Рішення

від 04.07.2023 по справі 924/251/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" липня 2023 р. Справа №924/251/23

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., при секретарі судового засідання Мізику М.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, м. Вінниця

до Колективного підприємства "Їдальня №33", м. Хмельницький

про стягнення 3090,02 грн., з яких: 1508,00 грн. - орендної плати, 1171,50 грн. - штрафу, 410,52 грн. - пені

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Краєвський В.М.- згідно довіреності, Дячук Г.Г. - директор

Рішення виноситься 04.07.2023р., оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.

У судовому засіданні, згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях звернулося до господарського суду з позовом, у якому просить суд стягнути з Колективного підприємства "Їдальня №33" 3090,02 грн., з яких: 1508,00 грн. - орендної плати, 1171,50 грн. - штрафу, 410,52 грн. - пені.

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем договору оренди №675 від 01.12.2006р.

Як зазначає позивач, додатковими договорами до договору були внесені зміни від 21.02.2007 року, від 11.09.2007 року, від 01.12.2011 року, від 29.12.2016 року.

Щодо боргу по орендній платі позивач зазначив, що відповідно до п. 3.1. Договору зі змінами орендна плата за базовий місяць оренди - грудень 2016 року становить 5703,90 грн. Проіндексувавши орендну плату на індекси інфляції з січня 2017 року по жовтень 2021 року, отримаємо орендну плату за жовтень 2021 року 4217,97 грн. 50% орендної плати спрямовується до Державного бюджету України. 4217,97 грн. х 50% = 2108,99 грн. 19.10.2021 року орендарем було сплачено орендну плату в сумі 2108,99 грн., з якої 2008,36 грн. було зараховано на погашення боргу за вересень 2021 року, а 81,82 грн. - переплата з орендної плати, яка зарахована як орендна плата за наступні періоди. До сплати за жовтень 2021 року залишилось: 2108,99 грн. - 81,82 грн. = 2027,17 грн. Орендна плата за листопад 2021 року становить: 4217,97 грн. х 100,8% (індекс інфляції за листопад 2021 року) = 4251,71 грн. 4251,71 грн. х 50% = 2125,86 грн. 03.12.2021 року орендарем було повернуто майно за актом приймання-передачі Орендна плата за 3 дні грудня становить: 4251,71 грн. х 100,6% (індекс інфляції за грудень 2021 року) = 4277,22 грн. 4277,22 грн. х 50%= 2138,61 грн. 2138,61/31x3=206,97 грн. Сума заборгованості склала: 4360,00 грн. Так як 09.02.2017р. на виконання умов п. 3.10 договору орендарем було внесено завдаток в сумі 2852,00 грн., який було зараховано за останні місяці оренди, внаслідок чого погашена орендна плата за грудень та листопад 2021 року, а за жовтень 2021 року становить: 2852 грн. - 206,97 грн. (грудень 2021 року) = 2645,03 грн. 2645,03 грн. - 2125,86 грн. (листопад 2021 року) = 519,17 грн. 2027,17 грн. - 519,17 грн. = 1508,00 грн. Загальна сума заборгованості складає: 4360,00 грн. - 2852,00 грн.=1508,00 грн.

Також позивач, керуючись п. 3.7 Договору зі змінами, нарахував 410,52 грн. пені та, керуючись п. 3.8 Договору зі змінами, нарахував 1171,50 грн. штрафу.

29.03.2023р. відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності, у якій просить суд застосувати наслідки спливу позовної давності до вимог щодо стягнення з Колективного підприємства Їдальня №33 штрафу у розмірі 1171,50 грн. та пені у розмірі 402,52 грн. та відмовити у задоволені позовних вимог.

Відповідач у відзиві на позов від 29.03.2023р., письмових поясненнях від 26.04.2023р., від 04.05.2023р., від 26.06.2023р., просив суд відмовити в позові. Зазначив про сплив позовної давності щодо нарахованих позивачем штрафу та пені. Вважає, що нарахування орендної плати за 3 дні грудня 2021 року в сумі 206,97 грн. є необґрунтованим та безпідставним, оскільки договір оренди припинив свою дію 30.11.2021р.

Також відповідач зауважив, що договором визначається, що передані грошові кошти в 2017 році є платою за оренду, а отже ця сума мала бути проіндексована, як і решта сум по договору і питання заборгованості таким чином не існує. Розрахунки заборгованості по орендній платі надані позивачем є хибними, некоректними та необґрунтованими, такими що не узгоджуються з фактичними обставинами справи. Так, листом РВ ФДМ України по Вінницькій і Хмельницькій областях від 01.11.2021 року повідомлялось про відмову в продовженні договору оренди у зв`язку з наявністю станом на 22.10.2021 року заборгованості за серпень 2020 року в розмірі 3747,32 грн., але відповідно розрахунків ФДМУ орендна плата за серпень складала 50% -1873,76 грн., що підтверджує розрахунок штрафів наданий Позивачем суду до позовної заяви. В позовній заяві зазначено, що до сплати за жовтень 2021 року залишився борг 2027,17 грн. Таким чином, на думку відповідача, надані позивачем розрахунки є невірними, до яких слід поставитись критично.

Як зазначив відповідач, позивачем, не враховано форс-мажорні обставини, яким є карантин пов`язаний з Covid-19. Також, на думку відповідача, закуплені і встановлені за кошти КП "Їдальня №33" світильники на загальну вартість 1483,40 грн. в орендованому приміщені, підлягають або поверненню законному власнику, або виплаті грошової компенсації.

Також відповідач вважає, що позивач безпідставно посилається на лист КП "Їдальня №33" №85 від 04.05.2022 року, тому що в даному листі не визнається борг, не ставиться питання про відстрочку виконання, не визнаються претензії РВ ФДМУ. Як доказ надається лише 18.04.2023р. Наказ РВ ФДМУ №221-у від 08.09.2020 року в якому відсутній Додаток №1, що робить даний доказ необ`єктивним, неповним та вибірковим. Лист №11-06-00338 від 06.02.2021р. теж не направлявся. КП "Їдальня №33" в листах детально, доказово і законно визначало періоди зупинення діяльності підприємства (повне і часткове), але ці листи ігнорувались РВ ФДМУ, що призвело до невірних розрахунків по орендній платі, штрафних санкцій.

Відповідач зауважив, що з 09.11.2021р. КП "Їдальня №33" припинило повністю діяльність в будівлі, також зазначив, що в позовній заяві позивач індексує орендну плату з січня 2017 року по жовтень 2021 року яка складає в жовтні 4217,97 грн. а 50% 2108,99 грн., але чомусь позивач зараховує за "борг" за вересень 2021 року 2008,36 грн., а у відповідача рахунок за вересень 2021 року 2090,18 грн. який ним сплачено 19.10.2021 року, тому це повторно нарахована сума 2108,99 грн. Фактична переплата КП "Їдальня №33" включно по 30 листопада 2021 року (закінчення терміну договору) складає 3863,67 грн.

Як зазначив відповідач, сальдо на 1.01.21 на користь КП "Їдальня №33" складає 3747,34 грн., що підтверджується платіжними документами, балансом, (лист №25 від 03.03.21р.); сальдо на 1.11.2021р. становить 1737,82 грн. на користь КП "Їдальня №33". Сальдо на 1.12.21р. складає 1737,82 + 4251,71 (проіндексований аванс) - 2125,86 = 3863,67 грн. на користь КП "Їдальня №33".

Позивач у відповіді на відзив від 14.04.2023р. заперечив щодо доводів відповідача, викладених у відзиві на позов, просив суд позовні вимоги задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в попередніх судових засіданнях просив суд позовні вимоги задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, просили суд у позові відмовити.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи розумність строків розгляду судового спору, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст.165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

01.12.2006р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Хмельницькій області (орендодавець) та колективним підприємством "Їдальня №33" (орендар) укладено договір №675 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності.

У п. 1.1 договору передбачено, що за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування індивідуально визначене (нерухоме) майно - нежитлове приміщення, що належить до державної власності загальною площею 259,1 кв.м., розміщене за адресою: м. Хмельницький, вул. Театральна, 36, що перебуває на балансі Головного управління статистики у Хмельницькій області (балансоутримувач) і знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Театральна, 36, вартість якого визначена за незалежною оцінкою і становить 326840 грн.

Згідно з п. 2.1. договору він є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до п. 3.3. договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним, у співвідношенні 50% на 50%.

За положеннями п.п. 5.3., 5.4., 5.7., 5.8. договору до обов`язків орендаря віднесено забезпечення збереження орендованого майна, запобігання його пошкодженню і псуванню, здійснення заходів протипожежної безпеки, своєчасне здійснення капітального, поточного та інших видів ремонту, виконання яких не потребує отримання дозволу орендодавця на здійснення поліпшень орендованого майна, напрями відновлення орендованого майна орендар узгоджує з балансоутримувачем; повернення у разі припинення або розірвання договору балансоутримувачу орендованого майна у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря; укладення з балансоутримувачем орендованого майна договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Орендар має право з дозволу орендодавця та балансоутримувача вносити зміни до складу орендованого майна, проводити його реконструкцію, технічне переозброєння, що зумовлює підвищення його вартості (п. 6.2. договору).

Відповідно до п. 10.5. договору у разі припинення або розірвання договору поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого майна, не завдаючи йому шкоди, визнаються власністю орендаря, а невідокремлювані поліпшення - власністю держави.

Договір укладено строком на 5 років, що діє з 01.12.2006 року по 30.11.2011 року (п. 10.1 договору).

У п. 10.6. договору визначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом 1 місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, за погодженням з балансоутримувачем.

Договір підписано сторонами, скріплено їхніми печатками та нотаріально посвідчено.

У додатку №1 до договору встановлено розмір орендної плати в розмірі 1397,24 грн. (без ПДВ) за жовтень 2006 року.

Відповідно до додатку №2 (акту приймання-передачі індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності та перебуває на балансі Головного управління статистики у Хмельницькій області) Регіональне відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області (орендодавець) передало, а колективне підприємство "Їдальня №33" (орендар) прийнято нежитлове приміщення, що належить до державної власності, загальною площею 259,1 кв.м., розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Театральна, 36.

Згідно з додатковим договором від 21.02.2007 року до договору №675 від 01.12.2006 року сторонами змінено базовий місяць розрахунку на січень 2007 року та розмір орендної плати на 1205,56 грн., додано мтаблицю - розрахунок; у додатковому договорі від 11.09.2007 року змінено розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку на 1722,23 грн.

01.12.2011 року договір №675 від 01.12.2006 року викладено в новій редакції, згідно якої вартість переданого в оренду майна становить 559867,00 грн.; майно передається в оренду з метою розміщення їдальні, яка не здійснює продаж товарів підакцизної групи; орендна плата становить без ПДВ за базовий місяць оренди - жовтень 2011 року 2799,34 грн.; продовжено дію договору на 5 років, по 30.11.2016 року включно. Також укладено в новій редакції акт приймання-передавання індивідуально визначеного (нерухомого) майна та складено розрахунок плати за базовий місяць оренди (2799,34 грн. без ПДВ).

Між РВФДМУ по Хмельницькій області та колективним підприємством "Їдальня №33" 29.12.2016р. укладено додатковий договір до договору №675 від 01.12.2006 року, у редакції від 01.12.2011 року, у якому передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно - приміщення їдальні, загальною площею 259,1 кв.м., яке розміщене за адресою: вул. Героїв Майдану, 36, м. Хмельницький, на першому поверсі двоповерхової прибудови до адміністративної будівлі, що перебуває на балансі Головного управління статистики у Хмельницькій області, вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 30.11.2016 року і становить за незалежною оцінкою 1140780,00 грн.

У відповідності до п. 3.7 договору в новій редакції (01.12.2011р.) орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6. Договору зі змінами співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно з п. 3.8 договору в новій редакції (01.12.2011р.) у разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше, ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

У відповідності до п.п. 1.3, 3.1, 3.3, 3.6, 3.11 договору в редакції від 29.12.2016р.: стан майна на момент продовження договору потребує поточного ремонту за узгодженими листами балансоутримувача - Головного управління статистики у Хмельницькій області та орендаря - КП "Їдальня №33". Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 року №786, і становить без ПДВ за перший місяць розрахунку - грудень 2016 року - 5703,90 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% та 50% щомісяця не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним місяцем відповідно до пропорцій розподілу установлених п. 10 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України. Зобов`язання орендаря щодо сплати орендної плати забезпечуються у вигляді завдатку у розмірі, не меншому ніж місячна орендна плата за перший місяць оренди, який вноситься в рахунок орендної плати за перший місяць оренди.

За п. 20 додаткового договору продовжено дію договору на 5 років до 30.11.2021 року включно.

03.12.2021 року колективне підприємство "Їдальня №33" та ГУ статистики у Хмельницькій області склали акт повернення з оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, згідно якого, у зв`язку з припиненням договору оренди нерухомого або окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 01.12.2006 року, орендар передав, а балансоутримувач прийняв із строкового платного користування нерухоме майно, що належить до державної власності, приміщення їдальні площею 259,1 кв.м., за адресою: м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, 36.

У листах від 24.03.2020р., від 09.06.2020р., від 30.07.2020р., від 06.01.2021р. від 24.11.2021р. відповідач просив позивача звільнити його від сплати орендної плати, не нараховувати орендну плату.

У листі від 03.03.2021р. відповідач повідомив позивача про переплату в сумі 3747,33 грн.

Відповідач у листі від 28.10.2021р. повідомив позивача про відсутність заборгованості.

У листі від 04.05.2022р. відповідач повідомив позивача, що сума претензії завищена.

Позивач у листі від 23.03.2021р. повідомив відповідача, що 16.12.2020р. заборгованість зі сплати орендної плати до дepжaвного бюджeту була повністю погашена.

Позивач у листі від 05.08.2021р. повідомив відповідача, що станом на 05.08.2021р. (без врахування нарахування орендної плати за липень 2021р.) по договору не сплачена пеня в розмірі 379,79 грн. та штраф в розмірі 1171,50 грн.

РВФДМ України по Вінницькій та Хмельницькій областях у листі від 01.11.2021 року повідомило про відмову в продовженні договору оренди у зв`язку з наявністю станом на 22.10.2021 року заборгованості за серпень 2020 року в розмірі 3747,32 грн.

Відповідно до виписки з наказу №5 від 28.10.2020р. по КП "Їдальня №33" вирішено не допускати для відвідування закладів громадського харчування без сертифікатів вакцинації відвідувачів, зберігаючи запобіжні заходи згідно червоної зони карантину з 1.11.2020 року до сертифікати вакцинації; призупинити діяльність їдальні № 48 з 1.11.2021 року. Провести повну інвентаризацію, передачу інженерних комунікацій та підготувати приміщення в зв`язку з закінченням терміну дії договору оренди.

Згідно виписки з наказу №1 від 06.01.2021р. по КП "Їдальня №33" вирішено призупинити роботу підприємств громадського харчування КП "Їдальня №33" р. З 8.01.2021р. з 00 годин до 25.01.2021р. 00 год.; працівникам підприємства надати відпустки без збереження заробітної плати, згідно поданих заяв на період локдауну.

Відповідно до виписки з наказу №3 від 18.03.2020р. по КП "Їдальня №33" вирішено призупинити діяльність підприємства до закінчення карантину по Covid-19p. з 18.03.2020р.; працівникам КП "Їдальня №33" надати відпустки без збереження заробітної плати на період карантину (згідно поданих заяв) з 18.03.20р. до 5.06.2020 року.

До матеріалів справи додано видаткові накладні за 2007 р. на 1087,00 грн. та 396,40 грн., лист Управління торгівлі Хмельницької міської ради від 10.04.2020р., Мінекономіки від 27.05.202р., ФДМ України від 12.01.2022р., здійснений відповідачем розрахунок сплати орендної плати за 2021 рік.

У претензії від 13.04.2022р. позивач пропонував відповідачу сплатити 3090,02 грн.

09.02.2017р. відповідач сплатив позивачу завдаток в сумі 2852,00 грн. згідно платіжного доручення №35.

Також у матеріалах справи наявні платіжні доручення за 2020 рік: від 11.01.2020р. на суму 3702,98 грн. (призначення платежу - орендна плата за грудень 2019р.), від 11.02.2020р. на суму 3710,38 грн. (призначення платежу - орендна плата за січень 2020р.), від 11.03.2020р. на суму 3699,25 грн. (призначення платежу - орендна плата за лютий 2020р.), від 13.04.2020р. на суму 2000,00 грн. (призначення платежу - орендна плата за березень 2020р.), від 10.07.2020р. на суму 2000,00 грн. (призначення платежу - орендна плата за червень 2020р.), від 30.09.2020р. на суму 2000,00 грн. (призначення платежу - орендна плата за березень-серпень 2020р.), від 21.10.2020р. на суму 3000,00 грн. (призначення платежу - орендна плата за вересень 2020р.), від 19.11.2020р. на суму 3000,00 грн. (призначення платежу - орендна плата за жовтень 2020р.), від 04.12.2020р. на суму 2000,00 грн. (призначення платежу - орендна плата за листопад 2020р.), від 16.12.2020р. на суму 3641,63 грн. (призначення платежу - орендна плата за листопад 2020р.), від 28.12.2020р. на суму 1926,58 грн. (призначення платежу - орендна плата за листопад 2020р.); платіжні доручення за 2021 рік: від 12.03.2021р. на суму 1000,00 грн. (призначення платежу - 1 квартал 2021р.), від 29.03.2021р. на суму 2000,00 грн. (призначення платежу - 1 квартал 2021р.), від 16.04.2021р. на суму 2022,70 грн. (призначення платежу - орендна плата за березень 2021р.), від 12.05.2021р. на суму 2036,86 грн. (призначення платежу - орендна плата за квітень 2021р.), від 14.06.2021р. на суму 2063,34 грн. (призначення платежу - орендна плата за травень 2021р.), від 14.07.2021р. на суму 2067,46 грн. (призначення платежу - орендна плата за червень 2021р.), від 11.08.2021р. на суму 2110,44 грн. (призначення платежу - орендна плата за липень 2021р.), від 17.09.2021р. на суму 2065,39 грн. (призначення платежу - орендна плата за серпень 2021р.), від 19.10.2021р. на суму 2090,18 грн. (призначення платежу - орендна плата за вересень 2021р.).

Наказом РВФДМ України по Вінницькій та Хмельницькій областях №221-у від 08.09.2020 року звільнено від сплати орендної плати за користування нерухомим державним майном на період дії карантину орендарів відповідно до додатку №1 до цього наказу.

У додатку вказано під №3 Колективне підприємство "Їдальня №33".

У листі №11-06-00338 від 06.02.2021р. РВФДМ України по Вінницькій та Хмельницькій областях повідомило КП "Їдальня №33", що підприємство у період з 08.01.2021 року по 24.01.2021 року звільнено від сплати орендної плати, а з 25.01.2021р. протягом дії карантину нарахування орендної плати за договором здійснюється у розмірі 50%.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне:

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України).

Як вже зазначалось, 01.12.2006р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Хмельницькій області та колективним підприємством "Їдальня №33" укладено договір №675 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, з подальшими змінами, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування індивідуально визначене (нерухоме) майно - нежитлове приміщення, що належить до державної власності загальною площею 259,1 кв.м., розміщене за адресою: м. Хмельницький, вул. Театральна, 36, що перебуває на балансі Головного управління статистики у Хмельницькій області (балансоутримувач).

Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

В силу укладення договору оренди має місце передача однією особою (наймодавцем) майна у тимчасове користування іншій особі (наймачу) за плату на певний строк, що визначений сторонами такого договору.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.

Відповідно до п. 3.3 договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% та 50% щомісяця не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним місяцем відповідно до пропорцій розподілу установлених п. 10 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України та згідно таблиці додатку становить без ПДВ за перший місяць розрахунку (грудень 2016 року) 5703,90 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Судом береться до уваги, що постановами Кабінету Міністрів України для запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 12 березня 2020 р. установлено на всій території України карантин.

Згідно із п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 611 від 15.07.2020 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" (діяла у період спірних правовідносин) на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2: нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. № 786, здійснюється у розмірі: 50 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2; 25 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 3.

Із розрахунку заборгованості з орендної плати до державного бюджету та пені по орендарю КП "Їдальня №33" (ст. 24 т. 1 матеріалів справи) вбачається, що згідно договору №675 від 01.12.2006р. у 2021 році, позивачем здійснювалось нарахування орендної плати відповідачу з врахуванням 50% зниження орендної плати на час дії карантину.

При цьому, позивачем не здійснювалося нарахування за період з 08.01.2021 року по 24.01.2021 року.

Щодо доводів відповідача щодо необхідності індексування коштів, які були сплачені 09.02.2017р. згідно платіжного доручення №35, на виконання умов договору, судом враховується, що договором передбачено індексування орендної плати кожен місяць при її нарахуванні, однак не передбачено індексування внесеного завдатку, як не передбачено індексування завдатку й чинним законодавством.

Судом враховується, що згідно з частиною шостою статті 762 Цивільного кодексу України, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Вказана норма не містить вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин та засобів їх підтвердження, а тому підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

Так, для застосування частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном визначальною умовою такого звільнення є наявність обставин, за які орендар не відповідає, тобто сторона повинна довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем, і він не відповідає за ці обставини.

Підставою звільнення від зобов`язання сплачувати орендну плату ця норма визначає об`єктивну неможливість використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

При оцінці таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об`єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин, зокрема, внаслідок зміни кон`юнктури на ринку товарів, робіт, послуг, з вини орендодавця, через дію непереборної сили, тощо. Якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі цієї ж норми закону він вправі порушувати питання і про повне звільнення його від внесення орендної плати.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах №914/2264/17, №914/1248/18, №914/70/18, №910/7495/16, №914/782/18, №905/1472/17, №910/13158/20, №910/8651/22.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, який набрав чинності 02.04.2020, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 14 такого змісту: "14. З моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 № 211 (з наступними змінами і доповненнями), і до його завершення в установленому законом порядку наймач може бути звільнений від плати за користування майном відповідно до частини 6 статті 762 цього Кодексу".

В свою чергу, Законом України "Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 13.04.2020 № 553-IX, який набрав чинності 18.04.2020, пункт 14 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України викладено в такій редакції: "14. Встановити, що на час дії відповідних обмежувальних карантинних заходів, запроваджених Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), обставинами, за які наймач (орендар) не відповідає відповідно до частини 2 статті 286 ГК України, частин 4 та 6 статті 762 ЦК України, також є заходи, запроваджені суб`єктами владних повноважень, якими забороняються певні види господарської діяльності з використанням орендованого майна, або заходи, якими забороняється доступ до такого майна третіх осіб".

Судом береться до уваги, що звільнення від сплати орендної плати є істотним втручанням у правовідносини сторін договору, й може застосовуватись за виключних обставин, наприклад, відсутності доступу до найманого приміщення, неможливості орендаря перебування в ньому та зберігання речей й подібне.

Однак, запровадження Кабінетом Міністрів України обмежувальних заходів під час карантину (у тому числі заборона роботи, яка передбачає приймання відвідувачів) само по собі не свідчить про принципову неможливість використання відповідачем орендованого майна у розумінні частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у постанові від 07.12.2022р. у справі №911/1064/21.

Судом встановлено відсутність заборони на діяльність суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельного і побутового обслуговування населення з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту, у спірний період.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у відповідача була можливість здійснювати господарську діяльність, в тому числі, здійснюючи адресну доставку замовлень.

Крім цього, аналогічним чином, рішенням Господарського суду Хмельницької області від 25.11.2022р. по справі №924/509/22 встановлено, що КП "Їдальня №33" мала можливість здійснювати свою господарську діяльність із застосуванням адресної доставки замовлень.

Також, будь-яких доказів неможливості фактичного доступу до орендованого приміщення не містять матеріали справи, відповідачем не доведено неможливість використовувати передане в оренду майно через обставини, за які він не відповідає.

Згідно з п. 20 додаткового договору від 29.12.2016р. продовжено дію договору (№675 від 01.12.2006р.) на 5 років до 30.11.2021 року включно.

З огляду на закінчення дії договору та відсутність додаткових угод до нього, договір оренди припинив свою дію 30.11.2021р. у зв`язку з закінченням строку, на який його укладено.

Згідно правової позиції Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеній у постанові від 19.04.2021р. у справі № 910/11131/19: "Після спливу строку дії Договору невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов`язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 ЦК України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві. З урахуванням викладеного Суд дійшов висновку, що користування майном після припинення Договору є таким, що здійснюється не відповідно до його умов - неправомірне користування майном, у зв`язку з чим вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами Договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо), суперечить змісту правовідносин за Договором найму (оренди) та регулятивним нормам ЦК України та ГК України.".

Таким чином, з огляду на припинення договору 30.11.2021р., суд приходить до висновку, що позивач неправомірно здійснив нарахування орендної плати за період з 01.12.2021р. по 03.12.2021р., тому в частині позовних вимог про стягнення 206,97 грн. орендної плати за грудень 2021 року належить відмовити.

Судом не приймаються до уваги посилання відповідача на листи позивача, у яких позивач зазначав про сплату орендної плати до дepжaвного бюджeту, оскільки суд при прийнятті рішення враховує визначений сторонами у договорі розмір орендної плати та здійснені відповідачем оплати орендної плати, які підтверджені наданими відповідачем первинними бухгалтерськими документами - платіжними дорученнями, у яких відображено суму сплати та дату фінансової операції.

Судом встановлено, що відповідачем за договором оренди №675 (з врахуванням внесених у нього змін) сплачено, в тому числі, за 2020 рік: 11.01.2020р. 3702,98 грн. (призначення платежу згідно платіжного доручення - орендна плата за грудень 2019р.), 11.02.2020р. 3710,38 грн. (призначення платежу - орендна плата за січень 2020р.), 11.03.2020р. 3699,25 грн. (призначення платежу - орендна плата за лютий 2020р.), 13.04.2020р. 2000,00 грн. (призначення платежу - орендна плата за березень 2020р.), 10.07.2020р. 2000,00 грн. (призначення платежу - орендна плата за червень 2020р.), 30.09.2020р. 2000,00 грн. (призначення платежу - орендна плата за березень-серпень 2020р.), 21.10.2020р. 3000,00 грн. (призначення платежу - орендна плата за вересень 2020р.), 19.11.2020р. 3000,00 грн. (призначення платежу - орендна плата за жовтень 2020р.), 04.12.2020р. 2000,00 грн. (призначення платежу - орендна плата за листопад 2020р.), 16.12.2020р. 3641,63 грн. (призначення платежу - орендна плата за листопад 2020р.), 28.12.2020р. 1926,58 грн. (призначення платежу - орендна плата за листопад 2020р.); за 2021 рік: 12.03.2021р. 1000,00 грн. (призначення платежу - 1 квартал 2021р.), 29.03.2021р. 2000,00 грн. (призначення платежу - 1 квартал 2021р.), 16.04.2021р. 2022,70 грн. (призначення платежу - орендна плата за березень 2021р.), 12.05.2021р. 2036,86 грн. (призначення платежу - орендна плата за квітень 2021р.), 14.06.2021р. 2063,34 грн. (призначення платежу - орендна плата за травень 2021р.), 14.07.2021р. 2067,46 грн. (призначення платежу - орендна плата за червень 2021р.), 11.08.2021р. 2110,44 грн. (призначення платежу - орендна плата за липень 2021р.), 17.09.2021р. 2065,39 грн. (призначення платежу - орендна плата за серпень 2021р.), 19.10.2021р. 2090,18 грн. (призначення платежу - орендна плата за вересень 2021р.).

Судом враховується, що позивач у позові відобразив здійснені відповідачем проплати, в тому числі, сплачені 19.10.2021р. 2090,18 грн. за вересень 2021р., які були враховані позивачем при здійсненні розрахунку до позовної заяви, а також беруться до уваги судом при проведенні перевірки здійсненого позивачем розрахунку.

Суд, здійснивши перевірку правильності виконаного позивачем розрахунку заборгованості, враховуючи здійснені відповідачем оплати згідно вищенаведених платіжних доручень, беручи до уваги положення договору оренди №675 (з врахуванням внесених у нього змін), враховуючи зменшення розміру орендної плати на 50% з 25.01.2021р., а також ненарахування орендної плати у період з 08.01.2021р. по 24.01.2021р., встановив, що вірним буде нарахування орендної плати в розмірі 1301,03 грн. В цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, відповідач не підтвердив належними доказами повну сплату заборгованості у визначеному договором оренди розмірі.

Щодо позовних вимог про стягнення 1171,50 грн. штрафу та 410,52 грн. пені, судом враховується, що правові наслідки порушення зобов`язання встановлені ст. 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України, 230 ГК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), іншими видами забезпечення встановленими договором або законом. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019р. у справі №917/194/18, від 08.09.2021р. у справі 915/107/20, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021р. у справі №910/12876/19).

За правилами ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 3.8 договору в новій редакції (01.12.2011р.) у разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше, ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Судом здійснено перерахунок правильності виконаного позивачем розрахунку штрафу, враховуючи здійснені відповідачем оплати згідно наявних в матеріалах справи платіжних доручень, здійснених позивачем розрахунків орендної плати, та встановлено, що позивач вірно розрахував розмір штрафу, у відповідності до п. 3.8 договору та з врахуванням тієї заборгованості, розмір якої становив на дату здійснених відповідачем проплат більше, ніж три місяці, з огляд на що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1171,50 грн. штрафу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судом враховується, що сторони у п. 3.7 договору в новій редакції (01.12.2011р.) передбачили нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

З огляду на те, що суд відмовив в позові в частині позовних вимог про стягнення 206,97 грн. орендної плати за грудень 2021 року, суд, здійснивши перерахунок нарахованої пені, прийшов до висновку, що вірними будуть нарахування пені на кожну із прострочених оплат по орендній платі, та з врахуванням періодичності здійснених відповідачем оплат, загалом за період з 25.04.2020р. по 30.11.2021р. в розмірі 407,68 грн., в цій частині позовні вимоги про стягнення пені є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. У частині позовних вимог про стягнення 2,84 грн. пені, нарахованої на орендну плату за грудень 2021 року, належить відмовити.

Щодо поданої відповідачем 29.03.2023р. заяви про застосування строків позовної давності щодо вимог про стягнення штрафу та пені, судом враховується Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався. Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.

02.04.2020р. набрав чинності Закон України від 30.03.2020р. № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктами 12-14 такого змісту: "12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

У пункті 12 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у редакції Закону України від 30.03.2020 № 540-IX перелічені всі норми цього Кодексу, що визначають види позовної давності, які можуть застосовуватися до вимог особи, яка звертається до суду за захистом свого цивільного права або інтересу (загальну і спеціальну позовну давність). І кожна позовна давність продовжена для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 04.05.2023р. по справі №925/636/22.

Враховуючи вищенаведене, звернення позивача із позовом до суду 06.03.2023р., річна позовна давність щодо вимог позивача про стягнення штрафу та пені за періоди 2020р. - 2021р. не пропущена, а заява відповідача про застосування строків позовної давності не підлягає задоволенню.

У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Суд зауважує, що принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 у справі "DOMBO BEHEERB.V. v. THE NETHERLANDS").

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується відповідача, який мав довести наявність усіх тих обставин, з якими він пов`язує необґрунтованість та недоведеність позову.

Судом також при вирішенні спору взято до уваги, що у справі Трофимчук проти України Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін; Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа Руїс Торіха проти Іспанії).

Інші доводи відповідача також не беруться судом до уваги з огляду на їх необґрунтованість.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з колективного підприємства "Їдальня №33" (29000, м. Хмельницький, вул. Соборна, 55, код 14157337) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях (вул. Гоголя, 10, м. Вінниця, код 42964094) 1301,03 грн. (одна тисяча триста одна гривня 03 коп.) орендної плати, 1171,50 грн. (одна тисяча сто сімдесят одна гривня 50 коп.) штрафу, 407,68 грн. (чотириста сім гривень 68 коп.) пені для зарахування до Державного бюджету України (отримувач: ГУК у Хмел.обл/Хмельниц. мтг/22080200, код отримувача (ЄДРПОУ): 37971775, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку (IBAN): UA298999980313060093000022775, код класифікації доходів бюджету: 22080200).

Видати наказ.

Стягнути з колективного підприємства "Їдальня №33" (29000, м. Хмельницький, вул. Соборна, 55, код 14157337) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях (вул. Гоголя, 10, м. Вінниця, код 42964094) 2501,76 грн. (дві тисячі п`ятсот одна гривня 76 коп.) витрат на оплату судового збору (одержувач: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, банк одержувача: ДКСУ м. Київ, МФО 820172, р/р НОМЕР_1 - загальний фонд програма 6611010, код 42964094).

Видати наказ.

У частині позовних вимог про стягнення 206,97 грн. орендної плати та 2,84 грн. пені відмовити.

Повний текст складено 14.07.2023р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).

Суддя В.В. Димбовський

Віддруковано 3 примірника:

1 - в матеріали,

2 - позивачу (vinnytsia@spfu.gov.ua; khmelnytskyi@spfu.gov.ua; 29000; м. Хмельницький, вул. Соборна, 75) - рек.

3- відповідачу (29000, м. Хмельницький, вул. Соборна, 55)-рек.