та не створення фонду для авансування грошової винагороди.

Кредитор звертає увагу на те, що відповідно до ч.6 ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений комітетом кредиторів. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури.

Однак, звіт про нарахування і виплату грошової винагороди не подано арбітражним керуючим до суду за п`ять днів до закінчення ліквідаційної процедури.

Відповідно, ліквідаційна процедура у даній справі завершена, що виключає на даний час можливість ухвалення рішення про стягнення грошової винагороди.

Виходячи з системного аналізу положень ст.ст.30, 65 Кодексу України з процедур банкрутства, зважаючи на те, що прийняття ухвали про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута є завершальним етапом ліквідаційної процедури у справі про банкрутство та безумовною підставою для припинення провадження у справі про банкрутство, вважаємо, що суд на даному етапі не вправі вирішувати будь-які спірні питання між колишніми учасниками справи про банкрутство в межах даного провадження.

Також, Головне управління ДПС у Хмельницькій області звертає увагу на обмежене фінансування по сплаті грошової винагороди. Вказане вочевидь пов`язане із військовою агресією російської федерації проти України, запровадженням воєнного стану згідно з Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022р. №2102-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", Указом Президента України від 14.03.2022р. №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 15.03.2022р. №2119-ГХ "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, відповідно до якого запроваджено заходи, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, а також черговості здійснення платежів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021р. №590 "Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану".

З метою виконання функцій покладених на податкові органи при супроводженні судових справ, Головне управління ДПС у Хмельницькій області повідомляє наступне.

Згідно ст.2 Закону України від 01.12.2010р. №2735-УІ "Про джерела фінансування органів державної влади" органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування в межах, передбачених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Фінансування утворення, реорганізації та ліквідації органів державної влади здійснюється в межах коштів, передбачених на утримання органів державної влади Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік або (у разі недостатності такого фінансування) після внесення відповідних змін до такого Закону.

Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022р. №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили).

Статтею 13 Закону України Про оборону України визначено, що міністерства, центральні та інші органи виконавчої влади у взаємодії з Міністерством оборони України у межах своїх повноважень організовують і забезпечують виконання законодавства у сфері оборони, сприяють Збройним Силам України у виконанні ними завдань, здійснюють їх належне забезпечення за напрямами діяльності.

Внаслідок воєнних дій знищується інфраструктура України, наносяться ракетні та бомбові удари по воєнних та цивільних об`єктах, відбувається окупація частини території України, знищуються населені пункти та гинуть люди, а оскільки діяльність Збройних Сил України спрямована на подолання збройної агресії, вони потребують будь-якої негайної допомоги, в тому числі фінансової.

Військове вторгнення російської федерації на територію України та подальше розгортання бойових дій завдали серйозного удару українській економіці, що безумовно відобразилося на виконанні бюджетних показників поточного року.

Урядом негайно були вжиті першочергові заходи щодо переорієнтування бюджету країни на військові цілі та здійснення найнеобхідніших соціальних видатків, спрямованих на підтримку життєдіяльності населення. Здійснення інших видатків тимчасово призупинене.

Звертає увагу на те, що у зв`язку із військовим вторгненням російської федерації та запровадженням воєнного стану на території України, постановами Кабінету Міністрів України від 10.03.2022р. №245 "Про спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету" та від 01.04.2022р. №401 "Про спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету" вирішено скоротити видатки загального фонду Державного бюджету України на 2022 рік, передбачені головним розпорядникам коштів державного бюджету за програмами згідно з додатком, та збільшити обсяг видатків за програмою 3511030 "Резервний фонд" на суму 50 863 945,8тис.грн. та 73 324 506,8тис.грн. відповідно.

З метою підвищення обороноздатності держави в умовах воєнного стану за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету здійснюються видатки Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ, Службі безпеки України, забезпечено виконання завдань, функцій та підготовку кадрів Збройних Сил України, Національної гвардії України та Державної прикордонної служби.

Частиною 1 ст.12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що в умовах правого режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Приписами статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2022р. №188 "Про внесення змін до Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану" (далі - Порядок) внесено зміни до підпункту 2 п.19 Порядку щодо роботи Казначейства та органів Казначейства, які здійснюють платежі за дорученнями клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка у визначеній черговості.

Таким чином, в умовах воєнного стану фінансування податкових органів суттєво обмежене.

Отже, контролюючий орган об`єктивно позбавлений можливості щодо сплати грошової винагороди в сумі 61 153,19грн..

З огляду на вказане, Головне управління ДПС у Хмельницькій області просить відмовити колишньому ліквідатору у справі про визнання банкрутом ТОВ БК "Інтеграл" Матущаку В.І. в задоволенні клопотання про стягнення з кредиторів грошової винагороди.

Також, Головне управління ПФУ в Хмельницькій області до Господарського суд Хмельницької області подало письмове пояснення (вх.№05-22/4818/22 від 08.09.2022р.), в якому просило відмовити ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про стягнення основної грошової винагороди з кредитора - Головного управління ПФУ в Хмельницькій області.

Обґрунтовуючи свою позицію посилається на те, що Пенсійний фонд України є органом виконавчої влади, реалізація нормативних приписів та програм якого здійснюється шляхом фінансування виплат за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного фонду джерел і відповідно до конкретних напрямків витратної частини бюджету Пенсійного фонду України.

Відповідно до ст.7 Бюджетного кодексу України, одним з основних принципів бюджетної системи є принцип цільового використання бюджетних коштів - тобто бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.

У відповідності до ч.1 ст.73 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування " від 09.07.2003р. №1058-УІ (далі - Закон №1058) кошти Пенсійного фонду формуються переважно за рахунок страхових внесків (частини єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) та використовуються на :

1) виплату пенсій, передбачених цим Законом;

2) надання соціальних послуг, передбачених цим Законом;

3) фінансування адміністративних витрат, пов`язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду;

4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій;

5) формування резерву коштів Пенсійного фонду.

Відповідно до ч.2 ст.73 Закону № 1058-УІ забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.

Згідно Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №280 від 23.07.2014р., одним із завдань Пенсійного фонду є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.

Бюджет Пенсійного фонду України на 2022 рік не затверджено, тимчасовими кошторисами та планами асигнувань на І, II та III квартали 2022 року головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не передбачено коштів на оплату основної та додаткової грошової винагороди арбітражного керуючого.

У відповідності до п.п.6, 7 ч.2 ст.30 Кодексу з процедур банкрутства, сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі. У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Покладення на головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області обов`язку виплатити основну грошову винагороду ліквідатору Матущаку Віктору Івановичу потягне за собою видатки, що не передбачені нормами Закону №1058-VI, тимчасовими кошторисами та планами асигнувань на І, II та III квартали 2022 року для головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Згідно ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, керуючись ст.19 Конституції України, ч.1 ст.73 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування " від 09.07.2003р. №1058-УІ п.2 ст.30, п.6, 7 ч.2 ст.30 Кодексу з процедур банкрутства від 21.10.2019р. №2597 -VIII, кредитор просив суд відмовити ОСОБА_2 у задоволені клопотання про стягнення основної грошової винагороди з кредитора - Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Як вже зазначалося, ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 28.03.2023р. у справі №2/5025/2174/11 у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Матущака В.І. (вх.№05-06/170/22 від 29.03.2022р.) про затвердження основної грошової винагороди в сумі 540919,52грн. (неоплачена 524919,62грн.) за період з 22.05.2013р. по 10.12.2020р. у справі №2/5025/2174/11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю будівельної компанії "Інтеграл", а також стягненні з кредиторів основної грошової винагороди арбітражному керуючому на суму 540919,52грн. (неоплачена 524919,62грн.) відмовлено.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч.5 ст.55 Конституції України).

Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України визначає Україну як правову державу, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty). Юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування.

Водночас, ст.9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного Закону в ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява №32053/13).

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006р. (заяви №29458/04 та №29465/04) вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.ст.6, 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ратифікованої Верховною Радою України Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997р..

У пункті 145 рішення від 15.11.1996р. у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що ця норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони втілені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ указав на те, що за деяких обставин вимоги ст.13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" від 12.07.2001р. зазначено, що право на доступ до суду, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України №15-рп/2004 від 02.11.2004р., верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

У відповідності до ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України. кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.

Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

Водночас, під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Відповідно до ч.ч.1, 4, 7 ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Європейський Суд з прав людини (рішення від 28.03.2006р. за заявою №31443/96 у справі "Броньовський проти Польщі") зазначив, що принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.

Частиною 1 ст.3 ГПК України, передбачено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.6 ст.12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено право арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) користуватися усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.

Частиною 1 ст.115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.

Згідно ч.3 ст.115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора складається з основної та додаткової грошових винагород. Основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до введення господарським судом процедури санації боржника або відкриття процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого санацією або ліквідатора. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень. Додаткова грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією визначається в розмірі 5 відсотків від обсягу стягнутих на користь боржника активів (повернення грошових коштів, майна, майнових прав), які на день відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство перебували у третіх осіб, а також 3 відсотків від обсягу погашених вимог конкурсних кредиторів. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень керуючого санацією, ліквідатора. Право вимоги арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) на додаткову грошову винагороду виникає з дня фактичного надходження до боржника стягнутих на його користь активів чи їх частини, які на день відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство перебували у третіх осіб, або з дня фактичного повного або часткового погашення вимог конкурсних кредиторів пропорційно до їх обсягу.

Відповідно ч.4 ст.115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Законом, крім витрат на страхування його відповідальності за заподіяння шкоди внаслідок неумисних дій або помилки під час виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, а також витрат, здійснення яких безпосередньо не пов`язане з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, і витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати, що перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

Сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв`язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника (ч.5 ст.115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду. Господарський суд має право зменшити розмір оплати послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), у разі якщо середньомісячна заробітна плата керівника боржника є надмірно високою порівняно з мінімальним розміром заробітної плати (ч.6 ст.115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

21.10.2019р. введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

Також, згідно ч.2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992р., N31, ст.440 із наступними змінами); Постанова Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про банкрутство" (Відомості Верховної Ради України, 1992р., №31, ст.441).

Частиною 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.2 КУзПБ, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

У відповідності до ст.1 КУзПБ, ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.12 КУзПБ, арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Статтею 30 КУзПБ, урегульовано питання винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

Зокрема, приписи ч.ч.1, 2, 5, 6 ст.30 КУзПБ визначають, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Господарського суду Хмельницької області від 22.05.2013р. у справі №2/5025/2174/11 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю будівельна компанія "Інтеграл" (Хмельницька область, м.Нетішин, вул.Лісова, 12, код ЄДРПОУ 33977904). Припинено процедуру розпорядження майном і відкрито ліквідаційну процедуру товариства з обмеженою відповідальністю будівельна компанія "Інтеграл" строком на 12 місяців з дня прийняття даної постанови до 22.05.2014р.. Ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю будівельна компанія "Інтеграл" призначено арбітражного керуючого Матущака Віктора Івановича ( АДРЕСА_1 , Свідоцтво на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №567 від 18.03.2013р.). Цією ж постановою призначено дату заслуховування першого звіту ліквідатора.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 24.01.2022р. звіт ліквідатора-арбітражного керуючого Матущака В.І. (вх.№05-06/10/21 від 12.01.2021р.) та ліквідаційний баланс (вх.№ 05-06/735/21 від 01.12.2021р.) Товариства з обмеженою відповідальністю будівельна компанія "Інтеграл" затверджено. Вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю будівельна компанія "Інтеграл", а також вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Законом строк або відхилені господарським судом, вважати погашеними, виконавчі документи за відповідними вимогами визнано такими, що не підлягають виконанню. Товариство з обмеженою відповідальністю будівельна компанія "Інтеграл", зареєстроване за юридичною адресою: (Хмельницька область, м.Нетішин, вул.Лісова, 12, код ЄДРПОУ 33977904), ліквідовано. Зобов`язано ліквідатора, орган державної реєстрації і орган статистики провести відповідні дії по виключенню юридичної особи банкрута з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Скасовано мораторій і заходи забезпечення вимог кредиторів, що були введені ухвалою господарського суду від 18.06.2012р.. Провадження у справі №2/5025/2174/11 закрито.

Арбітражний керуючий Матущак В.І. звернувся до Господарського суд Хмельницької області із клопотанням (вх.№05-06/170/22 від 29.03.2022р.), у якому заявник повідомив, що постановою Господарського суду Хмельницької області від 22.05.2013р. по справі №2/5025/2174/11 ТОВ БК "Інтеграл" (Хмельницька обл. м.Нетішин, вул.Лісова, 12 ЄДРПОУ 33977904) визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, а його призначено ліквідатором.

За підрахунками заявника, розмір грошової винагороди арбітражного керуючого (ліквідатора) у справі № 2/5025/2174/11, про визнання банкрутом ТОВ БК "Інтеграл" за період з 22.05.2013р. по 10.12.2020р. становить 540 919,52грн., з яких тільки 16000,00грн. виплачена арбітражному керуючому, натомість залишається невиплаченою грошова винагорода в сумі 524 919,52грн..

На засіданні зборів кредиторів від 28.12.2020р (протокол № 27) прийнято рішення затвердити звіт ліквідатора про проведену роботу під час ліквідаційної процедури та ліквідаційний баланс, проте відмовити в погодженні звіту про нарахування і виплату грошової винагороди арбітражному керуючому (оплата наданих послуг ліквідатора за період з 22.05.2013р. по 10.12.2020р. в сумі 540919,52грн. (з якої 524 919,52грн. залишається неоплаченою).

Згідно звернення, ОСОБА_2 04.02.2021р на адресу Господарського суду Хмельницької області направлено звіт-клопотання №2/5025/2174/11-103 про затвердження грошової винагороди арбітражному керуючому та стягнення її з кредиторів пропорційно заявлених та визнаних грошових вимог.

Однак, про результати розгляду його клопотання №2/5025/2174/11-103 від 04.02.2021р. ОСОБА_2 невідомо, хоча ухвалою господарського суду Хмельницької області від 24.01.2022р. провадження у справі №2/5025/2174/11закрито.

З огляду на викладене ОСОБА_2 просив суд повідомити його про результати розгляду клопотання №2/5025/2174/11 - 103 від 04.02.2021р., а у випадку, якщо клопотання №2/5025/2174/11 - 103 від 04.02.2021р. не розглянуто, розглянути його та затвердити основну грошову винагороду арбітражному керуючому (ліквідатору) в суму 540919,52грн. (з якої 524919,62грн. залишається неоплаченою) за період з 22.05.2013р. по 10.12.2020р..

- ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м.Київ, пров.Шевченка, 12) 247151,97грн. ;

- ТОВ "Лендфіл Компані" (01054 м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, буд.32Б) 205905,29грн.;

- Головного управління ДПС у Хмельницькій області (29000, м.Хмельницький, вул.Пилипчука, 17) 61153,19грн.;

- Нетішинського міського центру зайнятості (30100, м.Нетішин, пр-т. Незалежності, 10) -314,12грн.;

- Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області (29000, м. Хмельницький, вул.Проскурівська, 18) - 396,61грн.;

- ОСОБА_1 (с.Вельбівно, Острозького району Рівненської області) - 681,95грн..

В ході розгляду справи судом апеляційної інстанції ухвалою Північно західного апеляційного господарського суду 30.05.2023р. з метою забезпечення рівності учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності та з метою реалізації учасниками справи процесуальних прав передбачених Господарським процесуальним кодексом України, було витребувано у арбітражного керуючого Матущака Віктора Івановича звіт ліквідатора про нарахування і виплату грошової винагороди арбітражному керуючому, який розглядався 28.12.2020р. на засіданні комітету кредиторів згідно протоколу від 28.12.2020р. №27 засідання комітету кредиторів у справі №2/5025/2174/11 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю будівельна компанія "Інтеграл".

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до протоколу №27 від 28.12.2020р. на засіданні комітету кредиторів боржника ТОВ БК "Інтергал" було відмовлено у схваленні звіту ліквідатора ТОВ БК "Інтеграл" арбітражного керуючого Матущака В.І. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками ліквідаційної процедури за період з 22.05.2013р. по 10.12.2020р. в сумі 540 919,52грн..

14.06.2023р. на електронну адресу Північно - західного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Матущака Віктора Івановича надійшли додаткові пояснення від 14.06.2023р. №2/5025/2174/11-122 по справі, клопотання від 04.02.2021р. №2/5025/2174/11 103, а також розрахунок оплати послуг арбітражного керуючого (ліквідатора) у справі №2/5025/2174/11 про визнання банкрутом ТОВ БК "Інтергал" в процедурі ліквідації за період з 22.05.2023р. по 10.12.2020р..

Також, як встановлено судом та свідчать матеріали справи, фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не створювався; майно та кошти банкрута, які могли б бути спрямовані для сплати винагороди арбітражного керуючого також відсутні, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

З огляду на викладене слід дійти висновку, що норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Кодексу України з процедур банкрутства, які визначають право ліквідатора на оплату послуг, надання яких в рамках даної справи не заперечувалось, конкретизують положення Основного Закону, є правовою підставою для отримання ліквідатором винагороди за виконану роботу.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Широке тлумачення Європейським судом з прав людини даної норми покладає на суд обов`язок захистити право особи (по даній справі конституційне право ліквідатора на оплату праці) в такий спосіб, щоб порушене, не визнане або оспорюване право отримало ефективний та справедливий спосіб захисту.

Підхід до інтересу кредитора при вирішенні питання про стягнення оплати послуг ліквідатора має відповідати положенням не лише Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Кодексу України з процедур банкрутства, але й міжнародним правовим актам, забезпечувати в такий спосіб єдиний підхід до застосування положень закону про банкрутство, втілювати принципи правової визначеності та верховенства права.

Відсутність чіткого нормативного регулювання у профільному законі питання оплати праці ліквідатора за рахунок коштів кредиторів не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог про оплату праці, які також ґрунтуються на положеннях нормативних актів, котрі мають вищу юридичну силу.

Також, як зазначено у постанові Верховного Суду від 30.01.2019р. по справі №910/32824/15, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам (висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 01.08.2018р. у справі №912/1783/16).

Крім того, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Не виявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника, інших його активів чи грошових коштів, жодним чином не має впливати на оплату його послуг.

Суд касаційної інстанції також вказав, що ініціюючи провадження у справі про банкрутство кредитори, як споживачі послуг арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна, як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

Крім того, у постанові від 04.10.2018р. по справі №916/1503/17 Верховний Суд зазначив, що відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956р., Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957р. ратифіковану Україною 05.10.2000р.), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996р. тощо) та суперечить ст.43 Конституції України.

Отже, надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.07.2020р. по справі №918/454/18.

Водночас, витрати на оплату послуг арбітражного керуючого, який виконував повноваження ліквідатора банкрута, підлягають оплаті за рахунок кредиторів.

Також, станом на час розгляду вказаної справи судом не встановлено наявність поданих чи задоволених скарг чи заперечень щодо дій (бездіяльності) арбітражного керуючого або інших обставин, які б свідчили про неналежне виконання ним своїх повноважень у справі про банкрутство.

Водночас, будь-які скарги чи заперечення зі сторони кредиторів у справі, інші обставини, які б свідчили про неналежне виконання ліквідатором своїх повноважень у справі про банкрутство, матеріали справи не містять.

Як встановлено судом та свідчать матеріали справи, виходячи з поданого арбітражним керуючим Матущаком В.І. клопотання розмір грошової винагороди арбітражного керуючого (ліквідатора ) у справі № 2/5025/2174/11, про визнання банкрутом ТОВ БК "Інтеграл" за період з 22.05.2013р. по 10.12.2020р. становить 540919,52грн., з яких 16000,00грн. виплачена арбітражному керуючому, натомість залишається невиплаченою грошова винагорода в сумі 524919,52грн..

Перевіривши здійснений розрахунок грошової винагороди за вказані періоди, понесених при виконані повноважень ліквідатора, судом встановлено, що відповідні розрахунки здійснені арбітражним керуючим є арифметично вірними та відповідають обставинам справи і приписам законодавства.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що сплата основної грошової винагороди арбітражного керуючого понесених при виконанні повноважень ліквідатора у даній справі повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам, а саме за період з 22.05.2013р. по 10.12.2020р. в межах суми 540919,52грн., з яких 524 919,52 грн. невиплачена грошова винагорода.

В силу ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Апеляційний суд приймає до уваги, що 17.10.2019р. набув чинності Закон України №132-IX від 20.09.2019р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема змінено назву ст.79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, чим в господарський процес фактично впроваджено стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997р. наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Варто відзначити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі №910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі №917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі №902/761/18, від 04.12.2019р. у справі №917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст.32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016р. у справі "Дж.К. та Інші проти Швеції" ("J.K. and Others v. Sweden") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007р. у справі "Бендерський проти України" ("Benderskiy"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до ч.4 ст.11 ГПК України ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених ст.86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

У п.п.1-3 ч.1 ст.237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Колегія суддів зауважує, що принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 у справі "Dombo V. v. The Netherlands").

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції за відсутності встановлених фактичних обставин, дійшов помилкових висновків про необхідність відмови у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Матущака В.І. (вх.№05-06/170/22 від 29.03.2022р.) про затвердження основної грошової винагороди в сумі 540919,52грн. (неоплачена 524919,62грн.) за період з 22.05.2013р. по 10.12.2020р. у справі №2/5025/2174/11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю будівельної компанії "Інтеграл", а також стягненні з кредиторів основної грошової винагороди арбітражному керуючому на суму 540 919,52грн. (неоплачена 524 919,62грн.) у справі №2/5025/2174/11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю будівельної компанії "Інтеграл", поданих без дотримання вимог ст.30 КУзПБ по завершенню ліквідаційної процедури та закриття провадження у справі.

Таким чином, дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд апеляційної інстанції вважає, що скаржником доведено обґрунтованість своїх вимог, а кредиторами не спростовано заявлені вимоги арбітражного керуючого, а також судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Отже, доводи апеляційної скарги отримали своє підтвердження під час апеляційного перегляду ухвали Господарського суд Хмельницької області від 28.03.2023р. у справі №2/5025/2174/11 і спростовують висновки суду першої інстанцій про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Матущака В.І. (вх.№05-06/170/22 від 29.03.2022р.) про затвердження основної грошової винагороди в сумі 540919,52грн. (неоплачена 524919,62грн.) за період з 22.05.2013р. по 10.12.2020р. у справі № 2/5025/2174/11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю будівельної компанії "Інтеграл", а також стягненні з кредиторів основної грошової винагороди арбітражному керуючому на суму 540 919,52грн. (неоплачена 524 919,62грн.) у справі №2/5025/2174/11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю будівельної компанії "Інтеграл".

За вказаних обставин, виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності та наданих доказів, виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 ЦК України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийняте з порушеннями норм права при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права знайшли своє підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку, а відтак наявні правові підстави для її задоволення.

Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В силу приписів ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно до ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів Північно - західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу арбітражного керуючого Матущака Віктора Івановича слід задовольнити, в свою чергу, керуючись п.3 ч.1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу Господарського суд Хмельницької області від 28.03.2023р. у справі №2/5025/2174/11 слід скасувати та прийняти нове судове рішення, яким клопотання арбітражного керуючого Матущака В.І. (вх.№05-06/170/22 від 29.03.2022р.) про затвердження основної грошової винагороди в сумі 540919,52грн. (неоплачена 524919,62 грн.) за період з 22.05.2013р. по 10.12.2020р. у справі №2/5025/2174/11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю будівельної компанії "Інтеграл", а також стягнення з кредиторів основної грошової винагороди арбітражному керуючому на суму 540919,52грн. (неоплачена 524919,62грн.) у справі №2/5025/2174/11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю будівельної компанії "Інтеграл" задовольнити та здійснити стягнення на користь арбітражного керуючого Матущака В.І. пропорційно з кредиторів основної грошової винагороди, пов`язаної з виконанням повноважень ліквідатора у справі №2/5025/2174/11, за період з 22.05.2013р. по 10.12.2020р..

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Матущака Віктора Івановича задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суд Хмельницької області від 28.03.2023р. у справі №2/5025/2174/11 скасувати. Прийняти нове судове рішення.

Клопотання арбітражного керуючого Матущака В.І. (вх.№05-06/170/22 від 29.03.2022р.) про затвердження основної грошової винагороди в сумі 540919,52грн. (неоплачена 524919,62 грн.) за період з 22.05.2013р. по 10.12.2020р. у справі №2/5025/2174/11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю будівельної компанії "Інтеграл", а також стягнення з кредиторів основної грошової винагороди арбітражному керуючому на суму 540919,52грн. (неоплачена 524919,62грн.) у справі №2/5025/2174/11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю будівельної компанії "Інтеграл" задовольнити.

Здійснити стягнення на користь арбітражного керуючого Матущака В.І. пропорційно з кредиторів основної грошової винагороди, пов`язаної з виконанням повноважень ліквідатора у справі №2/5025/2174/11, за період з 22.05.2013р. по 10.12.2020р..

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м.Київ, вул.Малопідвальна, 8, ідентифікаційний код 00039002) на користь арбітражного керуючого Матущака Віктора Івановича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво №567 від 18.03.2013р.) 247 151,97грн. основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі №2/5025/2174/11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю будівельної компанії "Інтеграл".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендфіл Компані" (01054, м.Киъв, вул.Бульварно-Кудрявська, 32Б, ідентифікаційний код 43290494) на користь арбітражного керуючого Матущака Віктора Івановича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво №567 від 18.03.2013р.) 205 905,29грн. основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі №2/5025/2174/11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю будівельної компанії "Інтеграл".

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області (29000, м.Хмельницький, вул.Герцена, 10, ідентифікаційний код 21318350) на користь арбітражного керуючого Матущака Віктора Івановича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво №567 від 18.03.2013р.) 9 316,39грн. основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі №2/5025/2174/11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю будівельної компанії "Інтеграл".

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області (29000, м.Хмельницький, вул.Пилипчука, 17, ідентифікаційний код 44070171) на користь арбітражного керуючого Матущака Віктора Івановича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво №567 від 18.03.2013р.) 61153,19грн. основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі №2/5025/2174/11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю будівельної компанії "Інтеграл".

Стягнути з Нетішинського міського центру зайнятості (30100, Хмельницька обл., м.Нетышин, пр-т.Незалежносты, 10, ідентифікаційний код 22986929) на користь арбітражного керуючого Матущака Віктора Івановича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво №567 від 18.03.2013р.) 314,12грн. основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі №2/5025/2174/11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю будівельної компанії "Інтеграл".

Стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області (29000, М.Хмельницький, вул.Проскурывська, 18, ідентифікаційний код 41316723) на користь арбітражного керуючого Матущака Віктора Івановича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво №567 від 18.03.2013р.) 396,61грн. основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі №2/5025/2174/11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю будівельної компанії "Інтеграл".

Стягнути з Століра Андрія Михайловича (35809, Рівненська обл., Острозький район, с.Вельбівно, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь арбітражного керуючого Матущака Віктора Івановича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво №567 від 18.03.2013р.) 681,95грн. основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі №2/5025/2174/11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю будівельної компанії "Інтеграл".

3. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду Хмельницької області.

4. Справу №2/5025/2174/11 повернути до Господарського суду Хмельницької області.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови складений "13" липня 2023 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Савченко Г.І.


Суд	Північно-західний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	11.07.2023
Оприлюднено	17.07.2023
Номер документу	112199996
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: банкрутство юридичної особи

Павлюк І.Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 11.07.2023 по справі 2/5025/2174/11ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —2/5025/2174/11

Постанова від 11.07.2023

Постанова
від 11.07.2023 по справі 2/5025/2174/11
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД