Ухвала

від 28.08.2023 по справі 2/5025/2174/11

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 серпня 2023 року

м. Київ

cправа № 2/5025/2174/11

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О.В. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.

розглянувши матеріали касаційної скарги ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.07.2023

у складі колегії суддів: Павлюк І.Ю., Крейбух О.Г., Савченко Г.І.

у справі №2/5025/2174/11

за заявою Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю будівельна компанія "Інтеграл"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 28.03.2023 у справі №2/5025/2174/11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю будівельна компанія "Інтеграл", у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Матущака В.І. про затвердження основної грошової винагороди в сумі 540919,52грн. (неоплачена 524919,62грн.) за період з 22.05.2013 по 10.12.2020 у справі №2/5025/2174/11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю будівельної компанії "Інтеграл", а також стягненні з кредиторів основної грошової винагороди арбітражному керуючому на суму 540919,52грн. (неоплачена 524919,62грн.) відмовлено.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 ухвалу Господарського суд Хмельницької області від 28.03.2023 у справі №2/5025/2174/11 скасовано, прийнято нове судове рішення, клопотання арбітражного керуючого Матущака В.І. про затвердження основної грошової винагороди в сумі 540919,52грн. (неоплачена 524919,62 грн.) за період з 22.05.2013 по 10.12.2020 у справі №2/5025/2174/11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю будівельної компанії "Інтеграл", а також стягнення з кредиторів основної грошової винагороди арбітражному керуючому на суму 540919,52грн. (неоплачена 524919,62грн.) у справі №2/5025/2174/11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю будівельної компанії "Інтеграл" задоволено, здійснено стягнення на користь арбітражного керуючого Матущака В.І. пропорційно з кредиторів основної грошової винагороди, пов`язаної з виконанням повноважень ліквідатора у справі №2/5025/2174/11, за період з 22.05.2013 по 10.12.2020, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на користь арбітражного керуючого Матущака Віктора Івановича 247 151,97грн. основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі №2/5025/2174/11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю будівельної компанії "Інтеграл", стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендфіл Компані" на користь арбітражного керуючого Матущака Віктора Івановича 205 905,29грн. основної грошової винагороди, стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на користь арбітражного керуючого Матущака Віктора Івановича 9 316,39грн. основної грошової винагороди, стягнуто з Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області 61153,19грн. основної грошової винагороди, стягнуто з Нетішинського міського центру зайнятості 314,12грн., стягнуто з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області 396,61грн. основної грошової винагороди, стягнуто з ОСОБА_1 681,95грн. основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі №2/5025/2174/11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю будівельної компанії "Інтеграл", видачу наказів на виконання даної постанови доручено Господарському суду Хмельницької області.

03.08.2023 поштовою кореспонденцією ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 у справі №2/5025/2174/11 в порядку статей 286, 287 ГПК України.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №2/5025/2174/11 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Васьковський О.В., суддя - Огороднік К.М., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2022.

23.08.2023 суддя Касаційного господарського суду Верховного Суду Огороднік К.М. подав заяву про самовідвід у даній справі на підставі ч. 1 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України з посиланням на те, що під час перевірки матеріалів справи №2/5025/2174/11 було з`ясовано, що суддя Огороднік К.М. брав участь у вирішенні справи в Рівненському апеляційному господарському суді. Зокрема, за участю судді ухвалена постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 18.06.2018.

Ухвалою Верховного Суду від 23.08.2023 заяву судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Огородніка К.М. від 23.08.2023 про самовідвід у справі №2/5025/2174/11 задоволено.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №2/5025/2174/11 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Васьковський О.В., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.08.2022.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов до висновку про відмову у прийнятті касаційної скарги з наступних підстав.

З аналізу змісту статей 55, 129 Конституції України вбачається, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Zand v. Austria", висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з […] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів […]".

Рекомендацією №R(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Згідно з ч. 3 ст. 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд зауважує, що 21.10.2019 введено в дію КУзПБ.

З дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 440 із наступними змінами); Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про банкрутство" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 441).

Згідно з п. 4 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Законодавцем у ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено особливості застосування правил оскарження судових рішень, що ухвалюються місцевими та апеляційними господарськими судами в процесі провадження у справі про банкрутство. Так, відповідно до ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

Наведений перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню окремо, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (які відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.

Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в ухвалах від 29.09.2022 у справі №910/13550/20 та від 27.10.2022 у справі №918/1223/21.

Предметом касаційного оскарження є постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 прийнята за результатом апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Хмельницької області від 28.03.2023 щодо затвердження основної грошової винагороди та пропорційне стягнення з кредиторів грошових коштів на проведення ліквідаційної процедури за період виконання ним повноважень ліквідатора банкрута, можливість касаційного оскарження якої не передбачена ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Такого ж висновку щодо застосування частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства дійшов Верховний Суд, зокрема в ухвалах від 24.01.2020 у справі № 917/966/15, від 18.11.2019 у справі № 910/26972/14, від 09.12.2019 у справі № 911/397/16, від 12.12.2019 у справі № 909/722/14, від 10.02.2022 у справі № 912/1324/16.

Вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням викладеного, касаційна скарга ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 у справі №2/5025/2174/11 не підлягає розгляду в порядку касаційного провадження, тому в її прийнятті слід відмовити з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України та частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 286, 287, пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 у справі №2/5025/2174/11.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий О.В. Васьковський

Судді В.Г. Пєсков

В.Я. Погребняк