Ухвала

від 06.07.2023 по справі 914/1163/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

УХВАЛА

06.07.2023 Справа № 914/1163/23

м. Львів

за позовом: Самбірської окружної прокуратури в інтересах держави в особі

позивача-1: Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області, м.Новий Калинів Самбірського району Львівської області

позивача-2: Відділу економічного розвитку, інвестицій та капітального будівництва Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області, м.Новий Калинів Самбірського району Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «БУДСЕРВІС-НК», м.Новий Калинів Самбірського району Львівської області

про визнання недійсним укладеного договору про закупівлю товарів.

Суддя Кітаєва С.Б.

Секретар судового засідання Сосницька А.А.

Представники сторін:

від прокуратури: Букаловська Л.Є.-прокурор

від позивача-1: не з`явився

від позивача-2: не з`явився

від відповідача: Ориник А.Р.-представник

Суть спору:

Самбірська окружна прокуратура звернувся до Господарського суду Львівської області в інтересах держави в особі позивача-1, Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області, та позивача-2, Відділу економічного розвитку, інвестицій та капітального будівництва Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «БУДСЕРВІС-НК» про визнання недійсним договору про закупівлю № 18-06 від 09.06.2020. укладений між Новокалинівською міською радою Симбірського району Львівської області та ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «БУДСЕРВІС-НК» (зі змінами та доповненнями, внесеними: додатковим договором №1 від 15.06.2020, Угодою від 26.06.2020 та додатковими угодами: №2 від 24.12.2020, № 3 від 15.12.2021 та № 4 від 30.12.2022) за результатами проведення відкритих торгів про закупівлю робіт по об`єкту: «Реконструкція даху та утеплення фасаду Новокалинівського опорного закладу на пл. Авіації, 25 в м. Новий Калинів Самбірського району Львівської області» на загальну суму 32 193 700 грн., у тому числі ПДВ.

Рух справи викладено у відповідних ухвалах суду. Так, зокрема, ухвалою-повідомленням від 21.06.2023 розгляд справи відкладено на 06.07.2023 на 14:00 год.

04.07.2023, за вх.№16605/23, від прокуратури надійшла Заява «Про уточнення позовних вимог (в порядку ч.3 ст.46 ГПК країни)».

Прокурор в підготовче засідання 06.07.2023 з`явився

Відповідач явку представника в підготовче засідання 06.07.2023 забезпечив.

Позивач-1 та позивач-2 явку представників в підготовче засідання 06.07.2023 не забезпечили.

Розглянувши заяву прокуратури про уточнення позовних вимог, суд ухвалив повернути її без розгляду, у зв`язку з наступним.

Відповідно до частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

Звертаючись до суду з позовом у даній справі прокуратурою були заявлено вимогу до ТзОВ БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «БУДСЕРВІС-НК» про визнання недійсним договору про закупівлю № 18-06 від 09.06.2020. укладеного між Новокалинівською міською радою Симбірського району Львівської області та ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «БУДСЕРВІС-НК» (зі змінами та доповненнями, внесеними: додатковим договором №1 від 15.06.2020, Угодою від 26.06.2020 та додатковими угодами: № 2 від 24.12.2020, № 3 від 15.12.2021 та № 4 від 30.12.2022) за результатами проведення відкритих торгів про закупівлю робіт по об`єкту: «Реконструкція даху та утеплення фасаду Новокалинівського опорного закладу на пл. Авіації, 25 в м. Новий Калинів Самбірського району Львівської області» на загальну суму 32 193 700 грн., у тому числі ПДВ».

Водночас, прокуратура в своїй Заяві «про уточнення позовних вимог (в порядку ч.3 ст.46 ГПК України)» просить суд: розірвати договір про закупівлю № 18-06 від 09.06.2020. укладеного між Новокалинівською міською радою Симбірського району Львівської області та ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «БУДСЕРВІС-НК» (зі змінами та доповненнями, внесеними: додатковим договором №1 від 15.06.2020, Угодою від 26.06.2020 та додатковими угодами: № 2 від 24.12.2020, № 3 від 15.12.2021 та № 4 від 30.12.2022) за результатами проведення відкритих торгів про закупівлю робіт по об`єкту: «Реконструкція даху та утеплення фасаду Новокалинівського опорного закладу на пл. Авіації, 25 в м. Новий Калинів Самбірського району Львівської області» на загальну суму 32 193 700 грн., у тому числі ПДВ.

З точки зору теорії права укладення договору є матеріальним юридичним фактом - правомірним правовстановлюючим вчинком (дією) сторін такого договору, направленим на виникнення взаємних прав та обов`язків.

Водночас, договір як зобов`язання є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК). Взаємні права та обов`язки сторін складають зміст договірного зобов`язання.

При цьому слід виходити з того, що договір як факт є підставою виникнення договірного зобов`язання, яке в свою чергу є наслідком факту укладення договору.

У частині першій статті 203 ЦК наведено вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Частина перша статті 215 ЦК визначає підставою недійсності правочину недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, встановлених наведеними приписами статті 203 Кодексу.

У відповідності до частини першої статті 216 ЦК недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Аналіз наведених нормативних підстав недійсності правочинів та її наслідків дає можливість дійти висновку, що інститут недійсності має на меті повне скасування правочину саме як юридичного факту а його застосування має приводити до відновлення стану, який існував до укладення правочину, який суперечить законодавству. Наслідком визнання правочину недійсним є недійсність зобов`язання, породженого таким правочином.

Відповідно до ч.ч. 1 і 4 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

За змістом зазначених норм розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір.

Відповідний висновок також міститься у постанові Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №910/7981/17.

За своєю правовою природою подана прокуратури Заява «Про уточнення позовних вимог» є заявою, яка направлена на одночасну зміну предмету та підстав позову, а така заява суперечить приписам ч. 3 ст. 46 ГПК України, та фактично є самостійною позовною заявою з іншим предметом позову та підставами позову.

Враховуючи ту обставину, що подана позивачем заява про зміну предмета позову направлена на одночасну зміну предмета та підстав позову, суд дійшов висновку про необхідність повернення вказаної заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст. 46, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Самбірської окружної прокуратури про уточнення позовних вимог повернути без розгляду.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Кітаєва С.Б.