Рішення

від 25.08.2023 по справі 914/1163/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2023 Справа № 914/1163/23

м.Львів

за позовом: Самбірської окружної прокуратури в інтересах держави в особі

позивача-1: Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області, м.Новий Калинів Самбірського району Львівської області

позивача-2: Відділу економічного розвитку, інвестицій та капітального будівництва Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області, м.Новий Калинів Самбірського району Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «БУДСЕРВІС-НК», м.Новий Калинів Самбірського району Львівської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивачів: Західного офісу Держаудитслужби, м.Львів

про визнання недійсним укладеного договору про закупівлю товарів.

Суддя Кітаєва С.Б.

Секретар судового засідання Сосницька А.А.

Представники сторін:

від прокуратури: Букаловська Л.Є.-прокурор

від позивача-1: не з`явився

від позивача-2: Пенюк А.Є. - представник

від відповідача: Ориник А.Р.-представник

від третьої особи: не з`явився

Суть спору

На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Самбірської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача-1, Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області, та позивача-2, Відділу економічного розвитку, інвестицій та капітального будівництва Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «БУДСЕРВІС-НК» про визнання недійсним договору про закупівлю № 18-06 від 09.06.2020, укладеного між Новокалинівською міською радою Симбірського району Львівської області та ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «БУДСЕРВІС-НК» (зі змінами та доповненнями, внесеними: додатковим договором №1 від 15.06.2020, Угодою від 26.06.2020 та додатковими угодами: №2 від 24.12.2020, № 3 від 15.12.2021 та № 4 від 30.12.2022) за результатами проведення відкритих торгів про закупівлю робіт по об`єкту: «Реконструкція даху та утеплення фасаду Новокалинівського опорного закладу на пл. Авіації, 25 в м. Новий Калинів Самбірського району Львівської області» на загальну суму 32 193 700 грн., у тому числі ПДВ.

Ухвалою суду від 01.05.2023 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначити підготовче засідання на 31.05.2023 року та залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивачів: Західний офіс Держаудитслужби.

Від Новокалинівської міської ради Самбірського району у Львівській області поступила заява від 09.05.2023, за вх.№11574/23, у якій позивач-1 підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить розгляд справи проводити без участі представника Новокалинівської міської ради.

Від Західного офісу Держаудитслужби поступили письмові пояснення щодо позовної заяви від 12.05.2023, за вх.№11902/23.

Ухвалою від 31.05.2023 судом повідомлено учасників справи, які не з`явились у підготовче засідання, про відкладення розгляду справи на 21.06.2023.

15.06.2023, за вх.№14990/23, від представника прокуратури поступило клопотання про надання для огляду оригіналів письмових доказів.

15.06.2023, за вх.№15052/23, від представника відповідача поступило клопотання про долучення доказів та заява про визнання позову за вх.№15053/23.

Ухвалою від 21.06.2023 судом повідомлено учасників справи, які не з`явились у підготовче засідання, про відкладення розгляду справи на 06.07.2023.

22.06.2023, за вх.№15636/23, від Західного офісу Держаудитслужби поступило клопотання про долучення до матеріалів справи висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-04-17009646-b.

04.07.2023, за вх.№16605/23, від прокуратури надійшла Заява «Про уточнення позовних вимог (в порядку ч.3 ст.46 ГПК країни)».

З підстав, наведених в ухвалі суду від 06.07.2023 заяву Самбірської окружної прокуратури про уточнення позовних вимог повернуто без розгляду.

05.07.2023, за вх.№16796/23, у якій позивач-1 підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить розгляд справи проводити без участі представника Новокалинівської міської ради.

Ухвалою суду від 06.07.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 25.08.2023.

В судове засідання 25.08.2023 з`явився прокурор та позивач-2, позовні вимоги підтримали, просили позовні вимоги задовольнити повністю.

Позивач-1 явки представника в судове засідання 25.08.2023 не забезпечив.

Відповідач явку представника в судове засідання 25.08.2023 забезпечив, позовній вимоги визнав у раніше поданій заяві.

Третя особа явки представника в судове засідання не забезпечила.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи судом встановлено наступне.

Самбірською окружною прокуратурою у ході реалізації конституційної функції представництва інтересів держави в суді здійснено моніторинг офіційного веб-порталу публічних закупівель «ProZorro» на предмет виявлення порушень законодавства при проведенні публічних закупівель Новокалинівською міською радою Самбірського району Львівської області, за результатами якого встановлено порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі».

Аналіз закупівлі здійснено за інформацією, розміщеною в офіційній електронній системі публічних закупівель «Prozorro» за веб-адресою: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-04-17-009646-b.

Встановлено, що 17.04.2020 Новокалинівською міською радою Самбірською район} Львівської області оприлюднено оголошення за ідентифікатором UA-2020-04-17-009646-b закупівлі в кількості 1 роботи за кодом ДК 021:2015:45454000-4 - Реконструкція (Реконструкція даху та утеплення фасаду Новокалинівського опорного закладу на пл. Авіації, 25 в м. Новий Калинів Самбірського району Львівської області) з очікуваною вартістю 32 366 304,80 грн. з ПДВ та із строком виконання до 31 грудня 2020 року.

Так, в результаті завершення кінцевого строку подання пропозицій було подано пропозиції двома учасниками - ПП «ЛИБІДЬ» та ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «БУДСЕРВІС-НК».

Відповідно до ч. 9 ст. 29 Закону України «Про публічні закупівлі» після оцінки тендерних пропозицій/пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі тендерну пропозицію/пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною (в редакції від 02.04.2020).

За результатами проведення електронного аукціону найбільш економічно вигідною визначено пропозицію учасника ПП «ЛИБІДЬ» з ціновою пропозицією 28 776 346.80 грн. Водночас, пропозиція вказаного учасника була відхилена як така, що не відповідає вимогам ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до ч. 11 ст. 29 Закону України «Про публічні закупівлі» у разі відхилення тендерної пропозиції/пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозинію/пропозипію у списку пропозицій, розташованих за результатами їх оцінки, починаючи з найкращої, у порядку та строки, визначені цією статтею (в редакції від 02.04.2020).

Згідно з протоколом кваліфікації тендерної пропозиції учасника ТОВ «БК «БУДСЕРВІС-НК» щодо закупівлі ДК 021:2015:45454000-4 - Реконструкція (Реконструкція даху та утеплення фасаду Новокалинівського опорного закладу на пл. Авіації. 25 в м. Новий Калинів Самбірського району Львівської області) від 29.05.2020 за результатами розгляду та аналізу пропозиції учасника ТОВ БК «БУДСЕРВІС-НК» встановлено, що пропозиція вказаного учасника відповідає вимогам тендерної документації.

09 червня 2020 року за результатами закупівлі укладено договір про закупівлю № 18- 06 (далі - Договір) з переможцем конкурсу ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «БУДСЕРВІС-НК».

Відповідно до п. 1.1. Договору предметом Договору - Реконструкція даху та утеплення фасаду Новокалинівського опорного закладу па пл. Авіації, 25 в м. Новий Калинів Самбірського району Львівської області.

Договірна ціна на момент укладення Договору є твердою та становить: 32 193 700, 00 грн., у тому числі ПДВ 5365616,67 (п. 3.1. Договору).

15.06.2020 Новокалинівською міською радою Самбірського району Львівської області та ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «БУДСЕРВІС-НК» укладено додатковий договір № 1 до договору про закупівлю №18-06 від 09.06.2020 де п.3.2. та п.12.1. викладено в новій редакції. Зокрема, п.3.2. визначено, що вартість робіт по даному договору в межах бюджетого фінансування на 2020 рік становить 82 896,00 гривень, та на 2021 - 32 110 804,00 гривень; в п.12.1 встановлено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами, скріплення печатками та діє до 31 грудня 2021 року або до повного виконання сторонами умов договору, а в частині розрахунків до повного його виконання.

26.06.2020 Новокалинівською міською радою Самбірського району Львівської області та ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «БУДСЕРВІС-НК» укладено Угоду про внесення змін до договору про закупівлю № 18-06 від 09.06.2020 щодо внесення змін до п.8.1 .Договору, а саме: гарантування Підрядником якості закінчення робіт і змонтованих конструкцій, досягнення показників об`єкту визначених у договорі та проектно-кошторисній документації та можливість безперервної і нормальної експлуатації об`єкта протягом 10 років з моменту здачі його в експлуатацію.

24.12.2020 Сторонами укладено додаткову угоду № 2, згідно з якою п.3.2 викладено в новій редакції, а саме - вартість робіт по даному договору в межах бюджетного фінансування на 2021 рік становить 32 193 700,00 до повного виконання.

15.12.2021 Сторонами укладено додаткову угоду № 3, згідно з якою п.3.2 викладемо в новій редакції, а саме - вартість робіт по даному договору в межах бюджетного фінансування на 2022 рік становить 32 193 700,00 гривень; п.12.1 встановлено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами, скріплення печатками та діє до 31 грудня 2022 року або до повного виконання сторонами умов договору, а в частині розрахунків до повного його виконання. Усі інші пункти Договору є чинними і не змінюються.

Крім цього, відповідно до рішення 8-ї позачергової сесії VІІІ-го скликання Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області «Про створення «Відділу економічного розвитку, інвестицій та капітального будівництва Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області» № 2986 від 21.01.2022 створено виконавчий орган Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області - Відділ економічного розвитку, інвестицій та капітального будівництва Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області, у статусі юридичної особи публічного права та затверджено Положення про Відділ економічного розвитку, інвестицій та капітального будівництва Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області.

Основними завданнями та функціями вказаного відділу згідно з розділами II. III Положення про Відділ економічного розвитку, інвестицій та капітального будівництва Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області є:

- реалізація повноважень виконавчих органів Новокалинівської міської ради в галузі будівництва, які визначені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими нормативними актами;

- забезпечення виконання завдань з будівництва, реконструкції та капітального ремонту житлових будинків, об`єктів освіти, адміністративних будівель, комунального господарства, культурно-побутового й іншого призначення та ефективного використання капітальних вкладень, що спрямовуються на цю мету;

- сприяння впровадженню в будівництво прогресивних проектних рішень, застосуванню нових будівельних матеріалів, конструкцій та виробів.

В свою чергу, відповідно до п. 2 та Додатку 1 рішення 8-ї позачергової сесії УІІІ-го скликання Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області «Про зміну функцій замовника та сторони договору при виконанні попередніх зобов`язань із закупівель товарів, робіт і послуг Новокалинівської міської ради» № 2987 від 21.01.2022 змінено функції замовника та сторони договору при виконанні попередніх зобов`язань із закупівель товарів, робіт і послуг із Новокалинівської міської ради на Відділом економічного розвитку, інвестицій та капітального будівництва Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області по об`єкту Реконструкція даху та утеплення фасаду Новокалинівського опорного закладу на пл. Авіації, 25 в м. Новий Калинів Самбірського району Львівської області для виконання функцій замовника.

Також, згідно з п. З вищевказаного рішення Відділу економічного розвитку, інвестицій та капітального будівництва Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області делеговано функції єдиного замовника будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту об 'єктів житлово-комунального призначення, соціальної сфери, культури, освіти та охорони здоров`я на території громади.

Так, 30.12.2022 укладено додаткову угоду № 4 між ТзОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «БУДСЕРВІС-НК», Новокалинівською міською радою Самбірського району Львівської області та відділом економічного розвитку, інвестицій та капітального будівництва Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області, змінивши:

- одну із сторін Договору про закупівлю № 18-06 від 09.06.2020 Первісного замовника - Новокалинівську міську раду Самбірського району Львівської області на Нового замовника - відділ економічного розвитку, інвестицій та капітального будівництва Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області, який є повним правонаступником Первісного замовника;

- вартість робіт становить 32 193 700, 00 грн.;

- строки виконання робіт на « 31 грудня 2023 року».

Однак, вивченням вказаної закупівлі встановлено, що таку проведено незаконно, з грубими порушеннями Закону України «Про публічні закупівлі», відповідно договір про закупівлю робіт, який укладений за результатами такою закупівлі, підлягає визнанню недійсним з наступних підстав.

Статтею 7 Закону України «Про публічні закупівлі» регламентовано поняття державного регулювання та контролю у сфері закупівель. Згідно з ч. 1 даної статті Закону, уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та 5 протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансовою контролю, та його міжрегіональні територіальні органи. Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії (абз.абз. 1, 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» ).

Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016, Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, і відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний фінансовий контроль за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, дотриманням законодавства про державні закупівлі.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансовою контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів, дотриманням законодавства про закупівлі.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Статтею 5 цього Закону визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» орган державного фінансового контролю вживає у встановленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державною фінансового контролю порушень законодавства та притягнення винних осіб до відповідальності.

Права органу державного фінансового контролю, визначені ст. 10 цього ж закону. Зокрема, вказаний орган вправі: перевіряти документи, щодо проведення закупівель: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Наказом Держаудитслужби України № 23 від 02.06.2016 затверджено Положення про Західний офіс Держаудитслужби, згідно з яким Західний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. 11а території Львівської області реалізацію державного фінансового контролю здійснює апарат Офісу. Повноваження Західного офісу Держаудитслужби, визначені зазначеним наказом кореспондуються із Положенням про Державну аудиторську службу України.

Так, опрацюванням оскаржуваної закупівлі встановлено, що 19.06.2020 Західним офісом Держаудитслужби затверджено та опубліковано висновок про результати моніторингу закупівлі, у змісті якого описано наявність окремих порушень, а саме за результатами аналізу відповідності тендерної документації вимогам Закону встановлено порушення вимог частини 2 статті 22 Закону, а також включення до тендерної документації умов, що суперечать нормам частини 2 статті 32 та частини 4 статті 36 Закону. За результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій встановлено порушення вимог частини 1 статті 30 Закону. За результатами аналізу надання відповідей на оприлюднені звернення щодо закупівлі та її результатів встановлено порушення вимог частини 3 статті 30 Закону. За результатами аналізу відповідності умов укладеного договору умовам тендерної пропозиції переможця встановлено порушення норм частини 2 статті 32 та частини 4 статті 36 Закону. За результатами аналізу оприлюдненої інформації про закупівлю встановлено порушення вимог частин 1 статті 10 Закону.

За вимогою пункту 2.1 розділу 1 Додатку №1 до тендерної документації на підтвердження кваліфікаційного критерію «наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід» учасники повинні надати у складі тендерної пропозиції, зокрема, відомості про основних спеціалістів (інженерно-технічних працівників), в тому числі з охорони праці, учасника для виконання замовлення за наведеною у Додатку №1 до тендерної документації формою таблиці «б». Відомості підтверджуються документами про освіту та/або підвищення кваліфікації.

Однак, у складі тендерної пропозиції учасника ТОВ БК «БУДСЕРВІС-НК» подано довідку від 04.05.2020 №013 з відомостями про основних спеціалістів (інженерно-технічних працівників), у якій зазначено, що інженер-енергетик товариства Гринчук Л.Л. є відповідальним за охорону праці.

Статтею 18 Закону України «Про охорону праці» встановлено пряму норму щодо проведення навчання з питань охорони праці, а Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (далі - Типове положення), затверджене наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 №15. встановлює порядок навчання та перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб та інших працівників у процесі трудової діяльності. Згідно з нормами вказаного Типовою положення результат перевірки знань з питань охорони праці оформлюється протоколом засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці, а особам, які під час перевірки знань з охорони праці виявили задовільні результати, видається посвідчення про перевірку знань з питань охорони праці.

Проте, підтверджуючі документи про освіту або підвищення кваліфікації (навчання і перевірка знань з питань охорони праці) вищевказаного відповідального за охорону праці працівника учасника, у складі тендерної пропозиції ТОВ БК «БУДСЕРВІС-НК» відсутні.

Крім цього, відповідно до вимог частини 5 розділу 3 тендерної документації Замовником, відповідно до статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що учасники повинні мати кваліфікаційні дані, які відповідають наступним критеріям, зокрема, наявність обладнання та матеріально-технічної бази. Згідно з вимогою пункту 1.1. частини 1 розділу 1 Додатку №1 до тендерної документації наявність обладнання та матеріально-технічної бази учасником підтверджується відомостями згідно запропонованої форми таблиці «а» про наявність матеріально-технічної бази учасника, інформація про автомобільну техніку (технологічні та спеціалізовані транспортні засоби і механізми) підтверджується документально, а саме: у разі, якщо автомобільна техніка (технологічні та спеціалізовані транспортні засоби і механізми) власна - копіями відповідних документів про державну реєстрацію; у разі, якщо автомобільна техніка (технологічні та спеціалізовані транспортні засоби і механізми) орендована чи у лізингу - копіями договорів оренди (лізингу) та копіями відповідних документів про державну реєстрацію.

Учасником ТОВ БК «БУДСЕРВІС-НК» у складі тендерної пропозиції надано Підсумкову відомість ресурсів, відповідно до якої (розділ II та розділ III) при виконанні робіт за предметом закупівлі (щодо якого зазначеним учасником подано пропозицію) будуть використовуватись, зокрема, такі механізми як прес-ножиці комбіновані, станок для різання керамічної плитки, трамбівки пневматичні при роботі від компресора, фарборозпилювачі ручні, шуруповерти. Проте, у поданій учасником ТОВ БК «БУДСЕРВІС-НК» довідці від 04.05.2020 М011 (за формою таблиці «а» Додатку М І до тендерної документації) наявність зазначених вище механізмів не підтверджено (не вказано).

Також, у довідці від 04.05.2020 №011 (за формою таблиці «а» Додатку №1 до тендерної документації) учасником ТОВ БК «БУДСЕРВІС-НК» вказано самоскид ЗІЛ-ММЗ 4505 1989 р.в. та самоскид КАМАЗ 5511 1987р.в., із зазначенням про оренду вказаної техніки у ТОВ «Галтрансрембуд».

Однак, в недотримання вимог пункту 1.1. частини 1 розділу 1 Додатку №1 до тендерної документації, наявність самоскида КАМАЗ 5511 1987р.в. учасником у складі тендерної пропозиції не підтверджено копією договору оренди (лізингу, надання послуг), також на вищевказані самоскиди надано копію лише лицьових сторінок свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу, чим не у повному обсязі підтверджено відповідну інформацію про транспортний засіб (зокрема про власника).

У складі тендерної пропозиції учасником ТОВ БК «БУДСЕРВІС-НК» надано лист-згоду субпідрядника ФОП Чернецького А.З., який (лист) не містить відомостей про дату його складання, адресата такої згоди, об`єкту та виду робіт, а також інформації про закупівлю, щодо яких надається така згода, що унеможливлює ідентифікувати належність такої згоди до досліджуваної закупівлі та не відповідає вимогам частини 1.1 та частини 7 розділу 3 тендерної документації Замовника.

За вимогою пункту 6.3 частини 6 розділу 3 тендерної документації у складі пропозиції учасники повинні підтвердити спроможність поставки плит мінераловатних теплоізоляційних в обсягах, що вказані у технічних вимогах документації та тендерній пропозиції учасника, що документально підтверджується гарантійним листом від товаровиробника чи представника товаровиробника обладнання, чи офіційного партнера виробника із зазначенням замовника торгів та номером оголошення, що оприлюднене н електронній системі публічних закупівель та адресований замовнику і учаснику закупівлі. При цьому, учасники повинні надати документи у складі пропозиції, що підтверджують якість плит мінераловатних теплоізоляційних, а саме: копію чинного сертифікату відповідності та висновок санітарно-епідеміологічної експертизи.

Документи мають бути чинні на дату подання такого документу. Учасником ТОВ БК «БУДСЕРВІС-НК» у складі пропозиції надано листи-гарантії ТОВ «ТС СВІТОНДЕЙЛ» (від 08.05.2020 №41 та №48), якими вказаним представником товаровиробника плит мінераловатних теплоізоляційних ТОВ «Завод теплоізоляційних матеріалів «ТЕХНО» підтверджено готовність, у разі визнання ТОВ БК «БУДСЕРВІС-НК» переможцем тендеру, здійснити поставку наведених вище товарів у необхідній кількості, якості та у строки, визначені тендерною документацією та пропозицією учасника. Однак, в недотримання вимог пункту 6.3 частини 6 розділу 3 тендерної документації учасником ТОВ БК «БУДСЕРВІС-НК» у складі тендерної пропозиції не надано копії чинного сертифікату відповідності та висновок санітарно-епідеміологічної експертизи на підтвердження якості вищевказаних плит мінераловатних теплоізоляційних.

Відтак, пропозиція ТОВ БК «БУДСЕРВІС-НК» підлягала відхиленню з урахуванням порушень вимог п. 1 та п. 4 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі», тобто як така що не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону, та тендерна пропозиція якого не відповідає вимогам тендерної документації (в редакції від 02.04.2020).

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтею 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Західний офіс Держаудитслужби зобов`язав здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку, а також недопущення таких порушень в подальшому, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Станом на момент пред`явлення позовної заяви сторонами не вжито заходів щодо усунення виявлений Держаудитслужбою порушень.

Наведене свідчить про те, що після складання висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та виявлення порушень Закону України «Про публічні закупівлі» при проведенні процедури закупівлі, сторони не виконали вимоги контролюючого органу, викладені у висновку, а відтак договір залишається діючим. Відповідно вжиті заходи Західного офісу Держаудитслужби є недієвими та не поновлюють порушені інтереси держави.

Крім цього, 22.09.2022 Самбірською окружною прокуратурою скеровано запит №14.56/02-22-2907ВИХ-22 на адресу Західного офісу Держаудитслужби, в якому викладено перелік порушень, допущених при проведення даної закупівлі та, відповідно, залишились без належного реагування. У листі звернено увагу на необхідність вжиття заходів задля їх усунення.

У відповідь на вказаний лист Західний офіс Держаудитслужби повідомив, що норми статті 8 «Про публічні закупівлі» не передбачають таких заходів як звернення органами державного фінансового контролю до суду, чи звернення до інших правоохоронних органів щодо спонукання до вчинення певних дій. Так, Західний офіс Держаудитслужби виступає третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог.

Натомість, незважаючи на вищевказані порушення, Новокалинівською міською радою проігноровано вимоги Закону та укладено договір про закупівлю № 18-06 від 09.06.2020 на суму 32 193 700,00 грн з ПДВ із переможцем аукціону ТОВ БК «Будсервіс-НК», тендерна пропозиція якого мала б бути відхилена до укладення договору.

Змістом діяльності з проведення публічних закупівель законодавцем визначено проведення відбору переможця процедури закупівель за основним критерієм «ціна». Ціна роботи має визначальне значення. Однак, Новокалинівською міською радою обрано учасника із найвищою ціновою пропозицією, що суперечить принципам здійснення закупівлі, передбачених ст. З Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема принципу: максимальна економія та ефективність.

Крім цього, при визначенні в проекті договору (Додаток №5 до тендерної документації) порядку здійснення оплати Замовником передбачено можливість перерахування підряднику авансу для придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів і обладнання із зазначенням, що порядок здійснення розрахунків здійснюється у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 117 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» (п. 4.1 проекту договору). Аналогічна умова зазначена і у п. 4.1 укладеною за результатами проведених торгів договору про закупівлю від 09.06.2020 № 18-06. а також в оприлюдненому Замовником оголошенні про проведення відкритих торгів (розділ «Умови оплати договору (порядок здійснення розрахунків)»). Однак, вищевказана постанова Кабінету Міністрів України втратила чинність з 01.01.2020 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти».

При здійсненні закупівлі робіт (реконструкція даху та утеплення фасаду) Замовником до умов п.11.1 проекту договору (Додаток №5 до тендерної документації), а також до умов п. 11.1 укладеного договору про закупівлю № 18-06 від 09.06.2020 включено можливість зміни істотних умов договору у випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Відповідно до частини 3 розділу 6 тендерної документації проект договору складено з урахуванням особливостей предмету закупівлі.

В цій же частині розділу 6 тендерної документації та примітці до проекту договору про закупівлю (Додаток № 5 до тендерної документації) вказано, що основні вимоги до договору не є остаточними і вичерпними, і можуть бути доповнені і скориговані під час укладання договору з учасником-переможцем торгів в залежності від специфіки предмету, характеру, інших умов конкретного договору.

Згідно з нормою ч. 1 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (редакція від 02.04.2020).

Так, за нормою ч. 2 ст. 32 вищевказаного Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. Згідно з ч. 4 сг. 36 даною Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону переможця процедури закупівлі (редакція від 02.04.2020).

Відповідно до абз. 1 п. 1 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005 ці Загальні умови відповідно до Цивільного кодексу України визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств (далі - капітальне будівництво об`єктів), а також комплексів і видів робіт, пов`язаних із капітальним будівництвом об`єктів (редакція від 19.01.2012).

Отже, положення Загальних умов визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення, зокрема, робіт з реконструкції будівель і споруд, і є обов`язковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві незалежно від джерел фінансування робіт, форми власності замовника та підрядника.

Крім того, у пункті 5 вказаних Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві визначено перелік істотних умов договору підряду, до яких, зокрема, віднесено найменування та реквізити сторін, права та обов`язки сторін, джерела та порядок фінансування робіт; порядок розрахунків; порядок здачі-приймання закінчених робіт; гарантійні строки якості закінчених робіт, порядок усунення недоліків; відповідальність сторін за порушення умов договору підряду; порядок врегулювання спорів; порядок внесення змін до договору підряду та його розірвання. Таким чином, встановлення у тендерній документації умови щодо можливості коригування та доповнення умов договору під час його укладання з переможцем торгів суперечить вимогам ч. 2 ст. 32 та ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (редакція від 02.04.2020).

Також, за вимогою частини 5.2 розділу 5 тендерної документації учасники зобов`язані надати у складі пропозиції підтвердження, що гарантійний термін на виконані роботи буде становити не менше 10 років (у формі довідки чи листа), у пункті 6.2 часгини 6 розділ) З тендерної документації гарантійний строк експлуатації об`єкта будівництва становить не менше 10 років від дня його прийняття замовником, за пунктом 6.3 частини 6 цього ж розділу тендерної документації - учасник у складі тендерної пропозиції повинен надати гарантійний термін на виконані роботи (не менше 10 років). Водночас, у пункті 8.1 проекту договору, що міститься у Додатку № 5 до тендерної документації, вказано, що підрядник гарантує якість закінчення робіт і змонтованих конструкцій, досягнення показників об`єкту визначених у договорі та проектно-кошторисній документації та можливість безперервної і нормальної експлуатації об`єкта протягом - 5 років з моменту здачі його в експлуатацію.

Згідно з ч. 1 ст. 884 Цивільного кодексу України (редакція від 02.04.2020) та абз. З п. 103 «Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 (редакція від 19.01.2012) визначено, що гарантійний строк експлуатації об`єкта будівництва становить десять років від дня його прийняття замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором підряду або законом.

Відтак, аналізом положень спірного договору, його умов, встановлено, що сторонам всупереч наведеним нормам законодавства порушено істотні умови договору, зазначивши гарантійний термін експлуатації об`єкта - 5 років з моменту здачі його в експлуатацію.

Учасником-переможцем ТОВ БК «БУДСЕРВІС-НК» у складі тендерної пропозиції, на виконання відповідних вимог тендерної документації Замовника (частина 1.2, пункти 6.2 та 6.3 частини 6 розділу 3, частина 5.2 розділу 5 тендерної документації, Додаток №4 до тендерної документації), надано цінову пропозицію (від 04.05.2020 №005) та гарантійний лист (від 04.05.2020 №008), у яких ТОВ БК «БУДСЕРВІС-НК» зазначено гарантійний термін на виконані роботи - 10 років. Проте, умовами укладеного за результатами процедури закупівлі договору № 18-06 від 09.06.2020 (пункти 2.2 та 8.1 договору) визначено, що учасник-переможець надає гарантії на виконані роботи 5 років.

Отже, договір про закупівлю № 18-06 від 09.06.2020 укладено з порушенням норм ч. 2 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі», за якою замовник укладає договір про закупівлю з переможцем торгів відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця, а також порушенням норм ч. 4 ст. 36 вказаного Закону, згідно з якою умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця.

Відповідно, вказаний правочин суперечить вимогам Господарському кодексу України, іншим підзаконним нормативно-правовим актам, що є окремою підставою для визнання його недійсним на підставі ст. 215 ЦК України.

Також, згідно з нормою ч. З ст. 30 «Про публічні закупівлі» у разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні, такий учасник може повторно звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію стосовно причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, а замовник зобов`язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніше ніж через 5 днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель (редакція від 02.04.2020).

Проте, на порушення вищевказаних вимог даного Закону на оприлюднене 29.05.2020 учасником торгів ПП «Либідь», пропозицію якого Замовником відхилено, звернення щодо надання інформації стосовно причин невідповідності його пропозиції (оскарження результатів розгляду пропозиції учасника) Замовником відповідь надано (оприлюднено) лише 05.06.2020, тобто з порушенням (перевищенням) встановленого Законом строку (не пізніше ніж через 5 днів з дня надходження звернення через електронну систему закупівель).

Замовником у відповідь на звернення учасника ПП «Либідь» оприлюднено пояснення, у якому зазначено, що чинні сертифікати та висновки СЕС є доступними у відкритих реєстрах, така інформація перевірялася Замовником, учасники не зобов`язані подавати інформацію, що міститься у відкритих реєстрах. Проте, у тендерній документації умова щодо не подання інформації, що міститься у відкритих реєстрах, стосувалась лише документів, що подаються переможцем на підтвердження відсутності підстав, визначених статтею 17 Закону.

Вищезазначене, також вказує на порушення принципів, за якими здійснюються закупівлі, передбачені ч. 1 ст.3 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема: недискримінація учасників; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій.

Так, на порушення вимог п. 9 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» в тендерній документації опис методики оцінки тендерної пропозиції за критерієм «ціна» (частина 5.1 розділу 5) не містить інформацію про врахування ПДВ.

Також всупереч вимог п.3 ч. 2 ст. 22 вказаного Закону при зазначенні в технічній специфікації (Додаток №2 до тендерної документації) посилань на конкретну торговельну марку, фірму, патент, конструкцію предмета закупівлі (СEREZIТ, КОРСИС, Монтерей, ЕНДОТЕРМ-400202) зазначена специфікація не містить виразу «або еквівалент».

Слід зауважити, що метою Закону України «Про публічні закупівлі» є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Отже, Новокалинівською міською радою не забезпечено реалізацію мети Закону України «Про публічні закупівлі», та всупереч принципам, передбачених ч. 1 ст.3 вказаного Закону, не відхиливши пропозицію ТОВ БК «БУДСЕРВІС-НК» на підставі ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі», незаконно проведено процедуру закупівлі, за результатами якої укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти, який підлягає визнанню недійсним.

Крім цього, відповідно до вимог абз. 8 ч.1 ст. 10 вищевказаного Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та ним Законом, інформацію про закупівлю, а саме: договір про закупівлю - протягом двох днів з дня його укладення. Водночас, встановлено, що всупереч вказаній нормі Закону укладений за результатами проведених торгів договір про закупівлю № 18-06 від 09.06.2020 Замовником оприлюднено не в повному обсязі, а саме відсутні сторінки, що містять умови розділів 11 «Інші умови» (частково), 12 «Строк дії договору», ІЗ «Прикінцеві положення», 14 «Юридичні адреси сторін» та 15 «Додатки до договору», а також інформацію щодо реквізитів сторін договору та підписання та скріплення печатками сторонами вказаного договору, додаток «Договірна ціна» - лише перша сторінка.

Також, за вимогою розділу 2 Додатку №1 до тендерної документації документи та інформацію, що підтверджують відсутність підстав, визначених ч.ч. 1, 2 ст. 17 Закону, переможець повинен подати замовникові або подати через електронну систему закупівель у строк, що не перевищує 5 календарних днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір. Однак, такі документи неоприлюднені в електронній системі закупівель переможцем торгів.

Проведення закупівлі за державні кошти з порушенням чинного законодавства у сфері публічних закупівель може призвести до нераціонального та неефективного використання державних коштів та не відповідає меті Закону України «Про публічні закупівлі» та принципам, за якими повинні здійснюватись закупівлі.

Згідно з нормою ч. 1 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (редакція від 02.04.2020).

Частина 2 ст. 180 ГК України (редакція від 02.04.2020) передбачає, що Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. 12 Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України). Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання правочину недійсним.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. передбачені статтею 203 ЦК України. Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до п. 2.5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29.05.2013 № 11 визнання правочину (господарського договору) недійсним господарським судом є наслідком його вчинення з порушенням закону, а не заходом відповідальності сторін. Тому для такого визнання, як правило, не має значення, чи усвідомлювали (або повинні були усвідомлювати) сторони протиправність своєї поведінки під час вчинення правочину.

Пунктом 2.9 вищезазначеної Постанови передбачено, що на підставі статті 215 ЦК України недійсними можуть визнаватися не лише правочини, які не відповідають цьому Кодексу, а й такі, що порушують вимоги інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.

Згідно з ч . 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно з ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

У разі визнання недійним зобов`язання з інших підстав кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні все одержане за зобов`язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов`язання не передбачені законом (ч. 2 ст. 208 ГК України).

В силу Закону договір вважається недійсним з моменту його підписання, а правовідносини за таким договором припиняються з моменту набрання чинності рішення суду, яким договір визнано недійним (постанова ВСУ від 19.10.2016 по справі № 3-934гс 16).

Враховуючи, що укладення спірного договору про закупівлю відбулося з грубим порушенням норм Закону України «Про публічні закупівлі» (ст. ст. 5, 16, 31), відтак спірний договір про закупівлю робіт за бюджетні кошти є таким, що укладений з порушенням норм матеріального права, а відтак підлягає визнанню недійсним.

Щодо права прокуратури на звернення до суду з даним позовом, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч. З ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно різняться.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

«Нездійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Згідно з ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч. 4 ст.53 Господарського процесуального кодексу України).

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача ( абз. 2 ч. 5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).

Поняття «інтереси держави» з огляду на процесуальний аспект та особливості такого виду представництва держави органами прокуратури свого часу аналізував Конституційний Суд України (рішення від 08.04.1999 №3-рп/99 у справі № 1-1/99), зазначивши, зокрема, про те, що:

- державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національною багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (абз.2 п.3 рішення);

- інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств (абз.3 п.4 рішення);

- із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обгрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (абз.4 п.4 рішення).

Таким чином, Конституційний Суд України наголошує, що інтереси держави не обмежуються її матеріальними інтересами, а обумовлюються також загальнодержавними цілями і принципами.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес» (п. 54 рішення).

Крім того, Консультативна Рада Європейських прокурорів (далі - КРС11), створена Комітетом міністрів 13.07.2005 для підготовки висновків з питань, які стосуються прокурорської служби, та сприяння ефективному впровадженню Рекомендації RFC (2000) Iе) Комітету міністрів Ради Європи Державам-членам «Про роль прокуратури в системі кримінального судочинства», наголосила, що з перших засідань Генеральні прокурори Європи зрозуміли, що втручання прокуратури за межами кримінальної сфери може виправдовуватися лише її загальними завданнями діяти «від імені суспільства та у державних інтересах, забезпечувати застосування закону», як це завдання визначається у Рекомендації № R (2000) 19, і що такі функції не можуть ставити під сумнів принцип розподілу повноважень законодавчої, виконавчої та судової гілок влади або той факт, що лише компетентні суди можуть вирішувати спори, заслухавши обидві сторони.

Відповідно до висновку №3 (2008) КРЄП «Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права» необхідно зважати на те, щоб держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, забезпечували реалізацію цих функцій, у відповідності, з поміж інших, з такими принципами, як ці функції реалізуються від імені суспільства та у державних інтересах з метою забезпечення застосування права із дотриманням основних прав та свобод у межах компетенції, наданої прокурорам за законом.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та препедентним правом ЄСПЛ.

Згідно з пунктом 2 Рекомендації CM/Rec (2012)11 щодо ролі державних прокурорів за межами системи кримінального судочинства, прийнятій Комітетом міністрів Ради Європи 19.09.2012, обов`язками та повноваженнями прокурора за межами системи кримінального провадження є представництво загальних та громадських інтересів, захист прав людини та основоположних свобод, а також підтримка верховенства права.

Згідно з висновків Верховного Суду в справі № 926/1111/15 від 26.07.2018. прокурор, вважаючи, що оспорюваним договором порушуються державні інтереси, мас не тільки законне право, а й обов`язок здійснити захист таких інтересів, обравши при цьому один із способів захисту, передбачених ст. 16 ЦК України.

Верховний Суд у рішенні №924/1237/17 від 20.09.2018 окреслив виключні випадки, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді це порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми г поняття «інтерес держави».

Судом звернуто увагу, що «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом.

Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі № 3рп/99 із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обгрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Отже, визначення інтересів держави та у чому вбачається їх порушення або загроза порушення, як на законодавчому рівні, так і на рівні правової позиції судів, віднесена до компетенції прокурора і оцінюється судому кожному конкретному випадку звернення прокурора до суду.

Відповідно до ст. 1 Конституції України Україна с суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Статтею 8 Конституції передбачено, що в Україні визнається і діє верховенство права. Держава виступає гарантом реалізації та впровадження на території країни прийнятих законів та інших нормативно-правових актів, тобто будь-які суспільно-правові відносини, які виникають, мають реалізовуватися виключно в правовому полі, в межах визначених чинним законодавством.

Закон України «Про публічні закупівлі» установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, місцевих органів, підприємств, установ.

Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Замовником укладено з Постачальником договір про закупівлю за бюджетні кошти всупереч нормам Закону України «Про публічні закупівлі», що є прямим порушенням вимог законодавства, що не може не відобразитись на державних інтересах та авторитеті держави.

Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а недійсність договору про закупівлю товарів за бюджетні кошти, на підставі якого ці кошти можуть бути витрачені, відповідають суспільному інтересу.

Учасниками справи в ході її розгляду підтверджено, що спірний договір не виконувався.

Проводячи відкриті торги на закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, спеціально уповноважені органи, які здійснюють закупівлі, а також контролюють їх законність мають забезпечити реалізацію вимог законодавства про публічні закупівлі в частині законності, прозорості, добросовісності конкуренції тощо. При цьому вказані вимоги мають реалізовуватися не лише на стадії укладення основного договору про закупівлю товару, а й під час внесення відповідних змін до договору, аж до повного його виконання сторонами.

Держава як гарант верховенства права в Україні гарантує, що укладення договору про закупівлю товарів за бюджетні кошти відповідно до вимог законодавства про публічні закупівлі сприятиме ефективному, прозорому та цільовому використанню бюджетних коштів. Реалізація вказаних гарантій впроваджується через діяльність спеціально уповноважених органів.

Тому, підставою для звернення прокурора до суду в інтересах держави з даним позовом є порушення економічних інтересів держави, що виразилась у вчиненні незаконного правочину і, як наслідок, можливого проведення бюджетного фінансування і порушенням законодавчо встановленого порядку.

З урахуванням положень ч. ч. 1 ,2 ст. 53 Конституції України, Закону України «Про публічні закупівлі», що указаний інтерес держави є так званим «охоронюваним законом інтересом».

Рішенням Верховного суду № 924/1237/17 від 20.09.2018 визначено, що існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу та звертає увагу, що ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні, розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

Так, у справі «Менчинська проти Російської Федерації» (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі):

«Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави».

Отже, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор у даному випадку виконує субсидіарну роль, оскільки уповноваженими органами всупереч вимог закону не здійснено захисту таких інтересів. Дана позиція також узгоджується з позицією Верховного суду, яка викладена у рішеннях від 20.02.2019 за № 912/894/18 та від 20.09.2018 за № 924/1237/17.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Новокалинівська міська рада Львівської області є органом місцевого самоврядування, який в даному випадку розпорядається коштами місцевого бюджету. Так, відділ економічного розвитку, інвестицій та капітального будівництва Новокалинівської міської ради Симбірського району Львівської області як виконавчий орган міської ради, у тому числі якому делеговані функції єдиного замовника у розумінні ст. 22 Бюджетного кодексу України є учасником бюджетного процесу та наділений повноваженнями розпоряджатись бюджетними коштами.

Актуальність та важливість питання використання бюджетних коштів зумовило прийняття Закону України «Про публічні закупівлі», норми якого зобов`язані дотримуватися всі учасники при здійсненні закупівель товарів, робіт та послуг.

Також, додержання всіма учасниками суспільних відносин принципу законності, який закріплено у ст. 68 Конституції України (кожен зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей) є обов`язковою передумовою досягнення загальнонаціональної мети українського народу - побудови демократичної, соціальної, правової, економічно розвиненої держави.

Відповідно правовідносини, пов`язані з проведенням публічних закупівель, неухильного дотримання Закону України «Про публічні закупівлі», забезпечення громадян державою відповідними гарантованими благами та законності використання при цьому коштів державного бюджету становлять безперечно інтерес держави.

Про порушення інтересів держави свідчить те, укладаючи оспорюваний договір Замовником не дотримано вимоги ст. ст. 5, 16, 31 Закону України «Про публічні закупівлі», ст. 203 Цивільного кодексу України.

Пред`являючи позов в інтересах держави прокурором переслідується мета захисту інтересів держави шляхом визнання недійсним вищевказаного договору й запобігання виплати коштів на виконання такого.

Враховуючи вищенаведене, обгрунтування позову прокурором, суд приходить до висновку про наведення прокурором у цій справі підстав для здійснення інтересів держави в суді.

За приписами ст.ст.76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію такого стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Відповідно до ч. 4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини які є предметом доказування у справі судом визнаються встановленими та позовні вимоги до відповідача є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та визнаються відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Судові витрати.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому при розподілі судових витрат судовий збір у розмірі 2684,00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7, 13, 14, 73, 74, 76-80, 91, 123, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Визнати недійсним договір про закупівлю № 18-06 від 09.06.2020, укладений між Новокалинівською міською радою Самбірського району Львівської області та ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «БУДСЕРВІС-НК» (зі змінами та доповненнями, внесеними: додатковим договором №1 від 15.06.2020, Угодою від 26.06.2020 та додатковими угодами: № 2 від 24.12.2020, № 3 від 15.12.2021 та № 4 від 30.12.2022) за результатами проведення відкритих торгів про закупівлю робіт по об`єкту: «Реконструкція даху та утеплення фасаду Новокалинівського опорного закладу на пл. Авіації, 25 в м. Новий Калинів Самбірського району Львівської області» на загальну суму 32 193 700 грн., у тому числі ПДВ.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «БУДСЕРВІС-НК» (81464, Львівська область, Самбірський район, м.Новий Калинів, пл.Авіації, код ЄДРПОУ 40543227) на користь Львівської обласної прокуратури (отримувач: Львівська обласна прокуратура, р\р UA 138201720343140001000000774 в ДКСУ у м.Київ, МФО 820172, код ЗКПОУ 02910031) 2684 грн. судового збору, сплаченого за подання до господарського суду Львівської області позовної заяви.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення підписано 08.09.2023.

Суддя Кітаєва С.Б.