Ухвала

від 12.07.2023 по справі 461/768/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

12 липня 2023 року

місто Київ

справа № 461/768/22

провадження № 61-9763ск23

Верховний Суд, який діє у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Галицького районного суду м. Львова від 29 березня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 11 травня 2023 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської національної академії мистецтв про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

І. ФАБУЛА СПРАВИ

Стислий виклад позиції позивачів

ОСОБА_1 у січні 2022 року звернулася до суду із позовом до Львівської національної академії мистецтв, у якому просила:

- визнати незаконним та скасувати наказ ректора Львівської національної академії мистецтв від 13 січня 2022 року № 06 тр «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 »;

- зобов`язати Львівську національну академію мистецтв виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи.

Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням від 29 березня 2022 року Галицький районний суд м. Львова відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Постановою від 11 травня 2023 року Львівський апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , рішення Галицького районного суду м. Львова від 29 березня 2022 року - без змін.

ІІ. ВИМОГИ та АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

ОСОБА_1 30 червня 2023 року із використанням засобів поштового зв`язку направила до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Галицького районного суду м. Львова від 29 березня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 11 травня 2023 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Визначення заявником підстав касаційного оскарження

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, врегульованих процесуальним законом.

Вивчивши зміст касаційної скарги, Верховний Суд встановив, що касаційна скарга містить виклад підстав касаційного оскарження відповідно до вимог статті 389 ЦПК України.

Заявник, зазначаючи, що суди першої та апеляційної інстанції неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права, як підстави касаційного оскарження цих судових рішень визначила, що:

- (1) суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 130/3548/21, за змістом яких відомості про профілактичні щеплення, поствакцинальні ускладнення та про відмову від обов`язкових профілактичних щеплень підлягають статистичному обліку і вносяться до відповідних медичних документів. Медичні протипоказання, порядок проведення профілактичних щеплень та реєстрації поствакцинальних ускладнень установлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я;

- (2) суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 761/12073/18, згідно з якими у разі незаконного, неправомірного відсторонення працівника від роботи він має право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу;

- (3) суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 18 липня 2018 року у

справі № 359/10023/16-ц, від 07 жовтня 2020 року у справі № 523/14396/18, від 18 січня 2023 року у справі № 752/23602/20, щодо оподаткування та обчислення сум, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як заборгованість із заробітної плати та/або середнього заробітку за час вимушеного прогулу;

- (4) суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20, щодо визначення предмету спору.

Отже, серед підстав касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявник зазначила ті підстави, які згадані у пункті 1 частини другої статті 389 ЦПК України, що свідчить про виконання нею вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України щодо форми та змісту касаційної скарги.

ІІІ. ВИРІШЕННЯ ПИТАННЯ ЩОДО ПОНОВЛЕННЯ СТРОКУ НА КАСАЦІЙНЕ ОСКАРЖЕННЯ

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарження рішення Галицького районного суду м. Львова від 29 березня 2022 року та постанови Львівського апеляційного суду від 11 травня 2023 року.

Заявник зазначила, що постанову Львівський апеляційний суд ухвалив 11 травня 2023 року, повний текст якої склав 16 травня 2023 року, копію такої постанови суд апеляційної інстанції їй не направляв. Заявник повідомила, що повний текст постанови вона отримала у приміщенні суду 07 червня 2023 року. На підтвердження чого ОСОБА_1 надала копію двох аркушів журналу видачі судових рішень Львівського апеляційного суду, у якій наявна розписка про отримання.

Відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Суд виходить з того, що підстави пропуску строків можуть бути визнані поважними, зокрема, у тому випадку, якщо таке недотримання строків касаційного оскарження зумовлене діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, а так само наявністю інших об`єктивних перешкод, що безумовно перешкоджали скаржникові своєчасному зверненню з такою скаргою.

Аналіз змісту касаційної скарги, доданих до неї матеріалів та доводів про поновлення строку на касаційне оскарження, дають підстави для висновків, що строкна касаційне оскарження зазначених рішень пропущено з поважних причин, тому Суд поновлює його.

ІV. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ЩОДО ВІДКРИТТЯ КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, а наведені підстави касаційного оскарження відповідають положенням статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження.

Судом не встановлено наявності достатніх й обґрунтованих підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги, а так само відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Галицького районного суду м. Львова від 29 березня 2022 року та постанови Львівського апеляційного суду від 11 травня 2023 року.

Відкрити касаційне провадження у справі.

Витребувати із Галицького районного суду м. Львова цивільну справу № 461/768/22 за позовом ОСОБА_1 до Львівської національної академії мистецтв про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк тривалістю в десять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду.

Провести попередній розгляд справи колегією у складі трьох суддів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді С. О. Погрібний

І. Ю. Гулейков

О. В. Ступак