Постанова

від 11.07.2023 по справі 902/983/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2023 року Справа № 902/983/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Тимошенко О.М.

секретар судового засіданні Соколовська О.В.

за участю представників:

прокурора Христик Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Вінницької окружної прокуратури на рішення Господарського суду Вінницької області від 10.01.2023 у справі №902/983/22 (повний текст складений 13.01.2023, суддя В. Матвійчук)

за позовом: Заступника керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі:

Вінницької міської ради,

Закладу "Міська комплексна дитячо-юнацька спортивна школа "Вінниця" Вінницької міської ради

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм-Лайт"

про стягнення 110 821,03 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява №50/11971вих-22 від 06.10.2022 заступника керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради та Закладу "Міська комплексна дитячо-юнацька спортивна школа "Вінниця" Вінницької міської ради з вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм-Лайт" про стягнення 110 821,03 грн, з яких: 80 590,80 грн - сума основного боргу та 30 230,23 грн - сума штрафних санкцій. В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором №А-95 на постачання товарів від 01.02.2022.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 10.01.2023 у справі №902/983/22 в позові першого заступника керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм-Лайт" про стягнення 110 821,03 грн відмовлено. Позов першого заступника керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Закладу "Міська комплексна дитячо-юнацька спортивна школа "Вінниця" Вінницької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм-Лайт" про стягнення 110 821,03 грн залишено без розгляду.

Вказане рішення мотивоване тим, що прокурором не доведено наявність порушеного права чи інтересу Вінницької міської ради, а тому обраний Прокурором спосіб захисту не призведе до відновлення порушеного права міської ради, що є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Заклад "Міська комплексна дитячо-юнацька спортивна школа "Вінниця" Вінницької міської ради в даній справі не є суб`єктом владних повноважень, а прокурором визначено порушення прав саме комунального підприємства як суб`єкта господарювання, а не безпосередньо територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування, тобто звернення Прокурора до суду в цій справі в інтересах держави є безпідставним, що є підставою залишення позову без розгляду.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Заступник керівника Вінницької окружної прокуратури на рішення Господарського суду Вінницької області від 10.01.2023 у справі №902/983/22 звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі. Здійснити розподіл судових витрат.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги скаржник зазначає, що Заклад "Міська комплексна дитячо-юнацька спортивна школа "Вінниця" як юридична особа, яка створена територіальною громадою для забезпечення потреб суспільства в особі учнів закладу, здійснює закупівлі товарів за бюджетні кошти, а тому наділена обов`язковими ознаками замовника у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі". Звертає увагу суду, що у спірних правовідносинах Заклад "Міська комплексна дитячо-юнацька спортивна школа "Вінниця" Вінницької міської ради був розпорядником/одержувачем бюджетних коштів і виступав замовником закупівлі саме для реалізації освітньої діяльності на території відповідної громади. Порушення відповідачем умов Договору щодо не поставки товару, який оплачений за рахунок коштів місцевого бюджету, свідчить про наявність саме публічного (державного) інтересу, а не приватного інтересу суб`єкта закупівлі, оскільки МК ДЮСШ "Вінниця" є учасником бюджетного процесу та реалізує публічну функцію розпорядника бюджетних коштів. Скаржник зазначає, що у даному випадку прокурор представляє інтереси не конкретного навчального закладу, а навчального закладу як суб`єкта владних повноважень, який забезпечує інтереси окремої територіальної громади у сфері освіти. Зазначає, що неналежне виконання відповідачем Договору на постачання товару призвело до заподіяння шкоди територіальній громаді та інтересам держави в цілому. Скаржник зазначає, що прокурор звернувся із даним позовом, оскільки Вінницька міська рада, яка є засновником МК ДЮСШ "Вінниця", власником комунального майна, затверджує міський бюджет, а також те, що МК ДЮСШ "Вінниця", який є бюджетною установою, неприбутковою організацією, фінансується з міського бюджету, є розпорядником (одержувачем) коштів з міського бюджету, реалізує політику держави у сфері освіти, у розумні строки не вжили заходів до захисту держави. Звертає увагу, що Вінницька міська рада є органом, який наділений повноваженнями щодо розпорядження коштами місцевого бюджету, правомірне та раціональне використання бюджетних коштів становить інтерес територіальної громади в особі Вінницької міської ради.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №902/983/22 у складі: головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Дужич С.П., суддя Павлюк І.Ю.

Листом суду апеляційної інстанції від 03.02.2023 матеріали справи витребовувалися з Господарського суду Вінницької області.

20.02.2023 матеріали справи надійшли на адресу суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Вінницької окружної прокуратури на рішення Господарського суду Вінницької області від 10.01.2023 у справі №902/983/22. Запропоновано протягом 15 днів з дня одержання даної ухвали надати суду обґрунтований відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому статтею 263 ГПК України та докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам провадження. Роз`яснено учасникам, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.04.2023, згідно п. 10 ст. 270 ГПК України, розгляд справи призначено до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Вінницької обласної прокуратури на рішення Господарського суду Вінницької області від 10.01.2023 у справі №902/983/22 зупинене до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №905/1907/21.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 поновлене провадження у справі №902/983/22. Розгляд апеляційної скарги призначений на "11" липня 2023 р. об 11:30 год.

10.07.2023 на адресу суду від Вінницько міської ради надійшла заява, в якій позивач повідомляє, що вважає вимоги апеляційної скарги обґрунтованими, підтвердженими належнимим та допустимими доказами, просить їх задоволити.

За розпорядженням керівника апарату суду від 10.07.2023, у зв`язку із закінченням повноважень судді Дужича С.П. (рішення ВРП від 06.07.2023 №685/0/25-23), відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у судовій справі №902/983/22.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справи №902/983/23 у складі: головуючий суддя - Савченко Г.І., суддя Павлюк І.Ю., суддя Тимошенко О.М.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 прийнятоапеляційну скаргу Заступника керівника Вінницької обласної прокуратури на рішення Господарського суду Вінницької області від 10.01.2023 у справі №902/983/22 до провадження в новому складі суду: головуючий суддя - Савченко Г.І., суддя Павлюк І.Ю., суддя Тимошенко О.М.

У судовому засіданні прокурор підтримала доводи апеляційної скраги.

Інші учасники справи не з`явилися у судове засідання, про місце, час і дату судового засідання повідомлялися належним чином.

Колегія суддів, розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, Вінницькою окружною прокуратурою, розглянувши звернення Закладу «Міська комплексна дитячо-юнацька спортивна школа «Вінниця» (надалі - МК ДЮСШ «Вінниця») установлено, що за результатами проведеної закупівлі UА-2022-01-12-001640-b між МК ДЮСШ «Вінниця» (Замовник) та ТОВ «Прайм Лайт» (Постачальник) 01.02.2022 укладено Договір на постачання товару № А-95 ( надалі Договір)

Відповідно до п. 1.1. Договору, Постачальник зобов`язується поставити Замовнику по бланках внутрішнього обігу (надалі - Талони) бензин марки А-95 у кількості 2700 літрів (надалі - Товар) (код згідно національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник»: 09130000-9 «Нафта і дистиляти») в асортименті, кількості і за цінами, вказаними в цьому Договорі, а Замовник - прийняти і оплатити такий Товар.

Пунктом 1.3 Договору визначено, що у вартість Товару включені витрати, пов`язані із його доставкою за адресами стаціонарних автоматичних заправних станцій мереж (надалі - АЗС), а також навантажувально-розвантажувальні, логістичні та інші необхідні роботи і послуги, що є необхідними і пов`язані із постачанням Товару і Талонів.

Відповідно до пунктів 2.5-2.6 Договору, при виявленні Замовником дефектів Товару або будь-чого іншого, що може якимось чином вплинути на якісні характеристики Товару, Постачальник повинен змінити Товар в асортименті та кількості, вказаній в письмовій заяві Замовника.

У випадку виявлення при прийманні Товару його невідповідності й (або) документів на нього вимогам якості, кількості, комплектності й вартості, які визначені положеннями даного Договору, Замовник може відмовитися від приймання даного Товару, вимагати відшкодування заподіяних збитків, а також розірвання даного Договору (згідно з п. і ч. 1 ст. 236 ГПК України). (п. 2.6. Договору)

Відповідно до п. 3.1 Договору ціна цього Договору становить: 80838,00 грн, у тому числі ПДВ 13473,00 грн.

Згідно з п. 4.1 Договору Замовник здійснює оплату вартості поставленого Товару і Талонів шляхом перерахування належних до сплати сум коштів в національній валюті України у безготівковій формі на поточний рахунок Постачальника протягом 15 банківських днів після підписання накладної.

Пунктами 5.1-5.3 Договору погоджено умови щодо поставки Товару та визначено, що Постачальник зобов`язаний передати Замовнику на підставі накладної Талони протягом 5 календарних днів з дати укладання цього Договору . Талони не є Товаром. Постачальник зобов`язаний поставити Замовнику Товар у кількості і асортименті, які зазначені в Талонах. Термін дії Талонів становить 1 рік з можливістю продовження. Зразки Талонів наведені у Додатку 3 до цього Договору. Передача Товару Замовнику здійснюється цілодобово окремими партіями шляхом його обміну на Талони Постачальника, що є підставою для відвантаження Товару з АЗС, які обслуговують Талони Постачальника. Постачальник зобов`язаний відвантажити Товар одразу після пред`явлення представником Замовника талонів на АЗС.

Відповідно до п. 5.4. Договору місце поставки Товару: на умовах ЕСА (завантажується в автомобільний транспорт Замовника з резервуарів АЗС) відповідно до Міжнародних правил тлумачення комерційних термінів (ІНКОТЕРМС) в редакції 2010 року, в частині, що не суперечить умовам цього Договору.

Обов`язок Постачальника поставити Товар вважається виконаним з моменту обміну усіх Талонів Замовника на Товар в кількості і асортименті, вказаних у цих Талонах (п. 5.5 Договору).

Перехід права власності на Товар відбувається в момент передачі Товару уповноваженому представнику Замовника та підписання накладної на поставку Товару (п. 5.6 Договору).

Відповідно до п. 6.2.5 Договору Замовник має право цілодобово звертатися до АЗС мережі для відвантаження Товару.

Згідно з пунктами 6.3.1-6.3.6 Договору Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку Талонів і Товару строки, встановлені цим Договором; забезпечити поставку Товару, якість якого відповідає умовам, встановленим розділом 2 цього Договору; Зберігати на безоплатній основі Товар до передачі його Замовнику; при виникненні обставин, що перешкоджають належному виконанню своїх зобов`язань, згідно з цим Договором, терміново повідомити про це Замовника; негайно передати Товар в асортименті і кількості, вказаній в Талонах, що надаються представником Замовника; виконувати належним чином інші зобов`язанні, передбачені цим Договором, Цивільним і Господарським кодексами України та іншими актами законодавства.

Відповідно до п. 10.1 Договору, цей Договір набирає чинності з дати підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2022 року, а в частині оплати і поставки Товару-до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Додатком № 2 до Договору визначено перелік стаціонарних АЗС мережі WOG.

Крім того, 10.02.2022 між Замовником та Постачальником укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, якою Сторони, керуючись п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», внесли зміни до пунктів 1.1, 3.1 Договору, виклавши їх у наступній редакції: «п. 1.1 Постачальник зобов`язується поставити Замовнику по бланках внутрішнього обігу (далі - Талони) бензин марки А-95 у кількості 2460 літрів (далі - Товар) (код згідно національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник»: 09130000-9 «Нафта і дистиляти») в асортименті, кількості і за цінами, вказаними в цьому Договорі, а Замовник - прийняти і оплатити такий Товар. п. 3.1 Ціна цього Договору становить: 80590,80 грн, у тому числі ПДВ 13431,80 грн.»

Прокурор наголошує, що взяті на себе зобов`язання МК ДЮСШ «Вінниця», як Замовник, виконав у повному обсязі, перерахувавши на рахунок ТОВ "Прайм-Лайт" 80590,80 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №51 від 18.02.2022 на суму 77596,80 грн та №52 від 18.02.2022 на суму 2994, 00 грн.

У свою чергу, Постачальник передав Замовнику талони на пальне у кількості 246 штук по 10 літрів, що підтверджується актами приймання-передачі талонів на пальне від 08.02.2022 (талони у кількості 10 штук) та від 10.02.2022 (талони у кількості 236 штук).

У процесі отримання Замовником паливо-мастильних матеріалів на АЗС, визначених в Додатку 2 до Договору, АЗС відмовлено в наданні бензину (Товару) у зв`язку з тим, що Талони Товаром або грошовими коштами не забезпечені.

МК ДЮСШ «Вінниця» на адресу ТОВ "Прайм-Лайт" 30.03.2022 надіслано лист за №01-17-30 про те, що 14.03.2022 при спробі працівником МК ДЮСШ «Вінниця» відвантажити Товар згідно наданих Талонів на АЗС зі списку Додатку 2 до Договору, було відмовлено в наданні бензину у зв`язку з недійсністю Талонів.

В подальшому, при повторній спробі реалізувати пальне по Талонам ТОВ "Прайм-Лайт", працівниками АЗС повідомлено, що Талони не активні (заблоковані), про що 01.04.2022 представниками МК ДЮСШ «Вінниця» та представником АЗС мережі WOG складено 3 акти.

МК ДЮСШ «Вінниця» на адресу ТОВ "Прайм-Лайт"» надіслано претензію від 11.08.2022 за №01-17-73 щодо невиконання ТОВ "Прайм-Лайт" умов Договору про постачання Товару від 01.02.2022, відповідь на яку не отримано.

В подальшому 05.09.2022 за №01-17-83 МК ДЮСШ «Вінниця» повторно надіслано на адресу ТОВ "Прайм-Лайт" претензію, відповідь на яку не надійшла.

Крім того, 09.09.2022 повторно відбулась спроба реалізації пального по Талонам ТОВ "Прайм-Лайт", які залишились не активними (заблокованими), про що представниками МК ДЮСШ «Вінниця» та представником АЗС мережі WOG складено 2 акти.

Також Прокурор вказує, що за результатом розгляду звернення директора МК ДЮСШ «Вінниця» Будяка Ю.Л. щодо невиконання ТОВ "Прайм-Лайт" умов Договору №А-95 від 01.02.2022 про постачання Товару, Підрозділом дізнання відділу поліції №2 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області 21.07.2022 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022025040000199 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

За доводами Прокурора, станом на момент подання до суду позову ні відпуск (передача) Товару, ні повернення коштів Позивачу 2 не відбулись. Тому, МК ДЮСШ «Вінниця» належить право вимагати повернення суми оплачених коштів за неотриманий товар в сумі 80 590,80 грн.

Прокурор посилаючись на неналежне виконання ТОВ "Прайм-Лайт" зобов`язань за Договором на постачання товару № А-95 від 01.02.2022, звернувся до суду за захистом, порушеного на його думку, права з позовом до Відповідача про стягнення 80 590,80 грн боргу та 30 230,23 грн штрафних санкцій.

Зважаючи на те, що позовну заяву подано Прокурором в інтересах держави в особі Позивача 1 та Позивача 2, підлягає дослідженню питання існування процесуальної підставності у Прокурора для представлення інтересів держави саме у даних правовідносинах з огляду на процесуальний статус Позивачів у даній справі в площині доказів долучених до матеріалів справи, та зазначає наступне.

Предметом позову є матеріально-правові вимоги Прокурора в інтересах держави в особі Позивача 1 та Позивача 2 про стягнення 80 590,80 грн боргу та 30 230,23 грн за Договором на постачання товару №А-95 від 01.02.2022, з огляду на неналежне виконання ТОВ "Прайм-Лайт" взятих на себе зобов`язань за даним правочином.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається із позовної заяви, прокурор при поданні позовної заяви визначив Вінницьку міську раду позивачем у справі, оскільки міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси територіальної громади у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, отже, є органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах.

Згідно з частинами 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Звертаючись до суду з позовом, Прокурор як особа, яка користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу, самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах або відсутність такого.

Отже, визначення позивача (тобто зазначення органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або вказівка на відсутність такого органу), відповідача у спорі, зазначення, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права це право, яке належить прокурору як особі, яка користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу, в цьому випадку правами позивача.

Саме на суд покладено обов`язок встановити належність позивача, належність відповідача, надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з оцінки доказів, здійсненої за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, ураховуючи принципи господарського судочинства, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, суд має перевірити доводи, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб та чи є він ефективним.

Аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 09.09.2021 в справі №925/1276/19.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. У статті 143 Конституції України зазначено, що місцеві органи самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки та збори відповідно до закону; утворюють, реорганізовують та ліквідують комунальні підприємства, організації, установи.

Завданням органу місцевого самоврядування, зокрема міської ради, є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності.

Аналогічний за змістом висновок містяться у постановах Верховного Суду від 30.07.2020 у справі №904/5598/18, від 15.05.2019 у справі №911/1497/18).

Для реалізації наданих повноважень орган місцевого самоврядування, зокрема міська рада, має право звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Суд зважає, що Прокурор зазначивши, що Позивач 1 є органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не зазначив, а господарським судом не встановлено, які саме права та інтереси Позивача 1 порушені, чи є вона у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Отже, Прокурор, подаючи позов не визначив склад та процесуальний статус учасників спору у цій справі.

При цьому, вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Спосіб захисту, насамперед, повинен слугувати поновленню порушених прав позивача або захисту його охоронюваного законом інтересу.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Відповідно, підсумовуючи усе вищевстановлене, суд констатує, що Прокурором саме в розрізі даних правовідносин між Позивачем 1 та Відповідачем, не доведено наявність порушеного права чи інтересу Позивача 1, а тому обраний Прокурором спосіб захисту не призведе до відновлення порушеного права Позивача 1 (оскільки як встановлено вище в даному рішенні у нього відсутнє порушене право чи інтерес), що є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Враховуючи, що у даному випадку Вінницька міська рада не є належним позивачем, а прокурором не доведено наявність порушених прав міської ради, за захистом яких прокурор звернувся до суду, тобто визначений прокурором позивач не є органом, уповноваженим державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах та відбулося звернення прокурора в інтересах неналежного позивача, це матиме процесуальним наслідком відмову в задоволенні відповідного позову. Близькі за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26.08.2020 у справі №911/2032/17.

Отже, встановлення судом факту звернення прокурора в інтересах неналежного позивача має наслідком відмову в задоволенні позову.

Крім того, Прокурор зазначивши, що Вінницька міська рада є органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не зазначив, а господарським судом не встановлено, які саме права та інтереси Вінницької міської ради порушені, чи є вона у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Щодо позовних вимог Прокурора в інтересах держави в особі Закладу "Міська комплексна дитячо-юнацька спортивна школа "Вінниця" Вінницької міської ради.

У статті 53 ГПК України унормовано, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини 4 статті 53 зазначеного Кодексу прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема, цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі №915/478/18, від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, від 06.07.2021 у справі №911/2169/20 та від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. постанову від 27.02.2019 у справі №761/3884/18). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. постанови від 27.02.2019 у справі №761/3884/18, від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц).

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина 2 статті 19 Конституції України).

Пунктом 3 частини 1 статті 1311 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Питання щодо представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Згідно з абзацами 1, 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом 4 цієї частини.

Абзац 3 частини 3 цієї статті передбачає заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

Здійснивши аналіз абзацу 1 частини 3 статті 23 названого Закону, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц дійшла висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

У постанові ж від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду підтримала вищевказаний висновок та додатково зазначила, що відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому поняття "компетентний орган" у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.07.2021 у справі №911/2169/20 констатувала, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом 3 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", має застосовуватись з урахуванням положень абзацу 1 частини 3 цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи. У контексті засадничого положення частини 2 статті 19 Конституції України відсутність у законі інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.

Вказаний висновок було підтверджено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц. Водночас Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові також зазначила, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи відповідно до статті 28 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" наділені повноваженням звернення до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень. Отже, незалежно від того, хто саме звернувся до суду - орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах, чи прокурор, у судовому процесі (в тому числі у цивільному) держава бере участь у справі як позивач, а відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор здійснюють процесуальні дії на захист інтересів держави як суб`єкта процесуальних правовідносин. Таким чином, фактичним позивачем за позовом, поданим в інтересах держави, є держава, а не відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор.

На відміну від прокурора та органів, через які діє держава, юридичні особи, які не є такими органами, діють як самостійні суб`єкти права - учасники правовідносин. Конституцією України та законом не передбачена можливість прокурора здійснювати процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів юридичних осіб. Зокрема, до повноважень прокурора не належить здійснення представництва в суді державних підприємств. При цьому інтереси юридичної особи можуть не збігатися з інтересами її учасників (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16). Тому інтереси державного підприємства можуть не збігатися з інтересами держави, яка має статус засновника (вищого органу) такого підприємства (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №910/2861/18).

Наведені вище висновки Великої Палати Верховного Суду знайшли своє відображення і у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі №914/2656/21.

Відповідно до статті 170 Цивільного кодексу України держава у цивільних відносинах діє через органи державної влади, а не через державні підприємства.

За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові в справі №905/1907/21 від 21.06.2023 підтверджує свої висновки, викладені у пункті 9 постанови від 06.07.2021 у справі №911/2169/20, про те, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII, має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень незалежно від наявності статусу юридичної особи. Разом з цим слід враховувати, що у контексті засадничого положення частини другої статті 19 Конституції України відсутність у Законі №1697-VII інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону №1697-VII межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави. Підстав для відступу чи уточнення цих висновків Велика Палата Верховного Суду не вбачає. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 55, частини першої статті 63 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та Закону № 280/97-ВР комунальне підприємство, створене органом місцевого самоврядування, є господарською організацією, учасником господарських відносин, що діє на основі комунальної власності територіальної громади. Тобто Школа не здійснює владних управлінських функцій, а тому не є суб`єктом владних повноважень. У цьому висновку Велика Палата Верховного Суду звертається mutatis mutandis до власних висновків, викладених у постановах від 07.11.2018 у справі №295/4481/16-ц та від 16.05.2018 у справі №638/11634/17. Беручи до уваги викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для представництва Прокурором інтересів держави в особі Школи та вважає правильними висновки судів попередніх інстанції про необхідність залишення позову, поданого Прокурором в інтересах держави в особі Школи, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України, а також відхиляє протилежні доводи Скаржника, викладені в підпункті 4.2 цієї постанови.

Судом встановлено, що відповідно до Статуту Позивача 2, затвердженого рішенням Вінницької міської ради №833 від 28.01.2022, Позивач 2 є закладом спеціалізованої позашкільної освіти спортивного профілю закладом фізичної культури і спорту, який забезпечує розвиток здібностей вихованців в обраному виді спорту, визнаному в Україні, створює необхідні умови для гармонійного виховання, фізичного розвитку, повноцінного оздоровлення, змістовного відпочинку і дозвілля дітей та молоді, самореалізації , набуття навичок здорового способу життя, підготовки спортсменів для резервного спорту. Засновником і власником закладу є Позивача 1. Заклад підзвітний і підконтрольний міській раді та її виконавчому комітету, міському голові та підпорядкований Комітету по фізичній культурі і спорту Вінницької міської ради (Орган Управління).

Оскільки відповідно до положень Статуту Позивач 2 є комунальним підприємством (суб`єктом господарювання), тобто не має статусу суб`єкта владних повноважень, суд констатує, що позовні вимоги Прокурора в інтересах держави в особі Позивача 2 спрямовані на захист прав або інтересів не держави, а комунального підприємства в даній справі Позивача 2, а тому не підлягають розгляду по суті. Відтак позовна заява в цій частині фактично подана не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах комунального підприємства. При цьому суд наголошує на тому, що Прокурор не має повноважень щодо представництва в суді комунальних підприємств.

Відтак, оскільки комунальне підприємство, яким є Позивач 2 в даній справі, не є суб`єктом владних повноважень, а Прокурором визначено порушення прав саме комунального підприємства як суб`єкта господарювання, а не безпосередньо територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування, суд приходить до висновку, що звернення Прокурора до суду в цій справі в інтересах держави є безпідставним.

Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в справі №918/1222/21 від 13.09.2022, від 13.12.2022 у справі №927/682/20.

Якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати, і в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічний висновок щодо застосування наведеної норми процесуального права прийшов і Верховний Суд у постанові від 19.02.2019 в справі №925/226/18.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Отже, позовні вимоги Прокурора в інтересах держави в особі Закладу «Міська комплексна дитячо-юнацька школа "Вінниця" Вінницької міської ради в справі №902/983/22 підлягають залишенню без розгляду.

Відповідно до положень ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи встановлені обставини справи та надання їм оцінки місцевим господарським судом оцінки, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не порушені приписи ст. 236 ГПК України. За вказаного, підстав для зміни, скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Вінницької окружної прокуратури на рішення Господарського суду Вінницької області від 10.01.2023 у справі №902/983/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Вінницької області від 10.01.2023 у справі №902/983/22 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Матеріали справи №902/983/22 повернути до Господарського суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "13" липня 2023 р.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Тимошенко О.М.